печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19478/23-к
15 травня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12023105060000237 від 08.05.2023 - слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12023105060000237 від 08.05.2023 - слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023105060000237 від 08.05.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтовуння клопотання слідчий вказує наступне.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що Стрілець 2-го відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти, 4/2 т.р. військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , діючи у порушення вимог у порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України ст. ст. 6, 7, 13 Закону України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори», постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, незаконно придбав з метою збуту кристалічну речовину білого кольору масою не менше 1,984 г, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - 4-ММС (4-метилметкатион), масою не менше 1,273 г, після чого її незаконно зберігав з метою збуту та 08.05.2023 приблизно о 16 год 00 хв знаходився на пасажирському сидінні в машині Mersedes-Benz А180 д.н.з. НОМЕР_2 , що стояла за адресою: м. Київ, пров. Госпітальний, 7А, де був зупинений працівниками поліції та під час обшуку вищевказаного автомобіля, між іншим, було виявлено та вилучено вищезазначену особливо небезпечну психотропну речовину загальною масою 1,273 г. у зв'язку з чим ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
08.05.2023 о 16 год 25 хв ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 298-2 КПК України.
10.05.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На даний час є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до ОСОБА_5 не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків та запобіганню вищезазначеним ризикам.
Слідчий вказує, що сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину є достатньою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, з підстав, вказаних у клопотанні.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
10.05.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами: рапортом молодшого інспектора взводу реагування Голосіївського РВ УПО в м. Києві від 08.05.2023; показаннями свідка ОСОБА_7 від 08.05.2023; показаннями свідка ОСОБА_8 від 08.05.2023; показаннями свідка ОСОБА_9 від 08.05.2023; показаннями свідка ОСОБА_10 від 08.05.2023; показаннями свідка ОСОБА_11 від 08.05.2023; показаннями свідка ОСОБА_12 від 08.05.2023; показаннями свідка ОСОБА_13 від 08.05.2023; протоколом обшуку в машині Mersedes-Benz А180 д.н.з. НОМЕР_2 від 08.05.2023; протоколом обшуку квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 ; висновком експерта № СЕ-19/111-23/23643-НЗПРАП від 09.05.2023; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. до пу
У відповідності нкту 1 частини першої статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження зобов'язаний оцінити в сукупності із іншими обставинами також і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Разом з цим, незважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Однак, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.
Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування тримання під вартою.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем, який проходить лікування, раніше не судимий, має позитивні характеристики, має постійне місце проживання, має неповнолітню дитину на утриманні.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, приходить до висновку про доцільність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; не відлучатися за межі Київа, Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, та вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також що застосування запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, забезпечить уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, строком до 10.07.2023 року, в межах строку досудового розслідування з покладенням на підозрюваного, наступних обов'язків:
прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це;
не відлучатися за межі Київа, Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;
утриматися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1