Справа № 462/6019/22
12 травня 2023 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Іванюк І.Д.
з участю секретаря с/з Тягло Л.В.
представника позивача Дуди І.П.
представника відповідача Задорожного Ю.В.
представників третіх осіб - Кардинал В.В. та Скочко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, Інспекції державного архітектуро-будівельного контролю м. Львова про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом демонтажу самочинно спорудженого балкону та приведення балкону до попереднього стану відповідно до технічного паспорту,
Позивач в інтересах якого діє його представник - адвокат Дуда І.П. звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача за власний кошт демонтувати самочинно споруджений балкон до приміщень квартири АДРЕСА_1 та привести його до попереднього стану відповідно до технічного паспорту. Свої вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_2 . Поверхом вище проживає ОСОБА_7 , яка є донькою власниці квартири АДРЕСА_3 в вказаному будинку. В серпні 2022 року донька відповідачки демонтувала старий балкон, який був незаконно побудований, та розпочала будівництво нового. Внаслідок таких дій відповідачки було порушено норми інсоляції та природнього освітлення житла позивача, пошкоджено фасад житлового будинку. Окрім того, позивач захопила частину території подвір?я, зокрема дерево, яке росте на ньому, було оточене конструкціями балкону. Після повідомлення ним правоохоронних органів та на гарячу лінію міста Львова про незаконні дії відповідачки нею було змінено конструкцію балкону, зокрема зменшено його ширину, однак продовжено його по всій довжині стіни будинку. Проти спорудження балкону виступають і інші сусіди, які згоди на проведення реконструкції самовільно спорудженого балкону не давали. 31.08.2022 року його дружиною було подано скаргу на гарячу лінію міста Львова, яку було передано на розгляд Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради. В вересні на адресу позивача надійшла відповідь ЛКП «Левандівка» від 31.08.2022 року № 2/197, у якій вказано, що територія на АДРЕСА_4 не перебуває на обслуговуванні ЛКП «Левандівка», а тому звернення було переадресоване уповноваженій особі їх житлового будинку. Також, згідно із листом Залізничної районної адміністрації ЛМР від 07.09.2022 року № 32-вих-69834 житловий будинок на АДРЕСА_4 знаходиться на обслуговуванні та є спільною сумісною власністю всіх співвласників квартир у будинку, а тому ними не було вжито заходів реагування. Із врахуванням наведеного, на підставі ст.ст. 319, 386, 391 ЦК України просив позов задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з аналогічних підстав.
Представник відповідача - адвокат Задорожний Ю.В. у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що відомостями про те, чи є відповідач власником квартири АДРЕСА_1 , він не володіє, також йому не відомо, чи проводяться нею будь-які роботи щодо реконструкції балкону у вказаному будинку, жодних доказів на підтвердження цього позивачем не надано, як і не надано доказів того, що реконструйований балкон будь-яким чином порушує права позивача.
Представник третьої особи - Інспекції державного архітектуро-будівельного контролю м. Львова у судовому засіданні вирішення спору відніс на розсуд суду, пояснив, що на період воєнного стану Постановою № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» передбачено припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). Окрім того позивач та члени його сім'ї не звертались до Інспекції державного архітектуро-будівельного контролю м. Львова з заявами з приводу самочинного будівництва.
Представник третьої особи - Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у судовому засіданні вирішення спору віднесла на розсуд суду, пояснила, що згідно із Положенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою ЛМР № 1081 від 08.07.2021, контроль за дотриманням законодавства України у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування, проєктної документації здійснює на даний час Інспекція державного архітектуро-будівельного контролю.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши зібрані у справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.
У відповідності до приписів ст.cт. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 , що стверджується договором купівлі-продажу квартири від 31.08.2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Баб?як Г.Я. та зареєстрованим за № 1120, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /а.с. 14,15/.
З відповіді Залізничної РА ЛМР від 07.09.2022 року за № 32-вих-69834 вбачається, що на гарячу лінію міста надійшло звернення від 31.08.2022 року за № 62895 щодо самочинної добудови тераси над квартирою АДРЕСА_2 , на що було повідомлено, що даний будинок знаходиться на самообслуговуванні та є спільною сумісною власністю всіх співвласників квартир у будинку.
З відповіді ЛКП «Левандівка» від 31.08.2022 року за № 2/197 вбачається, що на гарячу лінію міста звернулась мешканка квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_8 зі скаргою про те, що сусід з квартири АДРЕСА_1 не знаходиться на обслуговуванні ЛКП «Левандівка», то таке звернення переадресоване керівнику ОСББ з проханням вжити заходи згідно із чинним законодавством щодо самочинного будівництва.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
У статті 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Стаття 382 ЦК України визначає, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 за № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» визначено, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).
Водночас, позивачем не доведено, що будь-якими діями відповідача порушено його права, у матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , як і докази того, що нею у вказаній квартирі були здійснені зміни у виді перебудови/реконструкції балкону і така перебудова призвела до порушення прав позивача.
Суд критично оцінює надані позивачем фотографії, на яких міститься зображення будинку і балкону, оскільки у таких відсутня інформація щодо місця і часу їх здійснення, а також будь-яка інформація щодо порушення прав позивача.
Із врахуванням наведеного у суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність відмовити у позові, судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, Інспекції державного архітектуро-будівельного контролю м. Львова про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом демонтажу самочинно спорудженого балкону та приведення балкону до попереднього стану відповідно до технічного паспорту- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 .
Повний текст складено та підписано 19.05.2023 року.
Суддя Іванюк І.Д.