09.05.2023 Справа №607/1657/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.
учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором та припиненою іпотеку,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором та припиненою іпотеку.
В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що 24.01. 2008 між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого в даний час є Акціонерне товариство «Альфа - Банк» та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-23-08. На підставі даного кредитного договору Банком було надано Позичальнику кредитні кошти в сумі 200 000,00 гривень зі сплатою 13,75 процентів річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 15 січня 2023 року. Згідно додаткової угоди № 1 від 27.06. 2008 року до цього Договору відсоткову ставку за кредитним договором збільшено до 17,25 процентів річних. Інші умови договору були залишені без змін.
В якості забезпечення зобов'язань за кредитом згідно Договору поруки № 770/43- 12-08 від 24.01.2008 року, укладеного між Кредитором та фізичною особою ОСОБА_4 , остання взяла на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати солідарно за виконання договору кредиту Позичальника ОСОБА_3 .
Окрім цього в якості забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань по поверненню кредиту з відсотками, 24 січня 2008 року між Банком та фізичною особою ОСОБА_4 було укладено Іпотечний договір №770/76-25-08, який було посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою H.A. за реєстраційним номером 845.
У відповідності до п.1.1. Іпотечного договору без номеру в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 770/76-25-08 від 24 січня 2008 року Іпотекодавець ОСОБА_4 передала в іпотеку Іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 06 грудня 2006 року, зареєстровано ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 06 грудня 2006 року, за реєстраційним № 17034641.
На даний предмет іпотеки в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 24 січня 2008 року, внесено заборону на його відчуження, що накладено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. за № 846.Іпотечний договір теж було укладено на термін до 15 січня 2023 року (закінчення дії Договору кредиту.
У зв'язку з тим, що Позичальник не виконував своїх зобов'язань за договором кредиту і тому Відповідач, скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_3 , направивши 01 лютого 2013 року за вих. № 19.101-86/85-330 позов до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків позов про стягнення з нього заборгованості за договором кредиту № 770/38-23-08 від 24 січня 2008 року.
Згідно поданого позову, Банком пропонувалось стягнути з Позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 достроково всю суму заборгованості за Договором кредиту станом на 28 січня 2013 року, яка становила в загальній сумі 241 505,88 гривень.
06 березня 2013 року по справі № 99/13 Третейським судом було винесено Рішення, яким даний позов про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вищезазначеної суми боргу було задоволено частково та стягнуто з відповідачів достроково на дату винесення рішення суду,а саме : із позичальника ОСОБА_3 заборгованість в загальній сумі 241 505,88 гривень (вся основна сума боргу, нараховані проценти та пеня), а також 2 187,05 гривень третейського збору; із Поручителя ОСОБА_4 заборгованість за договором кредиту станом на дату винесення рішення суду з урахуванням умов договору поруки в загальній сумі 187 628,13 гривень (вся основна сума боргу, нараховані проценти та пеня), а також 2 187,05 гривень третейського збору.
На підставі цього рішення суду Дніпровським районним судом м. Києва за заявою Банку 09 вересня 2013 року було видано Виконавчий лист за № 755/17541/13 про стягнення із солідарних Відповідачів: з ОСОБА_3 в загальній сумі 241 505,88 гривень, а також 2 187,05 гривень судового збору за розгляд справи у суді; з ОСОБА_4 заборгованості за договором кредиту № 770/38-23-08 від 24 01.2008 в загальній сумі 187 628,13 гривень, а також 2 187,05 гривень судового збору за розгляд справи у суді.
Даний виконавчий лист в подальшому відповідач пред'являв для примусового виконання до Відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції. На підставі якого відділом ДВС Тернопільського МУЮ, Тернопільської області стосовно ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження ВП № 40596116, а стосовно солідарного боржника ОСОБА_4 було відкрито виконавче провадження ВП № 47908112 про стягнення з них всієї заборгованості за кредитним договором достроково в загальній сумі 187 628,13 гривень, а також 2 187,05 гривень третейського збору.
Впродовж 2013-2018 років даний борг працівниками ДВС було стягнуто в повному обсязі із солідарних боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом стягнення коштів із заробітної плати ОСОБА_3 та пенсії ОСОБА_4 , що підтверджується завою представника первісного стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» від 24.05.2018 року до Тернопільського міського відділу ДВС. З огляду на це вищеозначені виконавчі провадження були закінчені, оскільки заборгованість за рішенням суду солідарними Боржниками була погашена в повному обсязі.
Тому позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором кредиту згідно вищезазначених рішень суду.
З цих підстав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 13 лютого 2020 року надіслали спільне звернення до АТ «Альфа-Банк» про визнання в добровільному порядку припиненим договору кредиту та іпотечного договору, у зв'язку з повним погашенням заборгованості за договором кредиту на підставі рішення суду.
Однак, станом на дату подачі цього позову відповіді від відповідача не отримано.
Таким чином, зобов'язання за кредитним договором № 770/38-23- 08 від 24.01.2008 року, які існували між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого в даний час являється АТ «Альфа-Банк» та Позивачами припинені внаслідок п.4.5 Договору кредиту та сплатою позивачем суми заборгованості, визначеної судовим рішенням, унаслідок чого припинено і дію Іпотечного договору № 770/76-25-08 від 24 січня 2008 року, що був укладений на забезпечення цього кредитного договору.
Факт припинення дії кредитного договору та Договору Іпотеки підтверджується і Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14.09. 2020 року по справі № 607/2690/20 за позовом до АТ «Альфа-Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання, яке вступило в закону силу.
Залишок боргу, який виник тільки за рахунок незаконного нарахування Банком процентів за користування кредитом після винесення в 2013 році рішення суду про дострокове стягнення усієї заборгованості із позичальника за Договором кредиту № 770/38-23-08 від 24.01.2008, а також пені за несвоєчасне погашення кредиту та нарахованих процентів.
У зв'язку з недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визнати припиненими зобов'язання за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-23-08 від 24.01.2008, укладеного між ОСОБА_3 та АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого в даний час являється АТ «Сенс Банк»; визнати припиненою іпотеку за Іпотечним договором №770/76-25-08 від 24.01.2008, укладеного АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого в даний час являється АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_4 , посвідчений приватними нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою H.A. та зареєстрований в реєстрі за № 84.
Представник позивача у судовому засіданні зміст позовних вимог підтримав з підстав та обґрунтувань викладених у позові та просить його задовольнити.
Представник відповідача Акціонерне товариство «Сенс Банк» подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рішення третейського суду належним чином в повному обсязі не виконали, стягнута судом заборгованість в повному обсязі не погашена (лише 1/5 загальної суми), а тому жодних підстав для визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими немає.
Крім того, не слід брати і до уваги заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про ніби повне погашення заборгованості по рішенню суду, оскільки згідно розрахунку заборгованості сума, яка надійшла на погашення кредиту не співмірна сумі, яка стягнута за рішенням суду. Також, єдиними документами, які можуть підтвердити чи спростувати наданий банком розрахунок, оскільки такі кошти надходили з органу ДВС є відповідні квитанції, платіжні доручення та інші первинні фінансові документи.
Посилатись лише на заяву ПАТ «Укрсоцбанк» від 24.05.2018 р. (про виконання виконавчого листа), невідомо ким підписану, невідомо чи мала дана особа право на подання та підписання такої заяви, та саме з чого виходила дана особа при поданні заяви (не даючи жодних підтверджень) вважаю, що є не неправильним, а тому суд має розглянути в сукупності доказів, які будуть підтверджувати повне погашення заборгованості за рішенням суду.
Жодних доказів, які б підтверджував, що позивачі в повному обсязі виконали рішення третейського суду в матеріалах справи немає та позивачі такі не надали.
Також, звертаю увагу суду, що за рішенням третейського суду було стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму 187 628,13 грн. та з ОСОБА_3 також стягнуто ще і 53877,75 грн. Саме сума у 53877,75 грн. є такою, що надійшла на погашення. Проте звертаю увагу, що виконавче провадження було відкрито та закінчено саме на суму 190 044,58 грн., а не на суму 53877,75 грн. Кошти в сумі 190 044,58 грн. на погашення заборгованості не надходило.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості за спірним Договором кредиту станом на 09.06.2022 (з врахуванням всіх платежів), заборгованість по тілу кредиту становить 155 897,83 грн, по відсотках 288 938,19 грн. Тому просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав відзив на позов та просив з мотивів та підстав викладених у відзиві на позов, відмовити у задоволенні позову.
Позивачами не подано відповідь на відзив.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду закрито провадження у справі.
Ухвалою суду прийнято до розгляду.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 24 січня 2008 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником якого став AT «Укрсоцбанк» та в подальшому Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 був укладений Договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-23-08, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 200000,00 гривень, зі сплатою 13,75 процентів річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 15.01.2023 року.
В якості забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань по поверненню кредиту з відсотками, 24 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено Іпотечний Договір №770/76-25-08, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А та зареєстрований в реєстрі за №845.
Згідно умов даного договору ОСОБА_4 передала в іпотеку квартиру, яка належить їй на праві приватної власності та розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 98,7 кв.м., яка належить їй на праві приватної власності.
Встановлено та не заперечувалось сторонами, що згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 березня 2013 року по справі № 99/13 вирішено: стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту у сумі 187628 гривень 13 копійок; стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту у сумі 53877 гривень 75 копійок; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» третейський збір у сумі 2187 гривень 05 копійок; стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» третейський збір у сумі 628 гривень 01 копійок.
Дане рішення третейського суду не оскаржувалось боржниками та на виконання даного рішення Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи № 755/17541/2013-ц від 09.09.2013.
Згідно постанови старшого державного виконавця ТМВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області Савчук А.О. від 28 січня 2019 року, виконавче провадження № 40596116 з примусового виконання виконавчого листа № 755/17541/2013-ц, який виданий 09.09.2013 Дніпровським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» 190044,58 грн., закінчене.
Крім того, головним державним виконавцем ТМВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області Войтовичем С.В. 28 січня 2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 47908112 з примусового виконання виконавчого листа № 755/17541/2013-ц, який виданий 09.09.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 187628,13 грн, третейський збір в розмірі 2187,05 грн. та 229,40 грн. судового збору.
Судом встановлено, що правонаступником АТ «Укрсоцбанк» стало Акціонерне товариство «Сенс Банк», який не звертався до виконавчої служби про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту у сумі 53 877,75 грн, на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 березня 2013 року по справі № 99/13.
Позивач ОСОБА_3 добровільно оплатив на рахунок АТ «Сенс банк», на погашення заборгованості за кредитним договором кошти в розмірі 53 877,80 грн., що визначена рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 березня 2013 року по справі № 99/13, що підтверджується квитанцією від 16.03.2023.
18 травня 2018 року, приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис, про звернення стягнення на предмет іпотеки: п'ятикімнатну квартиру, за адресою АДРЕСА_2 , для погашення заборгованості перед AT «Укрсоцбанк» за договором кредиту ОСОБА_3 №770/38-23-08 від 24 січня 2008 року за період з 13 лютого 2017 року по 13 лютого 2018 року на загальну суму 330195,04 гривень 04 коп. з яких: 66680,00 грн. строкова заборгованість; 89217,83 грн. прострочена заборгованість; 74,70 грн. строкова заборгованість по нарахованих процентах; 174222,51 грн. прострочена заборгованість по нарахованих процентах, та суму плати за вчинення виконавчого напису.
У заяві про вчинення виконавчого напису, направленої АТ «Укрсоцбанк» приватному нотаріусу Київського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем нотаріусу, вказана вищезазначена заборгованість ОСОБА_3 .. Крім того, у додатках до заяви зазначено, що до неї додаються документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.
11 липня 2018 року на підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем Мелих А.І., було відкрите виконавче провадження №56751423, про що винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.09.2020, справа №607/2690/20, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 18 травня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за №7223, про стягнення на предмет іпотеки: п'ятикімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 , для задоволення вимог стягувача Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в розмірі заборгованості на загальну суму 330 195,04 грн.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про припинення іпотеки на квартиру, за адресою АДРЕСА_2 , однак відповідач не надав відповіді.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що основне зобов'язання за кредитним договором припинилося у зв'язку з його повним виконанням, тому і забезпечувальні зобов'язання за договором іпотеки, яким забезпечувалося виконання кредитного договору як основного зобов'язання, також є припиненими як похідні зобов'язання.
Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Визнання права та припинення правовідношення є встановленими частиною 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів.
За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Із цією нормою Конвенції кореспондуються приписи ч.2 ст.5 ЦПК України, згідно з якими у випадку, якщо закон не визначає ефективного способу захисту порушеного, оспорюваного або невизнаного права, свобод чи інтересу, суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ст.524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно з умовами ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і у відповідності умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).
За правилами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст.575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Судом встановлено, що кредитна заборгованість, визначена рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 березня 2013 року по справі № 99/13, погашена в повному обсязі, добровільно позивачем оплачено 53 877,80 грн, згідно квитанції від 16.03.2023, та в межах виконавчих проваджень № 40596116 та №47908112, які закінчені відповідно до пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.
Отже, реалізуючи своє право, передбачене вищезазначеною частиною статті 1050 ЦК України, шляхом звернення до суду про повне дострокове повернення всієї суми кредиту разом із нарахованими процентами та штрафними санкціями, Банк-кредитор ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого являється АТ «Сенс Банк», в односторонньому порядку змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором і тим самим добровільно відмовився отримувати прибуток у вигляді відсотків за користування кредитом, які б могли бути отримані до закінчення строку дії кредитного договору.
Прийняття судом рішення за позовом кредитора про стягнення з позичальника всієї суми заборгованості за кредитним договором достроково змінило зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту частинами до певної дати на обов'язок з виконання судового рішення та повернення достроково всієї суми заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося, оскільки в 2013 році ним було пред'явлено позов до позичальника згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У даному випадку позивач, як кредитор за кредитним договором відповідно до вимог статей 6, 627 ЦК України та реалізуючи право на звернення до суду і принцип диспозитивності щодо можливості самостійно визначити позовні вимоги та спосіб захисту порушеного права, у 2013 році звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначивши заборгованість у розмірі 187 628,13 грн, та 53 877,75 грн є повним розміром заборгованості, який був погашений позивачем.
Рішення суду, яке набрало законної сили та виконане боржником, та яким з боржника стягнуто визначену позивачем заборгованість, не може бути поставлене під сумнів та не підлягає тлумаченню, в розумінні повноти розміру заборгованості.
Посилання представника відповідача, що позивачем не виконано умов кредитного договору в частині виплати заборгованості за кредитним договором є необґрунтованим, оскільки позивач здійснював оплату заборгованості за кредитним договором, та здійснив погашення за кредитним договором, що свідчить постанови про закінчення виконавчого провадження та квитанції про оплату.
При цьому припинення кредитного договору не позбавляє відповідача звернутися з позовом про стягнення збитків або заборгованість на підставі ст. 625 ЦК України.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (стаття 546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України в редакції на час укладення договору іпотеки між сторонами).
Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає, що іпотека серед іншого припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України).
Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п'ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).
Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.
Системний аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що після сплати боржником перед банком боргу у повному обсязі, кредитний договір припиняється у зв'язку з виконанням боржником зобов'язання за кредитним договором, а отже і припиняється дія всіх забезпечувальних договорів.
Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/26402/20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц.
Установивши, що позивачі виконали свої зобов'язання за кредитним договором шляхом повного виконання судового рішення про дострокове стягнення з нього всієї суми заборгованості, суд дійшов висновку, що оскільки зобов'язання за кредитним договором припинилися, тому іпотека є також припиненою.
За таких обставин, в даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивачів щодо припинення основного зобов'язання та іпотеки, а тому вважає, що позов підлягає до задоволення, шляхом визнання припиненими зобов'язання за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-23-08 від 24.01.2008, укладеного між ОСОБА_3 , та АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого в даний час являється АТ «Сенс Банк» та визнання припиненою іпотеку за Іпотечним договором №770/76-25-08 від 24.01.2008, укладеного АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого в даний час являється АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_4 , посвідчений приватними нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою H.A. та зареєстрований в реєстрі за № 84.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1007,40 грн, сплаченого судового збору в рівних частках.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,
Задовольнити позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором та припиненою іпотеку.
Визнати припиненими зобов'язання за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 770/38-23-08 від 24.01.2008, укладеного між ОСОБА_3 та АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого в даний час являється АТ «Сенс Банк».
Визнати припиненою іпотеку за Іпотечним договором №770/76-25-08 від 24.01.2008, укладеного АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого в даний час являється АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_4 , посвідчений приватними нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою H.A. та зареєстрований в реєстрі за № 84.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» в користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в рівній частині, судовий збір в розмірі 1007,40 грн (тисячу сім гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
Позивачі: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
відповідач Акціонерне Товариство «Сенс Банк», місцезнаходження вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 23494714.
Повний текст рішення суду складено та підписано 18 травня 2023 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко