19 травня 2023 року Справа № 160/9035/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліпець Н.Є., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі №160/9035/23 за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-
01.05.2023 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язвні з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 70415 грн. 20 коп.
03.05.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 19.05.2021 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України та встановлено відповідачу та третій особі п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву та пояснень.
12.05.2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі.
В обгрунтування наданого клопотання відповідач зазначає, що перебуває у складі Збройних Сил України, та залучений до оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, та не має змоги прийняти участь у розгляді адміністративної справи №160/9035/23. Також, зазначає, що позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, надати відзив на позовну заяву та знайти собі адвоката та укласти з ним договір про надання професійної правничої допомоги, оскільки перебуває на військовій службі.
Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення, виходячи з наступного.
З наданої до клопотання відповідачем довідки Військової частини НОМЕР_1 від 04.05.2023 № 2877, вбачається, що рекрут ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 з 13.04.2023 року по теперішній час.
Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стан" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Статтею 2 КАС України визначені принципи адміністративного судочинства, серед яких - рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. (ст. 8 КАС України)
Цей принцип реалізується, зокрема, наданням особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Держава Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (ст.1 Конвенції).
За змістом ст. 46 Конвенції держава Україна зобов'язана виконувати остаточні рішення ЄСПЛ у будь-якій справі, у якій вона є стороною.
Порядок виконання рішення ЄСПЛ, яке набуло статусу остаточного, визначається Законом України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - Закон № 3477-IV), іншими нормативно-правовими актами.
Так, у мотивувальній частині свого рішення від 06 грудня 2018 року у справі Болюх та інші проти України, ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення у справі Руїз-Матеос проти Іспанії), тобто, щоб особу, стосовно якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (рішення у справі Діліпак та Каракая проти Туреччини).
Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справах Авотіньш проти Латвії та ОСОБА_2 проти Нідерландів).
Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі доводами іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловлювати свою позицію щодо кожного документа, який знаходиться в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії).
У п.9 Рішення ЄСПЛ вказав, що на національні суди може покладатися обов'язок з'ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та за необхідності зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення у справі Ганкін та інші проти Росії). У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Таким чином, з метою уникнення порушення гарантій справедливого судового розгляду, а саме принципів рівності, змагальності, та диспозитивності сторін, згідно з якими кожному учаснику процесу гарантовано право надати суду докази на підтвердження власної правової позиції, та довести їх переконливість, суд доходить висновку щодо можливості задоволення клопотання відповідача, та зупинення провадження у даній справі до припинення перебування відповідача - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших військових утворень, що переведені на воєнний стан або залучені до антитерористичної операції.
Керуючись ст.ст. 190, 205, 236, 241-243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у адміністративній справі № 160/9035/23 - задовольнити.
Зупинити провадження у справі №160/9035/23 за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України про стягнення витрат - до завершення або скасування воєнного стану в Україні, або ж виключення відповідача з числа військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець