Справа № 214/1462/22
3/214/229/23
Іменем України
22 травня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Петренко К.І.
за участю прокурора - Стороженко С.І.
за участю захисника - Горбенко І.В.
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Кривому Розі справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. м. Кривий Ріг, громадянина України, військовослужбовця, майора, який проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 КУпАП, суд, -
До суду надійшов протокол №203 від 18 лютого 2022 року, в якому зазначено, що відповідно до наказу № 13-к від 14.02.2011 ОСОБА_1 призначено заступником директора з охорони праці та екологічної безпеки ДП «Кривбасшахтозакриття».
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
30.10.2020 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 425 від 30.10.2020 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття» під час своєї діяльності виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 .
Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 09.11.2020 року за вих. № 471 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно пояснень ОСОБА_1 виконавцем запиту був безпосередньо він та юрист підприємства, який перевіряв відповідність підготовленої відповіді чинному законодавству.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до його пояснень та щорічної декларації за 2020поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, співмешкає з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації),основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, середтипових обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати стосунки, що виникають у зв'язку з членством в будь-яких організаціях, в тому числі комерційних підприємствах в якості засновників.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї.
Згідно протоколу? суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього.
Згідно інформації, наданої директором ДП «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Об'єктивна сторона ч.1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов'язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_1 порушення вимог ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив директора ДП «Кривбасшахтозакриття» про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду запиту за вх. 425від 30.10.2020 року голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 ,яка є членом його сім'ї,чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 7Б (фактична адреса місцезнаходження ДП «Кривбасшахтозакриття»).
Згідно протоколу, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Відповідно до протоколу, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 02.11.2020,тобто наступний робочий день після отримання на виконання запиту (наступний робочий день з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів).
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Повноваження на складання даного протоколу працівником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області підтверджено наступним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, посадові особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
Органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
Повноваження Національної поліції України в частині складання адміністративних протоколів, пов'язаних з корупцією, вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП не визнавалися як такі, що є неконституційними Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020, тому зазначений протокол складено у повній відповідності чинному законодавству України.
До суду надійшов протокол №204 від 18 лютого 2022 року, в якому зазначено, що відповідно до наказу № 13-к від 14.02.2011 ОСОБА_1 призначено заступником директора з охорони праці та екологічної безпеки ДП «Кривбасшахтозакриття». Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології. Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
30.10.2020 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 425 від 30.10.2020 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття» під час своєї діяльності виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 .
Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 09.11.2020 року за вих. № 471 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно пояснень ОСОБА_1 виконавцем запиту був безпосередньо він та юрист підприємства, який перевіряв відповідність підготовленої відповіді чинному законодавству.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до його пояснень та щорічної декларації за 2020поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, співмешкає з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації),основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, середтипових обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати стосунки, що виникають у зв'язку з членством в будь-яких організаціях, в тому числі комерційних підприємствах в якості засновників.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, ОСОБА_4 є членом його сім'ї.
Згідно протоколу, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього.
Згідно інформації, наданої директором ДП «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Диспозиція ч. 2 статті 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в діяльності особи, яка знаючи про наявність приватного інтересу, який впливає на об'єктивність або неупередженість вчинення нею дії при здійсненні службових та представницьких повноважень, не повідомленні в установленому законом порядку про наявний реальний конфлікт інтересів та не виконанні обов'язку щодо не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підготував, погодив та надав на підпис керівництву відповідь за вих. 471 від 09.11.2020 на запит голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , яка є членом його сім'ї,чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 7Б (фактична адреса місцезнаходження ДП «Кривбасшахтозакриття»).
Відповідно до протоколу, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Згідно протоколу, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 09.11.2020,тобто день підготовки, погодження та надання на підпис керівництву відповіді на запит.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Повноваження на складання даного протоколу працівником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області підтверджено наступним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, посадові особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
Органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
Повноваження Національної поліції України в частині складання адміністративних протоколів, пов'язаних з корупцією, вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП не визнавалися як такі, що є неконституційними Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020, тому зазначений протокол складено у повній відповідності чинному законодавству України.
До суду надійшов протокол №197 від 18 лютого 2022 року, в якому зазначено, що відповідно до наказу № 13-к від 14.02.2011 ОСОБА_1 призначено заступником директора з охорони праці та екологічної безпеки ДП «Кривбасшахтозакриття».
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття'Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
18.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 29 від 18.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття» під час своєї діяльності виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 .
Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 19.01.2021 року за вих. № 50 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно пояснень ОСОБА_1 виконавцем запиту був безпосередньо він та юрист підприємства, який перевіряв відповідність підготовленої відповіді чинному законодавству.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до його пояснень та щорічної декларації за 2020поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, співмешкає з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом органабо колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації),основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, середтипових обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати стосунки, що виникають у зв'язку з членством в будь-яких організаціях, в тому числі комерційних підприємствах в якості засновників.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, ОСОБА_5 є членом його сім'ї.
Згідно протоколу, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього.
Згідно інформації, наданої директором ДП «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Об'єктивна сторона ч.1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов'язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, начальник відділу екології ДП « ОСОБА_6 порушення вимог ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив директора ДП «Кривбасшахтозакриття» про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду запиту за вх. 29від 18.01.2021 року голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 ,яка є членом його сім'ї,чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 7Б (фактична адреса місцезнаходження ДП «Кривбасшахтозакриття»).
Відповідно до протоколу, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Згідно протоколу, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 19.01.2021,тобто наступний робочий день після отримання на виконання запиту (наступний робочий день з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів).
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Повноваження на складання даного протоколу працівником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області підтверджено наступним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, посадові особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
Органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
Повноваження Національної поліції України в частині складання адміністративних протоколів, пов'язаних з корупцією, вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП не визнавалися як такі, що є неконституційними Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020, тому зазначений протокол складено у повній відповідності чинному законодавству України.
До суду надійшов протокол №198 від 18 лютого 2022 року, в якому зазначено, що відповідно до наказу № 13-к від 14.02.2011 ОСОБА_1 призначено заступником директора з охорони праці та екологічної безпеки ДП «Кривбасшахтозакриття».
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасщахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
18.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 29 від 18.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття» під час своєї діяльності виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 .
Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 19.01.2021 року за вих. № 50 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно пояснень ОСОБА_1 виконавцем запиту був безпосередньо він та юрист підприємства, який перевіряв відповідність підготовленої відповіді чинному законодавству.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до його пояснень та щорічної декларації за 2020поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, співмешкає з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації),основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, середтипових обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати стосунки, що виникають у зв'язку з членством в будь-яких організаціях, в тому числі комерційних підприємствах в якості засновників.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї.
Згідно протоколу, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього.
Згідно інформації, наданої директором ДП «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Диспозиція ч. 2 статті 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в діяльності особи, яка знаючи про наявність приватного інтересу, який впливає на об'єктивність або неупередженість вчинення нею дії при здійсненні службових та представницьких повноважень, не повідомленні в установленому законом порядку про наявний реальний конфлікт інтересів та не виконанні обов'язку щодо не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підготував, погодив та надав на підпис керівництву відповідь за вих. 50 від 19.01.2021на запит голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , яка є членом його сім'ї,чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 7Б (фактична адреса місцезнаходження ДП «Кривбасшахтозакриття»).
Відповідно до протоколу, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Згідно протоколу, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 19.01.2021,тобто день підготовки, погодження та надання на підпис керівництву відповіді на запит.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Повноваження на складання даного протоколу працівником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області підтверджено наступним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, посадові особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
Органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
Повноваження Національної поліції України в частині складання адміністративних протоколів, пов'язаних з корупцією, вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП не визнавалися як такі, що є неконституційними Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020, тому зазначений протокол складено у повній відповідності чинному законодавству України.
До суду надійшов протокол №202 від 18 лютого 2022 року, в якому зазначено, що відповідно до наказу № 13-к від 14.02.2011 ОСОБА_1 призначено заступником директора з охорони праці та екологічної безпеки ДП «Кривбасшахтозакриття».
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
21.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 46 від 21.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття» під час своєї діяльності виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 .
Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 21.01.2021 року за вих. № 54 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно пояснень ОСОБА_1 виконавцем запиту був безпосередньо він та юрист підприємства, який перевіряв відповідність підготовленої відповіді чинному законодавству.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до його пояснень та щорічної декларації за 2020поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, співмешкає з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації),основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, серед типових обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати стосунки, що виникають у зв'язку з членством в будь-яких організаціях, в тому числі комерційних підприємствах в якості засновників.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї.
Згідно протоколу, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього.
Згідно інформації, наданої директором ДП «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Диспозиція ч. 2 статті 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в діяльності особи, яка знаючи про наявність приватного інтересу, який впливає на об'єктивність або неупередженість вчинення нею дії при здійсненні службових та представницьких повноважень, не повідомленні в установленому законом порядку про наявний реальний конфлікт інтересів та не виконанні обов'язку щодо не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підготував, погодив та надав на підпис керівництву відповідь за вих. 54 від 21.01.2021на запит голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , яка є членом його сім'ї,чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 7Б (фактична адреса місцезнаходження ДП «Кривбасшахтозакриття»).
Відповідно до протоколу, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Згідно протоколу, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 21.01.2021,тобто день підготовки, погодження та надання на підпис керівництву відповіді на запит.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Повноваження на складання даного протоколу працівником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області підтверджено наступним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, посадові особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
Органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
Повноваження Національної поліції України в частині складання адміністративних протоколів, пов'язаних з корупцією, вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП не визнавалися як такі, що є неконституційними Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020, тому зазначений протокол складено у повній відповідності чинному законодавству України.
До суду надійшов протокол №199 від 18 лютого 2022 року, в якому зазначено, що відповідно до наказу № 13-к від 14.02.2011 ОСОБА_1 призначено заступником директора з охорони праці та екологічної безпеки ДП «Кривбасшахтозакриття».
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
21.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 45 від 21.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття» під час своєї діяльності виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 .
Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 25.01.2021 року за вих. № 62 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно пояснень ОСОБА_1 виконавцем запиту був безпосередньо він та юрист підприємства, який перевіряв відповідність підготовленої відповіді чинному законодавству.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до його пояснень та щорічної декларації за 2020поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, співмешкає з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом органабо колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації),основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, середтипових обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати стосунки, що виникають у зв'язку з членством в будь-яких організаціях, в тому числі комерційних підприємствах в якості засновників.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, ОСОБА_5 є членом його сім'ї.
Згідно протоколу, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього.
Згідно інформації, наданої директором ДП «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Об'єктивна сторона ч.1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов'язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_1 порушення вимог ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив директора ДП «Кривбасшахтозакриття'про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду запиту за вх. 45від 21.01.2021 року голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 ,яка є членом його сім'ї,чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 7Б (фактична адреса місцезнаходження ДП «Кривбасшахтозакриття»).
Відповідно до протоколу, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 22.01.2021,тобто наступний робочий день після отримання на виконання запиту (наступний робочий день з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів).
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Повноваження на складання даного протоколу працівником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області підтверджено наступним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, посадові особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
Органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
Повноваження Національної поліції України в частині складання адміністративних протоколів, пов'язаних з корупцією, вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП не визнавалися як такі, що є неконституційними Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020, тому зазначений протокол складено у повній відповідності чинному законодавству України.
До суду надійшов протокол №201 від 18 лютого 2022 року, в якому зазначено, що відповідно до наказу № 13-к від 14.02.2011 ОСОБА_1 призначено заступником директора з охорони праці та екологічної безпеки ДП «Кривбасшахтозакриття».
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
21.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 46 від 21.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття» під час своєї діяльності виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 .
Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 21.01.2021 року за вих. № 54 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно пояснень ОСОБА_1 виконавцем запиту був безпосередньо він та юрист підприємства, який перевіряв відповідність підготовленої відповіді чинному законодавству.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до його пояснень та щорічної декларації за 2020поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, співмешкає з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом органабо колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації),основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, середтипових обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати стосунки, що виникають у зв'язку з членством в будь-яких організаціях, в тому числі комерційних підприємствах в якості засновників.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, ОСОБА_5 є членом його сім'ї.
Згідно протоколу, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього.
Згідно інформації, наданої директором ДП «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Об'єктивна сторона ч.1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов'язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_1 порушення вимог ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив директора ДП «Кривбасшахтозакриття'про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду запиту за вх. 46 від 21.01.2021 року голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 ,яка є членом його сім'ї,чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 7Б (фактична адреса місцезнаходження ДП «Кривбасшахтозакриття»).
Відповідно датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Згідно протоколу, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 22.01.2021,тобто наступний робочий день після отримання на виконання запиту (наступний робочий день з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів).
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Повноваження на складання даного протоколу працівником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області підтверджено наступним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, посадові особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
Органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
Повноваження Національної поліції України в частині складання адміністративних протоколів, пов'язаних з корупцією, вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП не визнавалися як такі, що є неконституційними Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020, тому зазначений протокол складено у повній відповідності чинному законодавству України.
До суду надійшов протокол №200 від 18 лютого 2022 року, в якому зазначено, що відповідно до наказу № 13-к від 14.02.2011 ОСОБА_1 призначено заступником директора з охорони праці та екологічної безпеки ДП «Кривбасшахтозакриття».
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповіднодо п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1, ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
21.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 45 від 21.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 . В зв'язку з тим, що запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття» під час своєї діяльності виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 .
Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 25.01.2021 року за вих. № 62 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно пояснень ОСОБА_1 виконавцем запиту був безпосередньо він та юрист підприємства, який перевіряв відповідність підготовленої відповіді чинному законодавству.
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до його пояснень та щорічної декларації за 2020 поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, співмешкає з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Як роз'яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.04.2021 № 5 (далі - Методичні рекомендації),основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.
Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, середтипових обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати стосунки, що виникають у зв'язку з членством в будь-яких організаціях, в тому числі комерційних підприємствах в якості засновників.
Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї.
Згідно протоколу, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього.
Згідно інформації, наданої директором ДП «Кривбасшахтозакриття», ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Диспозиція ч. 2 статті 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в діяльності особи, яка знаючи про наявність приватного інтересу, який впливає на об'єктивність або неупередженість вчинення нею дії при здійсненні службових та представницьких повноважень, не повідомленні в установленому законом порядку про наявний реальний конфлікт інтересів та не виконанні обов'язку щодо не вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 1 ст. 28Закону України «Про запобігання корупції» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підготував, погодив та надав на підпис керівництву відповідь за вих. 62 від 25.01.2021на запит голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , яка є членом його сім'ї,чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 7Б (фактична адреса місцезнаходження ДП «Кривбасшахтозакриття»).
Відповідно до протоколу, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу.
Згідно протоколу, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 25.01.2021,тобто день підготовки, погодження та надання на підпис керівництву відповіді на запит.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик, його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Повноваження на складання даного протоколу працівником управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області підтверджено наступним.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно підпункту 3 пункту 3 розділу IV Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України № 1077 від 23.10.2019, посадові особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
Органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення.
Повноваження Національної поліції України в частині складання адміністративних протоколів, пов'язаних з корупцією, вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП не визнавалися як такі, що є неконституційними Рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020, тому зазначений протокол складено у повній відповідності чинному законодавству України.
Всі зазначені протоколи надійшли до суду в один день, 23 лютого 2022 року, розподілені судді Прасолову В.М., а тому їх розгляд, згідно положень ст.36 КУпАП здійснювався одночасно.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив. В деклараціях, які він подавав, зазначав, що перебуває в близьких стосунках з ОСОБА_3 , це всім відомий факт. Вважає, що не є суб'єктом відповідальності. Він лише готував відповіді, при цьому казав ОСОБА_7 , що ОСОБА_3 є його дружиною. На це ОСОБА_7 відповідав, що рішення приймає він, при цьому наполягав, щоб він, ОСОБА_1 , готував відповіді, що дає таке доручення. Взагалі він, ОСОБА_1 , не вважав, що при підготовці відповідей існує конфлікт інтересів.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 він знає з 2008 року, стосунки службові. Останній час ОСОБА_1 працює на посаді начальника екологічного відділу. Він, свідок, на початку 2021 року надавав відповідь Міністерству з приводу того, що ОСОБА_1 надавав відповіді на запити ОСОБА_3 . Коли надходили запити він, свідок, надавав розпорядження готувати відповідь, всі його накази підлягають виконанню. Він, свідок, вважав, що виходячи із службових обов'язків ОСОБА_1 , відповідь може надати саме він. Запити реєструвалися в канцелярії, передавалися йому, свідку, а він визначав виконавця. Після того як він, свідок, вивчав проект відповіді, якщо був згоден з проектом, підписував його та віддавав на відправку. Інформація, яку запитувала ОСОБА_3 , не відносилася до державної таємниці. ОСОБА_3 знає з 2007 року, коли остання була ще прокурором. Разом з останньою приймав участь в різних заходах, так як вона була представником громадської організації. Знав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 близькі люди, про це він знав не від ОСОБА_1 . Останній не висловлював сумнівів в тому, що має право готувати відповіді. Оглянувши матеріали справи, пояснив, що підписи під резолюціями: на аркуші справи 33, т. №8 на запиті від 30 жовтня 2020 року належить йому; на аркуші справи 33, т. №5 на запиті від 30 жовтня 2020 року належить йому; на аркуші справи 33, т.т. №2, 4 на запиті від 18 січня 2021 року належить йому; на аркуші справи 33, т. №6 на запиті від 18 січня 2021 року належить йому; на аркуші справи 33, т. №7 на запиті від 18 січня 2021 року, належить йому; на аркуші справи 33, т. №3 на запиті від 18 січня 2021 року. належить йому.
Після надання пояснень свідком ОСОБА_7 , ОСОБА_1 пояснив, що якось казав останньому, що ОСОБА_3 є його дружиною, коли сам це було, не пам'ятає, чи було це пов'язано з наданням відповідей, не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 він знає з 2010 року. В 2020 - 2022 році він, свідок, працював на посаді головного інженера. Оглянувши матеріали справи пояснив, що ним підписані відповіді, які містяться: на аркуші справи 35, т. №5 на запит від 30 жовтня 2020 року; на аркуші справи 35, т. №8 на запит від 30 жовтня 2020 року. У вказані дні він виконував обов'язки директора, хто готував відповіді, не пам'ятає. Йому, свідку, відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - це чоловік та дружина.
У судовому засіданні також безпосередньо досліджені наступні докази, які містяться: у Т.№5: заява ГО «Стоп корупції» (а.с.17-19); статут ДП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.24-26), накази (а.с.27, 28), посадова інструкція (а.с.29-30), протокол (а.с.31-32), запит на інформацію від 30 жовтня 2020 року (а.с.33-34), відповідь від 9 листопада 2021 року на запит (а.с.35), витяг з реєстру (а.с.37-42), декларація (а.с.43-50); у Т. №8: заява ГО «Стоп корупції» (а.с.17-19); статут ДП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.24-26), накази (а.с.27, 28), посадова інструкція (а.с.29-30), протокол (а.с.31-32), запит на інформацію від 30 жовтня 2020 року (а.с.33-34), відповідь від 9 листопада 2020 року на запит (а.с.35), витяг з реєстру (а.с.37-42), декларація (а.с.43-50); у Т.№2: заява ГО «Стоп корупції» (а.с.17-19); статут ДП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.24-26), накази (а.с.27, 28), посадова інструкція (а.с.29-30), протокол (а.с.31-32), запит на інформацію від 18 січня 2021 року (а.с.33-36), відповідь від 19 січня 2021 року на запит (а.с.37-38), витяг з реєстру (а.с.40-45), декларація (а.с.47-53); у Т.№4: заява ГО «Стоп корупції» (а.с.17-19); статут ДП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.24-26), накази (а.с.27, 28), посадова інструкція (а.с.29-30), протокол (а.с.31-32), запит на інформацію від 18 січня 2021 року (а.с.33-36), відповідь від 19 січня 2021 року на запит (а.с.37-38), витяг з реєстру (а.с.40-45), декларація (а.с.47-53); у Т.№7: заява ГО «Стоп корупції» (а.с.17-19); статут ДП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.24-26), накази (а.с.27, 28), посадова інструкція (а.с.29-30), протокол (а.с.31-32), запит на інформацію від 18 січня 2021 року (а.с.33-34), відповідь від 21 січня 2021 року на запит (а.с.35), витяг з реєстру (а.с.37-42), декларація (а.с.43-50); уТ.№3: заява ГО «Стоп корупції» (а.с.17-19); статут ДП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.24-26), накази (а.с.27, 28), посадова інструкція (а.с.29-30), протокол (а.с.31-32), запит на інформацію від 20 січня 2021 року (а.с.33-34), відповідь від 25 січня 2021 року на запит (а.с.35), витяг з реєстру (а.с.37-42), декларація (а.с.43-50); у Т. №6: заява ГО «Стоп корупції» (а.с.17-19); статут ДП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.24-26), накази (а.с.27, 28), посадова інструкція (а.с.29-30), протокол (а.с.31-32), запит на інформацію від 18 січня 2021 року (а.с.33-34), відповідь від 28 січня 2021 року на запит (а.с.35), витяг з реєстру (а.с.37-42), декларація (а.с.43-50); у Т.№1: заява ГО «Стоп корупції» (а.с.17-19); статут ДП «Кривбасшахтозакриття» (а.с.24-26), накази (а.с.27, 28), посадова інструкція (а.с.29-30), протокол (а.с.31-32), запит на інформацію від 20 січня 2021 року (а.с.33-34), відповідь від 28 січня 2021 року на запит (а.с.35), витяг з реєстру (а.с.37-42), декларація (а.с.43-50, 114-118), наказ (119), положення про відділ (а.с.120), посадова інструкція (а.с.121-122), міська програма( а.с.144-152).
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зазначені письмові докази, вважаю їх належними.
Пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та зазначені письмові докази вважаю допустимими та достовірними.
Вважаю, що на підставі визнаних належними, допустимими та достовірними доказів встановлено наступне.
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Згідно п.1.3 вказаної посадової інструкції, начальник відділу начальник відділу екології в своїй діяльності керується, зокрема, Законами України, статутом підприємства, наказами та розпорядженнями по підприємству, вказівками директора підприємства.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Керівником ДП «Кривбасшахтозакриття» в 2020-2021 роках був ОСОБА_7
ОСОБА_3 в 2020 - 2021 року була головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту».
Станом на 2020-2021 роки ОСОБА_1 співмешкав з ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
30 жовтня 2020 року за вх.425 до ДП «Кривбасшахтозакриття» надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання ряду наказів, паспорту технічного стану ставка-накопичувача, актів обстеження, заяві по справі №904/4941/20. Директор ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Після підготовки відповіді виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_8 9 листопада 2020 року направив на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 документи, які остання запитувала.
18 січня 2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 29 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання певних наказів та документів. В.О. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . Після підготовки відповіді виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 19 січня 2021 року підписав відповідь та направив на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 документи, які остання запитувала.
21 січня 2021 року до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 46 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання певних наказів та документів. В.О. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 . Після підготовки відповіді виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 21 січня 2021 року підписав відповідь ОСОБА_3 про те, що документи, які остання запитувала, будуть надані пізніше, у строки, передбачені ст.20 ч.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
21 січня 2021 року до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 45 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання відповідей на її запит від 18 січня 2021 року. В.О. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Після підготовки відповіді виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 25 січня 2021 року підписав відповідь ОСОБА_3 про те, що відповідь їй буде надана в строки, які вказані у відповіді від 19 січня 2021 року.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінітративних правопорушень, передбачених ст.ст. 1 ст. 172-7 ч.1 та ст.177-7 ч.2 КУпАП, виходжу з наступного.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст.ст.7, 245 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ч.1 ст. 172-7 КУпАП передбачена за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а за ч.2 цієї статті - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно примітки до ст.172-7 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Отже, розглядаючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаних адміністративних правопорушень, суд зобов'язаний з'ясувати: чи був він суб'єктом цих правопорушень; чи був в нього реальний конфлікт інтересів; чи вчинив він, при наявності такого конфлікту, неповідомлення про існування цього конфлікту; чи вчинив він при наявності такого конфлікту дії або чи приймав рішення.
Згідно підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції". суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Згідно наказу № 58-к від 01.06.2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу екології.
Відповідно до ч.2 ст. 81 Цивільного кодексу України ДП «Кривбасшахтозакриття» (код ЄДРПОУ 32975178) є юридичною особою публічного права (юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 1.1 Статут ДП «Кривбасшахтозакриття» Державне підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та є державним комерційним підприємством.
Відповідно до п. 1.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» належить до професійної групи «Керівники» КП-1237.2.
Відповідно до п. п. 2.1. Посадової інструкції начальника відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.06.2017 року, начальник відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття» проводить оперативно-методичне керівництво всією роботою по екологічній безпеці підприємства, керує розробкою екологічних стандартів та нормативів підприємства, забезпечує контроль за їх виконанням.
Відповідно до «Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», затвердженого рішенням НАЗК №1 від 03.02.2021 під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов'язків) відповідного працівника.
Так, адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо). Дані визначення також містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво".
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права є суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, а тому є і суб'єктом відповідальності за частинам 1, 2 ст.172-7 КУпАП.
Головою ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (код ЄДРПОУ 39571440) є ОСОБА_3 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено поняття близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Пунктом «б» абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що членами сім'ї особи, на яку поширюється дія зазначеного Закону є будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом органабо колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно пояснень ОСОБА_1 та щорічної декларації за 2020 рік, поданої до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, він станом на 2020-2021 роки з 2000 року з гр. ОСОБА_3 без укладання шлюбу.
Отже, ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 .
При вирішенні питання чи існує у особи реальний конфлікт інтересів, враховую, що реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, а приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами. Невід'ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень. Вважаю, що приватний інтерес здатний впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.
Конфлікт інтересів може бути у тому випадку, коли посадові (службові) обов'язки вимагають від посадової особи діяти певним чином, а стосунки з іншою особою спонукають від нього вчинення дій, які суперечать посадовим обов'язкам. Для наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.2 КУпАП та правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП необхідно встановити, що виконання особою своїх посадових (службових) обов'язків суперечило особистим інтересам, пов'язаним з іншою особою. Конфлікт інтересів може бути у тому випадку, коли посадова особа має повноваження вчиняти або не вчинити якісь дії в інтересах іншої особи.
Згідно ст.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах, зокрема вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Відповідно до ст.12 вказаного Закону , суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону
Згідно ст.13 цього Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема юридичні особи публічного права.
Як передбачено ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні; запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Як передбачено ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту; у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно ст.22 цього Закону, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Отже, виходячи з сукупності зазначених норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», у випадку, якщо особа подала запит на отримання публічної інформації і відсутні підстави відмовити в задоволенні цього запиту, у цієї особи виникає законне право, тобто інтерес отримати відповідь, а після отримання такого запиту у розпорядника інформації виникає законний інтерес виконати вимоги закону та надати відповідь. Таким чином, в цьому випадку інтереси запитувача та розпорядника інформації не суперечать один одному і не створюють конфлікту.
При розгляді запиту на інформацію конфлікт між запитувачем та розпорядником інформації може мати у тому випадку, якщо існують передбачені вказаним Законом підстави для відмови у задоволенні запиту.
Відповідно до протоколу №203 протиправні дії ОСОБА_1 полягають в тому, що 30.10.2020 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 425 від 30.10.2020 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття», виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 . Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 09.11.2020 року за вих. № 471 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , було підготовлено та направлено відповідь на запит. Згідно цього протоколу у ОСОБА_1 був наявним реальний конфлікт інтересів під час розгляду вказаного запиту, так як ОСОБА_3 є членом його сім'ї, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень, пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього. Також зазначено, що ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції».
Згідно цього протоколу, ОСОБА_1 вказаними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2020 року за вх.425 до ДП «Кривбасшахтозакриття» надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання ряду наказів, паспорту технічного стану ставка-накопичувача, актів обстеження, заяві по справі №904/4941/20. В.О директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Після підготовки відповіді виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_8 9 листопада 2020 року направив на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , документи, які остання запитувала.
Питання про те, надавати чи не надавати відповідь на вказаний запит, чи підлягає цей запит задоволенню, вирішував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 , який був керівником розпорядника інформації. Останній вирішив, що на вказаний запит належить надати відповідь. Вважаю, що це рішення ОСОБА_7 відповідало вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови у задоволенні запиту не існувало. Підготувати відповідь ОСОБА_7 доручив ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , діючи у відповідності до вимог ст. 139 КЗпП України, підготував цю відповідь, цю відповідь підписав керівник підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи доручення ОСОБА_10 , діяв як в законних інтересах ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», керівником якого була ОСОБА_3 , як запитувача інформації, так і в законних інтересах підприємства, як розпорядника інформації. Таким чином, у запитувача інформації та розпорядника інформації конфлікту інтересів з надання відповіді не існувало. Таким чином, ОСОБА_1 готував відповідь виходячи зі своїх службових обов'язків, ці його дії обумовлені відповідним, таким, що відповідає закону, розпорядженням керівника підприємства, а не сімейними стосунками з ОСОБА_3 , а отже ці дії не містять приватного інтересу, не створюють конфлікту інтересів. Приходжу до переконання, що у ОСОБА_1 були відсутні підстави повідомляти про конфлікт інтересів, так як такого конфлікту не існувало.
Також приймаю до уваги, що у вказаному протоколі не визначено, тобто при його складанні не було встановлено, що надання відповіді суперечило вимогам Закону, а тому створювало конфлікт інтересів, не зазначено в чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , а відтак конфлікт інтересів. Твердження, яке міститься в протоколі, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень, а отже конфлікт інтересів мав місце тому, що ОСОБА_1 співмешкає з ОСОБА_3 , не приймаю до уваги, так як сам по собі той факт, що ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 , не створював при підготовці ним вказаної відповіді реального конфлікту інтересів.
Крім того, приймаю до уваги, що у вказаному протоколі необґрунтовано вказано, що ОСОБА_1 розглядав запит, оскільки він лише готував відповідь, правильність якої перевіряв розпорядник інформації - керівник підприємства.
Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 , є суб'єктом вказаного правопорушення, готував відповідь на підписаний членом сім'ї запит, але в його діях щодо неповідомлення про конфлікт інтересів, якого не існувало, не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.1 КУпАП, відтак цю справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу №204 протиправні дії ОСОБА_1 полягають в тому, що 30.10.2020 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 425 від 30.10.2020 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття», виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 . Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 09.11.2020 року за вих. № 471 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , було підготовлено та направлено відповідь на запит. Як зазначено в протоколі, ОСОБА_1 вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підготував, погодив та надав на підпис керівництву відповідь за вих. 471 від 09.11.2020 на запит голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , яка є членом його сім'ї. Також зазначено, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього. Згідно цього протоколу, ОСОБА_1 вказаними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2020 року за вх.425 до ДП «Кривбасшахтозакриття» надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання ряду наказів, паспорту технічного стану ставка-накопичувача, актів обстеження, заяві по справі №904/4941/20. В.О. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Після підготовки відповіді виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_8 9 листопада 2020 року направив на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , документи, які остання запитувала.
Питання про те, надавати чи не надавати відповідь на вказаний запит, чи підлягає цей запит задоволенню, вирішував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 , який був керівником розпорядника інформації. Останній вирішив, що на вказаний запит належить надати відповідь. Вважаю, що це рішення ОСОБА_7 відповідало вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови у задоволенні запиту не існувало. Підготувати відповідь ОСОБА_7 доручив ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , діючи у відповідності до вимог ст. 139 КЗпП України, підготував цю відповідь, цю відповідь підписав керівник підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи доручення ОСОБА_10 , діяв як в законних інтересах ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», керівником якого була ОСОБА_3 , як запитувача інформації, так і в законних інтересах підприємства, як розпорядника інформації. Таким чином, у запитувача інформації та розпорядника інформації конфлікту інтересів з надання відповіді не існувало. Таким чином, ОСОБА_1 готував відповідь виходячи зі своїх службових обов'язків, ці його дії обумовлені відповідним, таким, що відповідає закону, розпорядженням керівника підприємства, а не сімейними стосунками з ОСОБА_3 , а отже ці дії не містять приватного інтересу, не створюють конфлікту інтересів.
Також приймаю до уваги, що у вказаному протоколі не визначено, тобто при його складанні не було встановлено, що надання відповіді суперечило вимогам Закону, а тому створювало конфлікт інтересів, не зазначено в чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , а відтак конфлікт інтересів. Твердження, яке міститься в протоколі, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень, а отже конфлікт інтересів мав місце тому, що ОСОБА_1 співмешкає з ОСОБА_3 , не приймаю до уваги, так як сам по собі той факт, що ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 , не створював при підготовці ним вказаної відповіді реального конфлікту інтересів.
Крім того, приймаю до уваги, що у вказаному протоколі необґрунтовано вказано, що ОСОБА_1 розглядав запит, оскільки він лише готував відповідь, правильність якої перевіряв розпорядник інформації - керівник підприємства.
Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 , є суб'єктом вказаного правопорушення, готував відповідь на підписаний членом його сім'ї запит, але в цих його діях був відсутній конфлікт інтересів, а тому ці дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.2 КУпАП., відтак цю справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу №197 протиправні дії ОСОБА_1 полягають в тому, що 18.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 29 від 18.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття», виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 . Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 19.01.2021 року за вих. № 50 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , було підготовлено та направлено відповідь на запит. Також зазначено, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень, пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього, що ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції». Також зазначено, що ОСОБА_1 не повідомив директора ДП «Кривбасшахтозакриття» про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду вказаного запиту.
Згідно цього протоколу, ОСОБА_1 вказаними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
У судовому засіданні встановлено, що 18 січня 2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 29 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання певних наказів та документів. В.о. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 , своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . Після підготовки відповіді виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 , 19 січня 2021 року підписав відповідь та направив на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 документи, які остання запитувала.
Питання про те, надавати чи не надавати відповідь на вказаний запит, чи підлягає цей запит задоволенню, вирішував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 , який був керівником розпорядника інформації Останній вирішив, що на вказаний запит належить надати відповідь. Вважаю, що це рішення ОСОБА_7 відповідало вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови у задоволенні запиту не існувало. Підготувати відповідь ОСОБА_7 доручив ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , діючи у відповідності до вимог ст. 139 КЗпП України, підготував цю відповідь, цю відповідь підписав керівник підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи доручення ОСОБА_10 , діяв як в законних інтересах ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», керівником якого була ОСОБА_3 , як запитувача інформації, так і в законних інтересах підприємства, як розпорядника інформації. Таким чином, у запитувача інформації та розпорядника інформації, конфлікту інтересів з надання відповіді не існувало. Таким чином, ОСОБА_1 готував відповідь виходячи зі своїх службових обов'язків, ці його дії обумовлені відповідним, таким, що відповідає закону, розпорядженням керівника підприємства, а не сімейними стосунками з ОСОБА_3 , а отже ці дії не містять приватного інтересу, не створюють конфлікту інтересів. Приходжу до переконання, що у ОСОБА_1 були відсутні підстави повідомляти про конфлікт інтересів, так як такого конфлікту не існувало.
Також приймаю до уваги, що у вказаному протоколі не визначено, тобто при його складанні не було встановлено, що надання відповіді суперечило вимогам Закону, а тому створювало конфлікт інтересів, не зазначено в чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , а відтак конфлікт інтересів. Твердження, яке міститься в протоколі, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень а отже конфлікт інтересів мав місце тому, що ОСОБА_1 співмешкає з ОСОБА_3 , не приймаю до уваги, так як сам по собі той факт, що ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 , не створював при підготовці ним вказаної відповіді реального конфлікту інтересів.
Крім того, приймаю до уваги, що у вказаному протоколі необґрунтовано вказано, що ОСОБА_1 розглядав запит, оскільки він лише готував відповідь, правильність якої перевіряв розпорядник інформації - керівник підприємства.
Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 , є суб'єктом вказаного правопорушення, готував відповідь на підписаний членом його сім'ї запит, але в його діях щодо неповідомлення про конфлікт інтересів, якого не існувало, не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.1 КУпАП, відтак цю справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу №198 протиправні дії ОСОБА_1 , полягають в тому, що 18.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 29 від 18.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття», виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 . Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 19.01.2021 року за вих. № 50 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , було підготовлено та направлено відповідь на запит. Також зазначено, що наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього. Також вказано, що під час своєї службової діяльності ОСОБА_1 не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції». Зазначено, що ОСОБА_1 вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підготував, погодив та надав на підпис керівництву відповідь за вих. 50 від 19.01.2021 на вказаний запит.
Згідно цього протоколу, ОСОБА_1 вказаними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
У судовому засіданні встановлено, що 18 січня 2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 29 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання певних наказів та документів. В.о. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . Після підготовки відповіді, виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 19 січня 2021 року підписав відповідь та направив на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 документи, які остання запитувала.
Питання про те, надавати чи не надавати відповідь на вказаний запит, чи підлягає цей запит задоволенню, вирішував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 , який був керівником розпорядника інформації Останній вирішив, що на вказаний запит належить надати відповідь. Вважаю, що це рішення ОСОБА_7 відповідало вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови у задоволенні запиту не існувало. Підготувати відповідь ОСОБА_7 доручив ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , діючи у відповідності до вимог ст. 139 КЗпП України підготував цю відповідь, цю відповідь підписав керівник підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи доручення ОСОБА_10 , діяв як в законних інтересах ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», керівником якого була ОСОБА_3 як запитувача інформації, так і в законних інтересах підприємства, як розпорядника інформації. Таким чином, у запитувача інформації та розпорядника інформації конфлікту інтересів з надання відповіді не існувало. Таким чином, ОСОБА_1 готував відповідь виходячи зі своїх службових обов'язків, ці його дії обумовлені відповідним, таким, що відповідає закону, розпорядженням керівника підприємства, а не сімейними стосунками з ОСОБА_3 , а отже ці дії не містять приватного інтересу, не створюють конфлікту інтересів.
Також приймаю до уваги, що у вказаному протоколі не визначено, тобто при його складанні не було встановлено, що надання відповіді суперечило вимогам Закону, а тому створювало конфлікт інтересів, не зазначено в чому саме полягав приватний ОСОБА_1 інтерес, а відтак конфлікт інтересів. Твердження, яке міститься в протоколі, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень, а отже конфлікт інтересів мав місце тому, що ОСОБА_1 співмешкає з ОСОБА_3 , не приймаю до уваги, так як сам по собі той факт, що ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 , не створював при підготовці ним вказаної відповіді реального конфлікту інтересів.
Крім того, приймаю до уваги, що у вказаному протоколі необґрунтовано вказано, що ОСОБА_11 розглядав запит, оскільки він лише готував відповідь, правильність якої перевіряв розпорядник керівник підприємства.
Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 , є суб'єктом вказаного правопорушення, готував відповідь на запит, підписаний членом його сім'ї, але в цих його діях був відсутній конфлікт інтересів, а тому ці дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.2 КУпАП., відтак цю справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу №202 протиправні дії ОСОБА_1 , полягають в тому, що 21.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 46 від 21.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття», виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 . Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 21.01.2021 року за вих. № 54 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Також вказано, що наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього. ОСОБА_1 , під час своєї службової діяльності, не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції». Крім того, вказано, що ОСОБА_1 вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підготував, погодив та надав на підпис керівництву відповідь за вих. 54 від 21.01.2021 на вказаний запит.
Згідно цього протоколу, ОСОБА_1 вказаними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
У судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2021 року до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 46 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання певних наказів та документів. В.о. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 , своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 . Після підготовки відповіді, виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 21 січня 2021 року підписав відповідь ОСОБА_3 проте, що документи, які остання запитувала, будуть надані пізніше, у строки, передбачені ст.20 ч.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Питання про те, надавати чи не надавати відповідь на вказаний запит, чи підлягає цей запит задоволенню, вирішував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 , який був керівником розпорядника інформації. Останній вирішив, що на вказаний запит належить надати відповідь. Вважаю, що це рішення ОСОБА_7 відповідало вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови у задоволенні запиту не існувало. Підготувати відповідь ОСОБА_7 доручив ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , діючи у відповідності до вимог ст. 139 КЗпП України підготував цю відповідь, цю відповідь підписав керівник підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи доручення ОСОБА_10 , діяв як в законних інтересах ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», керівником якого була ОСОБА_3 , як запитувача інформації, так і в законних інтересах підприємства, як розпорядника інформації. Таким чином, у запитувача інформації та розпорядника інформації конфлікту інтересів з надання відповіді не існувало. Таким чином, ОСОБА_1 готував відповідь виходячи зі своїх службових обов'язків, ці його дії обумовлені відповідним, таким, що відповідає закону, розпорядженням керівника підприємства, а не сімейними стосунками з ОСОБА_3 , а отже ці дії не містять приватного інтересу, не створюють конфлікту інтересів.
Також приймаю до уваги, що у вказаному протоколі не визначено, тобто при його складанні не було встановлено, що надання відповіді суперечило вимогам Закону, а тому створювало конфлікт інтересів, не зазначено в чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , а відтак конфлікт інтересів. Твердження, яке міститься в протоколі, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень, а отже конфлікт інтересів мав місце тому, що ОСОБА_1 співмешкає з ОСОБА_3 , не приймаю до уваги, так як сам по собі той факт, що ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 , не створював при підготовці ним вказаної відповіді реального конфлікту інтересів.
Крім того, приймаю до уваги, що у вказаному протоколі необґрунтовано вказано, що ОСОБА_1 розглядав запит, оскільки він лише готував відповідь, правильність якої перевіряв розпорядник інформації - керівник підприємства.
Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 , є суб'єктом вказаного правопорушення, готував відповідь на підписаний членом його сім'ї запит, але в цих його діях був відсутній конфлікт інтересів, а тому ці дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.2 КУпАП., відтак цю справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу №199 протиправні дії ОСОБА_1 , полягають в тому, що 21.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 45 від 21.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття», виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 . Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 25.01.2021 року за вих. № 62 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Також вказано, що наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього. ОСОБА_1 під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції». Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 не повідомив директора ДП «Кривбасшахтозакриття» про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду вказаного запиту.
Згідно цього протоколу, ОСОБА_1 вказаними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
У судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2021 року до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 45 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання відповідей на її запит від 18 січня 2021 року. В.о. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Після підготовки відповіді, виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 25 січня 2021 року підписав відповідь ОСОБА_3 про те, що відповідь їй буде надана в строки, які вказані у відповіді від 19 січня 2021 року.
Питання про те, надавати чи не надавати відповідь на вказаний запит, чи підлягає цей запит задоволенню вирішував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 , який був керівником розпорядника інформації Останній вирішив, що на вказаний запит належить надати відповідь. Вважаю, що це рішення ОСОБА_7 відповідало вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови у задоволенні запиту не існувало. Підготувати відповідь ОСОБА_7 доручив ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , діючи у відповідності до вимог ст. 139 КЗпП України, підготував цю відповідь, цю відповідь підписав керівник підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи доручення ОСОБА_10 , діяв як в законних інтересах ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», керівником якого була ОСОБА_3 , як запитувача інформації, так і в законних інтересах підприємства, як розпорядника інформації. Таким чином, у запитувача інформації та розпорядника інформації конфлікту інтересів з надання відповіді не існувало. Таким чином, ОСОБА_1 готував відповідь виходячи зі своїх службових обов'язків, ці його дії обумовлені відповідним, таким, що відповідає закону, розпорядженням керівника підприємства, а не сімейними стосунками з ОСОБА_3 , а отже ці дії не містять приватного інтересу, не створюють конфлікту інтересів. Приходжу до переконання, що у ОСОБА_1 були відсутні підстави повідомляти про конфлікт інтересів, так як такого конфлікту не існувало.
Також приймаю до уваги, що у вказаному протоколі не визначено, тобто при його складанні не було встановлено, що надання відповіді суперечило вимогам Закону, а тому створювало конфлікт інтересів, не зазначено в чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , а відтак конфлікт інтересів. Твердження, яке міститься в протоколі, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень а отже конфлікт інтересів мав місце тому, що ОСОБА_1 співмешкає з ОСОБА_3 , не приймаю до уваги, так як сам по собі той факт, що ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 не створював при підготовці ним вказаної відповіді реального конфлікту інтересів.
Крім того, приймаю до уваги, що у вказаному протоколі необґрунтовано вказано, що ОСОБА_1 розглядав запит, оскільки він лише готував відповідь, правильність якої перевіряв розпорядник керівник підприємства.
Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 , є суб'єктом вказаного правопорушення, готував відповідь на підписаний членом сім'ї запит, але в його діях щодо неповідомлення про конфлікт інтересів, якого не існувало, не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.1 КУпАП, відтак цю справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу №201 протиправні дії ОСОБА_1 , полягають в тому, що 21.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 46 від 21.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття», виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 . Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 21.01.2021 року за вих. № 54 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Також вказано, що наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», вказаного запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього, під час своєї службової діяльності не звертався до керівництва підприємства про виникнення питань щодо конфлікту інтересів відповідно до закону України «Про запобігання корупції». Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 не повідомив директора ДП «Кривбасшахтозакриття» про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду вказаного запиту.
Згідно цього протоколу, ОСОБА_1 вказаними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Як встановлено судом, 21 січня 2021 року до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 46 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання певних наказів та документів. В.о. директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 . Після підготовки відповіді, виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 21 січня 2021 року підписав відповідь ОСОБА_3 про те, що документи, які остання запитувала, будуть надані пізніше, у строки, передбачені ст.20 ч.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Питання про те, надавати чи не надавати відповідь на вказаний запит, чи підлягає цей запит задоволенню, вирішував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 , який був керівником розпорядника інформації. Останній вирішив, що на вказаний запит належить надати відповідь. Вважаю, що це рішення ОСОБА_7 відповідало вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови у задоволенні запиту не існувало. Підготувати відповідь ОСОБА_7 доручив ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , діючи у відповідності до вимог ст. 139 КЗпП України, підготував цю відповідь, цю відповідь підписав керівник підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи доручення ОСОБА_10 , діяв як в законних інтересах ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», керівником якого була ОСОБА_3 , як запитувача інформації, так і в законних інтересах підприємства, як розпорядника інформації. Таким чином, у запитувача інформації та розпорядника інформації конфлікту інтересів з надання відповіді не існувало. Таким чином, ОСОБА_1 готував відповідь виходячи зі своїх службових обов'язків, ці його дії обумовлені відповідним, таким, що відповідає закону, розпорядженням керівника підприємства, а не сімейними стосунками з ОСОБА_3 , а отже ці дії не містять приватного інтересу, не створюють конфлікту інтересів. Приходжу до переконання, що у ОСОБА_1 були відсутні підстави повідомляти про конфлікт інтересів, так як такого конфлікту не існувало.
Також приймаю до уваги, що у вказаному протоколі не визначено, тобто при його складанні не було встановлено, що надання відповіді суперечило вимогам Закону, а тому створювало конфлікт інтересів, не зазначено в чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , а відтак конфлікт інтересів. Твердження, яке міститься в протоколі, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень а отже конфлікт інтересів мав місце тому, що ОСОБА_1 співмешкає з ОСОБА_3 , не приймаю до уваги, так як сам по собі той факт, що ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 , не створював при підготовці ним вказаної відповіді реального конфлікту інтересів.
Крім того, приймаю до уваги, що у вказаному протоколі необґрунтовано вказано, що ОСОБА_1 розглядав запит, оскільки він лише готував відповідь, правильність якої перевіряв розпорядник інформації - керівник підприємства.
Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 , є суб'єктом вказаного правопорушення, готував відповідь на підписаний членом сім'ї запит, але в його діях щодо неповідомлення про конфлікт інтересів, якого не існувало, не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.1 КУпАП, відтак цю справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу №200 протиправні дії ОСОБА_1 , полягають в тому, що 21.01.2021 до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 45 від 21.01.2021 року надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 , запитувана інформація стосувалася виконання екологічного законодавства ДП «Кривбасшахтозакриття», виконання запиту директором ДП «Кривбасшахтозакриття» письмово було доручено ОСОБА_1 . Після опрацювання запиту та підготовки відповіді 25.01.2021 року за вих. № 62 на ім'я голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 було підготовлено та направлено відповідь на запит. Також вказано, що наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується немайновим приватним інтересом, зумовленим тим, що ОСОБА_3 є членом його сім'ї, суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов'язана з розглядом ОСОБА_1 , як начальником відділу екології ДП «Кривбасшахтозакриття», запиту голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 та підготовки відповіді на нього. Крім того, вказано, що ОСОБА_1 вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підготував, погодив та надав на підпис керівництву відповідь за вих. 62 від 25.01.2021 на вказаний запит.
Згідно цього протоколу, ОСОБА_1 вказаними діями вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
У судовому засіданні встановлено, що 21 січня 2021 року до ДП «Кривбасшахтозакриття» за вх. № 45 надійшов запит про надання публічної інформацію від голови ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» ОСОБА_3 про надання відповідей на її запит від 18 січня 2021 року. Директор ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 своєю резолюцією доручив підготувати відповідь на цей запит ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Після підготовки відповіді, виконуючий обов'язки директора ДП «Кривбасшахтозакриття» ОСОБА_7 25 січня 2021 року підписав відповідь ОСОБА_3 про те, що відповідь їй буде надана в строки, які вказані у відповіді від 19 січня 2021 року.
Питання про те, надавати чи не надавати відповідь на вказаний запит, чи підлягає цей запит задоволенню, вирішував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_7 , який був керівником розпорядника інформації Останній вирішив, що на вказаний запит належить надати відповідь. Вважаю, що це рішення ОСОБА_7 відповідало вимогам ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», підстав для відмови у задоволенні запиту не існувало. Підготувати відповідь ОСОБА_7 доручив ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , діючи у відповідності до вимог ст. 139 КЗпП України підготував цю відповідь, цю відповідь підписав керівник підприємства. Таким чином, ОСОБА_1 , виконуючи доручення ОСОБА_10 , діяв як в законних інтересах ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», керівником якого була ОСОБА_3 , як запитувача інформації, так і в законних інтересах підприємства, як розпорядника інформації. Таким чином, у запитувача інформації та розпорядника інформації конфлікту інтересів з надання відповіді не існувало. Таким чином, ОСОБА_1 готував відповідь виходячи зі своїх службових обов'язків, ці його дії обумовлені відповідним, таким, що відповідає закону, розпорядженням керівника підприємства, а не сімейними стосунками з ОСОБА_3 , а отже ці дії не містять приватного інтересу, не створюють конфлікту інтересів.
Також приймаю до уваги, що у вказаному протоколі не визначено, тобто при його складанні не було встановлено, що надання відповіді суперечило вимогам Закону, а тому створювало конфлікт інтересів, не зазначено в чому саме полягав приватний ОСОБА_1 інтерес, а відтак конфлікт інтересів. Твердження, яке міститься в протоколі, що суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень, а отже конфлікт інтересів мав місце тому, що ОСОБА_1 співмешкає з ОСОБА_3 , не приймаю до уваги, так як сам по собі той факт, що ОСОБА_3 відноситься до членів сім'ї ОСОБА_1 , не створював при підготовці ним вказаної відповіді реального конфлікту інтересів.
Крім того, приймаю до уваги, що у вказаному протоколі необґрунтовано вказано, що ОСОБА_1 розглядав запит, оскільки він лише готував відповідь, правильність якої перевіряв розпорядник інформації - керівник підприємства.
Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, приймаючи до уваги положення ст.ст.7, 245 КУпАП, згідно яких ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 , є суб'єктом вказаного правопорушення, готував відповідь на підписаний членом його сім'ї запит, але в цих його діях був відсутній конфлікт інтересів, а тому ці дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 ч.2 КУпАП., відтак цю справу належить закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.
Приймаю до уваги також, що на даний час закінчився строк накладення адміністративного стягнення, що є самостійною підставою для закриття провадження по справі. Закриття справи за закінченням строку накладення адміністративного стягнення є нереабілітуючою підставою, тому дійшовши до висновку, що є підстави для закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, вважаю, що належить закрити справу саме з цієї реабілітуючої підстави.
Керуючись ст. ст. 247, 268, 283, 284КУпАП, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 2 листопада 2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 9 листопада 2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 19 січня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 19 січня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 21 січня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 22 січня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 22 січня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 25 січня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М. Прасолов