16 травня 2023 року місто Київ
Справа 755/3829/18
Апеляційне провадження № 22-ц/824/8409/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Мазурик О.Ф., Шкоріної О.І.
секретар судового засідання Ковальова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2023 року (постановлену у складі судді Марфіної Н. В, повне судове рішення складено 17 березня 2023 року)
у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про заміну стягувача за виконавчим документом його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа,-
У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою, заінтересована особа: ДП «Українська студія телевізійних фільмів Укртелефільм» в якій просила суд замінити стягувача - ОСОБА_3 на його правонаступника - ОСОБА_2 за судовим наказом від 15 березня 2018 року по справі №755/3829/18 Дніпровського районного суду міста Києва щодо стягнення з ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 заборгованість нарахованої, але не виплаченої матеріальної допомоги за 2017 рік в сумі 13436,16 грн. та видати дублікат вищевказаного виконавчого документа.
В обґрунтування вимог заяви вказувала на те, що Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ від 15 березня 2018 року за яким стягнення з ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 заборгованість нарахованої, але не виплаченої матеріальної допомоги за 2017 рік в сумі 13436,16 грн.
На підставі вищевказаного судового рішення 02 травня 2018 року відкрито виконавче провадження.
Вказує, що ОСОБА_3 помер та ОСОБА_2 , його дочка, є єдиною спадкоємицею після смерті батька, а отже враховуючи положення ст.55 ЦПК України набула статусу правонаступника та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків стягувача ОСОБА_3 .
Однак, 28 квітня 2021 року головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м. Київ) Єзерська А.М. винесено постанову про завершення виконавчого провадження про стягнення з УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 13436,16 грн.
Заявнику невідомо про те, де зараз перебуває виконавчий документ тому змушена була звернутись до суду із даною заявою.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2023 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про заміну стягувача за виконавчим документом його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа - задоволено частково.
Замінено сторону стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника - ОСОБА_2 за судовим наказом від 15 березня 2018 року по справі №755/3829/18, виданого Дніпровським районним судом міста Києва від 18 квітня 2018 року щодо стягнення з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 заборгованість за нарахованої, але не виплаченої матеріальної допомоги за 2017 рік в сумі 13 436,16 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 03 квітня 2023 року, згідно поштової відмітки, направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2023 року в частині відмови у видачі дубліката судового наказу і ухвалити в цій частині нове рішення, яким видати ОСОБА_2 дублікат судового наказу.
Вказує, що судове рішення прийнято за не повного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Зазначає, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали не взято до уваги положення ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», за яким визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Отже, вважає, що строк пред'явлення судового наказу до виконання не закінчився.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 квітня2023 року відкрито апеляційне провадження у даній справіта встановлено учасникам справи строк для подачі ними відзиву на апеляційну скаргу в п'ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали.
Від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.
Вказує, що єдиною умовою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документам. Заявник не надала до матеріалів справи жодних доказів, що підтверджують факт втрати виконавчого документа по справі №755/3829/18.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про розгляд справи заявник повідомлена 10 травня 2023 року, а представник боржника також до суду не з'явився, про судове засідання повідомлений 08 травня 23 року, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2023 року в частині задоволених вимог про заміну стягувача за виконавчим документом його правонаступником не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Відмовляючи у задоволенні вимог заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа суд першої інстанції керувався ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження та вважав, що заявник звернулась до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа після закінчення строку для його пред'явлення, що є безумовною та самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа.
Однак, колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ч.ч.2 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Як вбачається з матеріалів справи та перевірено апеляційним судом, Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ від 15 березня 2018 року за яким стягнення з ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 заборгованість нарахованої, але не виплаченої матеріальної допомоги за 2017 рік в сумі 13436,16 грн (а.с. 6).
На підставі вищевказаного судового рішення 02 травня 2018 року відкрито виконавче провадження №56288310 (а.с. 23).
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с. 20).
ОСОБА_2 дочка ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею після смерті батька, а отже враховуючи положення ст.55 ЦПК України набула статусу правонаступника та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків стягувача ОСОБА_3 (а.с. 21)
28 квітня 2021 року головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (м. Київ) Єзерська А.М. винесено постанову про завершення виконавчого провадження про стягнення з УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 13436,16 грн. (а.с. 22).
Отже, враховуючи положення ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» відбулось переривання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки виконавчий документ пред'явлено до виконання, відповідно 02 травня 2018 року відкрито виконавче провадження та 21 квітня 2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а з даною заявою заявник звернулась до суду 01 березня 2023 року.
Однак, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про те, що заявник звернулась до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа після закінчення строку для його пред'явлення.
Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
В силу ст. 129-1 Конституції України, ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст.431 ЦПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Враховуючи викладене, видача дублікату є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.
Дана позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини який зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15 січня 2010 року справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Отже, необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Частиною третьою статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Як встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу суду, який видав виконавчий документ постанови про закінчення виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документа.
Отже, указане свідчить, що відбулась втрата виконавчого документа.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в частині відмови у видачі дубліката виконавчого документа - скасуванню, як така, що ухвалена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви про видачу дубліката втраченого судового наказу від 15 березня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі №7553829/18 про стягнення з ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 заборгованість нарахованої, але не виплаченої матеріальної допомоги за 2017 рік в сумі 13436,16 грн
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2023 року в частині відмову у видачі дубліката виконавчого документа скасувати з постановленням нової ухвали наступного змісту.
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Державне підприємство «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про видачу дубліката виконавчого документа задовольнити.
Видати дублікат втраченого судового наказу виданий Дніпровським районним судом м. Києва 15 березня 2018 року у справі №7553829/18 про стягнення з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_3 заборгованість нарахованої, але не виплаченої матеріальної допомоги за 2017 рік в сумі 13436,16 грн
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 травня 2023 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді О.Ф. Мазурик
О.І. Шкоріна