Справа № 11-сс/824/2366/2023
Єдиний унікальний номер 761/8694/23 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
08 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
адвоката ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року у кримінальному провадженні №12022110000000506, -
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, яке виявлене та вилучене 21.02.2023 року в ході затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон Iphone білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 1850 гривень.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що відповідно до ст.. 98, ч.10 ст.170, ч.2 ст.173 КПК України є підстави для накладення арешту на вказане майно з метою його збереження, оскільки дане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень та визнано речовими доказами.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування в накладенні арешту на вищезазначене майно
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на порушення слідчим суддею вимог ст. 170 КПК України та вважає, що доказів того, що вилучене майно містить сліди злочину та було знаряддям його вчинення чи було набуте кримінально протиправним шляхом матеріали провадження не містять, на що увагу слідчий суддя не звернув та прийшов помилкового висновку про те, що майно відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того апелянт посилається на те, що слідчий суддя розглянула клопотання без додержання вимог ст.171 КПК України.
В судове засідання апеляційної інстанції прокурор не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, при цьому причину неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у його відсутність, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який просив задовольнити апеляційні вимоги, дослідивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з поданого клопотання, в провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження № 12022110000000506 від 18.11.2022 року підозра в якому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.28, ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України повідомлена ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено 21.02.2023 року в ході затримання ОСОБА_7 , оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є метою забезпечення збереження речових доказів.
Перевіривши доводи органу досудового розслідування з приводу необхідності накладення арешту, встановивши достатність даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах та які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування щодо обставин вчинення злочину, врахувавши положення ст.ст. 98,170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022110000000506.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів. Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладений на майно будь якої фізичної чи юридичної особи, якщо є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Оскільки з долучених до клопотання органу досудового розслідування вбачається факт кримінальних правопорушень передбачених за ч.3 ст.28, ч.1 ст.263, ч.3 ст.307 КК України то будь які речі можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні.
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доводи апелянта про незаконність накладення арешту на майно, на думку колегії суддів є безпідставними, так як органом досудового розслідування проведено обшук ОСОБА_7 , під час якого були вилучені речі, які були об'єктом та знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди. Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області від 22 лютого 2023 року визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні. Також колегія суддів зважує і на ту обставину, що арештоване майно може бути конфісковане, оскільки санкція статті ч.3 ст.307 КК України передбачає додатковий вид покарання, про що було зазначено в клопотанні слідчого.
За наведеного слідчий суддя при розгляді клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту, дотрималась вимог ст. 170 КПК України, за якою арешт допускається, зокрема з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст. 98, 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, яке виявлене та вилучене 21.02.2023 року в ході затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон Iphone білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 1850 гривень - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4