про відмову в забезпеченні позову
17 травня 2023 року 320/16509/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу,
податкової вимоги , -
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Домобудівний комбінат №4" із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №0000002-01301-3100 від 27.03.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви.
Разом із позовом, Приватним акціонерним товариствои "Домобудівний комбінат №4" подано до суду заяву про забезпечення позову (передана судді Колесніковій І.С. 15.05.2023 о 16.58) шляхом:
- зупинення дії рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 про опис майна в податкову заставу до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 та визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0000002-01301-3100 від 27.03.2023;
- заборони Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти дії з виконання рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги №0000002-01301-3100 від 27.03.2023 до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 та визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0000002-01301-3100 від 27.03.2023.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову, заявлених ним у вказаній заяві, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Так, позивач зауважив, що у разі вчинення контролюючим органом дій, направлених на погашення податкового боргу в примусовому порядку, до вирішення питання правомірності оскаржуваних рішень, подальше відновлення порушено права у формі повернення приватному акціонерному товариству "Домобудівний комбінат №4" до початкового стану потребуватиме значних зусиль та втрат часу, а також бюджету.
Також позивачем зазначено, що оскаржуване рішення про опис майна у податкову заставу №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 та податкова вимога №0000002-01301-3100 від 27.03.2023 мають очевидні ознаки протиправності.
Судом встановлено, що подана заява приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" про забезпечення позову відповідає встановленим вимогам КАС України щодо її форми та змісту, та за її подання позивачем сплачено судовий збір.
Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративного позову та керуючись законом.
Згідно частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ці підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному конкретному випадку, виходячи з наданих доказів, встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову, він має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 у справі №826/8556/17, від 03 жовтня 2018 р. у справі №826/5233/18.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень слідує, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд: зупинити дію рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 про опис майна в податкову заставу до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 та визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0000002-01301-3100 від 27.03.2023 та заборонити Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти дії з виконання рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги №0000002-01301-3100 від 27.03.2023 до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу №1617/6/31-00-13-01-06 від 06.02.2023 та визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0000002-01301-3100 від 27.03.2023.
Як зазначалось вище, одним із доводів позивача щодо необхідності забезпечення позову є те, що оскаржувані податкова вимога та опис рішення майна в податкову заставу є очевидно протиправними, оскільки прийняті відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України. Отже, вказаний довід позивача зводиться до невідповідності оскаржуваних вимоги і рішення вимогам чинного законодавства, що становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи. Вирішення ж відповідного питання за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову фактично є передчасним вирішенням позовних вимог.
Суд зазначає, що зупинення дій рішення та вимоги а також заборона вчиняти дії на виконання рішення про опис майна виданого відповідачем, які є предметом оскарження у адміністративній справі за своїм характером є фактично вирішенням вказаного спору по суті до прийняття судом рішення, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Щодо доводу позивача про те, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав позивача внаслідок можливого стягнення коштів , то суд вказує про таке.
За положеннями статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Пунктом 95.4. статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Будь-яких доказів звернення контролюючого органу до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна або готівки Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4", що перебуває у податковій заставі заявником не надано.
З огляду на викладене, належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим відновлення попереднього становища позивача внаслідок задоволення позову заявником не надано.
Крім того, слід зауважити, що відповідно до статті 59, статті 89 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право пред'являти податкові вимоги та приймати рішення про опис майна у податкову заставу.
Відтакм, дослідивши встановлені обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.
За таких умов суд доходить висновку, що Приватним акціонерним товариством "Домобудівний комбінат №4" не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №4" про забезпечення позову.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.