Справа № 761/25459/22
№ апеляційного провадження: 33/824/2359/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
09 травня 2023 року Київський апеляційний суд в складі:
судді Крижанівської Г.В.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом першої інстанції не було забезпечено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема, йому було відмовлено в задоволені клопотання про виклик у якості свідків працівників поліції, клопотання про витребування в Управління патрульної поліції м. Києва інформації, яка має значення для розгляду справи, клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, а також про призначення у справі відеотехнічної і комп'ютерно-технічної експертизи. Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, складений з порушеннями вимог законодавства, оскільки, працівниками поліції не було залучено свідків, а направлення на його огляд виписано раніше за початок оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. До того ж, в порушення вимог Інструкції № 1395 направлення на огляд, протокол про вчинення адміністративного правопорушення і відеозапис складені не одним працівником поліції, а трьома. Також, працівником поліції було порушено Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, оскільки у нього був відсутній газоаналізатор. Крім того, працівником поліції було порушено порядок застосування відеореєстраторів. Звертає увагу на те, що Управлінням патрульної поліції м. Києва було передано до суду немаркований, непосвідчений диск, без вказівки номеру запису і відеореєстратора. Зазначає, що відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції не зафіксовано факт керування ним транспортним засобом, а лише зафіксоване його перебування в автомобілі не в статусі водія. Вказує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Криворучко Ю.В. апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити з наведених у ній підстав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №239535, в якому зазначено, що 28 жовтня 2022 року о 23 год. 10 хв. в м. Київ, по вул. Софіївська, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголя з порожнини рота, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
До протоколу було долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, та CD диск із відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції (а.с. 2, 3).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була пред'явленавимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов'язку,як на місці зупинки транспортного засобу, так і з можливістю проходження огляду в медичному закладі, проте, ОСОБА_1 своєї згоди на проходження такого огляду не надав. З відеозапису вбачається, що працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови, а також роз'яснено його права та обов'язки, однак, на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 згоди не надав (а.с. 3).
Надаючи пояснення в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав, що неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння він ігнорував, тобто фактично ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Як наслідок, обов'язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав.
Відтак, ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів того, що він керував транспортним засобом, оскільки вказані посилання не відповідають матеріалам справи, в тому числі й відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено за порушення правил дорожнього руху, а саме проїзду на забороняючий сигнал світлофора, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності, що в свою чергу підтверджує факт керування транспортним засобом та факт зупинки його працівниками поліції. ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення жодних зауважень не зазначив, натомість від його підпису та отримання відмовився.
Доводи апеляційної скарги про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було залучено свідків, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону. Так, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП обов'язкова присутність свідків під час огляду особи на стан сп'яніння на місці зупинки, передбачена виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Отже, у разі фіксації проведення огляду на стан сп'яніння на нагрудну камеру поліцейського, залучення свідків є необов'язковим.
Також доводи ОСОБА_1 щодо порушення працівниками поліції порядку застосування відеореєстраторів є безпідставними та не спростовують факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, який зафіксований на відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги щодо розбіжності часу, який зазначений поліцейськими в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, та на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції. На відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано факт пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факт відмови останнього від проходження такого огляду. Розбіжності часу, який зазначений поліцейськими в направленні на огляд водія транспортного засобу, та на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліціїне свідчать про те, що наданий відеозапис або направлення на огляд водія транспортного засобу є неналежними доказами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська