про передачу справи за підсудністю
18 травня 2023 року справа № 320/13623/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 22.09.2022 №9-ос керівника апарату обласної державної адміністрації Херсонської обласної державної адміністрації "Про призупинення в умовах воєнного стану дії трудових договорів із деякими працівниками апарату Херсонської обласної державної адміністрації" в частині, що стосується ОСОБА_1 - провідного спеціаліста сектору публічних закупівель управління фінансово-господарського забезпечення апарату Херсонської обласної державної адміністрації (РНОКПП 3237010420) та виключити ОСОБА_1 - провідного спеціаліста сектору публічних закупівель управління фінансово-господарського забезпечення апарату Херсонської обласної державної адміністрації (РНОКПП НОМЕР_1 ) з додатку до наказу від 22.09.2022 №9-ос "Список деяких працівників Херсонської обласної державної адміністрації, з якими призупинено з 23 вересня 2022 року на період воєнного стану дію трудових договорів без збереження заробітної плати";
- поновити з 23.09.2022 дію трудового договору ОСОБА_1 - провідного спеціаліста сектору публічних закупівель управління фінансово-господарського забезпечення апарату Херсонської обласної державної адміністрації (РНОКПП 3237010420);
- стягнути з Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи: 00022645, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2022 по день фактичного допуску до роботи, або по день звільнення ОСОБА_1 із займаної посади;
- стягнути з Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи: 00022645, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
З'ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Предметом даного позову є визнання протиправним та скасування наказу від 22.09.2022 №9-ос керівника апарату обласної державної адміністрації Херсонської обласної державної адміністрації "Про призупинення в умовах воєнного стану дії трудових договорів із деякими працівниками апарату Херсонської обласної державної адміністрації" в частині, що стосується ОСОБА_1 - провідного спеціаліста сектору публічних закупівель управління фінансово-господарського забезпечення апарату Херсонської обласної державної адміністрації (РНОКПП 3237010420) та виключити ОСОБА_1 - провідного спеціаліста сектору публічних закупівель управління фінансово-господарського забезпечення апарату Херсонської обласної державної адміністрації (РНОКПП НОМЕР_1 ) з додатку до наказу від 22.09.2022 №9-ос "Список деяких працівників Херсонської обласної державної адміністрації, з якими призупинено з 23 вересня 2022 року на період воєнного стану дію трудових договорів без збереження заробітної плати"; поновлення з 23.09.2022 дії трудового договору ОСОБА_1 - провідного спеціаліста сектору публічних закупівель управління фінансово-господарського забезпечення апарату Херсонської обласної державної адміністрації (РНОКПП НОМЕР_1 ); стягнення з Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи: 00022645, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.09.2022 по день фактичного допуску до роботи, або по день звільнення ОСОБА_1 із займаної посади; стягнення з Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), ідентифікаційний код юридичної особи: 00022645, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 грн.
Відтак, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (підсудність справи за вибором позивача).
Як вбачається з позовної заяви місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Місцезнаходженням відповідача (Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) є: 73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1.
У позовній заяві в якості зареєстрованого місця проживання позивача зазначено: АДРЕСА_2 ; фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .
На підтвердження зазначеної у позові адреси фактичного місця проживання позивачем додано до позовної заяви копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.09.2022 №3008-5002073643.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання за №6522-2109002-2018 від 13.10.2018, зареєстрованим місцем проживання позивача з 06.07.2010 є: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.09.2022 №3008-5002073643, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 ; фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що для цілей визначення територіальної підсудності даної справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає частина 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.
Визначаючи територіальну підсудність даної справи Київському окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого згідно з Додатком № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 “Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі” розповсюджується на територію Київської області та відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX - на м.Києв (до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду), позивач додає до позовної заяви копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.09.2022 №3008-5002073643, згідно якої фактичним місцем проживання/перебування позивача є: АДРЕСА_1 .
Проте, суд зазначає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.09.2022 №3008-5002073643 не є документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, виходячи з такого.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV (зі змінами та доповненнями) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;
документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.
З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VІІ (надалі - Закон № 1706-VІІ), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1706-VІІ внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 №509 (далі - Постанова №509).
Відповідно до п.1 Постанови №509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з п.9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016 (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Проте, 09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №579 «Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання», якою внесено зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру", а саме виключено в абзаці першому слова "та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи". Вказана постанова набрала з чинності з 16.08.2017.
Отже, з 16.08.2017 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце проживання особи.
14.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", пунктом 1 якої серед іншого затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Вказаний Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Згідно з пунктами 3 та 4 вказаного Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.09.2022 №3008-5002073643 не є документом, який в розумінні вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з цим, суд, встановлюючи зареєстроване місце проживання позивача, враховує інформацію з Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання за №6522-2109002-2018 від 13.10.2018, відповідно до якого зареєстрованим місцем проживання позивача з 06.07.2010 є: АДРЕСА_2 .
У позовній заяві зазначено, що місцезнаходженням відповідача є: 73000, м. Херсон, пл. Свободи, 1.
Отже, вирішення спору за місцем зареєстрованого проживання позивача та місцезнаходженням відповідача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Херсонську область (Херсонський окружний адміністративний суд).
При цьому суд враховує, що згідно із Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.
У той же час позивач звернувся із цим позовом до Київського окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого згідно Додатку № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 “Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі” розповсюджується на територію Київської області та відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX - на м.Києв (до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду).
Відтак, враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання позивача та місцезнаходженням відповідача є Херсонська область/м. Херсон, вирішення спору має здійснюватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Херсонську область - Одеським окружним адміністративним судом з урахуванням Розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» .
За таких обставин та враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_2 , дана справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду, оскільки розгляд даної справи має здійснюватись за правилами територіальної підсудності або окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Херсонську область (Одеським окружним адміністративним судом).
Згідно з пунктом другим частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 6 та 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Враховуючи ту обставину, що зареєстрованим місцем проживання позивача є Херсонська область, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі даної справи за правилами територіальної підсудності до Одеського окружного адміністративного суду.
При цьому, суд вважає також за необхідне зазначити про таке.
Статтею 7 Закону № 1706-VІІ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VІІ встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (ч.2 ст.5 Закону № 1706-VІІ).
Згідно з пунктом 1 Порядку оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що заява про взяття на облік повинна серед іншого містити таку інформацію про заявника: відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Зазначені законодавчі приписи дають підстави для висновку, що відповідно до п. 3 Порядку оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначається адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення і не свідчить про наявність правових підстав використання певного житлового приміщення.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на відміну від документу, до якого вносяться відомості про місце проживання - в контексті Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207) не посвідчує право користування житлом за адресою, зазначеною у цій довідці.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/319/17.
Таким чином, зазначена у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.01.2020 №3244-5000262413, адреса фактичного місця проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 , є адресою, за якою здійснюється облік позивача як внутрішньо переміщеної особи і не є адресою, за якою у встановленому Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» порядку зареєстроване місце проживання або перебування особи-позивача, що виключає територіальну підсудність даної справи Київському окружному адміністративному суду.
Відповідно до частини 1 статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Керуючись статтями 25, 26, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративну справу №320/13623/23 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, - передати за підсудністю до Одеського адміністративного суду міста Києва.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві, зокрема шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано - 18.05.2023.
Суддя Кушнова А.О.