Справа № 454/1170/22
20 грудня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я. присяжні Сорочук В.В. та Поліщук О.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаль цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа ОСОБА_2 третя особа орган опіки та піклування Сокальської міської ради про усиновлення-,
Заявники звернулися в суд з заявою про усиновлення дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина має дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про батька дитини ОСОБА_4 у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СК України (зі слів матері). Заявник проживає однією сім'єю з дружиною та її дитиною за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дитини, дружина ОСОБА_2 нотаріально посвідченою заявою, підтверджує згоду на усиновлення сина ОСОБА_3 , заявником ОСОБА_1 . Згода надана матір'ю у зв'язку з тим, що батька дитина немає.
Заявник, веде здоровий спосіб життя, займається вихованням дитини, працює та отримує дохід. На даний час він як військовозобов'язаний був призваний на військову службу 27.02.2022р., Рівненським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки та на даний час прохожу службу у Збройних Силах України.
Його стан здоров'я добрий, хронічних захворювань та протипоказань щодо усиновлення дитини - не має.
Заявник до кримінальної відповідальності не притягувався, засудженим за кримінальними справами не значився та в розшуку не перебував.
Підсумовуючи вищенаведене, зазначаю, що він як заявник має все необхідне для нормального розвитку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлення дитини за цією заявою провадиться у її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя та розвитку і за її згодою.
Також, заявник заявляє клопотання про внесення до актового запису про народження дитини наступних змін:
Вказати батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
громадянина України.
У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" сказано: Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.
Встановлення факту не має бути пов'язано з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення вищезазначеного юридичного факту ніяким чином не пов'язано із наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, всі вимоги закону щодо звернення до суду та вирішення справи шляхом окремого провадження про всиновлення заявником виконані.
Викладені обставини підтверджуються наступними доказами, які долучені до заяви
про всиновлення.
Заявник зазначає, що наявності у нього є всі оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Заходів досудового врегулювання суперечки між сторонами не вживалося, оскільки законом та домовленістю такий обов'язок не передбачено; заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживалися; позивачем іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавалося; відсутні будь-які інші підстави, що мають наслідком відмову у відкритті провадження.
В судовому засіданні заявник, вимоги заяви підтримав повністю. Пояснення надав аналогічні викладеним у заяві. Просить задоволити їх прохання мотивуючи тим, що є матеріально забезпеченою людиною, бажає усиновити дитину, забезпечити їй належні умови для проживання та розвитку.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечила, так як вважає, що її чоловік буде хорошим батьком для її дитини.
Заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, беручи до уваги думку інтереси дитини, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Сокальської міської ради в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечили.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 04.12.2019 року , перебувають у шлюбі, який було зареєстровано в Рівенському міськрайонному відділі державної реєстрації Актів цивільного стану Головного територіїального управління юстиції у Рівенській області, актовий запис №1748, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.12.2019
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.05.2017 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Сокаль, батьками записані: батько- ОСОБА_4 , мати- ОСОБА_2 .
Заявник матеріально забезпечений, офіційно працевлаштовані, що підтверджується довідками про доходи.
Згідно з медичними висновками у заявника добрий стан здоров'я, інфекційними захворюваннями не хворіє, протипоказів для усиновлення не мають, що підтверджується висновком від 30.08.2022 року.
Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов вбачається, що дитини є всі необхідні умови для проживання та розвитку, Санітарні - гігєнічні умови - задовільні.
Станом на 07.11.2022 до кримінальної відповідальності заявник не притягувався, судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується Витягом МВС України.
Відповідно до ст. ст. 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім'ї. Сім'я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 СК України, усиновленою може бути дитина.
Згідно з ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст. 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п'ять років (ч.ч. 1, 2 ст. 211 СК України).
Відповідно до ст. 212 СК України, не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Згідно ст. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.
Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода матері на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.
Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст.9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Відповідно до ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров'я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до ст. 232 ч. 1, 3, 4, 5 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Відповідно до ст. 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно ст. 228 СК України, особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229-231 цього Кодексу. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 314 ЦПК України за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що заявник виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, може забезпечити стабільні та гармонічні умови для життя дитини, тому є всі підстави для задоволення заяви в повному обсязі, оскільки задоволення заяви в першу чергу відповідає інтересам дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, також вважає за можливе, відповідно до ст. 229 СК України, задовольнити вимоги заявника та внести зміни до актового запису про народження дитини, де записати його, у якості батька , змінити прізвище , ім"я , по батькові дитини, .
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -
заяву задоволити.
Оголосити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усиновлювачем дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов"язати Сокальський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у ЛЬвівській області внести до актового запису 1-СГ №531724 від 04.05.2017 року складеного на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні зміни:
вказати батьком дитини- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина УКраїни, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 .;
з урахуванням внесених змін видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Головуючий: О. А. Веремчук
присяжні Сорочук В.В.
Поліщук О.В.