вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.05.2023м. ДніпроСправа № 904/1134/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросту" (49089, м. Дніпро, вул. Янгеля, буд. 35; ідентифікаційний код 39856762)
до Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Каховська, буд. 40; ідентифікаційний код 00190934)
про стягнення 44 115 грн. 28 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кросту" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1124/23 від 03.03.2023) до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" про стягнення 44 115 грн. 28 коп. - заборгованості за товар, поставлений за Договором поставки від 01.12.2021 №485.
Також просить стягнути з відповідача суму судового збору 2 680 грн. 00 коп. та видати судовий наказ на примусове виконання рішення.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У подальшому, позивачем подано супровідний лист (вх.№12033/23 від 13.03.2023), відповідно до якого було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023.
Враховуючи вищевикладене, позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.03.2023 про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, день вручення судового рішення під розписку.
У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, ухвала суду від 20.03.2023 фактично була надіслана відповідачу лише 04.04.2023.
Станом на 15.05.2023 до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, відповідач обізнаний про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення 11.04.2023 представнику відповідача ухвали суду від 20.03.2023.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 20.03.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Однак, станом на 15.05.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Отже, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кросту", як постачальником, та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром", як покупцем, було укладено Договір поставки від 01.12.2021 №485 (надалі - Договір) (а.с.8-10).
Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, зазначений у специфікаціях до цього договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах згідно цього Договору.
Найменування, кількість та ціна товару, а також умови та строк оплати, умови та строк поставки, місце (адреса) поставки товару, інші умови поставки товару визначаються сторонами у Специфікаціях, які с невід'ємними частинами (додатками) до цього Договору (пункт 1.2. Договору).
Постачальник зобов'язаний разом з товаром надати покупцю наступні документи: - рахунок - фактуру, або його копію; - видаткову накладну; - ТТН; - оригінал або належним чином завірену копію сертифікату (паспорту, свідоцтва) якості заводу - виробника, або інший документ, що належним чином підтверджує якість товару, - технічний паспорт, інструкцію з користування або інший документ, що містить правила використання товару (у випадку поставки обладнання, механізмів, інструменту тощо); - будь-який інший документ, якщо його зазначено у Специфікації (пункт 2.5. Договору).
Сторони домовились, що обмін податковими накладними та розрахунками коригування до податкових накладних, що виписуються сторонами, здійснюється виключно в електронній формі, у порядку, який визначений податковим законодавством України, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи сторони, з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Постачальник гарантує реєстрацію належної податкової накладної, за будь-яких умов, не пізніше дня здійснення оплати Товару покупцем (пункт 2.6. Договору).
Згідно з пунктом 3.1. Договору сторони визначили, що загальна сума Договору складається із сум, зазначених у Специфікаціях до цього Договору.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що оплата за товар може здійснюватися на умовах її відстрочення, попередньої оплат, або на інших умовах, про що сторони зазначають у Специфікації до Договору. Оплата має бути перерахована покупцем в строк, який визначено у відповідній Специфікації. При цьому, оплата за товар не здійснюватиметься до виконання постачальником вимог пунктів 2.5 і 2.6 Договору, без застосування до покупця будь-яких санкцій, інфляції, річних тощо.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх вимог (пункт 6.1. Договору).
Також сторонами було підписано Специфікацію від 01.12.2021 №1 до Договору на загальну суму 129 823 грн. 20 коп., з урахуванням ПДВ (надалі - Специфікація) (а.с.14).
Відповідно до пункту 3 Специфікації сторони визначили, що оплата за товар здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару на склад покупця.
В подальшому позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 30 405 грн. 96 коп., з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 15.02.2022 №УТ-705 (а.с.11).
Поставлений товар було отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується копією довіреності від 15.02.2022 №44 (а.с.27).
Також в матеріалах справи міститься копія податкової накладної позивача від 15.02.2022 №281 на загальну суму 30 405 грн. 96 коп. з відміткою про реєстрацію в ЄРПН (а.с.12-13).
Позивач у претензії від 22.11.2022 №221122 просить відповідача перерахувати суму боргу у розмірі 30 405 грн. 96 коп. та попереджає, що у випадку не сплати, буде змушений звернутися до господарського суду з позовною заявою (а.с.15-19).
Позивач стверджує, що здійснив поставку товару за Договором, проте сплата відповідачем проведена не була, що і стало причиною звернення до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з умов Договору, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав - 08.03.2022.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо; дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця; права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені; у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Отже, судом встановлено, що надані первинні документи на загальну суму 30 405 грн. 96 коп., що складені між позивачем та відповідачем в розумінні вказаного Закону є такими, що підтверджують здійснення господарської операції по постачанню позивачем відповідачу товару.
Враховуючи, що сплата відповідачем не проводилася, сума заборгованості за поставлений товар складає 30 405 грн. 96 коп.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30 405 грн. 96 коп. - заборгованості.
Щодо нарахування пені
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 7.7. Договору у випадку порушення строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент порушення строку, від вартості неоплаченого Товару за кожен донь прострочення.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається, позивачем нараховано пеню у розмірі 5 531 грн. 39 коп. за період з 08.03.2022 по 08.09.2022.
Суд не погоджується з періодом нарахування пені, оскільки строк оплати за поставлений товар є таким, що настав тільки 08.03.2022.
Після перерахунку суду розмір пені за період з 09.03.2022 по 08.09.2022 складає 5 514 грн. 72 коп.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань
Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 7 295 грн. 74 коп. за період з березня 2022 по січень 2023, а також нараховано 3% річних у зв'язку із простроченням оплати за поставлений товар у розмірі 882 грн. 19 коп. за період з 08.03.2022 по 23.02.2023.
Суд погоджується з розрахунком інфляційних нарахувань, вважає його арифметично вірним.
Одночасно, після перерахунку суду розмір річних за період з 09.03.2022 (оскільки строк оплати за поставлений товар є таким, що настав тільки 08.03.2022) по 23.02.2023 складає 879 грн. 69 коп.
З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 682 грн. 83 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросту" (49089, м. Дніпро, вул. Янгеля, буд. 35; ідентифікаційний код 39856762) до Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Каховська, буд. 40; ідентифікаційний код 00190934) про стягнення 44 115 грн. 28 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром" (50005, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Каховська, буд. 40; ідентифікаційний код 00190934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кросту" (49089, м. Дніпро, вул. Янгеля, буд. 35; ідентифікаційний код 39856762) 30 405 (тридцять тисяч чотириста п'ять) грн. 96 коп. - заборгованості, 5 514 (п'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 72 коп. - пені, 7 295 (сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань, 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 69 коп. - 3% річних та 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 83 коп. - витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
19.05.2023