Єдиний унікальний номер 341/1016/23
Номер провадження 2-з/341/2/23
19 травня 2023 року м. Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гуревич Максим Геннадійович до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
19 травня 2023 року заявник, інтереси якого представляє адвокат Гуревич М. Г. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить:
-зупинити стягнення за виконавчим написом нотаріуса від 21.01.2022, зареєстрованим у реєстрі № 21969 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 79275,14 гривень,
-зупинити стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження у сумі 200,92 гривень і основної винагороди приватного виконавця у сумі 7927,51 гривень у межах виконавчого провадження № 68669818, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О. В.,
-заборонити проводити будь-які утримання грошових коштів з рахунків, відкритих у банківських установах на ім'я ОСОБА_1 ,
- заборонити проводити утримання грошових коштів із заробітної плати та інших доходів заявника;
-заборонити вчиняти будь-які виконавчі дії у межах виконавчого провадження № 68669818 до пред'явлення позовної заяви заявником про визнання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та на час розгляду справи за відповідним позовом і до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі за відповідним позовом; -копію ухвали про забезпечення позову надіслати приватному виконавцю Івано-Франківської області.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
При цьому, за змістом ч. 3, ч. 10 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
За змістом ст. 149 ЦПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд відзначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на приховування, зміну майна, тощо, після застосування заходів досудового врегулювання спору чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Звертаючись із заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову, заявник мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Проте, будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на знищення та реалізацію майна чи підготовчих дій до його реалізації, тощо, заявником до заяви про забезпечення позову не додано.
При цьому, як вбачається з поданої заяви та матеріалів справи, 08.05.2023 приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а останнім не надано будь-яких доказів на підтвердження руху коштів за рахунком, на який він отримує заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, що суттєво погіршило його майновий стан.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 76-81, 89, 149, 150, 153, 247, 259-261, 263, 268 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву про забезпечення позову повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області, розташоване за адресою: вул. Дністровська, 14, м. Івано-Франківськ, повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 429,44 гривень, на підставі квитанції № 32528798800006927871 від 18 травня 2023 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу України.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА