02 травня 2023 року Справа 160/8863/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.04.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати незаконним рішення від 30.06.2022 р. №046450009414 Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні їй пенсії за віком, згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань призначення пенсій призначити, нарахувати та виплатити їй пенсію за віком за ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня мого звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 23.06.2022р.
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У частині 1 статті 4 КАС України надано визначенню такому поняттю, як «відповідач» - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9).
Окрім цього, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Суд звертає увагу, що в адміністративному позові позивачем як одного з відповідачів визначено: «Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; код ЄДРПОУ 21910427; 49097, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26».
При цьому, позивач в прохальній частині позову заявляє вимогу про зобов'язання «Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань призначення пенсій» призначити, нарахувати та виплатити їй пенсію за віком за ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня мого звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 23.06.2022 р.
Тобто, відповідачем за позовом позивач зазначає: «Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області», тоді як одна з позовних вимога про зобов'язання звернута до «Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань призначення пенсій».
Внаслідок такого різного зазначення найменування та обов'язкових реквізитів відповідача суд не може дійти висновку до кого саме з вказаних суб'єктів владних повноважень позивач звертає свої вимоги.
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмет спору та суб'єктного складу правовідносин.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб'єктним складом у відповідності до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.
В позовній заяві позивачем оскаржується рішення Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області від 30.06.2022 №046450009414 про відмову у призначенні пенсії за віком, а вимога про зобов'язання відповідача 2 вчинити певні дії є похідною. Тобто, позивачем в адміністративному позові було заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).
З огляду на викладене, позивач повинен був сплати судовий збір за подання цього адміністративного позову у загальному розмірі 1073,60 грн. (2684,00 грн. х 0,4).
Суд звертає увагу, що до матеріалів адміністративного позову було надано квитанції А-Банку від 26.08.2022 №9851204 про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. та від 19.04.2023 №12256466 про сплату судового збору у розмірі 81,20 грн.
В той же час, згідно з довідкою начальника відділу аналітики та судової статистики Тетяни СЕМЕНКО від 02.05.2023 №1023 матеріали справи № 160/7997/23 містить платіжне доручення від 26.08.2022 року № 9851204 на суму 992,40 грн про сплату судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Станом на 02.05.2023 року зазначене вище платіжне доручення прикріплене та обліковується в КП «ДСС» за адміністративною справою №160/13747/22, яка перебуває в провадженні судді Тулянцевої І.В.
З КП «ДСС» судом встановлено, що 06 вересня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якій позивач просить:
- визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань призначення пенсій у призначенні пенсії за віком, згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління застосування пенсійного законодавства відділу з питань призначення пенсій призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком за ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня звернення позивача із заявою про призначення пенсії, тобто з 23.06.2022р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі №160/13747/22 (головуючий суддя Тулянцева І.В.) означений позов було повернуто позивачеві.
Таким чином, позивачем згідно із квитанцією від 26.08.2022 № 9851204 сплачений та зарахований судовий збір у межах розгляду іншої адміністративної справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, чинним законодавством передбачено певний порядок повернення сплаченого збору в разі повернення позовної заяви. При цьому, чинним законодавством не передбачений механізм зарахування сплаченого судового збору, який обліковується за однією справою, провадження по якій не відкрито, до іншої справи за позовом того ж позивача.
Таким чином, у цьому випадку позивач має право повернути сплачений ним судовий збір згідно з квитанцією від 26.08.2022 № 9851204, однак така не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі (№160/8863/23), так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Зважаючи на викладене, суд наголошує, що неможливість використання документа про сплату судового збору, який подавався до первинної позовної заяви, яку суд повернув позивачеві, не обмежує та не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки згідно із положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону №3674-VI позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була йому повернута.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20, а також в ухвалі Верховного Суду 15 лютого 2022 року справа № 990/39/22.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у сумі 992,40 грн. (1073,60 грн. - 81,20 грн.).
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 992 гривень 40 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду) 34824364.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або уточненим суб'єктним складом, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам в справі відповідно до їх кількості;
- документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі та в порядку, передбачених чинним законодавством України, відповідно до уточнених позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно