2-з/754/76/23
Справа № 754/4993/23
19 травня 2023 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у період якого ними був придбаний автомобіль Фольксваген, 2002 року випуску. 25.10.2022 року відповідачем даний автомобіль був відчужений без її згоди. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію середньої ринкової вартості частини автомобіля у розмірі 127260, 00 грн.
18.05.2023 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частину квартири АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві власності. Заява мотивована тим, що відповідач є власником частини вказаної квартири, іншого майна, що належить йому на праві власності, не виявлено. У даній справі предметом позову є стягнення грошової компенсації у розмірі 127260, 00 грн. Вартість частини квартири АДРЕСА_1 становить 100000, 00 грн. відповідно до Договору дарування. Попередні дії відповідача свідчать про те, що він діє недобросовісно, у власних інтересах, всупереч волі та інтересам позивачки, у зв'язку з чим є обґрунтовані підозри вважати, що він і надалі буде вчиняти дії щодо відчуження майна задля уникнення відповідальності, на шкоду майновим інтересам позивачки. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження частини квартири третім особам, а відсутність у відповідача іншого майна ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення даного позову та унеможливить ефективний захист порушених прав позивачки.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як вбачається з поданої заяви, заявник просить суд забезпечити позов, зважаючи на те, що відповідач є власником частини вказаної квартири, іншого майна, що належить йому на праві власності, не виявлено. У даній справі предметом позову є стягнення грошової компенсації у розмірі 127260, 00 грн. Вартість частини квартири АДРЕСА_1 становить 100000, 00 грн. відповідно до Договору дарування. Попередні дії відповідача свідчать про те, що він діє недобросовісно, у власних інтересах, всупереч волі та інтересам позивачки, у зв'язку з чим є обґрунтовані підозри вважати, що він і надалі буде вчиняти дії щодо відчуження майна задля уникнення відповідальності, на шкоду майновим інтересам позивачки. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження частини квартири третім особам, а відсутність у відповідача іншого майна ускладнить виконання судового рішення у разі задоволення даного позову та унеможливить ефективний захист порушених прав позивачки.
Але при цьому заявником до заяви про забезпечення позову не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, на яке він просить накласти арешт, що унеможливлює перевірку судом відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Посилання представника позивача на вартість квартири, визначену у Договорі дарування, як підтвердження вартості нерухомого майна, є безпідставним, оскільки вказана сума не відповідає дійсній ринковій вартості квартири.
Також суд не вбачає з поданої заяви та долучених до неї письмових доказів наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача та ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті таких заходів, оскільки з наданих документів не вбачається, що відповідач вчиняв дії з відчуження належного йому нерухомого майна, а також здійснив заходи, спрямовані на нівелювання ризиків, пов'язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність такого майна.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви представника позивача немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 151 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя О.В.Лісовська