Справа № 216/1948/22
Провадження № 1-кп/216/347/23
22 травня 2023 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022041230000100 від 18 січня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, яка має вищу освіту, працює в ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді інженера з ремонту, заміжня, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судима, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
захисниця ОСОБА_6 ,
Протягом березня 2021 року ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з невстановленими органом досудового розслідування на цей час особами, перебуваючи в нежитловому приміщенні АДРЕСА_2 , облаштованому під веб-студію, у режимі он-лайн під час спілкування на Інтернет-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_3» під нікнейком « ОСОБА_7 » за грошову винагороду виготовляла та збувала створену нею відеопродукцію порнографічного характеру.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе в інкримінованому злочині визнала повністю і дала суду такі показання. На початку березня 2021 року вона шукала собі роботу й за телефоном їй запропонували спілкування в Інтернеті з іноземцями за винагороду, на що вона погодилась. Таке спілкування сексуального характеру відбувалось у нежитловому приміщенні АДРЕСА_2 , облаштованому під веб-студію, за що вона отримувала гроші готівкою від дівчини-адміністратора. Водночас обвинуваченазазначила, що в обвинувальному акті всі обставини викладено правильно та повністю відповідають дійсності, будь-яких заборонених методів під час досудового розслідування, у тому числі фізичного та психологічного тиску, до неї не застосовувалось.
Давши такі показання, обвинувачена ОСОБА_3 просила суд не досліджувати зібрані в матеріалах справи докази, оскільки вона всі фактичні обставини кримінального провадження визнає повністю та не оспорює їх.
При ухваленні вироку обвинувачена ОСОБА_3 просила суд врахувати, що вона беззастережно визнає себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину за викладених вище обставин і кваліфікації, щиро кається в скоєному тавважає справедливим покарання, яке їй просив призначити прокурор.
Ураховуючи вказану вище позицію обвинуваченої та беззаперечну згоду всіх учасників судового провадження на скорочений порядок дослідження доказів, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу. Перед визначенням такого порядку дослідження доказів судом було детально з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, зокрема щодо часу, місця, обстановки, способу вчинення, форми вини, мотиву й мети та інших обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення. При цьому суд взяв до уваги, що обвинувачена систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи безумовно визнавала всі обставини справи й погоджувалась з кваліфікацією вчиненого нею діяння, її показання є чіткими, мають логічний характер, об'єктивно узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підстав для самообмови не встановлено, тому сумнівів в її волевиявленні не виникло. Переконавшись у добровільності та істинності позиції обвинуваченої, а також інших учасників судового провадження, судом було змістовно роз'яснено останнім, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на наведене, оскільки фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені правильно, повністю підтверджуються обвинуваченою та беззаперечно нею визнаються, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 за висунутим обвинуваченнямдоведена в судовому засіданні поза будь-яким розумним сумнівом.
За встановлених обставин суд кваліфікує зазначені дії обвинуваченрої ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 301 КК України за ознаками виготовлення та збуту відеопродукції порнографічного характеру, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке має бути призначено обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до статей 50, 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При цьому обвинувачена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судима, має вищу освіту, працює в ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді інженера з ремонту, заміжня, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебувала та не перебуває (а.к.п. 64-68).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Таким чином, при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, мотиви, обстановку та спосіб його вчинення, ставлення обвинуваченої до скоєного, дані про її особу, зокрема, вік, стан здоров'я, відсутність попередніх судимостей, наявність офіційної роботи та родини, перебування на її утриманні неповнолітньої дочки, не перебування на обліках, наявність однієї пом'якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин.
З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень останній необхідно призначити покарання в мінімальній межі санкції ч. 3 ст. 301 КК України у виді позбавлення волі з позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з виготовленням і реалізацією фото та відео продукції.
При цьому, зважаючи на характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 діяння, на перед і пост кримінальну поведінку останньої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має роботу та родину, зареєстроване й постійне місце проживання, утримує неповнолітню дочку, беззаперечно визнає свою вину у вчиненні вказаного злочину та дійсно щиро покаялась, тобто наявність такої сукупності обставин, яка істотно знижує ступінь суспільної небезпеки обвинуваченої та із достатньою переконливістю свідчить про позитивну перебудову її свідомості й реальну можливість виправлення без відбування призначеного покарання, а також враховуючи позицію прокурора про доцільність застосування в даному випадку положень ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне на підставі цієї норми кримінального закону звільнити обвинувачену від відбування основного покарання з випробуванням, але в умовах здійснення належного контролю за її поведінкою й виконанням покладених на неї судом обов'язків під час такого звільнення, а також застосуванням протягом іспитового строку соціально-виховних заходів, необхідних для її виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому.
За встановлених обставин суд вважає, що саме таке покарання буде справедливим та адекватним характеру вчиненого діяння, його небезпечності й даним про особу винної, а також необхідним і достатнім для того, щоб обвинувачена ОСОБА_3 належною поведінкою протягом іспитового строку довела своє виправлення.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави 1 372 грн 96 коп.документально підтверджених процесуальних витрат на залучення експерта (а.к.п. 41).
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права займатися діяльністю, пов'язаною з виготовленням і реалізацією фото та відео продукції на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1 372 (одну тисячу триста сімдесят дві) грн 96 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1