Справа № 761/15867/23
Провадження № 2/761/7274/2023
15 травня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича про визнання частково недійсним договору та відшкодування шкоди, заподіяної недбалістю приватного нотаріуса,-
У травні 2023 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича про визнання частково недійсним договору та відшкодування шкоди, заподіяної недбалістю приватного нотаріуса.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 року вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Пономаренко Н.В.
Разом з тим, вивчивши подану заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Як вбачається з позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить суд:
1.Визнати недійсними 4 (четвертий) та 6 (шостий) пункти Договору купівлі-продажу частки квартири від 09.02.2023 року, зареєстрований в реєстрі за №388, укладений між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шаповаленко Анатолієм Івановичем.
2.Викласти пункт 4 Договору купівлі-продажу частки квартири від 09.02.2023 року, зареєстрований в реєстрі за №388, укладений між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шаповаленко Анатолієм Івановичем у такій редакції: «Ціна 1/2 частки квартири, що купується Покупцем за цим договором становить 120000.00 гривень (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок), що еквівалентно 3000.00 доларів (три тисячі доларів), відповідно до комерційного курсу для USD/USD на день підписання цього договору, що складає 40.00 гривень (сорок гривень 00 копійок) за 1 (один) долар США. Така вартість квартири визначена сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу як будь-кого із сторін, так і збоку третіх осіб, а також збігу будь-яких тяжких обставин.»
3. Викласти пункт 6 Договору купівлі-продажу частки квартири від 09.02.2023 року, зареєстрований в реєстрі за №388, укладений між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Шаповаленко Анатолієм Івановичем у такій редакції: «Продавець своїм підписом під цим договором підтверджує проведення зі сторони Покупця повного розрахунку за продану частку квартири, отримання від Покупця грошей в сумі 120000.00 гривень (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок), що еквівалентно 3000.00 доларів (три тисячі доларів), відповідно до комерційного курсу для USD/USD на день підписання цього договору, що складає 40.00 гривень (сорок гривень 00 копійок) за 1 (один) долар СІІІА, до підписання цього договору та відсутність щодо нього претензій фінансового та майнового характеру.»
4.Стягнути з приватного нотаріуса Київського нотаріального округу .Шаповаленко Анатолієм Івановичем на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 50000, 00 гривень, (витрати на лікування).
5.Стягнути з приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Шаповаленко Анатолієм Івановичем на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000,00 гривень.
Відповідно до вимог п.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем фактично заявлено три вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру на суму 100 000,00 грн.
При цьому, позивач як на підставі для звільнення його від сплати судового збору посилається на положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а саме від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ групи. Так, позивач вказує, що відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 25.04.2023 року позивач є інвалідом ІІ групи пожиттєво, а тому звільнена від сплати судового збору.
Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
В обґрунтування підстав для звільнення позивач від сплати судового збору до позовної заяви долучено копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 25.04.2023 року позивач є інвалідом ІІ групи по життєво.
Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, визначено порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 17 Порядку).
Пунктом 22 Порядку передбачено, що особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, відповідно до п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги. Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги. Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється.
Підстави призначення групи інвалідності чітко зазначені в Положенні про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317.
Згідно п. 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
Таким чином, до числа документів, якій підтверджують сутінь інвалідності особи належать: - індивідуальна програма реабілітації особи/дитини з інвалідністю; - виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією; - посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; - медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років. Це основні документи про інвалідність.
Водночас окрім них людина може підтвердити наявність інвалідності за допомогою: - посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»; - пенсійного посвідчення, до якого, окрім іншого, заносяться відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань та строк, на який встановлено інвалідність; - довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу; - висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу (форма довільна).
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів, що вона являється особою з інвалідністю згідно законодавства України, а тому підстави для звільнення його від сплати судового збору згідно вимог п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» - відсутні.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем фактично заявлено три вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру на суму 100 000,00 грн.
Керуючись Законом «Про державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2681,00 гривня.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на день звернення із позовом становить (13420,00 грн.).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на день звернення із позовом становить -1073,60 грн.
Відповідно до абз. 1, 2 ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати, позивач необхідно сплати у розмірі 4220,80 грн. (1000,00 грн. судовий збір за майнові вимоги та по 1073,60 грн. за кожну вимогу немайнового характеру).
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37995466; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101 ; призначення платежу: - «*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста».
Таким чином, позивачу на виконання вищевказаних положень чинного законодавства необхідно сплатити судовий збір за вимоги позовної заяви немайнового та майнового характеру та надати оригінал квитанції про сплату судового збору або надати до суду документи, які дають підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Також, положеннями ч.8 ст. 43 ЦПК України передбачено, у разі, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника
Натомість, позивачем до позовної заяви додані письмові докази, які не відповідають вимогам ст.95 ЦПК України, оскільки позивач не підтверджує відповідність копій письмових доказів оригіналів, які знаходяться у неї, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, оскільки матеріали позовної заяви місять тільки позначку «згідно з оригіналом» без зазначення дати такого засвідчення та підпису позивачки ОСОБА_1 .
Позивачу на виконання вищевказаних положень чинного законодавства необхідно усунути вищевказані недоліки.
У разі виправлення вищезазначених недоліків, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяви відповідно до кількості учасників процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича про визнання частково недійсним договору та відшкодування шкоди, заподіяної недбалістю приватного нотаріуса, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: