18.05.2023 Справа №607/3875/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Кунцьо С.В., за участю захисника адвоката Сабатюк Н.П., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Котів Бережанського району Тернопільської області, українку, громадянку України, головного спеціаліста Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради, проживаючу в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ч. 5 ст. 212-6 КУпАП,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №69/30-395 від 24.02.2023 року, ОСОБА_1 працюючи головним спеціалістом Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради, в порушення Постанови КМУ від 21.10.2015 № 851, здійснила безоплатне незаконне розповсюдження інформації, яка зберігається в автоматизованих (інформаційних) системах Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради в електронній формі, шляхом надсилання інформації з обмеженим доступом за допомогою незахищеної службової електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розміщена на незахищеному поштовому сервісі «ukr.net», використання якого заборонено у службовому листуванні та передачі відомостей з обмеженим доступом органам виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Так, з метою перевірки, УСБ України Тернопільської області 23.02.2023 року в службовому приміщенні Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради розташованого за адресою: Тернопільська область, Тернопільській район, смт. Велика Березовиця, вул. Шкільна, буд. 4, (каб. б/н), з використанням службової ПЕОМ, інв. 01048010, без розробленої комплексної системи захисту інформації, підключеної до глобальної мережі передачі даних Інтернет, яка використовується в повсякденній роботі головним спеціалістом Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради Руцькою І.Б., проведено огляд електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка є службовою електронною поштою Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради та використовується ОСОБА_1 під час виконання функціональних обов'язків.
В ході огляду вмісту кореспонденції електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в папці «надіслані», виявлено 1 (один) лист, який був відправлений на службову електронну поштову адресу Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації (ternraj@sobes-ter.gov.ua). Оглядом вмісту вказаного електронного повідомлення, встановлено, що воно містить прикріплений файл формату «*doc.» (назва - «Про надання довідок про соціальні виплати опікунам»), в яких наявна інформація (ПІБ, дата народження, адреса проживання) стосовно громадян України, опікунів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування над якими встановлено опіку, а також мешканців Великоберезовицької громади, яким необхідно надати довідки про соціальні виплати опікунами за 2022 рік.
Таким чином, вміст виявленого електронного листа, відповідно до ст.ст. 8, 9 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», ст 6. 10, 14, 24 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 20, 21 Закону України «Про інформацію», є конфіденційною й обмеженого доступу інформацією, захист щодо якої визначено законом, яка може пересилатися каналами електронного поштового зв'язку тільки з використанням комплексної системи захисту інформації.
Відповідно до ПКМУ від 21.10.2015 № 851 «Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету», заборонено для надсилання інформації з обмеженим доступом.
Таким чином ОСОБА_1 здійснювала безоплатне незаконне розповсюдження інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах установи в електронній формі, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-6 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала, та вказала, що електронний лист про який йдеться у протоколі, вона не надсилала, та хто це міг зробити їй не відомо, адже електронною скринькою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » користуються усі працівники Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради. Більше того їй не було відомо про те, що електронна скринька « ІНФОРМАЦІЯ_2 » яка використовується Службою у справах дітей Великоберезовицької селищної ради, є незахищеною. Також зазначила, про те що при прийнятті на роботу її не було ознайомлено з переліком відомостей, що становлять службову інформацію. Окрім цього зазначила про те, що Постанова КМУ від 21.10.2015 № 851, має рекомендаційний та роз'яснювальний характер та не є обов'язковою до виконання.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Сабатюк Н.П. у судовому засіданні просить суд закрити провадження у справі передбаченого ч.5 ст.212-6 КУпАП на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
В судовому засіданні старший оперуповноважений ВКІБ УСБУ в Тернопільській області Цапун С.М. вказав про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.212-6 КУпАп, оскільки при проведенні огляду службової електронної поштової скриньки Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради, яка використовується працівниками, було виявлено, що остання перебуваючи на посаді головного спеціаліста, в порушення Постанови КМУ від 21.10.2015 № 851, здійснила розповсюдження інформації, яка зберігається в автоматизованих системах Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради в електронній формі, а саме із незахищеної електронної адреси надіслала лист на поштову адресу Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації, в якому були наявні відомості, що містять службову інформацію. Таким чином ОСОБА_1 безоплатно та незаконно розповсюдила інформацію в електронній формі, що зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради. При цьому зазначив, що Постанова Кабінету Міністрів №851 від 21.10.2016 року "Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету" має рекомендаційний характер.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.212-6 КУпАП не знайшла свого підтвердження, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Так, ч.5 ст.212-6 КупАП встановлено адміністративну відповідальність за безоплатне незаконне розповсюдження інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері доступу до інформації, що зберігається,обробляється, передається в інформаційних (автоматизованих) системах.
Об'єктивна сторона ст. 212-6 КУпАП виражається у здійсненні незаконного доступу до інформації, яка зберігається, чи обробляється чи передасться в інформаційних (автоматизованих) системах, зокрема, системах, призначених для зберігання та обробки з обмеженим доступом, а також здійсненні незаконного копіювання, безоплатного незаконного розповсюдження чи збуту такої інформації.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини тільки у формі прямого умислу.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.212-6 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_1 , які вона в суді не підтвердила в частині визнання нею своєї вини у здійсненні службового листування та незаконного розповсюдження інформації, через незахищену поштову скриньку.
Відтак, суд не приймає до уваги письмові пояснення надані ОСОБА_1 під час складення протоколу, оскільки остання була безпосередньо допитана в судовому засіданні, заперечивши обставини викладені у протоколі. При цьому слід зазначити, що приймаючи рішення по справі, суд повинен спиратися лише на ті показання, які були отримані безпосередньо в залі суду під час проведення допиту особи, з якого суд одержує відомості про наявність чи відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи, що також узгоджується із правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеної у постанові від 19 листопада 2019 року (справа № 750/5745/15-к), згідно якої «Суд бере до уваги, що відповідно до пункту 16 статті 7 КПК безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального судочинства, а стаття 23 КПК визначає, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Також Кодекс передбачає, що суд може прийняти, як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише увипадках, передбачених цим Кодексом. А перше речення частини 4 статті 95 КПК передбачає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Таким чином, у Кодексі кілька разів висловлено вимогу усного допиту в судовому засіданні».
Окремо також необхідно зазначити , що нормами КУпАП не врегульовано порядок оцінки дослідження доказів, зокрема показань, а перелічені критерії, за якими суд має оцінювати докази - це належність, достовірність та допустимість. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки інші кодекси України, зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України, містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону.
Крім вищевказаного, суд також вважає за необхідне зазначити правову позицію Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України, що викладена у постанові від 18.02.2020 року у справі № 524/9827/16-а, де вказано, що сам факт визнання особою вини у порушенні адміністративного законодавства не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє суб'єкта владних повноважень від обов'язку доведення вини особи.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що при прийнятті ОСОБА_1 на роботу в Службу у справах дітей Великоберизовицької селищної ради, її не ознайомлювали з переліком відомостей, що становлять службову таємницю. Більше того, електронну скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було створено начальником служби у справах дітей Великоберизовицької селищної ради при реєстрації служби 30.06.2021 року, для службового використання усіма працівниками, що підтверджується відповідями наданими Службою на адвокатські запити, що долучені захисником ОСОБА_1 - адвокатом Сабатюк Н.П. до матеріалів справи.
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення суб'єкт владних повноважень при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, посилається на Постанову КМУ №851 «Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету» від 21.10.2015 року, норми якої якби були порушенні останньою. Разом з тим, поза увагою працівників УСБУ в Тернопільській області залишились ті обставини, що Постанова Кабінету Міністрів №851 від 21.10.2016 року "Деякі питання використання доменних імен державними органами в українському сегменті Інтернету" носить для органу місцевого самоврядування рекомендаційний необов'язковий характер, тобто дана постанова не є нормативно-правовим актом, за порушення якого особа може притягатися до адміністративної відповідальності.
Окрім того, службовою особою на підтвердження вини ОСОБА_1 долучено копії документів, зроблених із електронної поштової скриньки, акт огляду від 23.02.2023 року, носій інформації у вигляді диску DVD-R, посадову інструкцію головного спеціаліста служби у справах дітей Великоберизовицької селищної ради. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що перебуваючи на посаді головного спеціаліста Служби у справах дітей Великоберизовицької селищної ради, ОСОБА_1 була ознайомлена про заборону використання незахищених поштових сервісів.
На переконання суду особа, уповноважена на складання протоколу, зробила висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-6 КУпАП лише виходячи з того, що на момент перевірки Служби у справах дітей Великоберизовицької селищної ради, вона обіймала посаду головного спеціаліста, проте матеріали справи не містять жодних доказів, що саме нею було відправлено лист на адресу Управління соціального захисту населення Тернопільської районної військової адміністрації із вмістом інформації, що носить конфіденційний характер, і що саме вона несе відповідальність за оприлюднення відповідної інформації.
Досліджені судом докази не дають можливості дійти відповідних висновків про винуватість ОСОБА_1 , оскільки акт огляду службової електронної поштової скриньки Служби у справах дітей Великоберизовицької селищної ради є лише констатацією факту проведеного огляду і виявлених в його результаті відомостей, але не містить даних про те хто саме оприлюднив та надіслав інформацію з обмеженим доступом.
Таким чином, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-6 КУпАП суду надано не було та, як наслідок, не було доведено наявності в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 212-6, 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 212-6 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
СуддяС. В. Кунцьо