2-а/754/99/23
Справа № 754/6478/23
Іменем України
19 травня 2023 року Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та державного виконавця Попик Ольги Василівни про поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності державного виконавця протиправною, визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця, повернення неправомірно стягнутих коштів, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до відповідачів - Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та державного виконавця Попик Ольги Василівни, в якій просить суд:
- поновити строк звернення до суду та прийняти позовну заяву до розгляду;
- витребувати (за потреби) у Деснянського ВДВС матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_2 для ознайомлення;
- визнати бездіяльність державного виконавця Попик Ольги Василівни в частині нездійснення належних виконавчих дій в частині ведення виконавчого провадження № НОМЕР_2 - протиправною;
- скасувати постанову державного виконавця від 07.04.2023 ВП № НОМЕР_2 про стягнення виконавчого збору в розмірі 25,50 грн.;
- скасувати постанову державного виконавця від 07.04.2023 ВП № НОМЕР_2 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 269,00 грн.;
- зобов'язати Деснянський відділ ДВС повернути позивачу (боржнику) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 неправомірно стягнуті кошти виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, у сумі 294 грн. 50 коп.;
- стягнути з відповідача-1, Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), на користь позивачки моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить наступного.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 20 КАС України міститься чітке розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів. Зокрема у ч. 1 ст.20 КАС України міститься вичерпний перелік адміністративних справ, що підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а саме:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Частиною другою статті 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частиною п'ятою статті 287 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Частиною першою статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з наведеними нормами КАС України та ЦПК України право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця, позовною заявою в порядку судового контролю пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного та адміністративного судочинства відповідно, та його примусовим виконанням.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 757/62025/17-ц.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність державного виконавця в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, яке відкрито на виконання постанови № АІ3033752 від 27.07.2010, виданої ВДАІ ГУМВС.
Таким чином, дії державного виконавця, як передбачено ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» мають оскаржуватись до окружного адміністративного суду.
Враховуючи положення статей 20, 287 КАС України, спори з приводу оскарження дій, рішень або бездіяльністю державного виконавця, які не стосуються виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої 20 КАС України, розглядаються окружними адміністративними судами.
Враховуючи вищевикладене, позивачем оскаржується бездіяльність державного виконавця з примусового виконання постанови ВДАІ ГУМВС, а не за наслідками виконання рішення, ухваленого місцевим загальним судом як адміністративним судом. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що справа не належить до предметної юрисдикції Деснянського районного суду міста Києва як адміністративного суду в порядку статті 287 КАС України.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно зі ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Статтею 29 КАС України передбачено передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого тільки в разі неналежності такої до територіальної юрисдикції суду.
Водночас, норми КАС України не містять порядку дій суду при поданні адміністративного позову з порушенням правил предметної підсудності, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону відповідно до частини шостої статті 7 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, Деснянський районний суд м.Києва не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією підсудна окружному адміністративному суду, тому позовна заява підлягає передачі до належного адміністративного суду.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва припинив здійснення правосуддя з 15.12.2022.
Згідно з п. 2 розділу II вказаного вище закону, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Таким чином заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду Деснянським районним судом міста Києва, а відносяться до компетенції Київського окружного адміністративного суду.
За даних обставин, суд вважає за необхідне матеріали даної адміністративної позовної заяви передати до Київського окружного адміністративного суду, оскільки дана справа не належить до юрисдикції Деснянського районного суду м. Києва.
Керуючись ст. 4, 20, 29, 171, 294, 295, 318 КАС України, суд,
Справу № 754/6478/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та державного виконавця Попик Ольги Василівни про поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності державного виконавця протиправною, визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця, повернення неправомірно стягнутих коштів, стягнення моральної шкоди передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК