Справа №357/7533/22
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/7762/2023
17 травня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
вивчивши матеріали справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білоцерківський районний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
встановив:
при підготовці справи до апеляційного розгляду проведені наступні підготовчі дії:
з'ясовані питання про склад учасників судового процесу;
визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює;
з'ясовані обставини, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Шмаровим О.В. до апеляційної скарги додано клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_3 на стадії апеляційного розгляду справи, посилаючись на те, що допит вказаного свідка є необхідним для правильного вирішення справи.
До відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 додала заперечення щодо вказаного клопотання, так як позивач у суді першої інстанції клопотання про допит свідка не заявляла.
Крім того, 12 квітня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шмарова О.В. про долучення доказів, а саме відповіді військової частини НОМЕР_1 від 27 березня 2022 року та висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 30 березня 2023 року про проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, проведеної за заявою ОСОБА_1 від 27 березня 2023 року.
Також представник позивачки просить відтворити та дослідити CD-диск із звукозаписом розмови позивачки та відповідачки, яка відбулася 17 липня 2022 року.
Обґрунтовуючи подання вищезазначених доказів до суду апеляційної інстанції, представник позивачки посилається на те, що суд першої інстанції, посилаючись на таємницю особистого життя відповідачки, відмовив у задоволенні клопотання про дослідження звукозапису на CD-диску.
Представник позивачки вважає, що записана розмова не має особистого характеру, тому під час цивільно-правового розгляду звуковий запис вказаної розмови є припустимим доказом. В даному випадку позивачка надала до суду першої інстанції інформацію про себе та її особисте життя, а відповідачка тільки підтвердила вказані факти, жодних розмов щодо особистого життя відповідачки на запису не міститься, тому посилання на таємницю особистого життя відповідачки судом першої інстанції є неправильним.
Також представник позивачки зазначає, що суд першої інстанції визнав неналежним доказом відповідь з військової частини в/ч НОМЕР_1 від 23 серпня 2022 року за №7030, тому на його адвокатський запит від 22 березня 2023 року військова частина НОМЕР_1 27 березня 2023 року надала більш розширену відповідь за №724 щодо складання довідки №7030 з нормативно-правовим регулюванням ведення штатного посадового обліку офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу.
Представник позивачки вважає, що відповідь з військової частини за АДРЕСА_1 надає нормативно-правове обґрунтування ведення обліку та пояснює, яким чином надавалися анкетні дані загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , і вона є похідним доказом від довідки №7030.
Крім того представник позивачки посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, як доказ, роздруківки скрін-шотів месенджеру Viber переписки між позивачкою та її загиблим чоловіком, пославшись на те, що переписки у месенджері Viber не захищенні від правок і викривлень чи доповнень. 30 березня 2023 року Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено судову експертизу №СЕ-19-23/16024-КТ, за результатами якої було надано висновок щодо наявності у мобільному телефоні позивачки інформації щодо обміну текстовими повідомленнями у месенджері Viber, які здійснювались між користувачем (позивачкою) та абонентом « ОСОБА_5 » за абонентським номером « НОМЕР_2 » за відповідний період часу, також додано роздруківку такої інформації, а тому даний доказ засвідчує правдивість та автентичність поданих до суду першої інстанції роздруківок скрін-шотів месенджеру Viber переписки між позивачкою та її загиблим чоловіком та засвідчує їх належність
9 травня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення ОСОБА_2 щодо вищевказаних клопотань представника ОСОБА_1 - адвоката Шмарова О.В., в яких відповідачка зазначає, що позивачка мала достатньо часу для підготовки доказів, експертиз та висновків перед поданням позову до суду. Відповідачка вважає, що позивачка могла, як сама, так і за допомогою фахівців у галузі права продумати всю свою правову позицію та всі можливі варіанти захисту своєї позиції в суді.
Також відповідачка стверджує, що вона з позивачкою не розмовляла, а тому наданий CD-диск із звукозаписом розмови, яка ніби то відбулася 17 липня 2022 року, містить ознаки фальсифікації, а довідка №724 від 27 березня 2022 року, яку в апеляційній інстанції намагається долучити представник позивачки, була видана та долучена до матеріалів цивільної справи тією ж військовою частиною за №7030 від 23 серпня 2022 року.
Крім того відповідачка посилається на те, що клопотання про проведення експертизи в суді першої інстанції не подавалось, а тому висновок експерта №СЕ-19-23/16024-КТ не є в даному випадку належним доказом. Також дана експертиза не підтверджує факту листування ОСОБА_4 з позивачкою.
Вивчивши вказані клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно частин 1 та 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шмарова О.В. не містить обґрунтування неможливості заявлення у суді першої інстанції клопотання про допит свідка ОСОБА_3 у межах строків, визначених ч. 3 ст. 83 ЦПК України.
Посилання представника позивача на те, що за клопотанням сторони відповідача суд першої інстанції мав допитати ОСОБА_3 в якості свідка на спростування викладеної офіційної інформації з в/ч НОМЕР_1 , не може бути підставою для прийняття нового доказу у суді апеляційної інстанції, оскільки кожна сторона самостійно визначає коло своїх доказів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Щодо клопотання про відтворення та дослідження CD-диску із звукозаписом розмови позивачки та відповідачки, яка відбулася 17 липня 2022 року, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаного клопотання, пославшись на таємницю особистого життя відповідачки, що гарантовано Конституцією України.
Колегія суддів враховує, що відповідачка заперечує факт такої розмови з позивачкою, доказів, що на записі наявний голос відповідачки, суду не надано, а відтак вказаний доказ є спірним, обставин, зазначених у позовній заяві, він не підтверджує, тому підстав для його прийняття апеляційний суд не вбачає.
Стосовно приєднання до матеріалів справи відповіді військової частини НОМЕР_1 від 27 березня 2022 року, наданої на запит адвоката від 23 березня 2023 року, та висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 30 березня 2023 року про проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, проведеної за заявою ОСОБА_1 від 27 березня 2023 року, колегія суддів зазначає, що вказані документи видані після прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі.
Оскільки за змістом частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення ухвалено 1 березня 2023 року, тому ці докази не досліджувалися судом першої інстанції. Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шмарова О.В. не містять обґрунтування неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції до ухвалення оскаржуваного судового рішення у встановлений законом строк з об'єктивних причин, представник позивачки не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів під час розгляду справи судом першої інстанції, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для прийняття нових доказів під час апеляційного розгляду.
1 травня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення її участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в якій відповідачка посилається на запровадження на території України воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до п. 46 якого за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідно до пункту 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
Згідно з пунктом 50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
Враховуючи наявність у Київському апеляційному суді технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua), колегія суддів задовольняє заяву ОСОБА_2 про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, попередивши ОСОБА_2 , що ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (частина 5 статті 212 ЦПК).
Заслухавши доповідь судді та визнавши підготовку справи до апеляційного розгляду завершеною, керуючись статтями 212, 365, 366 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
закінчити підготовчі дії за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білоцерківський районний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
У задоволенні клопотаньпредставника ОСОБА_1 - адвоката Шмарова Олексія Валерійовича продопит свідка ОСОБА_3 на стадії апеляційного розгляду справи, про відтворення та дослідження CD-диску із звукозаписом розмови позивачки та відповідачки, яка відбулася 17 липня 2022 року, та про долучення доказів: відповіді військової частини НОМЕР_1 від 27 березня 2022 року та висновку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 30 березня 2023 року про проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, проведеної за заявою ОСОБА_1 від 27 березня 2023 року, на стадії апеляційного розгляду справи, відмовити.
Призначити справу до розгляду Київським апеляційним судом в приміщенні суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а) на 7 червня 2023 року на 11 год. 30 хв.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників справи.
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Дозволити участь ОСОБА_2 у судовому засіданні 7 червня 2023 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк