справа №760/18450/22 Головуючий у суді І інстанції:Аксьонова Н.М.
провадження №22-ц/824/7527/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
16 травня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Примушка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 12 січня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю,
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 лютого 2013 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та визнати ОСОБА_1 членом сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 ..
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 12 січня 2023 року відмовлено у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовувала тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків стосовно підстав для відмови у відкритті провадження, оскільки відсутній спір про право.
Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що існує інше рішення суду, яке набрало чинності, в якому суд дійшов висновку про наявність спору про право.
ОСОБА_1 також вказувала, що нею було подано заяву в порядку окремого провадження до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за яким було відкрито провадження (справа 204/7583/22). В ході судового розгляду по справі 204/7583/22 Міністерство оборони України заявило про наявність спору про право, тому ухвалою Красногвардійсного районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2022 року заява ОСОБА_1 в порядку окремого провадження залишена без розгляду. Ухвала набрала законної сили.
В ухвалі Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська зокрема зазначено: встановлення факту проживання заявниці однієї сім'єю без реєстрації шлюбу із померлим військовослужбовцем, та факту перебування на утриманні останнього, заявнику необхідно для подальшого вирішення правового спору, зокрема, стягнення коштів грошової допомоги та права на її отримання, у зв'язку з чим у заявниці фактично виник спір з органом, який призначає та виплачує таку допомогу, і який заперечує проти такого, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження.
ОСОБА_1 вважає, що в даному випадку оскаржувана ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 12.01.2023 року винесена без врахування висновків суду, викладених в ухвалі Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29.11.2022 року.
03 травня 2023 року на поштову адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив Міністерства оборони України на апеляційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 ..
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивачем не зазначено яке її суб'єктивне право порушене відповідачем, не наведено доказів того, що наявний спір про право та не вказано правові підстави звернення до суду саме в порядку позовного провадження, заявлені ОСОБА_1 вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження. На виконання вимог ст. 186 ЦПК України суд роз'яснив, що вона повинна звернутися з заявою в порядку окремого провадження.
Однак такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеному у свідоцтві про народження або паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до частини першої статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до частини 6 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Міністерство оборони України як спеціально уповноважений суб'єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку має на меті отримати ОСОБА_1 у разі встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , який загинув під час участі у бойових діях.
У справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: «33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. 34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.»
Як вбачається зі змісту заяви, вимоги ОСОБА_1 пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.
Саме такі висновки зазначені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року у справі № 214/1309/21 та в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року за наслідками розгляду справи № 290/289/22.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В даній справі заявник мотивувала звернення до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 лютого 2013 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання в подальшому допомоги, та інших пільг, передбачених законодавством України, з огляду на загибель ОСОБА_2 ..
Тобто, метою звернення до суду з такою заявою є підтвердження за ОСОБА_1 певного соціального-правового статусу для отримання від держави одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, що свідчить про те, що така справа не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічні по суті висновки викладені у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за позовомОСОБА_1 , проте, суд першої інстанції помилився в частині мотивів для постановлення оскаржуваної ухвали. А тому ухвала суду підлягає зміні в мотивувальній частині з викладенням її в редакції цієї постанови.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права і підлягає зміні в частині в частині мотивів для постановлення оскаржуваної ухвали у відповідності до ст. 376 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 та частини 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Згідно з частиною п'ятою статті 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
На виконання зазначених вимог, суд роз'яснює позивачу, що заявлені до розгляду вимоги можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 12 січня 2023 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «18» травня 2023 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.В. Кулікова
В.І. Олійник