Рішення від 11.05.2023 по справі 346/539/23

Справа № 346/539/23

Провадження № 2/346/642/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретарка судових засідань - Груник А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Коломийської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), через свого адвоката, звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), якою просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 13 червня 2020 року Коломийським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №216, а також визначити місце проживання дитини: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), із ним - батьком.

Відповідачка подала заяву, в якій визнала позовні вимоги в повному обсязі, а розглянути справу та ухвалити рішення по суті спору, як і позивач, просила за її відсутності.

Аргументи сторін спору.

Позиція позивача. У сторін різні характери та погляди на життя, спільних інтересів немає, під час спільного проживання у нього з відповідачем не склались відносини, внаслідок чого спільне життя та збереження шлюбу стало суперечити його інтересам.

Також позивач подав до суду заяву, в якій вказав, що з вересня 2022 року дочка ОСОБА_3 проживає з ним у приватному будинку за адресою АДРЕСА_1 . Він здійснює догляд та виховання дочки, готує їй їжу в сам її годує, гуляє із нею, граються, фактично проводять весь час разом. Саме у його будинку створені всі необхідні умови для проживання та виховання дитини. Дочка має власну кімнату, ліжечко, ігрову зону, багато розвиваючих іграшок, коляску. Будинок, в якому вони проживають має два поверхи (більше 200 м?, власне подвір'я, ігровий майданчик, гойдалку). В його користуванні є власний автомобіль, що полегшує пересування по місту та за його межами йому з дитиною. На даний час він не працює, займається безпосереднім вихованням та доглядом за дитиною, у чому йому допомагають також його батьки (тобто дідусь і баба самої дитини). Спорів що до участі (часу та днів) матері, у баченні та проведенні часу з дитиною, не має.

Позиція органу опіки та піклування. Надали висновок про те, що вони проти задоволення позову, оскільки на час перевірки умов проживання дитини, мати знаходиться на території України, і мала б знаходитись у відпустці по догляду за дитиною.

Позиція відповідачки. Підтвердила, що з вересня 2022 року дочка проживає з батьком у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . А вона проживає у квартирі своєї матері за адресою АДРЕСА_2 , де окрім неї у квартирі також проживають мати та двоє молодших братів. Квартира двохкімнатна, орієнтовною пл. 40 км. У квартирі немає умов для проживання дитини, і тому вона розуміє, що краще дитині буде із батьком. Зазначає, що ближчим часом планує виїхати закордон та влаштуватись на роботу, що із дитиною неможливо. Крім того, у неї з позивачем є домовленість про те, що дочка залишається проживати з батьком, перешкод у спілкуванні з дитиною у неї немає.

І тому, вона добровільно та безумовно позовні вимоги визнає, у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз'яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідач подала письмову заяву, якою визнала позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачкою позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачкою позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), а також те, що визнання позову не є добровільним чи є умовним.

В матеріалах справи також наявний висновок про відсутність підстав щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 біля батька, в якому зазначено, що станом на березень місяць 2023 року малолітній ОСОБА_3 виповнюється тільки 1 рік і 4 місяці з дня народження, а мати ОСОБА_2 знаходиться на території України та мала б перебувати у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, у зв'язку із чим комісія вважає, що відсутні підстави щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 .

Однак суд не погоджується із вказаним висновком, оскільки він не грунтується на справжніх обставинах та умовах життя дитини та її батьків, що вказує на його суперечність найкращим інтересам дитини. А аргументи про те, що саме мати повинна знаходитись у відпустці по догляду за дитиною, а не батько, вочевидь порушує принцип рівності жінок та чоловіків у їх праві самостійно вирішувати питання їх приватного і сімейного життя, а також не відповідає найкращим інтересам дитини.

Тому, оскільки позивач просить суд захистити його порушене право способом, який передбачений законом, зокрема шляхом розірвання шлюбу за рішенням суду та визначити місце проживання дитини із батьком, а відповідачка при цьому визнає вказані вимоги, і ці заяви відповідають їх дійсній волі, а підстави вважати, що фактом розірвання шлюбу та визначенням місця проживання дитини будуть порушені особисті та майнові права позивача чи відповідача, а також їхньої дитини, відсутні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Таким чином, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,133-142,200,206,211,213,217,220-222,244-248,258,259,263-265,268,272,273,351,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Коломийської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 13 червня 2020 року у Коломийському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ), актовий запис №216 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 ).

Визначити місцем проживання дитини: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - місце проживання її батька: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 травня 2023 року.

Суддя Коваленко Д. С.

Попередній документ
110992888
Наступний документ
110992890
Інформація про рішення:
№ рішення: 110992889
№ справи: 346/539/23
Дата рішення: 11.05.2023
Дата публікації: 23.05.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.05.2023)
Дата надходження: 06.02.2023
Предмет позову: розірвання шлюбу
Розклад засідань:
15.03.2023 09:15 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
14.04.2023 09:00 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
11.05.2023 11:00 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
17.07.2024 13:30 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОВАЛЕНКО Д С
суддя-доповідач:
КОВАЛЕНКО Д С
відповідач:
Федюк Юлія Валеріївна
позивач:
Федюк Володимир Володимирович
представник позивача:
ОЛІГРАДСЬКИЙ МИРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Виконавчий комітет Коломийської міської ради