Рішення від 19.05.2023 по справі 160/6905/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року Справа № 160/6905/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/6905/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

05.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапортів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.02.2023 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.02.2023 року надати письмову відповідь згідно з п.п.112, 115 Статуту Збройних Сил України і змісту ст.20 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапортів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.03.2023 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.03.2023 року, надати письмову відповідь згідно з п.п.112, 115 Статуту Збройних Сил України і змісту ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 05.04.2023 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 07.04.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в порядку положень ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 07.04.2023 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- особову справу позивача;

- відомості щодо проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 у спірний період (накази, витяги з наказів, тощо);

- рапорти позивача від 07.02.2023 року та від 20.03.2023 року;

- відомості/інформацію щодо надання відповідачем, у відповідності до положень чинного законодавства та згідно з п.п.112, 115 Статуту Збройних Сил України і змісту ст.20 Закону України «Про звернення громадян», письмові відповіді, які здійснені на рапорти позивача від 07.02.2023 року та від 20.03.2023 року;

- докази направлення /отримання позивачем вказаних відповідей відповідача на рапорти позивача від 07.02.2023 року та від 20.03.2023 року , (надати докази по кожному окремо) та інші докази щодо суті спору.

26.04.2023 року відповідачем на електронну адресу суду долучено відзив на позовну заяву позивача. Долучені витребувані докази по справі.

28.04.2023 року позивачем через підсистему Електронний суд подано письмову відповідь на відзив відповідача.

03.05.2023 року до канцелярії суду подано відповідачем відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.

10.05.20223 р. на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи №160/6905/23 в загальному позовному провадженні за участі осіб/ в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якої зазначено таке.

Ухвалою суду від 18.05.2023 року у задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про розгляд справи за участю позивача у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, відмовлено.

15.05.2023 року представником позивача засобами електронного зв'язку через підсистему "Електронний суд" подана заява про зміну предмету позову, виклавши позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.02.2023 року про видачу направлення на проходження лікування та військово лікарської комісії в строки передбачені Інструкцією з діловодства у Зброних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 року №124;

- визнати протиправною та скасувати відмову Військової частини НОМЕР_1 викладену в листі від 21.03.2023 вих.№5631 з розгляду рапорту від 07.02.2023 року щодо направлення на медичний огляд військово-лікарської комісії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з метою визначення ступеня придатності до військової служби;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.02.2023 року щодо направлення

на медичний огляд військово-лікарської комісії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати направлення на огляд військово-

лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі його рапорту від 07.02.2023 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.03.2023 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.03.2023 року, надати письмову відповідь згідно з п.п.112, 115 Статуту Збройних Сил України і змісту ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою суду від 18.05.2023 року у прийнятті заяви про зміну позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 19.05.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на військовій службі у Збройних Силах України: був призваний 26.03.2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію».

Позивач вказує, що з 05.11.2022 року по 02.12.2022 року проходив стаціонарне лікування у КП «Новомосковська центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування» відповідно до виписки №8765, що також констатує захворювання: основний діагноз - А02.0 Сальмонельоз, спричинений сальмонелою Nigeria, гастро-інтестіальна форма, тяжкий перебіг, з ускладненням - К73.9 гострий гепатит, а також супутніми захворюваннями: А04.8 гострий коліт, спричинений патогенною ешеріхією 078:К 80; К29.9 хронічний гастро-дуоденіт, стадія загострення; К21.0 ГЕРХ з езофагітом; К86.1 Хронічний панкреатит, ст. загострення Дісбактеріоз 4 ступеню; Т70.0 наслідки МВТ 13.10.22 р. акубаротравма. ДЕ 1ст. Артеріальна гіпертензія; М54.4 розповсюджений ОХЗ хребта (КТ від 12.10.22 р.) протрузії дисків Fh7-Fh9, L2-S1 антилістез СЗ з больовим та м'язово-тонічним синдромом.

Довідкою військово-лікарської комісії від 02.12.2022 року зазначається, що наявний причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням та проходженням військової служби.

Вказує, що 27.06.2022 року у населеному пункту Довгеньке Позивач отримав вогнепальне поранення, 28.06.2022 року був госпіталізований у ВМКЦ - ІнР.29.06.2022 року, переведений до хірургічного відділення ХКЛ ЗТ2.

З 29.06.2022 року по 08.07.2022 року позивач проходив стаціонарне лікування у Хірургічному стаціонарі м. Харків згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого №916, якою поставлено діагноз: основний - вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких лопаточної ділянки ліворуч (27.06.2022) стан після ПХО від 27.06.2022 року.

У зв'язку з погіршенням стану здоров'я позивач проходив медичні обстеження: КТ головного мозку (17.10.2022 p.), КТ органу грудної порожнини (17.10.2022 p.), КТ відділ шийного хребта (17.10.2022 p.), КТ грудного та попереково-крижового відділу хребта (17.10.2022 p.); колоноскопію (28.11.2022 p.); доплефографію; УЗД органів черевної порожнини (09.11.2022 p.); відеоезофагогастродуоденоскопію (17.10.2022 pоку).

Вказує, що 07.02.2023 року позивачем подано рапорт поштою командиру військової частини № НОМЕР_1 щодо надання законної можливості проходження військово-лікарської комісії через різке погіршення здоров'я, яке унеможливлює подальше проходження військової служби, з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби, для чого видати позивачеві у встановленому порядку направлення на медичний огляд ВЛК, службову характеристику для проведення медичного огляду ВЛК та пакет інших необхідних документів, що відповідає «Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

До рапорту було додано відповідні медичні документи для підтвердження стану здоров'я Позивача: КТ головного мозку, КТ органу грудної порожнини, КТ відділ шийного хребта, КТ грудного та попереково-крижового відділу хребта; результати дослідження колоноскопії; доплефографія; УЗД органів черевної порожнини; відеоезофагогастродуоденоскопію.

Однак, відомості щодо розгляду рапорту відсутні, що на думку позивача, є порушенням вимоги п.п. 112, 115 Статуту Збройних Сил України та статті 20 Закону України «Про звернення громадян»: відповіді не надано, наказів і розпоряджень Позивач не отримав.

Позивач також вказує, що командир Військової частини НОМЕР_1 усно повідомив його про те, що за той час, коли він був звільнений від виконання службових обов'язків згідно з лікарськими (медичними) довідками, його відсутність у військовій частині було кваліфіковано як самовільне залишення військової частини, у зв'язку з чим позивач є позаштатом, тому не буде розглянуто його рапорт від 07.02.2023 року.

28 лютого 2023 року позивачем було подано скаргу начальнику Генерального штабу Збройних сил України - генерал-лейтенанту Шапталі Сергію Олександровичу, ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Військовій частині НОМЕР_1 , а також направлено копії скарги Дніпропетровському обласному територіальному центру комплектування та соціального забезпечення щодо розгляду рапорта Позивача від 07.02.2023 року.

Вказує, що належний розряд його рапорта від 07.02.2023 року - відсутній.

20 березня 2023 року позивачем було подано рапорт до командира військової частини НОМЕР_1 про наявність або відсутність відкритого кримінального провадження за правовою кваліфікацією ст.407 Кримінального кодексу України.

Відомості щодо розгляду рапорта позивача від 20.03.2023 року - відсутні.

На думку позивача, така бездіяльність військової частини НОМЕР_1 позбавляє його права визначити придатність за станом здоров'я до військової служби, гарантованого законом, а також наражає на небезпеку інших осіб при виконанні службових обов'язків позивачем: погіршення стану здоров'я перешкоджає подальшому проходженню військової служби, проте підтвердити чи спростувати це можливо лише за результатами проведення експертизи ВПК.

З огляду на зазначене позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідачем подано відзив на позовну заяву позивача, у якому Військова частина просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стосовно розгляду рапорту від 07 лютого 2023 року, повідомляють про таке.

До військової частини НОМЕР_1 за вх.№1871 від 20.03.2023 року, надійшов рапорт позивача від 07.02.2023 року.

Військовою частиною за вих.№5631 від 21.03.2023 року, на адресу позивача була надіслана відповідь на рапорт ОСОБА_1 від 07.02.2023 року, в якій зазначається про те, що цей рапорт ОСОБА_1 - розглянуто, але вирішити питання стосовно направлення для проходження військово-лікарської комісії неможливо, у зв'язку з тим, що позивач самовільно залишив військову частину.

Відповідач просить суд, врахувати також той факт, що з 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан.

З початку російського вторгнення, військова частина НОМЕР_1 перебуває поза межами пункту постійної дислокації та знаходиться в зоні ведення активних бойових дій, виконуючи завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

У зв'язку з цим, документи до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 надходять із значним запізненням, адже їх розгляд, реєстрація здійснюється поза межами пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .

Тому обробка документів потребує більше часу.

Тобто, зі сторони відповідача - військової частини НОМЕР_1 , на їх думку, вимога позивача щодо розгляду його рапорту - виконана.

Стосовно розгляду рапорту позивача від 20.03.2023 року, відповідачем у відзиві не зазначено відомості щодо надання ними відповіді на вказаний рапорт.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив таке.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на військовій службі у Збройних Силах України та був призваний 26.03.2022 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».

Встановлено, що ОСОБА_1 , солдат за призовом по мобілізації, згідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2022 року №116 вважається таким, що з 11 травня 2022 року прийняв справу та посаду та приступив до виконання службових обов'язків.

Починаючи з 05.11.2022 року по 02.12.2022 року позивач проходив стаціонарне лікування у КП «Новомосковська центральна регіональна лікарня інтенсивного лікування» відповідно до виписки №8765, що також констатує захворювання: основний діагноз - А02.0 Сальмонельоз, спричинений сальмонелою Nigeria, гастро-інтестіальна форма, тяжкий перебіг, з ускладненням - К73.9 гострий гепатит, а також супутніми захворюваннями: А04.8 гострий коліт, спричинений патогенною ешеріхією 078:К 80; К29.9 хронічний гастро-дуоденіт, стадія загострення; К21.0 ГЕРХ з езофагітом; К86.1 Хронічний панкреатит, ст. загострення Дісбактеріоз 4 ступеню; Т70.0 наслідки МВТ 13.10.22 р. акубаротравма. ДЕ 1ст. Артеріальна гіпертензія; М54.4 розповсюджений ОХЗ хребта (КТ від 12.10.22 р.) протрузії дисків Fh7-Fh9, L2-S1 антилістез СЗ з больовим та м'язово-тонічним синдромом.

Довідкою військово-лікарської комісії від 02.12.2022 року зазначається, що наявний причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням та проходженням військової служби.

Згідно матеріалів справи, 27.06.2022 року у населеному пункту Довгеньке позивач отримав вогнепальне поранення, та 28.06.2022 року був госпіталізований у ВМКЦ - ІнР.29.06.2022 року, переведений до хірургічного відділення ХКЛ ЗТ2.

З 29.06.2022 року по 08.07.2022 року позивач проходив стаціонарне лікування у Хірургічному стаціонарі м.Харків згідно з випискою з медичної карти стаціонарного хворого №916, якою поставлено діагноз: основний - вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких лопаточної ділянки ліворуч (27.06.2022) стан після ПХО від 27.06.2022 року.

У зв'язку з погіршенням стану здоров'я позивач проходив медичні обстеження: КТ головного мозку (17.10.2022 p.), КТ органу грудної порожнини (17.10.2022 p.), КТ відділ шийного хребта (17.10.2022 p.), КТ грудного та попереково-крижового відділу хребта (17.10.2022 p.); колоноскопію (28.11.2022 p.); доплефографію; УЗД органів черевної порожнини (09.11.2022p.); відеоезофагогастродуоденоскопію (17.10.2022 pоку).

Згідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.02.2023 року №37, встановлено, що ОСОБА_1 , вважається таким, що 31 січня 2023 року самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

08 березня 2023 року позивач повернувся до розташування підрозділу та приступив до виконання за призначенням (витяг із наказу від 08.03.2023 року №134).

Посадовими особами відповідача, за фактом самовільного залишення частини 31.01.2023 року солдатом ОСОБА_1 , було проведено службове розслідування (вх.№1476 від 11.03.23 p.).

Так, у ході проведення службового розслідування було встановлено, що 31.01.2023 року о 09:00, під час перевірки наявності особового складу в місці розташування 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_1 , було виявлено відсутність військовослужбовця за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_1 .

По цьому факту була подана довідка-доповідь вх.№ 1112 від 01.02.2023 року про самовільне залишення частини військовослужбовцем.

Згідно матеріалів службового розслідування, у подальшому, позивач повторно самовільно залишив розташування підрозділу.

Згідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.03.2023 року №146, ОСОБА_1 , вважається таким, що 11 березня 2023 року самовільно залишив розташування підрозділу під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Встановлено, що 07.02.2023 року позивачем було подано рапорт, поштою, командиру військової частини № НОМЕР_1 щодо надання законної можливості проходження військово-лікарської комісії через різке погіршення здоров'я, яке унеможливлює подальше проходження військової служби, з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби, з проханням видати позивачеві у встановленому порядку направлення на медичний огляд ВЛК, службову характеристику для проведення медичного огляду ВЛК та пакет інших необхідних документів, що відповідає «Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

До рапорту було додано відповідні медичні документи для підтвердження стану здоров'я позивача: КТ головного мозку, КТ органу грудної порожнини, КТ відділ шийного хребта, КТ грудного та попереково-крижового відділу хребта; результати дослідження колоноскопії; доплефографія; УЗД органів черевної порожнини; відеоезофагогастродуоденоскопію.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом вказав, що відомості щодо розгляду вказаного рапорту відсутні, відповідь на рапотр позивача від 07.02.2023 року не надано, наказів і розпоряджень Позивач не отримав.

08.02.2023 року представником Позивача було направлено адвокатський запит до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава, на який надано відповідь 08.02.2023 року: у провадженнях слідчих ТУ ДБР у м.Полтава кримінальні провадження щодо Позивача є відсутніми.

28 лютого 2023 року позивачем було подано скаргу начальнику Генерального штабу Збройних сил України - генерал-лейтенанту Шапталі Сергію Олександровичу, ОК «Схід», Військовій частині НОМЕР_1 , а також направлено копії скарги Дніпропетровському обласному територіальному центру комплектування та соціального забезпечення щодо розгляду рапорта Позивача від 07.02.2023 року.

20 березня 2023 року позивачем було подано рапорт до командира військової частини НОМЕР_1 про наявність або відсутність відкритого кримінального провадження за правовою кваліфікацією ст.407 Кримінального кодексу України.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом вказав, що відомості щодо розгляду вказаного рапорту відсутні, відповідь на рапорт позивача від 20.03.2023 року наразі взагалі не надано, наказів і розпоряджень Позивач не отримав.

Вказані обставини слугували для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно зі ст. 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з пп.б п.6.1 гл.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-ХГУ, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Згідно зі ст.14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Відповідно до п. 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі - Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення,-звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.

Згідно з п. 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів а моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців -діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Турбота про збереження та зміщення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обозів військової служби.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07 лютого 2023 року №2915-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до пп.2 п.225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року (далі - Положення №1153/2008, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":

- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;

- у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;

- у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно за всіма підставами - командувачами видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командиром військової частини НОМЕР_3 , начальником Генерального штабу Збройних Сил України, керівником служби персоналу Міністерства оборони України, начальником Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

- у військових званнях до бригадного генерала (коммодора) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Головнокомандувачем Збройних Сил України;

- у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Міністром оборони України;

- у військових званнях генерала (адмірала) та прирівняному до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військовому званні - Президентом України.

Згідно п.233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

- підстави звільнення з військової служби;

- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Відповідно до пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Як встановлено судом, позивачем 07.02.2023 року було подано рапорт, поштою, командиру військової частини № НОМЕР_1 щодо надання законної можливості проходження військово-лікарської комісії через різке погіршення здоров'я, яке унеможливлює подальше проходження військової служби, з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби, з проханням видати позивачеві у встановленому порядку направлення на медичний огляд ВЛК, службову характеристику для проведення медичного огляду ВЛК та пакет інших необхідних документів, що відповідає «Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

Факт отримання вказаного рапорту Військовою частиною НОМЕР_1 не заперечується відповідачем.

До рапорту було додано відповідні медичні документи для підтвердження стану здоров'я позивача: КТ головного мозку, КТ органу грудної порожнини, КТ відділ шийного хребта, КТ грудного та попереково-крижового відділу хребта; результати дослідження колоноскопії; доплефографія; УЗД органів черевної порожнини; відеоезофагогастродуоденоскопію.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом вказав, що відомості щодо розгляду вказаного рапорту відсутні, відповідь на рапотр позивача від 07.02.2023 року не надано, наказів і розпоряджень Позивач не отримав.

20 березня 2023 року позивачем було подано рапорт до командира військової частини НОМЕР_1 про наявність або відсутність відкритого кримінального провадження за правовою кваліфікацією ст.407 Кримінального кодексу України.

Факт отримання вказаного рапорту Військовою частиною НОМЕР_1 не заперечується відповідачем.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом вказав, що відомості щодо розгляду вказаного рапорту відсутні, відповідь на рапотр позивача від 20.03.2023 року не надано, наказів і розпоряджень Позивач не отримав.

Вказані обставини і слугували для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Слід вказати, що положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року не містить імперативної норми щодо особистого подання рапорту про звільнення з військової служби.

Згідно матеріалів справи, Військовою частиною НОМЕР_1 за вих.№5631 від 21.03.2023 року, на адресу позивача була надіслана відповідь на рапорт ОСОБА_1 від 07.02.2023 року, в якій зазначається про те, що цей рапорт ОСОБА_1 - розглянуто, але вирішити питання стосовно направлення для проходження військово-лікарської комісії неможливо, у зв'язку з тим, що позивач самовільно залишив військову частину.

До матеріалів справи, відповідачем було долучено вказану відповідь від 21.03.2023 року на рапорт позивача від 07.02.2023 року, а також долучено копії чеку АТ «Укрпошта» про відправлення такої відповіді.

Однак, слід вказати, що матеріали справи не містять доказів що саме ця відповідь на рапорт позивача від 07.02.2023 року була відправлена позивачеві.

Копія чеку АТ «Укрпошта» вказане не спростовує.

Між тим, матеріалами справи не місять доказів отримання позивачем вказаної відповіді на його рапорт від 07.02.2023 року.

Щодо рапорту позивача від 20.03.2023 року.

Як вказано вище, позивачем 20.03.2023 року було подано рапорт до командира військової частини НОМЕР_1 про наявність або відсутність відкритого кримінального провадження за правовою кваліфікацією ст.407 Кримінального кодексу України.

Слід вказати, що відповідач факт подання позивачем та отримання ними такого рапорту від 20.03.2023 року не спростовує та не заперечує.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що станом на час прийняття вказаного рішення відомості щодо розгляду вказаного рапорту відсутні, відповідь на рапотр позивача від 20.03.2023 року не надано, наказів і розпоряджень позивач не отримав.

Суд зазначає, що ухвалою від 07.04.2023 року було витребувано у відповідача докази по справі, зокрема:

- рапорт позивача у тому числі від 20.03.2023 року;

- відомості/інформацію щодо надання відповідачем, у відповідності до положень чинного законодавства та згідно з п.п.112, 115 Статуту Збройних Сил України і змісту ст.20 Закону України «Про звернення громадян», письмові відповіді, які здійснені на рапорт позивача від 20.03.2023 року;

- докази направлення /отримання позивачем вказаних відповідей відповідача на рапорт позивача від 20.03.2023 року.

Станом на час прийнятті цього рішення відповідачем витребувані ухвалою суду вказані докази надані не були.

Додатково слід вказати, про те, що дослідивши долучену відповідачем відповідь на рапорт позивача від 07.02.2023 року, слід зазначити таке.

Так, згідно долучених до матеріалів справи листів/відповідей Військової частини, встановлено, що фактично по суті поданий позивачем рапорт від 07.02.2023 року відповідачем розглянуто так і не було.

Відповідно до п.5 гл.ІІІ Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 28.12.2016 № 735, звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

З огляду на вищевикладене, та вказані вище положення, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправно бездіяльність щодо неналежного рапортів позивача від 07.02.2023 року та від 20.03.2023 року.

Враховуючи вищенаведене, з метою відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорти позивача від 07.02.2023 року та від 20.03.2023 року та надати належну письмову відповідь.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, у зв'язку із чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.02.2023 року.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.02.2023 року щодо надання можливості ОСОБА_1 проходження військово-лікарської комісії.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту Тараченка Олексія Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.03.2023 року.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 20.03.2023 року щодо надання йому інформації про наявності або відсутність відкритого кримінального провадження за правовою кваліфікацією ст.407 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 19.05.2023 року.

Суддя В.В. Ільков