04 травня 2023 року Справа № 160/24156/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
за участі секретаря судового засіданняВасіної Н.В.
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача Колесник І.М. Ямкового В.Ф. Кліпи О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,-
02 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Журавльова Олега Олександровича №73-о від 01 листопада 2021 року, яким було звільнено ОСОБА_1 , завідувача Сектору менеджменту активів Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, 01 листопада 2021 року за переведенням для подальшої роботи у Дніпровській районній державній адміністрації Дніпропетровської області;
поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у Південно-Східному міжрегіональному територіальному управлінні Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на посаді завідувача Сектору менеджменту активів Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що вона 01 листопада 2021 року звернулась до т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА із заявою про її переведення для подальшої роботи у Дніпровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області.
У відповідності до Наказу т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА Журавльова Олега Олександровича №73-о від 01 листопада 2021 року, постановленого на підставі п.2 ч.1 ст.41, ст.89 Закону України «Про державну службу» та ст. 24 Закону України «Про відпустки» було звільнено ОСОБА_1 , яка працювала на посаді завідувача Сектору менеджменту активів Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Журавльова Олега Олександровича №73-о від 01 листопада 2021 року, так як саме через неприязні стосунки з ОСОБА_2 та погрози останнього щодо застосування різних видів дисциплінарних стягнень, позивач була вимушена скласти заяву на її переведення до місцевої державної адміністрації.
У зв'язку з цим позивач звернулась за захистом свої прав та поновленням її на посаді до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням дати підготовчого засідання.
30 грудня 2021 року на адресу суду від представника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшов відзив на позовну заяву вх.№120031/21, в якому останній заперечує проти позову у повному обсязі, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про державну службу» державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
Відповідно до частини 1 статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору зокрема є:
- угода сторін;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
- переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Так, Дніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області за вих.№1-15-1710/0/290-21 від 20.10.2021 на адресу Управління (вх.№667/07-02 від 21.10.2021) скеровано лист «Про звільнення в порядку переведення».
За результатами розгляду даного листа Управлінням надано відповідь (вих. №1407/07-02/21 від 21.10.2021), відповідно до якої Управління не заперечує щодо переведення ОСОБА_1 для подальшої роботи в Дніпровській районній державній адміністрації Дніпропетровської області на посаді начальника служби державної реєстрації.
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 на ім'я т.в.о. начальника Управління Журавльова О.О. власноручно написано та подано заяву про звільнення із займаної посади з 01 листопада 2021 року у порядку переведення для подальшої роботи до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області відповідно до п.2 ч.1 ст.41 Закону та ч.3 ст.86 Закону.
На думку представника відповідача наказ Управління №73-0 від 01.11.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » не може вважатись протиправним, оскільки цей наказ лише констатував факт звільнення позивача у зв'язку із її переведенням, яке відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства.
12 січня 2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх.№270/22, в якій остання не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позовну заяву, з огляду на таке.
Поданий відзив на позовну заяву не відповідає вимогам статті 162 КАС України, зокрема у порушення зазначених вимог відповідачем у поданому відзиві не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідачем не спростовувались аргументи позивача щодо обставин виниклих неприязних стосунків між позивачем та керівником організації, як і не спростовувались наслідки наявності таких стосунків, що призвели до порушення прав та свобод позивача.
Крім того, написання позивачем заяви на її переведення на підставі п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про державну службу» супроводжувалось обставинами, що фактично є прихованим покаранням з боку керівника відповідача та порушенням права на працю позивача, а тому позивач вважає, що її права підлягають судовому захисту, що й стало підставою для її звернення до суду з позовною заявою.
27 січня 2022 року на адресу суду від представника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшла заява вх.№8817/22, в якій представник відповідача зазначає, що при складанні тексту відзиву на позовну заяву останнім допущено технічні помилки, а саме під час найменування відповідача допущено описку та не зазначено ідентифікаційний код в ЄДРПОУ, номерів засобів зв'язку та офіційної електронної адреси, у зв'язку із чим просить виправити описку шляхом зазначення: коду ЄДРПОУ 42638650, адреси: АДРЕСА_1 , електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та засобів зв'язку: 056-731-97-86.
27 січня 2022 року на адресу суду від представника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшли заперечення вх.№8817/22, в яких останній, ознайомившись із змістом відповіді на відзив, поданої позивачем, зазначає, що Управління не погоджується з викладеними доводами у зв'язку з наступним.
Щодо не зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку та офіційної електронної адреси, або адреси електронної пошти, то слід зазначити, що при написанні відзиву на позовну заяву було технічну допущено помилку, однак до Дніпропетровського окружного адміністративного суду направлено відповідну заяву на усунення недоліків з метою виправлення відповідної технічної описки у відзиві.
Ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку та офіційна електронна адреса Управління містяться у відкритому публічному доступі на офіційному сайті за посиланнями: https://arma.gov.ua/, https://opendatabot.Ua/c/42638650 та на інших загальнодоступних Інтернет ресурсах, про що не може бути невідомо ОСОБА_1 , яка тривалий час працювала в Управлінні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року зупинено провадження в адміністративній справі №160/24156/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі до закінчення воєнного стану в Україні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року клопотання представника відповідача задоволено та поновлено провадження в адміністративній справі №160/24156/21, призначено дату підготовчого засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року клопотання представника позивача - Ямкового Віктора Феофановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та ухвалено провести судове засідання по адміністративній справі №160/24156/21 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі в режимі відеоконференції в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м.Дніпро, вул.Академіка Янгеля 4, у залі судового засідання №4.
Останнє судове засідання в справі відбулось 04 травня 2023 року.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, адміністративний позов просили задовольнити.
Представник відповідача просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, підтримавши доводи викладені у відзиві та запереченнях.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, 21 січня 1966 року, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що наказом Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочене найменування - Південно-Східне міжрегіональне територіальне управління АРМА) №7-о від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 було призначено на посаду головного спеціаліста сектору виявлення та розшуку активів, як таку, що визначена переможцем конкурсу, з випробувальним строком 3 місяці.
У відповідності до наказу Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА №26-о від 23 липня 2020 року ОСОБА_1 вважається такою, що пройшла випробування та останній присвоєно 9 (дев'ятий) ранг державного службовця.
Наказом Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА №34-о від 09 липня 2021 року ОСОБА_1 призначена на посаду завідувача сектору менеджменту активів, як таку, що визначена переможцем конкурсу.
12 липня 2021 року ОСОБА_1 було присвоєно 6 (шостий) ранг державного службовця, однак відповідний наказ Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА № 66-о був виданий 11 жовтня 2021 року.
Наказом т.в.о Голови Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА №247/9-03-ос від 15 липня 2021 року ОСОБА_1 з 16 липня 2021 року призначена на посаду т.в.о начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА.
За час перебування за вищезазначеній посаді ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень не мала.
За підсумками перевірки роботи Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА, яка була завершена наприкінці липня 2021 року, комісією були складені відповідні акти №4 від 23 липня 2021 року та №5 від 30 липня 2021 року, суттєвих зауважень до роботи підрозділу не було, заходи щодо усунення зауважень були виконані.
З 27 серпня 2021 року на посаду т.в.о начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА призначено Журавльова Олега Олександровича.
27 серпня 2021 року ОСОБА_1 запізнилась на роботу до Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА, прибувши о 09 годині 00 хвилин.
27 серпня 2021 року ОСОБА_1 складено пояснення на ім'я т.в.о. начальника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо запізнення на роботу, з обґрунтуванням підстав запізнення на місце роботи.
За результатами розгляду вказаних пояснень наказом т.в.о начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів №1-с від 27 серпня 2021 року ОСОБА_1 , керуючись частиною другої статті 66 Закону України "Про державну службу", оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 з 30 серпня 2021 року по 17 вересня 2021 року перебувала на лікарняному, що підтверджується наступними документами:
- медичним висновком лікаря-невропатолога комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова" Дніпропетровської обласної ради №9ХНХ-ВХ4Н-3568-9ЕАВ від 30 серпня 2021 року, яким підтверджено тимчасову непрацездатність;
- консультаційним висновком спеціаліста комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова" Дніпропетровської обласної ради від 08 вересня 2021 року;
- медичним висновком лікаря-невропатолога комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова" Дніпропетровської обласної ради №8ЕСХ-ХН2Н-Е6ВА-9ТАС від 10 вересня 2021 року, яким підтверджено тимчасову непрацездатність;
- консультаційним висновком спеціаліста "Дніпровська міська лікарня №12" від 16 вересня 2021 року;
- випискою комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова" Дніпропетровської обласної ради із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого серія ЭА №7019 форми 027/ос;
- консультаційним висновком спеціаліста "Дніпровська міська лікарня №12" від 18 жовтня 2021 року.
Дніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області за вих.№1-15-1710/0/290-21 від 20.10.2021 року на адресу Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вх.№667/07-02 від 21.10.2021) скеровано лист «Про звільнення в порядку переведення ОСОБА_1 ».
За результатами розгляду даного листа Південно-Східним міжрегіональним територіальним управлінням АРМА 21 жовтня 2021 року надано лист-погодження №1407/07-02/21 на ім'я Голови Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Микити Загрійчука, яким Управління не заперечує щодо переведення ОСОБА_1 для подальшої роботи в Дніпровській районній державній адміністрації Дніпропетровської області на посаді начальника служби державної реєстрації.
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 на ім'я т.в.о. начальника Управління Журавльова О.О. власноручно написано та подано заяву про її звільнення з займаної посади з 01 листопада 2021 року у порядку переведення для подальшої роботи до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відповідно до п.2 ч.1 ст.41 та ч.3 ст.86 Закону України "Про державну службу".
Наказом т.в.о начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_2 №73-О від 01 листопада 2021 року відповідно до пункту 2 частини 1 статті 41, статті 89 Закону України "Про державну службу" та статті 24 Закону України "Про відпустки" звільнено ОСОБА_1 , завідувача сектору менеджменту активів Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з 01 листопада 2021 року за переведенням для подальшої роботи у Дніпровській державній адміністрації Дніпропетровської області.
Головного спеціаліста бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення зобов'язано виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації за невикористану частину щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 23.04.2021 року по 01.11.2021 року тривалістю 6 календарних днів, та щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби (20 років) за 2021 рік тривалістю 15 календарних днів.
Наказом Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №115/0/460-21 ОСОБА_1 з 02 листопада 2021 року призначено на посаду начальника служби державної реєстрації райдержадміністрації (на період відпустки основного працівника ОСОБА_3 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до дня фактичного виходу) за переведенням з Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зі збереженням 6 рангу державного службовця, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.
Установлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 50 відсотків посадового окладу. Стаж державної служби ОСОБА_1 станом на 02 листопада 2021 року складає 20 років 07 місяців 24 дні.
Викладене підтверджується записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 за номерами з 49 по 55.
Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_4 повідомив, що він з 01 листопада 2019 року працює на посаді особи, яка відповідає за кадрове забезпечення Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. 27 серпня 2021 року на посаду т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів призначено ОСОБА_2 . ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача Сектору менеджменту активів Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 відкрила лікарняний по 17 вересня 2021 року. З 21 вересня 2021 року по 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці. 22 жовтня 2021 року позивач надала лист з Дніпровської районної державної адміністрації про звільнення у порядку переведення. З 26 жовтня по 29 жовтня 2021 року позивачеві була надана відпустка. 01 листопада 2021 року т.в.о. начальника управління було видано наказ про звільнення позивача в порядку переведення. 01 листопада 2021 року позивач самостійно написала заяву про переведення в його присутності. У заяві було прохання звільнити її день в день 01 листопада 2021 року. Всі накази готував він особисто. З позивачем у нього робочі стосунки. Зауваження у позивача було за запізнення на роботу, це було одне стягнення у позивача. На серпень 2021 року в управлінні було 11 працівників. ОСОБА_2 він знає з 2020 року. Йому невідомо про будь-який тиск на позивача при звільненні.
Свідок ОСОБА_2 повідомив, що він є керівником управління з 09 червня 2022 року. З 07 травня 2020 року працював в управлінні головним спеціалістом сектору менеджменту активів. З 27 серпня 2021 року призначений т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Через 4-5 днів після 27 серпня 2021 року позивач пішла на лікарняний. Потім позивач була у відпустці один місяць. Після відпустки вона знайшла місце роботи в Дніпровській районній державній адміністрації. Потім у позивача була відпустка за власний рахунок. До управління надійшов лист про переведення ОСОБА_1 в Дніпровську районну державну адміністрацію. 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 була звільнена за переведенням. Він знайомий з ОСОБА_1 з травня 2020 року. Конкуренції у нього з позивачем не було. 27 серпня 2021 року до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення - зауваження за запізнення на роботу. Пояснення про запізнення в той день писали й інші працівники. Ніякого тиску на позивача під час її звільнення не здійснювалось..
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Журавльова Олега Олександровича №73-о від 01 листопада 2021 року, у зв'язку із чим звернулась за захистом свої прав та поновленням її на посаді до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном - та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про державну службу» - державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Державний службовець, призначений па посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
Не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з інвалідністю. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.
У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено.
Суб'єкт призначення з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей може прийняти рішення про одночасне переведення не менше двох державних службовців між посадами, які вони займають. Переведення здійснюється лише на рівнозначні посади та за згодою державних службовців.
Переведення не зупиняє перебіг п'ятирічного строку призначення на посаду державної служби категорії «А», визначеного пунктом 1 частини другої статті 34 цього Закону.
Переведення не повинно бути прихованим покаранням.
Як вбачається, твердження частини 7 статті 41 Закону України «Про державну службу» прямо пов'язані з нормою частини 2 статті 41 Закону, згідно з якою переведення державних службовців здійснюється лише за згодою державного службовця.
Відповідно до частини 2 статті 86 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язків державним органом.
Згідно з частиною 3 статті 86 вказаного Закону суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, передбачених законодавством про працю, тобто відповідно до зазначених положень суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у строк, визначений у поданій ним заяві, у випадках, що визначені статтею 38 КЗпП України, а саме: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.
Відповідно до частини 1 статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору зокрема є:
- угода сторін;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
- переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Судом встановлено, що 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 на ім'я т.в.о. начальника Управління Журавльова О.О. власноручно написала та особисто подала заяву про звільнення із займаної посади з 01 листопада 2021 року у порядку переведення для подальшої роботи до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, відповідно до п.2 ч.1 ст.41 та ч.3 ст.86 Закону України «Про державну службу».
01 листопада 2021 року Управлінням на підставі листа Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (вих.№1-15-1710/0/290-21 від 20.10.2021) та заяви ОСОБА_1 «Про звільнення в порядку переведення» підготовлено наказ №73-0 від 01.11.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 »
В той же день позивач була ознайомлена з наказом №73-0 від 01.11.2021 року, що підтверджується підписом про її ознайомлення у даному наказі.
Заява (лист) про відкликання заяви про звільнення в порядку переведення від ОСОБА_1 до Управління не надходила.
При прийнятті рішення по справі суд враховує правову позицію постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Відповідно до пункту 31 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» відповідно до статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.
Згідно з частиною 5 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних діянь.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення.
Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване в Законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої функціональні повноваження.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову у позові (Постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18).
За змістом частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що доводи, викладені позивачем у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження; доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях, не спростовані позивачем, крім того, не доведено порушення порядку звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача Сектору менеджменту активів Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що наказ т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів Журавльова Олега Олександровича №73-о від 01 листопада 2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 " за переведенням для подальшої роботи у Дніпровську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області не порушує права позивача, складений за згодою сторін у відповідності до вимог чинного законодавства, відтак не є протиправним та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 1 частини 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відтак, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складений 15 травня 2023 року.
Суддя В.М. Олійник