Справа № 755/19556/15-к
"19" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі Суд) в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 одноособово,
за участю
секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
та сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2015 за № 12015100040012533 за обвинуваченням
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києвы, громадянин України, з повною середньою освітою, не працюэ, вдівець, виховуэ двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ФОП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаэ за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримынального кодексу (далі КК) України в редакції згідно із Законом України № 3826-VI від 06 жовтня 2011 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів і одурманюючих засобів»,
Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним
Згідно обвинувального акту складеного 16.10.2015 старшим слідчим СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_12 та погодженого 20.10.2015 прокурором прокуратури Дніпровського району міста Києва ОСОБА_13 слідує, що ОСОБА_9 , у невстановлений досудовим слідством час, за невстановлених досудовим слідством обставин, незаконно придбав у невстановленої досудовим слідством особи психотропну речовину - амфетамін та незаконно зберігав його, з метою подальшого незаконного збуту іншим особам.
В подальшому, 22 серпня 2015 року в період часу з 13 години 12 хвилин до 13 години18 хвилин, у службовому кабінеті № 219 ТВМ-4 Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 14/1, згідно постанови про оперативну закупівлю психотропних речовин, працівниками ВБНОН Дніпровського РУ в м. Києві, у присутності двох понятих, ОСОБА_14 було вручено грошові кошти в сумі 300 гривень, сумку, обладнану пристроєм, призначеним для аудіо та відео фіксації проведення оперативної закупівлі, для проведення першого етапу оперативної закупівлі психотропної речовини - амфетаміну в ОСОБА_9 .
Після цього, 22 серпня 2015 року приблизно о 13 годині 40 хвилин, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_14 у підсобному приміщенні, яке розташоване на 3 поверсі будинку по місцю свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час зустрічі, ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_14 про незаконний збут останньому за 300 гривень психотропної речовини - амфетаміну.
Відразу після цього, ОСОБА_14 передав ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 300 гривень, які йому були видані для проведення оперативної закупівлі. У свою чергу ОСОБА_9 передав ОСОБА_14 , тим самим незаконно збув згорток з фольги, в якому знаходилася порошкоподібна речовина світло-рожевого кольору, шо містить психотропну речовину - амфетамін, масою 0,122 г.
В подальшому, того ж дня, тобто 22 серпня 2015 року приблизно о 14 годині 20 хвилин, в службовому кабінеті сектору БНОН, який знаходиться у приміщенні ТВМ-4 РУ в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 14/1, співробітниками ВБНОН Дніпровського РУ в м. Києві, при огляді ОСОБА_14 , із руки останнього, було вилучено згорток з фольги, в якому містилася порошкоподібна речовина білого кольору, що, згідно висновку експерта № 2486х від 26.08.2015 року, містить психотропну речовину - амфетамін, масою 0,122 г., який ОСОБА_9 незаконно збув ОСОБА_14 при проведенні оперативної закупки.
Крім того, ОСОБА_9 , в невстановлений досудовим слідством час, за невстановлених досудовим слідством обставин, повторно незаконно придбав у невстановленої досудовим слідством особи психотропну речовину - амфетамін та повторно незаконно зберігав його, з метою подальшого повторного незаконного збуту іншим особам.
В подальшому, 29 серпня 2015 року в період часу з 14 години 58 хвилин до 15 години 08 хвилин, у службовому кабінеті № 219 ТВМ-4 Дніпровського РУ ГУМВС України у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 14/1, згідно постанови про оперативну закупівлю психотропних речовин, працівниками ВБНОН Дніпровського РУ в м. Києві, у присутності двох понятих, ОСОБА_14 було вручено грошові кошти в сумі 300 гривень, сумку, обладнану пристроєм, призначеним для аудіо та відео фіксації проведення оперативної закупівлі, для проведення другого етапу оперативної закупівлі психотропної речовини - амфетаміну в ОСОБА_9 .
Після цього, 29 серпня 2015 року, приблизно о 15 годині 40 хвилин, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_14 у підсобному приміщенні, яке розташоване на 3 поверсі будинку по місцю свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час зустрічі, ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_14 про повторний незаконний збут останньому за 300 гривень психотропної речовини - амфетаміну.
Відразу після цього, ОСОБА_14 передав ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 300 гривень, які були йому видані для оперативної закупівлі.
У свою чергу ОСОБА_9 передав ОСОБА_14 , тим самим повторно незаконно збув прозорий поліетиленовий пакет з пазовим замком, в якому знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору, що містить психотропну речовину - амфетамін, масою 0,097 г.
В подальшому, того ж дня, тобто 29 серпня 2015 року, приблизно о 16 годині 05 хвилин, в службовому кабінеті сектору БНОН, який знаходиться у приміщенні ТВМ-4 Дніпровського РУ в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 14/1, співробітниками ВБНОН Дніпровського РУ в м. Києві, при огляді ОСОБА_14 , із руки останнього, було вилучено поліетиленовий пакет з пазовим замком, в якому знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору, що, згідно висновку експерта № 2592х від 18.09.2015, містить психотропну речовину - амфетамін, масою 0,097 г, який ОСОБА_9 повторно незаконно збув ОСОБА_14 при проведені оперативної закупки.
Амфетамін (фенамін), згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці II», є психотропною речовиною.
Таким чином ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307КК в редакції згідно із Законами № 3826-VI від 06.10.2011, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 309, 310 КК Ураїни.
Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких Суд відкидає докази обвинувачення
За наслідками цього судового розгляду, Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним Кодексом (далі КПК) України з наданням останнім рівних прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених тим же Кодексом, безпосередньо дослідивши усі докази та інші матеріали, у порядку ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, й заслухавши доводи сторін з боку обвинувачення та захисту, тим самим провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, установив таке.
Відповідно до положень ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Тобто, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел. Фактичні дані - це не факти об'єктивної дійсності, а відомості про них, що утворюють зміст доказів, за допомогою яких встановлюються факти і обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (див. постанову ККС ВС від 28.03.2019 у справі № 154/3213/16).
У той час, як процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК).
Так, обвинуваченийобвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що у його діях відсутній склад злочину за ч. 2 ст. 307 КК, так як він не здійснював збут амфетаміну.
Психотропні речовини, про котрі йдеться у висунутому обвинувачені йому не належать, останніми користувалось ОСОБА_20 (дружина обвинуваченого), в силу наявних у неї хвороб, що підверджується в тому числі, її лікуванням в Київському міському центрі профілактики та боротьби зі СНІДом.
Також обвинувачений супутньо зауважив, що, в цей час, дружина померла, то ж він самостійно виховує їх двох спільних дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В той же час судом у ході судового розгляду установлено таке.
Щодо епізоду за 22 серпня 2015 року
Згідно постанови прокурора прокуратури Дніпровського району міста Києва ОСОБА_21 від 21.08.2015 (а.с. 231-232 том 1) у провадженні № 12015100040012533 визначено: 1. провести негласну слідчу дію контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини «амфетаміну», y ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , а також в інших місцях на території Дніпровського району міста Києва в кількості по домовленості, з метою отримання доказів його злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, встановлення можливих співучасників вчинення злочину, встановлення місць зберігання наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину. 2. Проведення оперативної закупки доручити старшому слідчому СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_22 спільно із співробітниками відділу БНОН Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві, починаючи з 21 серпня 2015 року тривалістю 2 місяці. 3. При проведенні оперативної закупки використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) кошти з кошторису МВС України, банкнотами НБУ. 4. Оперативну закупівлю провести без одночасного затриманням осіб, причетних до збуту психотропних речовин. 5. При проведенні оперативної закупки психотропної речовини амфетамін в ОСОБА_9 застосувати технічні засоби відео та аудіо фіксації.
В якості підстав прокурор в рішенні вказав те, що згідно отриманої оперативної інформації, особа на ім'я ОСОБА_9 , за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1 та в інших місцях на території Дніпровського району м. Києва займається збутом психотропної речовини «амфетаміну».
Наведена оперативна інформацію ґрунтується, в свою чергу, на рапорті начальника сектору ВБНОН ОСОБА_23 від 19.08.15, котрий зареєстрований в журналі обліку заяв того ж дня за № 48685 (а.с. 224 том 1).
Надалі, згідно доручення старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ОСОБА_24 від 21.08.2015 (а.с. 233 том 1) у провадженні № 12015100040012533 доручено, на виконання постанови прокурора від 21.08.2015, співробітниками відділу БНОН Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві, починаючи з 21 серпня 2015 року провести негласну слідчу дію контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини «амфетаміну», y обвинуваченого.
Згідно доручення слідчого СВ Дніпровського РУ ОСОБА_25 від 21.08.2015 (а.с. 236 том 1) у провадженні № 12015100040012533 доручено працівникам СБНОН Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві провести негласні слідчі (розшукові) дії згідно ухвали АСК від 21.08.2015.
Відповідно до протоколів (1) про результати контролю за вчиненням злочину від 22.08.2015 (а.с. 238-239 том 1), (2) вручення покупцю спеціального технічного засобу аудіо, відео контролю особи від 22.08.2015 (а.с. 214 том 1), (3) огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 22.08.2015 (а.с. 214 том 1), огляду покупця від 22.08.2015 (а.с. 249-250 том 1), (4) огляду міся події від 22.08.2015 (а.с. 18 том 2) у провадженні № 12015100040012533 слідує, що начальник сектору БНОН Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Кневі ОСОБА_23 , отримавши доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на підставі постанови прокурора прокуратури Дніпровського району міста Києва ОСОБА_26 , про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, забезпечив його (доручення) реалізацію.
Так, 22.08.2015 року о 13 годині 04 хвили в приміщенні TBM № 4 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві в каб. № 219 по вул. Каунаській 14/1 в місті Києві було проведено огляд громадянина, який обрав анкетні данні ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає: АДРЕСА_5 , та який дав добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі психотропної речовини амфетамін у громадянина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час огляду ОСОБА_14 був одягнений в чорні штани, чорну куртку та кросівки. Під час огляду сторонніх речей та грошей у ОСОБА_14 , виявлено не було.
Після чого ОСОБА_14 були видані гроші в сумі 300 гривень: одна купюра номіналом 200 (двісті) гривень та одна купюра номіналом 100 (сто) гривень.
Вищезазначені грошові купюри було ксерокопійовано на одному аркуші, де поставили свої підписи всі учасники.
В присутності вказаних осіб ОСОБА_14 оглянув гроші, які одержав для оперативної закупівлі і поклав i їх в праву кишеню своїх джинсів.
Зауважень до протоколу не надійшло. Протокол прочитано в голос, записано вірно.
Також ОСОБА_14 було вручено спеціальний технічний засіб аудіо, відео контролю особи «Сафарі», про що було складено відповідний протокол.
Зауважень до протоколу не надійшло. Протокол прочитано в голос, записано вірно.
Після цього він, разом з співробітниками міліції, на автомобілі приблизно о 13 годині 32 хвилин прибув, за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17, де вийшов з авто та попрямував в під'їзд будинку АДРЕСА_1 , де на 3 поверсі в підсобному приміщенні зустрівся з ОСОБА_9 , привітався. почав спілкуватися з ним та передав йому гроші. Через деякий час до підсобного приміщення зайшов молодий хлопець до якого підійшов ОСОБА_9 , який отримав від нього порошкоподібну речовину в значній кількості, після чого ОСОБА_9 відсипав певну кількість речовини в фольгу та замотавши її передав ОСОБА_14 згорток з фольги з психотропною речовиною «амфетамін» всередині, який ОСОБА_27 поклав у праву кишеню штанів та пішов назад до автомобіля, де зустрівся 3 працівниками міліції та понятими.
Після чого разом з ними прибув до ТВМ- 4 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, по вул. Каунаській, 14/1 в м. Києві.
В подальшому 22.08.2015 року о 14 годині 20 хвилин в приміщенні ТВМ-4 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві в каб. 219 було проведено огляд ОСОБА_14 , 1985 року народження.
Під час огляду у ОСОБА_14 з правої руки було вилучено згорток з фольги з порошкоподібною речовиною світлого кольору в середині.
Вилучене у ОСОБА_14 було поміщено в поліетиленовий пакет, який було обв'язано та прошито ниткою і опечатано печаткою «Для пакетів» Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, про що було складено протокол.
Вилучений у ОСОБА_14 паперовий згорток з порошкоподібною речовиною світлого кольору було направлено до НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві.
Згідно висновку експерта № 2486х від 26.08.2015: надана на дослідження порошкоподібна речовина світло-рожевого кольору масою 0,210 г містить психотропну речовину амфетамін (фенамін). Маса амфетаміну в наданій речовині дорівнює 0,122 г. (а.с. 22-24 том 2).
Експертизу проведено на підставі постанови слідчого РУ ОСОБА_22 від 23.08.2015 (а.с. 19 том 2) у провадженні № 12015100040012533.
Будучи допитаними, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_29 надали показання, в яких зазначили, що були понятими в ході слідчих дій 22.08.2015 року та підвердили дані тотожні відображеним у протоколах про вручення покупцю спеціального технічного засобу аудіо, відео контролю особи від 22.08.2015 (а.с. 214 том 1), огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 22.08.2015 (а.с. 214 том 1), огляду покупця від 22.08.2015 (а.с. 249-250 том 1), огляду міся події від 22.08.2015 (а.с. 18 том 2).
Щодо епізоду за 29 серпня 2015 року
Згідно постанови прокурора прокуратури Дніпровського району міста Києва ОСОБА_6 від 28.08.2015 (а.с. 28-29 том 2) у провадженні № 12015100040012533 визначено: 1. провести негласну слідчу дію контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини «амфетаміну», y обвинуваченого, а також в інших місцях на території Дніпровського району міста Києва в кількості по домовленості, з метою отримання доказів його злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним збутом наркотичних засобів, встановлення можливих співучасників вчинення злочину, встановлення місць зберігання наркотичних засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину. 2. Проведення оперативної закупки доручити старшому слідчому СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_22 спільно із співробітниками відділу БНОН Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві, починаючи з 28 серпня 2015 року тривалістю 2 місяці. 3. При проведенні оперативної закупки використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) кошти з кошторису МВС України, банкнотами НБУ. 4. Оперативну закупівлю провести з одночасним затриманням осіб, причетних до збуту психотропних речовин, наркотичних засобів. 5. При проведенні оперативної закупки психотропної речовини амфетамін в ОСОБА_9 застосувати технічні засоби відео та аудіо фіксації.
В якості підстав прокурор в рішенні вказав те, що згідно отриманої оперативної інформації, особа на ім'я ОСОБА_9 , за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1 та в інших місцях на території Дніпровського району м. Києва займається збутом психотропної речовини «амфетаміну».
Наведене оперативна інформацію ґрунтується в свою чергу на рапорті о/у ВБНОН ОСОБА_38 від 22.08.15, котрий зареєстрований в журналі обліку заяв того ж дня за № 49532 (а.с. 234 том 1).
Надалі, згідно доручення старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ОСОБА_24 від 28.08.2015 (а.с. 30 том 2) у провадженні № 12015100040012533 доручено, на виконання постанови прокурора від 28.08.2015, співробітниками відділу БНОН Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві, починаючи з 28 серпня 2015 року провести негласну слідчу дію контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини «амфетаміну», y обвинуваченого.
Відповідно до протоколів (1) про результати контролю за вчиненням злочину від 01.09.2015 (а.с. 32-33 том 2), (2) вручення покупцю спеціального технічного засобу аудіо, відео контролю особи від 29.08.2015 (а.с. 34 том 2), (3) огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 29.08.2015 (а.с. 35-36, 37 том 1), огляду покупця від 29.08.2015 (а.с. 38-39 том 2), (4) протоколу ОМП (а.с. 40-41 том 2) у провадженні № 12015100040012533 слідує, що старший оперуповноважений сектору БНОН Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_31 ,. отримавши доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на підставі постанови прокурора прокуратури Дніпровського району міста Києва ОСОБА_32 , про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки забезпечив його (дорученн) реалізацію.
Так, 29.08.2015 о 14 годині 41 хвилині в приміщенні TBM № 4 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві в каб. № 219 по вул. Каунаській 14/1 в місті Києві було проведено огляд громадянина, який образ анкетні данні ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає: АДРЕСА_5 , та який дав добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі психотропної речовини- "амфетамін" у громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час огляду ОСОБА_14 був одягнений в чорні спортивні штани, зелену футболку та чорні кросівки. Заборонених предметів та грошей у ОСОБА_14 , виявлено не було, але він мав мобільний телефон.
Після чого ОСОБА_14 були видані гроші в сумі 300 гривень: три купюри номіналом по 100 (сто) гривень.
Вищезазначені грошові купюри було ксерокопійовано на одному аркуші, де поставили свої підписи всі учасники.
В присутності вказаних осіб ОСОБА_14 оглянув гроші, які одержав для оперативної закупівлі і поклав їх в праву кишеню своїх штанів.
Зауважень до протоколу не надійшло. Протокол прочитано в голос, записано вірно.
Також ОСОБА_14 було вручено спеціальний технічний засіб аудіо, відео контролю особи «Сафарі», про що було складено відповідний протокол.
Зауважень до протоколу не надійшло. Протокол прочитано в голос, записано вірно.
Після цього він разом з співробітниками міліції на автомобілі приблизно о 15 годині 35 хвилин прибув за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17, де вийшов з авто та попрямував в під'їзд будинку АДРЕСА_1 , де на 3 поверсі в підсобному приміщенні зустрівся з ОСОБА_9 , привітався з ним та передав йому гроші, а ОСОБА_9 в свою чергу передав йому поліетиленовий пакетик з пазовим замочком з психотропною речовиною «амфетамін» всередині, який ОСОБА_14 поклав у праву кишеню штанів та пішов назад до автомобіля, де зустрівся з працівниками міліції та понятими.
Після чого разом з ними прибув до ТВМ-4 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, по АДРЕСА_5.
В подальшому 29.08.2015 року о 16 годині 05 хвилин в приміщенні ТВМ-4 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві в каб. 219 було проведено огляд ОСОБА_14 , 1985 року народження.
Під час огляду у ОСОБА_14 з правої руки було вилучено поліетиленовий пакетик з пазовим замочком з порошкоподібною речовиною світлого кольору в середині.
Вилучене у ОСОБА_14 було поміщено в поліетиленовий пакет, який було обв'язано та прошито ниткою і опечатано печаткою «Для пакетів» Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, про що було складено протокол.
Вилучений у ОСОБА_14 поліетиленовий пакетик з пазовим замочком з порошкоподібною речовиною білого кольору було направлено до НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві.
Згідно висновку експерта № 2592х від 18.09.2015: в наданій на дослідження порошкоподібній речовині білого кольору, виявлено психотропну речовину амфетамін. Маса амфетаміну в наданій речовині становить 0, 097 г. (а.с. 45-47 том 2).
Експертизу проведено на підставі постанови слідчого РУ ОСОБА_33 від 31.08.2015 у кримінальному провадженні № 12015100040013115 (а.с. 42 том 2).
Будучи допитаним, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_34 зауважив, що був понятим в ході слідчий дій 29.08.2015 року та підвердив дані тотожні відображеним у протоколах вручення покупцю спеціального технічного засобу аудіо, відео контролю особи від 29.08.2015 (а.с. 34 том 2), огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 29.08.2015 (а.с. 35-36, 37 том 1), огляду покупця від 29.08.2015 (а.с. 38-39 том 2), ОМП (а.с. 40-41 том 2).
Щодо спільних фактичних даних (для епізодів від 22.08.2015 та 29.08.2015)
Ухвалами слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_35 від 21 серпня 2015 року слідчому слідчого відділу Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_25 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: 1. аудіо-, відео контроль особи, а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; 2. зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що передається засобами рухомого (мобільного) зв'язку за абонентським номером НОМЕР_1 , яка надається оператором мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт», яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у продовж 60 (шістдесяти) діб з дня отримання дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, в кримінальному провадженні № 12015100040012533.
Підставами надання дозволу вказано рапорт начальника СБНОН ОСОБА_23 та протокол допиту свідка ОСОБА_14 .
З дослідженого судом, у порядку ст. 357 КПК, речового доказу, відповідно до постанови слідчого РУ ОСОБА_22 від 07.10.2015, флеш-карти пам'яті із записами проведення НСРД, встановлено, що на карті наявні 2 записи, а саме за (1) 22.08.2015 (створено 31.08.2015, змінено 22.08.2015) та (2) 29.08.2015 (створено 31.08.2015, змінено 31.08.2015) слідує, що в ході оперативних закупівель за вказані дати обвинувачений здійснював збут амфетаміну ОСОБА_14 .
Згідно ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_36 від 28.08.2015 в справі № 755/16231/15-к у провадженні № 12015100040012533 надано дозвіл слідчому СВ Дніпровського РУ ОСОБА_22 , спільно зі співробітниками ВБНОН Дніпровського РУ, на проведення обшуку по місцю мешкання та реєстрації ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 , з метою відшукання і вилучення психотропних речовин, наркотичних засобів та грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
Визначено строк дії цієї ухвали 30 діб з дня її винесення (а.с. 55 том 2).
З протоколу обшуку від 29.08.2015 (а.с. 56-59 том 2) у провадженні № 12015100040012533 слідує, що слідчий Дніпровського РУ ОСОБА_33 провів вказану слідчу дію в ході якої було виявлено на балконому приміщенні на навісній тумбі скло на якому знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, два леза, футляр білого кольору в якому знаходиться три поліетиленові пакети з пазовими замками в яких знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, електронні ваги із нашаруваннями речовини білого кольору.
В ході слідчої дії ОСОБА_9 вказав, що порошкоподібна речовина є психотропною речовиною - амфетаміном, належить йому та зберігається для власних цілей.
Згідно висновку експерта № 2594х від 18.09.2015: в наданій на дослідження порошкоподібній речовині білого кольору (йдеться про речовину вилучену у ході обшуку), виявлено психотропну речовину амфетамін (а.с. 62-65 том 2).
Експертизу проведено на підставі постанови слідчого РУ ОСОБА_33 від 31.08.2015 (а.с. 60 том 2) у кримінальному проваджнні № 12015100040013117.
Відповідно до протоколу огляду предметів від 25.09.2015 (а.с. 75-76, 77 том 2) у провадженні № 12015100040012533 слідує, що було оглянуто грошові кошти вилучені в обвинуваченого в ході обшуку, а саме: 2 грошові купюри номіналом по 100 (сто) гривень (КЕ0330917, КВ0317668); 4 грошові купюри номіналом по 20 (двадцять) гривень (ПЕ9482767, ПД2419986, CД6459025, CT5437403); 1 грошова купюра номіналом 10 (десять) гривень (МБ1051481).
При цьому, 2 грошові купюри номіналом по 100 (сто) гривень (КЕ0330917, КВ0317668) є саме тими, котрі були надані ОСОБА_14 у ході проведення закупки від 29.08.2015.
Згідно протоколу затримання від 29.08.2015 (а.с. 81-83 том 2) у провадженні № 12015100040012533 обвинуваченого затримано о 17:30 год. 29.08.2015, як особу, котру застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.
Будучи допитаними, у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання свідки надали показання, такі:
? свідок ОСОБА_14 , будучи допитаним (судове засідання від 26.08.2021), з дотриманням вимог ст. 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (у випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд […] може прийняти рішення про проведення допиту […] з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, […] у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання), підвердив обставини відображені в протоколах про результати контролю за вчиненням злочину від 22.08.2015 (а.с. 238-239 том 1), від 01.09.2015 (а.с. 32-33 том 2), про вручення покупцю спеціального технічного засобу аудіо, відео контролю особи від 22.08.2015 (а.с. 214 том 1), 29.08.2015 (а.с. 34 том 2), огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 22.08.2015 (а.с. 214 том 1), від 29.08.2015 (а.с. 35-36, 37 том 1), оглядів покупця від 22.08.2015 (а.с. 249-250 том 1, а.с. 18 том 2), від 29.08.2015 (а.с. 38-39 том 2), протоколу ОМП (а.с. 40-41 том 2) щодо алгоритмів проведення вказаних закупок за його участю, зокрема, вказав, що збут амфетаміну йому здійснював саме обвинувачений.
Свідок також відмітив, що надавав згоду на співпрацю та зауважив, що був знайомий з ОСОБА_9 , ще до моменту вчинення закупки приблизно 1.5-2 роки. Познайомив їх один хлопець «місцевий на районі» (на Райдужній).
Саме ОСОБА_14 у 2015 році повідомив поліції, що обвинувачений торгує наркотичними засобами. Після чого в поліції поліцейські запитали чи зможе він у обвинуваченого з камерою купити "фен". Це було влітку, за переконнаями свідка, так як з моменту коли він повідомив про злочин і до моменту першої закупки пройшло не більше місяця. Свідок надав згоду та зв'язався з ОСОБА_9 по телефону.
Взагалі з обвинуваченим у свідка були не особливо дружні відносини, він приходив, лише, за покупками і тільки там вони спілкувався з ним. Свідок вживав наркотичні засоби до моменту закупки приблизно, десь, рік чи півтори, але не більше 2 років.
До моменту оперативної закупки в обвинуваченого свідок не приймав участь у інших оперативних закупках інших. Поліція його не затримувала з наркотичними засобами і ніколи він не притягався до кримінальної відповідальності;
? свідок ОСОБА_38 вказав, що на час подій працював о/у ВБНОН Дніпровського РУ та підвердив дані тотожні відображеним у протоколах про результати контролю за вчиненням злочину, про вручення покупцю спеціального технічного засобу аудіо, відео контролю особи, огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки, огляду покупця, ОМП щодо закупок від 22.08.2015 та від 29.08.2015;
? свідок ОСОБА_39 надав показання тотожні поясненням обвинуваченого.
Щодо дотримання порядку, встановленого КПК
Також Суд зауважує, що Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 20.03.2018 в справі № 753/11828/13-к указав, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.
У ракурсі того, що порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (див. Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).
З досліджених судом фактичних даних з цього питання з'ясовано наступне.
Щодо вимог ст. 217 КПК, то відповідно до постанови прокурора прокуратури Дніпровського району міста Києва ОСОБА_13 від 30.09.2015 (а.с. 222-223) матеріали досудових розслідувань, внесених до ЄРДР за № 12015100040012533 від 19.08.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, № 12015100040013115 від 30.08.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, № 12015100040013117 від 30.08.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України об'єднано в одне провадження на базі № 12015100040012533. Досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні доручено слідчому відділу Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві.
Процесуальне рішення прокурора ОСОБА_13 вмотивоване тим, що:
? провадження № 12015100040012533 від 19.08.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України стосується епізоду за 22.08.2015 близько 14 години 00 хвилин на вулиці Райдужній в м. Києві, співробітниками СБНОН Дніпровського РУ в м. Києві було проведено перший етап оперативної закупівлі психотропної речовини - амфетамін у ОСОБА_9 ;
? провадження № 12015100040013115 від 30.08.2015 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України стосується епізоду від 29.08.2015 в ході якого близько 15 години 40 хвилин на вулиці Райдужній в м. Києві, співробітниками СБНОН Дніпровського Ру в м. Києві було проведено другий етап оперативної закупівлі психотропної речовини - амфетамін у ОСОБА_9 та в службовому кабінеті сектору БНОН, який знаходиться у приміщенні ТВМ-4 Дніпровського РУ в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 14/1, співробітниками СБНОН Дніпровського РУ в м. Києві, при огляді ОСОБА_14 , з руки останнього, було вилучено поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною.
Щодо умов дотримання алгоритму повідомлення про підозру, то встановлено, що 29.08.2015 обвинуваченого повідомлено про підозру (а.с. 87-89 том 2) у провадженні № 12015100040012533 слідчим ОСОБА_22 за ч. 2 ст. 307 КК (епізод від 22.08.15).
30.09.2015 обвинуваченого повідомлено про підозру (а.с. 92-96 том 2) у провадженні № 12015100040012533 слідчим ОСОБА_22 за ч. 2 ст. 307 КК (епізоди від 22.08.15 та 29.08.2015), так як на цю дату воно уже було об'єднаним з трьох інших проваджень, у порядку ст. 217 КПК України.
Разом з тим, дія вчинена 30.09.2015 за змістом є саме повідомленням, а не зміною підозри від 29.08.15.
Щодо розсекречених даних, то є дійсним факт, що ухвали АСК розсекречено 27.07.2017, а клопотання слідчої РУ ОСОБА_25 про надання дозволів - 19.05.2017.
Надалі, ці матеріали прокурор направив стороні захисту, у порядку ст. 290 КПК, згідно супровідних листів від 03.09.2021.
Щодо виконня вимог ст. 290 КПК виявлено, що згідно протоколу про надання доступу до матеріалів від 16.10.2015 (а.с.106-107, 108-110 том 2) обвинувачений та його захисник ОСОБА_8 засвідчили акт ознайомлення з кримінальним провадженням в повному обсязі, з констатацію того, що зауважень не мають.
В частині питання повноважень слідчих та прокурор встановлено, що з даних Реєстру матеріалів досудового розслідування сформованого старшим слідчим СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_22 (а.с. 6-11 том 1) витікає, що з 19.08.15 до складу групи слідчих входили: ОСОБА_22 , ОСОБА_40 , ОСОБА_24 , ОСОБА_33 та з 20.08.2015 прокурори ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_41 та з 30.08.2015 також прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_42 .
З даних наявних у витягу з ЄРДР від 19.10.2015 (а.с. 14-15 том 1) вбачається, що до групи слідчих входили: ОСОБА_22 , ОСОБА_40 , ОСОБА_24 , ОСОБА_33 та прокурори ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 .
Як наслідок надаючи оцінку дослідженим вище доказам з точки зору їх належності та допустимості Суд зауважує наступне.
Згідно ст. 85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
(і) Щодо епізоду від 22.08.2015
З будь-яких фактичних даних за наслідками судового розгляду не простежується факт входження до групи прокурорів прокурора ОСОБА_26 , котрий приймав рішення від 21.08.2015 (а.с. 231-232 том 1) провести негласну слідчу дію контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини «амфетаміну», y ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , та власне на викоання яког забезпечувалось проведення закупки від 22.08.2015.
Разом з тим, вказане рішення, у порядку ст.ст. 110, 246, 251, 271 КПК України, ст. 5 Закону України від 15.02.1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зловживання ними», має змогу прийняти тільки компетентний прокурор в силу норм ч. 2 ст. 36 КПК, яка регламентує, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.
У справі відсутні дані, що навдений прокурор здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
В постанові Великої Палати ВС від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 зазначено, що у разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.
В постанові від 22 лютого 2022 року в справі № 473/1818/19 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду указав, що критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні суб'єкт, джерело, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи.
Тобто, надаючи оцінку доказам, суд перевіряє дотримання, передбаченого кримінальним процесуальним законом, порядку їх отримання.
При цьому, в аспекті належного суб'єкта доказування необхідно розглядати наявність повноважень у слідчих і прокурорів, котрі здійснювали досудове розслідування та його процесуальне керівництво.
Згідно ч. 2 ст. 92 КПК обов'язок доказування належності та допустимості доказів, […], покладається на сторону, що їх подає.
Суд в цій справі визнає докази здобуті у ході закупки за 22.08.2015, а саме: протоколи (1) про результати контролю за вчиненням злочину від 22.08.2015 (а.с. 238-239 том 1), (2) вручення покупцю спеціального технічного засобу аудіо, відео контролю особи від 22.08.2015 (а.с. 214 том 1), (3) огляду грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 22.08.2015 (а.с. 214 том 1), огляду покупця від 22.08.2015 (а.с. 249-250 том 1), огляду міся події від 22.08.2015 (а.с. 18 том 2); (4) показання понятих в ході цих солідчих дій, висновки експертів, недопустимими, так як всі вони є похідними від постанови прокурора за 21.08.2015, який прийняв останню не будучи компетентним на вчинення даної дії.
Сторона, котра подала ці докази, в порядку ч. 2 ст. 92 КПК, не довела їх допустимість.
Цей висновок Суд обґрунтовує позицією сформованими з даного питання підходами ВС у справах № № 754/7061/15, 724/86/20 та того, що Конституцією України встановлені права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції).
У кримінально-процесуальній доктрині загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело; належний суб'єкт; належна процесуальна форма; належна фіксація; належна процедура; належний вид способу формування доказової основи.
В аспекті належного суб'єкта, у тому числі, слід розглядати і прокурора.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК).
У випадку здійснення дій прокурором, який не входить до групи, то вони здійснюються неналежним суб'єктом.
Виходячи з наведеного, відсутність даних щодо повноважень ОСОБА_21 обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, за епізодом від 22.08.2015.
Бо йдеться про вчинення дії прокурором після початку кримінального провадження шляхом реалізації прокуратуром своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень, адже саме вказаний прокурор не здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК в редакції Закону № 1697-VII від 14.10.2014, що чинний з 15.07.2015 прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень.
Прокурор ОСОБА_21 не діяв у межах повноважень, визначених ч. 2 ст. 36 КПК, а тому постанова від 21.08.2015, прийнята суб'єктом, котрий не відповідає криетірям п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК, інакше кажучи «не прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням».
Згідно ч. 3 ст. 246 КПК рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає в т.ч. прокурор (тобто йдеться про собу вказану у п. 15 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 36 КПК).
За епізодом від 22.08.2015 таке рішення відсутнє, а тому самі дії проведено, у розумінні ст. 246 КПК, без відповідного рішення визначеного її частиною 3.
То ж йдеться про отримання даних внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а саме проведення негласних слідчих (розшукових) дій без відповідного рішення.
Таке порушення є істотним, так як порушує конституційні права обвинуваченого, котрі були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, безпідставно.
Роблячи висновок про істотний характер порушення та посягання на конституційні права суд виходить з позиції Коституційного суду України в рішенні № 12-рп/2011 від 20.10.2011 у справі № 1-31/2011 відповідно до якого формулювання наявне в ст. 62 Констиутції України щодо того, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», слід розуміти так, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації особою не уповноваженою на здійснення такої діяльності, що і має в цій ситуації у вішенні посадової особи, яка прийняття рішення від 21.08.2015.
(іі) Щодо спільних порушень КПК за обома епізодами
А. Про процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД
У постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про застосування норми права у такому ключі:
? процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання;
? якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України;
? якщо у ході розгляду кримінального провадження у суді документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречено, то відповідні процесуальні документи як такі, що отримані стороною обвинувачення після передачі справи в суд, повинні бути відкриті згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України;
? якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість;
? у випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов'язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.
Цю справу передано до суду 21.10.2015.
Як встановлено у ході розгляду справи ухвали АСК розсекречено 27.07.2017, а клопотання слідчої РУ ОСОБА_25 про надання дозволів - 19.05.2017.
Надалі, ці матеріали прокурор направив стороні захисту, у порядку ч. 11 ст. 290 КПК, згідно супровідних листів від 03.09.2021.
Підставою розсекречення ухвал АСК відповідно листа голови експертної комісії з питань таємниць Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_45 від 27.07.2017 № 01-1/748 н/т слугували (1) норми п. 165 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України 18.12.2013 року № 939, та п. 5.28 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 р. (2) та дані акту експертної комісії з питань таємниць Апеляційного суду міста Києва № 21/2017 від 27.07.2017 року, затвердженого головою Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_46 27.07.2017 року, якими скасовано грифи секретності «таємно» (ст. 4.12.5 ЗВДТ).
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах Великої Палати від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к та Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 6 грудня 2021 року у справі № 663/820/15-к, суд має детально вивчати ситуації, коли процесуальні документи щодо проведених НСРД були розкриті стороні захисту. Поряд із перевіркою дотримання умов наданого дозволу на проведення НСРД суд повинен з'ясувати причини, які перешкодили прокурору відкрити їх на більш ранній стадії (див. постанову Верховного Суду в справі № 755/16131/16).
У справі № 751/7557/15-к ВП ВС сформулювала з цього приводу таку правову позицію: «За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НС(Р)Д (ухвали, постанови, клопотання) і які не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було в розпорядженні сторони обвинувачення (вони не були розсекречені на момент відкриття матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах, як докази».
Проте, на думку суду в даній справі, супутньо потрібно враховувати також особливості процедури розсекречення зазначених матеріалів, результат якої залежить не лише від сторони обвинувачення. Адже прокурор не є самостійним суб'єктом розсекречення. Він зобов'язаний звернутися з відповідним клопотанням до експертної комісії з питань таємниць, яка й приймає відповідне рішення з урахуванням державних інтересів для збереження інформації в таємниці. Тільки після розсекречення прокурор може долучити їх до матеріалів провадження. Якщо ж комісія не розсекретить таких документів через загрозу заподіяння шкоди державним інтересам, то, відповідно, їх відкриття стороні захисту в порядку ст.290 КПК з урахуванням попередніх правових позицій ВСУ та ВП ВС стає неможливим.
Прокурори групи прокурорів у провадженні щодо ОСОБА_9 :
(1) не надали жодних даних щодо того, коли саме сторона обвинувачення почала вживати заходів для розсекречення ухвал суду;
(2) не надали доказів, які б засвідчували їх факт звернення з відповідним клопотанням до експертної комісії з питань таємниць про розсекречення.
(3) не навели об'єктивних причини, які перешкодили прокурору відкрити НСРД на більш ранній стадії, ураховуючи факт перебування справи в суді з 21.10.2015.
За матеріалами кримінального провадження з'ясовано, що вони не містять документального підтвердження факту, що прокурор вживав заходів для її відкриття з метою виконання вимог ст. 290 КПК.
Тобто, за наслідками розгляду провадження не встановлено вжиття прокурорами своєчасних та всіх необхідних заходів для отримання ухвал на проведення НСРД до вказаної дати, а тому в розрізі указаної позиції ВП ВС вони не могли бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді.
У світлі чого в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.
Згідно з ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
В ключі наведеного Суд не має можливості допустити відомості, що містяться в цих матеріалах, як докази (ухвали АСК, клопотання).
Б. Про повноваження слідчих та прокурорів
В постанові від 04 жовтня 2021 року в справі № 724/86/20 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду виконуючи приписи ст. 442 КПК, зробила висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, яка встановлює належну процедуру визначення групи слідчих, що здійснюватимуть досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, а саме вказала, що за приписами статей 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов'язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою.
В постанові від 03 травня 2022 року в справі № 696/99/21 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду зауважив, що процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень.
В постанові від 25 серпня 2021 року в справі № 663/267/19 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду відмітив, що повноваження керівника органу досудового розслідування визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, у формі письмового «доручення», яке містить ті самі реквізити, що й постанова, зокрема: посада особи керівника органу досудового розслідування, час і місце складання доручення, підстави для його винесення (статті 39, 214 КПК), номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію та вказівки щодо проведення якісного, ефективного і оперативного досудового розслідування (як у цій справі), не суперечить вимогам ст. 39 КПК і є достатнім документом для наділення такого слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні. Прийняття рішення саме у такій письмовій формі (а не у формі постанови) не свідчить, що досудове розслідування здійснювалося неуповноваженою особою і що отримані під час такого розслідування докази є недопустимими на цих підставах.
В постанові від 22 лютого 2021 року в справі № 754/7061/15 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформувала висновок, згідно якого, за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
В даній справі відсутні доручення та постанови про визначення групи слідчих та/або прокурорів за період проведення досудового розслідування.
Наявна тілька єдина постанова керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_47 про зміну групу прокурорів від 01.04.2021, якою вирішено включити з вказаної дати, тобто з 01.04.2021, до слкду групи прокурорів прокурорів ОСОБА_6 (прокурор, котрий приймав рішення у порядку ст. 246 КПК щодо 2 закупки), ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_7 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 ..
У підсумку, виходячи з наведених критеріїв та стандартів ВС в указаних справах цього блоку, Суд констатує, що відсутність зазначених постанов в матеріалах обумовлює недопустимість всіх доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані (1) особою, яка не мала на те законних повноважень (щодо слідчого (-их) та (2) під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень (щодо прокурора (-ів).
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є в т.ч. те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження.
Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності (див. постанову об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 травня 2021 року в справі № 640/5023/19).
Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.
В. Про повідомлення про підозру
У постанові від 25 листопада 2020 року в справі № 627/927/19 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що […] відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК притягненням до кримінальної відповідальності є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, де здійснення повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень прокурора (або слідчого) під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, без чого за вимогами процесуального закону відносно особи не може бути складено обвинувальний акт в кримінальному провадженні. В подальшому згідно ст. 337 цього Кодексу судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Системне тлумачення процесуальних норм, передбачених статтями 3, 22, 36, 276 - 278, […] КПК дає підстави до висновку, що здійснення повідомлення про підозру врегульовано імперативними нормами, які вичерпно, точно і однозначно визначають як форму встановленої для цього правової процедури (порядку), так і її зміст.
Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань.
Дотримання встановленої правової процедури здійснення повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону.
Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає […] у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.
Дотримання належної правової процедури здійснення повідомлення про підозру має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається, що повідомлення про підозру […] здійснено повноважним прокурором. Порушення порядку повідомлення про підозру призвело до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Правовим наслідком повідомлення про підозру неуповноваженою на те особою, є не притягнення її до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом.
Тобто не було притягнуто до кримінальної відповідальності та [особа] не набула статусу підозрюваної в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності.
Тому, за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акту, а отже і здійснений на підставі такого обвинувального акту судовий розгляд в цьому проваджені, за наслідками якого ухвалений обвинувальний вирок.
Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов'язків.
Здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам […] КПК неповноважним на те суб'єктом є недотриманням належної правової процедури, порушенням форми і викривленням змісту кримінального провадження як однієї з вагомих гарантій його законності. Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність тим завданням і цілям, що визначені ст. 2 цього Кодексу.
Отже всі докази, зібрані в здійсненому всупереч встановленій у КПК правовій процедурі досудовому розслідуванні, з порушенням форми і змісту кримінального провадження, касаційний суд визнає недопустимими. […] За наслідками касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів доходить висновку про порушення внаслідок незаконного здійснення повідомлення про підозру права на захист засудженої, зокрема і через належне її повідомлення про права підозрюваної в кримінальному провадженні та їх роз'яснення неповноважної особою. Вирішуючи питання про допустимість доказів, отриманих унаслідок порушення права на захист у цьому кримінальному провадженні, касаційним судом застосовуються наслідки, визначені ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК.
В цій справу Суд застосує наслідки указані ВС у справі № 627/927/19 з мотивів указаних ККС, котрі судом в цій справі сприймаються, як дійсні та грунтовні в собі, адже дійсно здійснення повідомлення про підозру всупереч вимогам КПК неповноважним на те суб'єктами є недотриманням належної правової процедури, порушенням форми і викривленням змісту кримінального провадження як однієї з вагомих гарантій його законності. Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність тим завданням і цілям, що визначені ст. 2 цього Кодексу.
А в цій справі встановлений факт, що проведення розслідування (1) особою, яка не мала на те законних повноважень (щодо слідчого (-их) та (2) під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень (щодо прокурора (-ів).
У підсумку Суд констатує, що відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення […]; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, […], покладається на […] прокурора […].
В постанові від 25 серпня 2022 рокув справі № 619/2632/18Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в т.ч. зауважив, що «[…] при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою ([…]).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у […] суду щодо винуватості обвинуваченого […] після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2021 року в справі № 754/7061/15 зауважила, що розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
В постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 зауважено, що законодавець в ст. 94 КПК України вказує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке є основою для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
Оцінка доказів за внутрішнім переконанням віддзеркалює незалежність суду у здійсненні процесуальних функцій, оскільки за своїм змістом є впевненістю в тому, що судом надано правильну оцінку процесуальним джерелам доказів, засобам доказування і встановленим фактам, і що ухвалений із дотриманням правил ст. 94 КПК України висновок щодо питань, які поставлені перед судом в кримінальному провадженні його учасниками, є правильним в контексті стандарту доведення поза розумним сумнівом винуватості (невинуватості) особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Такий стандарт доказування передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на недоведеності важливих для справи обставин або певних установлених судом обставинах, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення.
З іншого боку, для дотримання цього стандарту недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
В цій ситуації, у порядку ч. 1 ст. 92 КПК, прокурор, за наслідками розгляду провадження, обставини визначені п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК (винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, форма вини, мотив і мета їх вчинення) не довів поза розумним сумнівом.
В той час, як кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, […].
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно з вимогамич. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
За таких умов, Суд за наслідками розгляду даного провадження в ключі наведеного уважає слушним ухвалити виправдувлаьний вирок у порядку п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК, так як не доведено що кримінальні правопорушення вчинено обвинуваченим.
Так, як наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє суду, на підставі тих доказів, котрі судом сприйнято визнати обвинуваченого винуватим у вчинені описаних в акті діянь.
Сторона обвинувачення мала б довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою можна пояснити факти, а саме - винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення, однак того не сталося, відповадіно насли наслідки указані ч. 1 ст. 373 КПК.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Питання щодо речових доказів Суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, Суд
ОСОБА_9 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні зач. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України в редакції згідно із Законом України № 3826-VI від 06.10.2011 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів і одурманюючих засобів» та виправдати, у зв'язку із недоведеністю, що ним вчинено кримінальні правопорушення, в якому він обвинувачується.
Речові докази: диски з відеозаписами слід залишити в матеріалах судового провадження; амфетамін, кабаніс, знищити.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
С у д д я ОСОБА_1