17.05.2023 Справа №607/8766/23
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в залі суду, клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12023211040000426 від 08 лютого 2023 року, про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Тернополя, українцю, громадянину України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів з альтернативою внесення застави 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквівалентів складає 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що групою слідчих СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023211040000426 від 08 лютого 2023 року за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 грудня 2022 року близько 14 години 23 хвилини у ОСОБА_4 , який перебував у приміщення магазину «Сім 23», підприємницьку діяльність у якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 23 грудня 2022 року близько 14 години 23 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Сім 23», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, взяв із полиці торгового стелажу вказаного магазину, шоколад торговельної марки «Milka» Peanut Caramel з карамельною начинкою, з арахісом із арахісовою начинкою з повітряним рисом і шматочками арахісу, масою нетто 276 г., виробник - «Mondelez International», у кількості трьох товарних одиниць, загальною вартістю 411 гривень 36 копійок.
Після цього, ОСОБА_4 , не маючи наміру розрахуватись за викрадений товар, вийшов із приміщення згаданого магазину, чим спричинив матеріальної шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс» на загальну суму 411 гривень 36 копійок.
Окрім цього, 22 березня 2023 року близько 11 години 22 хвилини у ОСОБА_4 , який перебував у приміщені магазину «Аврора», підприємницьку діяльність у якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю «Вигідна Покупка», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 22 березня 2023 року близько 11 години 22 хвилини, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора», що розташований за адресою: вул. Миру, 4 у м. Тернопіль, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, взяв із торгового стелажа вказаного магазину зарядний пристрій у вигляді Power Bank «klGo», 10 000 mAh 10+ у кількості 2 одиниці, загальною вартістю 798 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 , не маючи наміру розрахуватись за викрадений товар, вийшов із приміщення згаданого магазину, чим спричинив матеріальної шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «Вигідна Покупка» на загальну суму 798 гривень.
23 березня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
24.03.2023 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільській області ОСОБА_1 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого завершується до 18.05.2023 року.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 скеровано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та на даний час судовий розгляд ще не розпочато.
Проте, відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор вважає те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявність зазначених ризиків.
Прокурор вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення належної його поведінки та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, вчинення іншого злочину, а тому, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з викладених у ньому підстав та просить його задовольнити.
У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечив та просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023211040000426 від 08 лютого 2023 року за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
23 березня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
24.03.2023 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільській області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18.05.2023 року. з можливістю внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно зазначає, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і хоча на даному етапі не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р., ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що продовжують існувати ризики, визначені ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Так, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя оцінює в сукупності з обставинами цього кримінального провадження, а також враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , які у відповідності до вимог ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, та за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Крім того, слідчим суддею враховано ту обставину, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області розглядається кілька обвинувальних актів стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності. Зокрема, у даному кримінальному провадженні він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час розгляду судом інших кримінальних проваджень та при умовах, що відносно нього обирались інші запобіжні заходи, не пов'язані з позбавленням волі.
З огляду на доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , характеру та обставин справи, особи підозрюваного, прийшов до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Крім того, при вирішенні цього питання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як зазначає Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
На переконання слідчого судді, застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Слідчим суддею також взято до уваги дані про особу обвинуваченого, а також враховуючи тяжкість інкримінованих йому злочинів та за наявності прямо передбачених ст. 177 КПК України ризиків у даному кримінальному провадженні, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає як вимогам КПК України, так і обставинам даного кримінального провадження. При цьому застосований запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню, а тому слід продовжити на 30 днів до 17 червня 2023 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити йому заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області.
Керуючись ст. ст.176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження №12023211040000426 від 08 лютого 2023 року, про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 30 (тридцять) днів, тобто до 23 год. 59 хв. 17 червня 2023 року.
Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №12023211040000426 від 08.02.2023за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 травня 2023 року.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
5) у випадку наявності здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 17 червня 2023 року.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1