Справа № 461/2971/23
Провадження № 1-кс/461/2630/23
16.05.2023 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нагірне Самбірського району Львівської області, українця, громадянина України, водія ФОП « ОСОБА_6 », одруженого, із середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 28.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000000757, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
16.05.2023 старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.04.2023 приблизно о 12:50 год. водій ОСОБА_4 , керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки «DAF XF 95.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа марки «ПП FLANDRIA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та розпочинаючи ним рух по території підприємства ТзОВ «Львівське АТП 2462», що по вул. Городоцькій, 280 у м. Львові в напрямку до вул. Городоцької, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Р. 1 п. 1.5 (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдаватиматеріальних збитків), Р. 2 п. 2.3 б) (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Р. 10 п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху); п. 10.9 (під час руху транспортним засобом заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб), які виразилися в тому, що він будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, розпочинаючи рух заднім ходом не переконався, що це буде безпечним та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який в цей час знаходилась позаду вказаного автопоїзда, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода наїзд транспортного засобу на пішохода.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
15.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується протоколом огляду місця події від 27.04.2023 року та схемою до нього, відеоматеріалом моменту настання ДТП, а також іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що:
-.наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого їй кримінального правопорушення є вагомими, допустимими, та отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватим ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від3 до 8 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту;
- об'єктивна сторона кримінального правопорушення виразилася у грубому порушенні ним Правил дорожнього руху;
- в результаті ДТП настали тяжкі наслідки у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, санкція статті якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ст. 177 КПК України, зокрема:
-.неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Водночас суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину;
-.неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання з підстав, викладених у такому та просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, надав пояснення про те, що свою вину у вчиненому визнає, активно сприяє досудовому слідству, працює водієм, здійснює вантажні перевезення. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту позбавить його можливості працювати та оплачувати лікування потерпілого.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023140000000757 від 28.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
15.05.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не може вважатись необґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування, на даному етапі розслідування, є досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 одружений, станом на день розгляду клопотання йому виповнилось 62 роки, працює водієм ФОП, є раніше не судимою особою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Водночас, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ризик переховування оцінюється з врахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а також усвідомлюючи про факт вчинення вказаного кримінального правопорушення, відчуваючи страх та невідворотність у майбутньому покарання за вчинене ним діяння, останній може ухилятись від слідства та суду.
Слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, що підозрюваний може впливати на свідків даного кримінального провадження шляхом їх переконання, залякування чи схиляння до надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, а також шляхом узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.ч.1,2 ст. 194 КПК, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.
Заявлені ризики очевидно існують, однак слідчим суддею не встановлено, що їх ступінь є настільки високим, щоб застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що позбавить підозрюваного можливості працювати та оплачувати лікування потерпілого.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. А відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а тому слід застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою ст.194 КПК України.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні дружину, має постійне місце проживання, працює водієм ФОП, тобто має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відтак, з врахуванням вищевказаних обставин, зважаючи на принцип пропорційності та співмірності, слідчий суддя вважає, що запобігти заявленим ризикам, можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладення на ОСОБА_4 обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за поведінкою підозрюваного під час строку дії запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що застосування даного виду запобіжного заходу цілком достатнє для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Керуючись ст.ст.176-179, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 15.07.2023, в межах строку досудового розслідування, та покласти на нього наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду на їх першу вимогу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
- утриматись від спілкування із потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 18.05.2023
Слідчий суддя ОСОБА_1