Справа № 461/1261/23
Провадження № 1-кс/461/2600/23
16.05.2023 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , власника майна - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, -
15.05.2023 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням в інтересах власника майна - ОСОБА_5 , в якому просить скасувати арешт, що накладений на трудову книжку на ім'я ОСОБА_6 ; банківську карту «ОщадБанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки «Samsung», моделі Galaxy A31 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «iPhone 13», s/n: НОМЕР_3 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_4 .
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 07.03.2023 у ОСОБА_5 , що проживає разом із двома дітьми у АДРЕСА_1 проведено обшук згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.02.2023, яка стосувалась виключно її батька ОСОБА_6 , який ніколи не проживав за вказаною адресою, оскільки знаходиться в російській федерації, в ході якого вилучене вищевказане майно. 09.03.2023 на допиті в слідчому відділі СБУ України у Львівській області ОСОБА_5 надала покази слідчому ОСОБА_8 про те, що до 04.03.2022 вона разом з дітьми проживала у АДРЕСА_2 , працювала на АТ «Укрзалізниця» бухгалтером. 04.03.2022 у зв'язку із початком війни з російською федерацією, маючи проукраїнську позицію, вона разом з дітьми виїхала у м. Львів. Перед від'їздом її батько, розуміючи, що вона розлучена та є одинокою матір'ю, на утримання дітей надав їй свою пенсійну банківську картку. 07.03.2022 вони прибули до м. Львова. В квітні вона разом з дітьми стали на облік, як внутрішньо-переміщена особа в Залізничну районну адміністрацію м. Львова. 26.12.2022 вони переїхали в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Проживаючи у м. Львові вона продовжує працювати на «Укрзалізниці» в Донецькій філії дистанційно, за допомогою телефону «iPhone 13», на якому знаходяться секретні паролі до внутрішньої пошти та бухгалтерські програми «Укрзалізниці», документи, робоча переписка, груповий час бухгалтерів товариства. Зазначає, що слідчим суддею не надавався дозвіл на виявлення та вилучення банківських карток, однак така вилучена і на неї накладено арешт. Вказує, що мобільний телефон марки «Samsung», моделі Galaxy A31 належить ОСОБА_5 і перебував у користуванні її молодшого сина ОСОБА_9 , за допомогою якого вона контролювала свого сина, його поведінку та місцезнаходження під час навчання у школі чи прогулянок. Після вилучення телефону здійснювати материнський контроль набагато важче. На підставі викладеного, просить клопотання про скасування арешту на вищевказане майно задовольнити.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та власник майна ОСОБА_5 внесене клопотання підтримали, надали пояснення, аналогічні до викладених у такому і просили клопотання задовольнити. Власник майна ОСОБА_5 додатково пояснила, що мобільний телефон «iPhone 13» куплений 23.09.2022 у магазині «Ябко» в ТЦ «Форум», жодного відношення до її батька не має, ніколи не був у його користуванні, оскільки батько жодного дня не був у м. Львові, телефон марки «Самсунг» був у користуванні її молодшого сина і за допомогою нього вона зв'язувалась з сином, тепер не має такої можливості. Також пояснила, що трудову книжку її батька їй прислали по пошті органи МНС в м. Лимані приблизно в кінці червня 2022 на відділення Укрпошти.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки таке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні і арешт необхідний з метою збереження речових доказів.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, виходить із наступного.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023140000000041 від 16.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
07.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.02.2023 за місцем проживання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, що підтверджується протоколом обшуку від 07.03.2023, під час якого вилучено трудову книжку на ім'я ОСОБА_6 ; банківську карту «ОщадБанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки «Samsung», моделі Galaxy A31 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «iPhone 13», s/n: НОМЕР_3 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_4 .
Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_8 від 07.03.2023 року вищевказані речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.03.2023 (справа №461/1261/23, провадження №1-кс/461/1310/23) накладено арешт на виявлені та вилучені під час проведення обшуку 07.03.2023 речі та документи за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- трудову книжку на ім'я ОСОБА_6 ;
- банківську карту «ОщадБанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 ;
- мобільний телефон марки «Samsung», моделі Galaxy A31 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки «iPhone 13», s/n: НОМЕР_3 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_4 .
Як вбачається із вищевказаної ухвали, вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаного майна може призвести до його знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення таке підлягає арешту з метою збереження речових доказів.
У відповідності до ч.1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або був вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Як встановлено в судовому засіданні, жодній особі підозри в рамках кримінального провадження № 22023140000000041 від 16.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України не оголошено.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Згідно з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Доказів, які б спростовували доводи клопотання заявників та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з забороною користування, слідчому судді не надано.
При цьому слідчий суддя враховує, що положеннями ст.100 КПК України передбачена можливість передання на відповідальне зберігання речових доказів власнику, тому вбачається можливим в подальшому застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, скасувати накладений на нього арешт в частині заборони користування даним майном та передати це майно його власнику на відповідальне зберігання.
Відповідно до норм Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженого Наказом від 27.08.2010 року N51/401/649/471/23/125, під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям) (пункт 12).
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що обставини, які були враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, на даний час частково перестали існувати, а тому слід скасувати такий в частині заборони користування майном.
Разом з тим, беручи до уваги, що у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 22023140000000041 від 16.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, триває досудове розслідування, а вищевказані речі визнані речовими доказами, оскільки не виконані всі необхідні слідчі дії, для яких була необхідність накладення арешту на вилучене майно, тому питання щодо скасування арешту майна може бути вирішене слідчим при постановленні на досудовому слідстві постанови про закриття кримінального провадження або суддею під час судового слідства при ухваленні вироку по справі, а тому клопотання про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню, в частині скасування заборони користування майном.
Керуючись ст. 2, 7, 63-2, 98, 100, 131, 132, 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт в частині заборони користування, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.03.2023 на наступне майно:
- трудову книжку на ім'я ОСОБА_6 ;
- банківську карту «ОщадБанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 ;
- мобільний телефон марки «Samsung», моделі Galaxy A31 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки «iPhone 13», s/n: НОМЕР_3 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_4 .
Трудову книжку на ім'я ОСОБА_6 ; банківську карту «ОщадБанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки «Samsung», моделі Galaxy A31 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «iPhone 13», s/n: НОМЕР_3 з сім-картою моб. тел. № НОМЕР_4 - передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19.05.2023
Слідчий суддя ОСОБА_1