Справа № 195/705/23
Провадження № 3/195/289/23
18.05.2023 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Колодіна Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
05 квітня 2023 року громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ухилялася від виконання батьківських обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов виховання, навчання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що привело до відсутності сина на онлайн- заняттях ДПТНЗ “Томаківський професійний аграрний ліцей, за що ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
На розгляд адміністративного матеріал громадянка ОСОБА_1 не з'явилася, будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про поважні причини своєї неявки суд не повідомила.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності громадянки ОСОБА_1 ..
При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження провини громадянки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП до суду надано наступні докази:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №833675 від 05.04.2023;
-письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 від 05.04.2023 року;
-лист-звернення директора ДПТНЗ “Томаківський професійний аграрний ліцей” ОСОБА_3 ;
-копія постанови Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 07.11.2022 року про притягнення громадянки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП;
-копія паспорту ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КпАП України, за кваліфікуючою ознакою невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, вчинено повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступень його провини, майновий стан, також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд враховує зміст пояснень неповнолітнього ОСОБА_2 від 05.04.2023 року, згідно яких підставою пропуску дистанційного навчання є той факт, що неповнолітній ОСОБА_2 , з метою отримання грошових коштів, неофіційно працює у громадянина ОСОБА_4 на фермі.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи обставини здійснення правопорушення, особу правопорушника, його матеріальне становище, зміну умов побуту, суд приходить до висновку, що правопорушник усвідомив протиправність своєї поведінки і є всі підстави вважати, що він не буде більш допускати такої поведінки, тому суд вважає можливим в даному випадку досягти виховних та попереджувальних заходів без застосування до нього заходів адміністративного впливу, визнавши вчинене правопорушення малозначним та обмежившись усним зауваженням, і згідно вимог ст. 284 КУпАП провадження у справі закрити.
Оскільки судом вирішено звільнити громадянку ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, тому з неї судовий збір не підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 22, 184, 221, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення , суд, -
Визнати громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнити громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 184 КУпАП - провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л. В. Колодіна