19.05.2023 Справа №607/8457/23
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як встановлено у судовому засіданні, громадянин ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, повторно протягом року, а саме 05 травня 2023 року о 21.45 год. керував транспортним засобом марки «Chevrolet Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Тернополі по вул. 15 квітня, без права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився і про причину неявки в суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку про що свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №039488 від 05.05.2023 року.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до частини 2 статті 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який не з'явився до зали судових засідань, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП знайшла своє підтвердження, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №039488 від 05.05.2023 року; аудіовізуальному диску на якому міститься розгляд справи суб'єктом владних повноважень на місці зупинки автомобіля марки «Chevrolet Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; рапорті поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП від 05.05.2023 року; копії постанови серії ЕАР №5892308 від 14.09.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; довідках УПП в Тернопільській області ДПП з ІПНП України від 10.05.2023 р.
Пунктом 2.1 «а» передбачений обов'язок, а саме, водій механічного транспортного засобу, який повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За таких обставин, оглянувши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті за якою він притягується до відповідальності.
Так, санкція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд враховує те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 039488 від 05.05.2023 року, складеному відносно ОСОБА_1 , зазначено, що транспортний засіб «Chevrolet Nubira», реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи яким 05 травня 2023 року ОСОБА_1 скоїв правопорушення, належить ОСОБА_2 .
Як вбачається з довідки начальника відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Р.Хом'як від 10.05.2023 р. по даних Інформаційного порталу Національної поліції України за громадянином ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано.
Відповідно до ст.28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно роз'яснень, що містяться у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" №14 від 23.12.2005 р., адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Відтак транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , у приватній власності останнього не перебуває, а тому вважаю за неможливе застосувати до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, такий вид додаткового стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого ним правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за вчинене правопорушення, зокрема, обставину, яка обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення - повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу,з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також буде достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 8, 33, 40-1, 126, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяС. В. Кунцьо