18 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/7189/22
адміністративне провадження № К/990/15648/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 640/7189/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо подання органу досудового слідства повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 01.02.2022 без зазначення об'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторони правопорушення, зокрема, наявності умислу на невиконання рішення суду та відомостей про суспільну небезпеку вчиненого, тобто заподіяння істотної шкоди стягувачу, суспільству або державі;
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо незастосування до боржника заходів примусового виконання рішення суду по даній справі;
- зобов'язати відповідача невідкладно забезпечити надання органу досудового слідства (Шевченківському УП ГУНП України у м. Києві) відомостей, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, вказаного ним у Повідомлені про вчинення кримінального правопорушення від 01.02.2022 (умисне невиконання рішення суду), а саме: щодо об'єкта, суб'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторони правопорушення, зокрема, наявності умислу на невиконання рішення суду тa відомостей про суспільну небезпеку вчиненого, тобто заподіяння істотної шкоди стягувачу, суспільству або державі;
4) зобов'язати відповідача невідкладно визначити та повідомити позивачу які саме заходи примусового виконання рішення суду по справі №640/1441/20 будуть ним вжиті та коли.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
01 травня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 640/7189/22.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що спір в цій справі виник у правовідносинах з приводу дій та бездіяльності органу державної виконавчої служби.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржниця посилається виключно на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а також незастосування правових висновків Верховного Суду. При цьому заявниця не обґрунтовує, яке значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ буде мати розгляд цієї касаційної скарги, а також не обґрунтовано наявності правової проблеми (колізіції, прогалини) застосування норм права, що потребує вирішенню Верховним Судом.
Крім того, посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25 листопада 2020 у справі № 554/102831/18, скаржниця не указує норми права, яку судом апеляційної інстанції застосовано в оскаржуваному рішенні всупереч висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначеній постанові, а також не доведено, що у цих справах правовідносини є подібними, тобто має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин.
Отже, перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом установлено, що зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Отож підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 640/7189/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко