11.05.2023 Справа № 756/3077/23
Унікальний номер 756/3077/23
Номер провадження 2/756/2602/23
11 травня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Гаврилко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 25 % відсотків усіх його видів доходів.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 06.02.2015 року уклала шлюб з ОСОБА_2 . Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя не склалося і вже більше п'яти років проживають окремо. Шлюб між подружжям не розірвано. Останній рік відповідач повністю самоусунувся від виховання дитини, зовсім не цікавиться його життя, матеріально не забезпечує. На даний час відповідач проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України. Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. У зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.03.2023 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. 11.05.2023 року надала до суду заяву, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення та просить проводити розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з?явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином. Копія позовної заяви, ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження та повістки про виклик до суду надсилалась відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверти повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті Судової влади. Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.02.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві. Після укладання шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 7).
Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 8).
Згідно довідки виданої старшим оперативної групи військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України № 2333/2 від 30.11.2017 року, молодший сержант ОСОБА_2 , в період з 22.10.2017 року (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 23.10.2017 року № 218) по теперішній час приймає участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей (а.с. 10).
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов'язок матері і батька.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року за № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
З аналізу наведених правових норм, можна дійти висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати спільну з позивачем дитину і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя нарівні з позивачем.
ОСОБА_2 є чоловіком працездатного віку, відомостей про незадовільний стан його здоров'я відповідачем суду не надано. У матеріалах справи відсутня інформація, що у відповідача є інші діти, окрім ОСОБА_3 , також не наведено доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають непрацездатні особи.
Підсумовуючи вищезазначене, виходячи з принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 13 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі положення ст. 141 ЦПК України, стягує судові витрати за розгляд справи з відповідача на користь держави у розмірі 1073,60 грн, оскільки згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» при зверненні до суду із відповідним позовом позивач була звільнена від його сплати.
На підставі викладеного та керуючись ст. 181-182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 19, 81, 133, 141, 206, 258, 265, 279, 430 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 13 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11 травня 2023 року.
Суддя І.С. Шролик