Справа № 185/2469/23
Провадження № 1-кп/185/518/23
02 травня 2023 року м. Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши під час запровадженого Указом Президента України воєнного стану в Україні, у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні № 12023041370000146 від 30.01.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка, Краматорського району, Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, зі статусом внутрішньо переміщеної особи, не працюючого, перебуваючого у цивільному шлюбі, інваліда 3-ї групи, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, проживаючого: АДРЕСА_1 ,раніше судимого, в т.ч., в останній раз:
- 12 листопада 2012 року Краматорським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки шість місяців ( данні про звільнення відсутні)
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_6 з квітня 2022 року проживає в м.Павлограді Дніпропетровської області та є внутрішньо переміщеною особою, оскільки, через війну рф проти України, що була розпочата державою-агресором 24.02.2022 року, був змушений залишити місце реєстрації та постійного проживання в Донецькій області.
Являючись інвалідом 3-ї групи, маючи трьох малолітніх дітей, та одночасно не маючи офіційної роботи, ОСОБА_6 , у зв'язку з настанням тяжких життєвих обставин, а також через вкрай тяжке матеріальне становище, що утворилося в його родині, вчинив тяжкий корисливий злочин за наступних обставин.
ОСОБА_6 29.01.2023 р., приблизно о 18.40год., рухався по вул.Новій в м.Павлограді. В цей час, на алеї біля буд.№5 по вул.Новій, він побачив раніше не знайому ОСОБА_5 , яка рухалася напроти нього, тримаючи в руці мобільний телефон.
В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, в той же день, та в тому ж місці, приблизно о 18.42год., ОСОБА_6 підійшов впритул до потерпілої ОСОБА_5 та наніс останній лівою рукою удар в область шиї, чим спричинив їй фізичну біль.
Від отриманого удару ОСОБА_5 впала на землю обличчям до гори, та виронила з руки мобільний телефон, після чого ОСОБА_6 умисно, відкрито, проти волі потерпілої та в умовах очевидності, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон «Huawei P smart» синього кольору, вартістю 5000грн, чим спричинив вказаній потерпілій матеріальний збиток на зазначену суму, та з вказаним телефоном зник з місця вчинення злочину.
Всудовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю, заявив про щире каяття, висловив жаль з приводу вчиненого, звернувся до потерпілої з проханням про пробачення,та дав показання про те, що з квітня 2022 року він зі своєю сім'єю проживає в м.Павлограді Дніпропетровської області та є внутрішньо переміщеною особою, оскільки, через війну рф проти України, що була розпочата державою-агресором 24.02.2022 року, був змушений залишити місце реєстрації та постійного проживання в Донецькій області.
Являючись інвалідом 3-ї групи, маючи трьох малолітніх дітей, та одночасно не маючи офіційної роботи, у зв'язку з настанням таких тяжких життєвих обставин, а також через вкрай тяжке матеріальне становище, що утворилося в його родині, він вчинив тяжкий корисливий злочин.
Так, 29.01.2023 р., приблизно о 18.40год., він рухався по вул.Новій в м.Павлограді. В цей час, на алеї біля буд.№5 по вул.Новій, він побачив раніше не знайому потерпілу ОСОБА_5 , яка рухалася напроти нього та тримала в руці мобільний телефон. В цей час він вирішив відкрито викрасти вказаний мобільний телефон, аби згодом його продати та мати змогу прокормити родину.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, розуміючи, що в державі оголошено воєнний стан, в той же день, та в тому ж місці, приблизно о 18.42год., він підійшов впритул до потерпілої ОСОБА_5 та наніс останній своєю лівою рукою удар в область шиї. Від отриманого удару ОСОБА_5 впала на землю обличчям до гори, та виронила з руки мобільний телефон, після чого він, відкрито, проти її волі, викрав мобільний телефон «Huawei P smart» синього кольору, та з вказаним телефоном зник з місця вчинення злочину.
Наразі його цивільна дружина у розмірі 5000грн добровільно відшкодувала потерпілій спричинену ним моральну шкоду.
Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами.
Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що з обвинуваченим раніше не була знайома. 29.01.2023 року вона йшла в районі магазину «Варус» по вул.Новій в м.Павлограді та розмовляла по телефону, тримаючи телефон в руці. На вулиці було темно. В певний час обвинувачений, який зблизився з нею, наніс їй удар в шию, від якого вона впала, та обронила телефон. Обвинувачений схопив його, та став з телефоном тікати з місця злочину. Вона його докоряла, мовляв, що ж він робить, але він з телефоном втік. Обличчя обвинуваченого вона добре розгледіла, впізнала його на досудовому розслідуванні, а також зараз, під час розгляду справи судом.
На теперішній час вона не має претензій до обвинуваченого, та просить пом'якшити останньому покарання, оскільки родина обвинуваченого добровільно відшкодувала їй моральну шкоду у сумі 5000грн., а поліція повернула мобільний телефон.
Крім наведених вище показань обвинуваченого та потерпілої, кожного окремо, винність обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.4 ст.186 КК України повністю підтверджується ще й такими доказами.
Висновком експерта від 07.02.2023р., яким встановлена ринкова вартість мобільного телефону потерпілої .
Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 30.01.2023р. відповідно до якого, під час досудового розслідування, у присутності понятих, потерпіла ОСОБА_5 впізнала за зростом, виразом обличчя, формою носа, розрізом очей, формою губ, випуклістю вух особу під номером 2, а саме - обвинуваченого ОСОБА_6 , як особу, яка вчинила відносно неї злочин 29.01.2023р. , з відеозаписом вказаної процесуальної дії.
Підсумовуючи досліджені судом докази у справі - показання обвинуваченого та потерпілої, аналізуючи позицію вказаних осіб, та співставляючи її з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_6 та іншими дослідженими судом доказами його винності, суд робить висновок про те, що наведені судом докази винності обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину мають характер логічних, змістовних, послідовних, об'єктивних та узгоджених між собою.
Наведені судом докази винності обвинуваченого є такими, що доповнюють одне одного, є належними, достовірними, допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Враховуючи та оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини вчинення ОСОБА_6 злочину, суд приходить до висновку та має підстави стверджувати саме про умисний характер наведених протиправних дій обвинуваченого.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_6 , доведена саме «поза розумним сумнівом», оскільки зазначені докази є очевидними, беззаперечними та безсумнівними.
Таким чином, винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України доказана та підтверджена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно правильно кваліфікувати за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, що вказаний обвинувачений підлягає покаранню за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, є раніше судимим, має родину, постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця мешкання.
Також суд враховує, що майно, яке було викрадене у потерпілої повернуто останній. Потерпіла прийняла вибачення ОСОБА_6 та пробачила обвинуваченого.
Пом якшувальними обставинами у справі відносно ОСОБА_6 суд визнає повне визнання своєї вини, щире каяття, висловлений жаль з приводу вчиненого, звернення до потерпілої з проханням про пробачення, активне сприяння швидкому судовому розгляду справи, а також той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 має статус особи, яка є внутрішньо переміщеною та інвалідом 3-ї групи.
Окрім зазначених обставин, пом'якшувальними суд визнає наявність у обвинуваченого трьох малолітніх дітей, добровільне відшкодування родиною обвинуваченого завданої потерпілій шкоди, вчинення обвинуваченим злочину у зв'язку з настанням тяжких життєвих обставин, а також через вкрай тяжке матеріальне становище, що утворилося в родині обвинуваченого.
З обтяжуючих обставин суд враховує рецидив вчинення злочину.
Сукупність наведених вище пом'якшувальних обставин, що пом'якшують покарання та
суттєво знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням висловлених обвинуваченим дієвих намірів змінити життя та відмовитися від учинення в майбутньому злочинних дій, а також прохання потерпілої про необхідність пом'якшення обвинуваченому покарання, визнаються судом виключними обставинами та приводять суд до висновку про можливість призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за ч.4 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, визначеної санкцією вказаної статті, із застосуванням положень ст.69 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Також, у відповідності до ч.2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 755.12 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.186 КК України.
ОСОБА_6 призначити покарання за ч.4 ст.186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України - у вигляді позбавлення волі строком чотири роки.
До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_6 залишити незмінним - у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання для ОСОБА_6 обчислювати з 30 січня 2023 року.
Речові докази :
- мобільний телефон «Huawei P smart» синього кольору, переданий відповідно до розписки потерпілій ОСОБА_5 - залишити останній за належністю.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати у справі на проведення експертного дослідження 755.12 грн.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
СУДДЯ ОСОБА_1