Справа № 182/2232/23
Провадження № 1-кс/0182/552/2023
19.05.2023 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 за №12023041360000132 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні нікого не має, який зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 , не працює, раніше не судимий,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
18 травня 2023 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 за №12023041360000132 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 за №12023041360000132 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 16.05.2023 в період часу з 12:57 год. до 13:04 год. ОСОБА_5 знаходився на території м. Покров Дніпропетровської області, де в ході проведення оперативної закупівлі незаконно збув громадянину під вигаданим прізвищем ОСОБА_7 автомат разом з магазином та патронами в кількості 44 шт.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України - незаконне носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
17.05.2023 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
16.05.2023 о 18-45 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто є ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду, ризику вчинення нових злочинів. У оточенні підозрюваної немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання нею покладених процесуальних обов'язків. Враховуючи всі обставини, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, а також є ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. При цьому пояснив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, по якому йому висунуто підозру, визнає. ОСОБА_5 також зазначив, що у нього виявлено туберкульоз легенів, зараз у нього відкрита форма, а тому він потребує негайного лікування, що неможливо буде зробити, перебуваючи під вартою. З грошима на лікування йому допоможе його брат, який перебуває за кордоном, а також матір, яка теж тимчасово мешкає у Польщі, але повинна скоро повернутись. Наразі стосовно нього розглядається 4 кримінальних провадження, але ніяких намірів переховуватися від слідства та суду не має, а навпаки, він буде всіляко сприяти слідству. Він має постійне місце проживання та у випадку застосування до нього домашнього арешту зобов'язується з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, ухилятися від слідства та суду також не буде.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 проти клопотання слідчого також заперечував. Посилався на те, що тримання під вартою - це занадто суворий вид запобіжного заходу. Захисник вказав, що ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечним, за станом здоров'я потребує тривалого лікування, має постійне місце проживання, близьких родичів, які здатні надавати йому матеріальну підтримку та обіцяє не переховуватись від суду, всіляко співпрацює зі слідством. Тому просить застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 та 6 ст. 194 КК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 263 КК України, внесені до ЄРДР 03.04.2023 за №12023041360000132.
17 травня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Враховуючи відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» позицію Європейського суду, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється на початковому рівні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується показаннями свідків, висновком експерта та іншими матеріалами кримінального провадження. При визначенні обґрунтованості підозри слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України /переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду/ об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Окрім того, на обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення слідчим у клопотанні зазначено, що у провадженні Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області перебувають на розгляді кримінальні провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ст. 185, 186 та 289 КК України.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує особу підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання, роботи.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановленого судом щодо останнього ризику лише у такий спосіб, оскільки не доведено стороною обвинувачення в судовому засіданні наявності щодо підозрюваної ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, крім переховування від органів досудового розслідування та/або суду, і, на думку слідчого судді, доводи сторони обвинувачення про необхідність застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через існування вищевказаного ризику є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), та ймовірність призначення суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення підозрюваного від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, до ОСОБА_8 , з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж триманням під вартою, а саме домашній арешт з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Також слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_9 залишати місце постійного проживання цілодобово.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023 за №12023041360000132 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- не відлучатися з м. Покров, Дніпропетровської області, в якому він проживає, без дозволу прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом;
- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суд, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
ОСОБА_5 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області обл.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, а також не більше строку досудового розслідування, тобто до 16.07.2023 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1