11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/4165/22 пров. № А/857/2464/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Зінчук Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Габай Оксани Павлівни на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року про закриття провадження в частині позовних вимог, постановлену суддею Качур Р.П. у м. Львові о 16:07, повний текст якої складений 23 січня 2023 року, у справі №380/4165/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька партія", політичної партії "Українська Галицька партія", з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівської обласної територіальної виборчої комісії, на стороні позивача - Львівської обласної ради, про визнання протиправними та скасування рішень,-
17 лютого 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів - Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька партія", політичної партії "Українська Галицька партія", з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівської обласної територіальної виборчої комісії, на стороні позивача - Львівської обласної ради, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька партія" про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії “Українська Галицька Партія” щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Політичної ради політичної партії “Українська Галицька Партія” про відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 23 січня 2022 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року задоволено частково клопотання представника відповідачів про закриття провадження в адміністративній справі № 380/4165/22; провадження в адміністративній справі закрито в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії “Українська Галицька Партія” про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії “Українська Галицька Партія” щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року. В задоволенні решти вимог клопотання представника відповідачів відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду, представник позивача - адвокат Габай Оксана Павлівна подала апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню. Просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржене рішення є одним із елементів у процедурі відкликання депутата, такий спір за своєю правовою природою є публічно-правовим, а тому його необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був обраний депутатом Львівської обласної ради від Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька партія".
22 січня 2022 року на Конференції Львівської обласної організації партії прийнято рішення про внесення пропозиції Львівською обласною організацією партії щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 , що відображено у витязі з Протоколу Конференції №22/01-2022 від 22 січня 2022 року.
Вважаючи вказане рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про його скасування.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі в цій частині вимог, суд першої виходив з того, що вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, законність рішень якого не може бути перевірена в судовому порядку взагалі, а відтак спір між депутатом місцевої ради і політичною партією (поза межами виборчого процесу) не є публічно-правовим спором.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
За змістом частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому суд повинен перевірити належність справи до відповідної юрисдикції.
Закріплений у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у ст.6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом (рішення у справі «Занд проти Австрії» («Zand v. Austria»)). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і підстава виникнення (з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, причому такі функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 757/15346/18-ц дає тлумачення терміну “публічно-владні управлінські функції”.
Зокрема, термін “публічно” означає, що такі функції суб'єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу, тоді як зміст поняття “владні” полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. “Управлінські функції” - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори та визначена частиною першою статті 19 КАС України.
Водночас, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті (частина друга статті 19 КАС України).
Статтею 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Також за змістом статей 276, 277 КАС України у справах, пов'язаних з виборчим процесом та референдумом, відповідачами, у тому числі за позовом особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, можуть бути кандидати, їх довірені особи, партії (блоки), місцеві організації партій, їхні уповноважені особи та посадові особи.
Тобто, КАС України передбачено виключні випадки, коли відповідачем у справі може бути політична партія чи її місцева організація, зокрема: у разі оскарження дій або бездіяльності такої позивачем (кандидатом, політичною партією (блок), місцевою організацією політичної партії), який є суб'єктом відповідного виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, політичної партії, громадської організації - суб'єкта процесу референдуму.
Для з'ясування питання про те, чи поширюється юрисдикція адміністративних судів на зазначені в позові вимоги, необхідно з'ясувати юридичну природу спірних правовідносин, а саме: чи пов'язані оспорювані позивачем дії (рішення) місцевої організації політичної партії із здійсненням публічно-владних управлінських функцій.
Питання, пов'язані з відкликанням депутата місцевої ради, унормовані статтями 38 - 48 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” № 93-IV від 11.07.2002 (далі - Закон № 93-IV).
Відповідно до частин першої, дев'ятої статті 38 Закону № 93-IV право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) надано місцевій організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадянам України, які є виборцями відповідного виборчого округу.
Рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).
При цьому, вказаним Законом не передбачена можливість оскарження таких рішень в порядку адміністративного судочинства.
Також, частиною другою статті 39 Закону № 93-IV встановлено, що у триденний строк після дня проведення зборів (конференції) місцевої організації партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, така організація партії повідомляє територіальну виборчу комісію, яка встановила результати відповідних місцевих виборів, про факт проведення зборів (конференції). До повідомлення додається витяг з протоколу зборів (конференції), в якому зазначаються дата, місце проведення зборів (конференції), кількість їх учасників (делегатів), хід обговорення питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, результати голосування, зміст прийнятого рішення.
Голова, а в разі його відсутності - заступник голови, а в разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення про проведення зборів виборців чи зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата та місцеву раду.
Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.
Відповідно до частин сьомої - дев'ятої статті 41 Закону № 93-IV вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.
Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.
На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов'язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.
Наведене дає підстави для висновку, що при прийнятті рішення про внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради збори місцевої організації політичної партії не здійснюють будь-які публічно-владні управлінські функції в розумінні положень КАС України, а тому в цьому випадку не можуть вважатись суб'єктом владних повноважень.
А відтак, рішення зборів (конференції) не можна розглядати як індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень, що визначений пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України.
Також, вказане рішення саме по собі не спричиняє відкликання особи з посади депутата, оскільки надалі таке розглядається вищим керівним органом політичної партії та за наслідками такого розгляду вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.
Гарантії прав депутата місцевої ради при розгляді питання про його відкликання визначені статтею 48 Закону № 93-IV, за змістом якої про дату, час і місце проведення зборів виборців, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, організатори таких зборів письмово повідомляють депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання.
Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори виборців депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою.
Про дату, час і місце проведення зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на яких буде розглядатися питання про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцева організація політичної партії письмово повідомляє депутата, щодо якого розглядатиметься відповідне питання. Такий депутат має право на гарантований виступ на зборах (конференції) до моменту прийняття відповідного рішення для пояснення своєї позиції. Неприбуття на збори (конференцію) депутата місцевої ради, який був належним чином повідомлений про них, не перешкоджає розгляду питання про внесення пропозиції щодо його відкликання за народною ініціативою.
Депутат місцевої ради має право бути присутнім під час розгляду вищим керівним органом політичної партії звернення територіальної виборчої комісії щодо його відкликання за народною ініціативою чи протоколу зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо його відкликання, та при прийнятті відповідного рішення, а також на засіданнях територіальної виборчої комісії при розгляді нею питань, що стосуються його відкликання.
Депутат місцевої ради має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на засіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об'єднань громадян. У встановленому законодавством порядку депутат місцевої ради може використовувати для роз'яснення своєї позиції засоби масової інформації.
Депутат має право звернутися до місцевої ради з усною або письмовою заявою з приводу обставин, що стали підставою для порушення питання про його відкликання.
Політична партія, відповідно до статті 2 Закону України “Про політичні партії в Україні” (далі - Закон № 2365-ІІІ) - зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону № 2365-ІІІ).
Також, за змістом частини третьої статті 4 Закону № 2365-III втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
З огляду на зміст наведених норм, політична партія є добровільним об'єднанням громадян, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах і не здійснює владних управлінських функцій.
При цьому до органів, які відповідно до закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, в тому числі і щодо дотриманням політичною партією вимог її статуту, суди не належать.
Так як політична партія у спірному випадку не наділена владними управлінськими функціями, вона не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України.
Відтак, спори щодо дій та рішень місцевої організації політичної партії стосовно вирішення питання внесення пропозиції про відкликання депутата не є публічно-правовими, а тому юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється.
При цьому, сулд апеляційної інстанції також зауважує, що спірні правовідносини не виникли під час виборчого процесу, позаяк виборчий процес - це здійснення суб'єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення. Пов'язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.
Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України.
Зміст позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька партія" про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії “Українська Галицька Партія” щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року не пов'язаний з діями, рішеннями чи бездіяльністю політичної партії та її регіональної парторганізації, вчиненими (прийнятими) під час виборчого процесу, а позовні вимоги не обґрунтовані порушенням норм законодавства про вибори чи референдум.
Натомість, питання щодо створення політичної партії, затвердження її найменування, символіки, програми та статуту, членства в партії, скликання і проведення з'їздів, програми з'їздів відносяться до внутрішньоорганізаційної діяльності та виключної компетенції політичної партії, що визначено нормами Закону № 2365-ІІІ та Статуту політичної партії “Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина” (https://ba.org.ua/statut/).
З цього приводу Конституційний Суд України у рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього - п'ятого статті 248-3 ЦПК України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абзацу четвертого статті 248-3 ЦПК України (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) вказав, що частиною другою статті 8 Закону № 4572-VI визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, міститься також в нормативних приписах частини третьої статті 4 Закону № 2365-III. Об'єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (стаття 13 Закону № 4572-VI).
Конституційний Суд України роз'яснив, що внутрішня організація, взаємовідносини членів об'єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об'єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об'єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об'єднань громадян не допускається.
У разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі ст. 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.
Вказане дає підстави для висновку, що вирішення питань, які є предметом цього спору, належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, законність рішень якого не може бути перевірена в судовому порядку взагалі.
Також статтею 46 Закону № 93-IV встановлено, що рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, що стосуються відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Проте, цим Законом не передбачено можливості оскарження рішення зборів (конференції) про внесення пропозиції щодо відкликання депутата в порядку адміністративного судочинства.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 26.02.2019 у справі № 9901/787/18, від 13.03.2019 у справі № 9901/947/18, від 12.06.2019 у справі № 9901/70/19, від 13.05.2020 у справі №9901/527/19, від 27.05.2020 у справі № 9901/485/19, від 23.03.2021 у справі №761/3540/20, поняття “спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства” слід тлумачити в ширшому контексті, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на те, що оскаржуване рішення конференції рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька партія" про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії “Українська Галицька Партія” щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року належить до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії і є її виключною компетенцією, втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень заборонено законом, за винятком випадків, передбачених Законом № 2365-III, і суди не належать до органів, які відповідно до цього Закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, у тому числі й щодо дотримання ними вимог їх статуту, заявлені позовні вимоги в силу пункту 4 частини другої статті 19 КАС України не можуть бути предметом судового розгляду.
Наведені обставини в своїй сукупності були враховані при ухваленні рішення судом першої інстанції.
Так само, безпідставними є посилання на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29.12.2020 у справі № 819/151/18.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. всьановлюючи обов'язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п'ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.
Проте аналіз зазначеної позивачем постанови Верховного Суду, на які зроблено покликання у апеляційній скарзі, як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваного судового рішення не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах правовідносини у яких є подібними. Спірні правовідносини у вказаній справі стосуються кінцевого рішення про відкликання депутата, а не внесення пропозиції щодо цього, як зазначено в оскаржуваному позивачем рішенні конференції Львівської обласної партійної організації “Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина” від 22 жовтня 2022 року, незалежно від того, що таке рішення є одним із елементів у процедурі відкликання депутата, а тому такий спір за своє правовою природою є публічно-правовим і тому його необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів відхиляє з підстав, які уже були зазначені вище.
Таким чином, Суд апеляційної інстанції вказує, що наведені заявником правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі № 819/151/18 не приймаються судом при розгляді цієї справи та відхиляються, оскільки останні були прийняті не у подібних правовідносинах та за інших фактичних обставин, тому вказане не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства, та, відповідно, правові позиції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що предмет спору в частині оскарження рішення Конференції Львівської обласної організації політичної партії "Українська Галицька партія" про внесення пропозиції Львівською обласною організацією політичної партії “Українська Галицька Партія” щодо відкликання за народною ініціативою депутата Львівської обласної ради ОСОБА_1 від 22 січня 2022 року не має ознак справи адміністративної юрисдикції ґрунтується на правильному застосуванні статті 6 Конвенції стосовно суду, встановленого законом, та поділяє висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених статтею 238 КАС України.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 238, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Габай Оксани Павлівни залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року про закриття провадження в частині позовних вимог у справі №380/4165/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Постанова складенв в повному обсязі 19.05.2023.