Справа № 128/328/19
18 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4
за участю:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції кримінальне провадження по обвинувальному акту № 12018020100000809 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Ухвалою судді розгляд вказаного кримінального провадження ухвалено проводити в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на даний час ще не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, являється вдівцем; його малолітня дитина, яка проживала з ним раніше та перебувала на його утриманні, не завадила вчинити злочин і наразі проживає з опікуном - потерпілою ОСОБА_6 , тобто, соціально стримуючі фактори відсутні.
Крім того, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, так як йому відоме місце їх проживання, а згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Також, стан здоров'я обвинуваченого за час перебування під вартою не погіршився та усі перераховані вище ризики не зменшились та продовжують існувати.
За даних обставин прокурор просила продовжити строк тримання ОСОБА_5 під вартою строком ще на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора покладався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечував, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічну пору доби, оскільки обвинувачений не має наміру ухилятися від явки до суду, зобов'язується з'являтися в усі судові засідання.
Прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому.
При вирішенні клопотання прокурора, суд зазначає наступне.
Верховна Рада України 24.02.2022 на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення росії в Україну.
Згідно ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Крім того, на підставі статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено з 12.03.2020 до 31.08.2020 на усій території України карантин. В зв'язку з встановленням карантинних заходів заборонені залізничні, авіа-та автобусні міжміських та міжобласні пасажирські перевезення, а також робота метрополітенів, запроваджено обмеження щодо звичайного режиму руху міського електричного (трамвай, тролейбус) та автомобільного транспорту. Згідно з рекомендаціями МОЗ громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України викладено у редакції, яка передбачає, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Враховуючи вказані нормативні положення, для запобігання загрози життю та здоров'ю суддів та учасників судового процесу у період воєнного стану, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо колегіально розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд доходить висновку про необхідність вирішення питання щодо строків тримання обвинуваченого під вартою головуючою колегії по справі одноособово.
Суд, заслухавши заявлені клопотання, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2018 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області та Вінницького районного суду Вінницької області строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжувався.
На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 29.05.2023.
Згідно Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.
З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно положень ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.
Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
При цьому, суд враховує, що злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_5 віднесений відповідно до ст.12 КК України, до особливо тяжкого злочину, який спричинив смерть людини, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, покарання строком від 7 до 15 років позбавлення волі. Також суд враховує, що в разі звільнення обвинуваченого з-під варти він може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки. Таким чином, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може допустити невиконання процесуальних обов'язків покладених на нього в зв'язку зі статусом обвинуваченого.
Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України - не встановлено.
При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_5 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст. ст. 177, 183, 199, а також вищевказані обставини, колегія суддів вважає, що більш м'які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.
У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи тяжкість обвинувачення у злочині, який спричинив смерть людини, обставини скоєння кримінального правопорушення, та особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає відсутніми підстави для визначення застави для нього.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу, на думку суду, не підлягає до задоволення з огляду на його необгрунтованість.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 336, 376 КПК України, пунктом 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України -
Клопотання прокурора - задоволити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченогоОСОБА_5 у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто, до 17 липня 2023 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт в нічну пору доби - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 5-ти діб з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено 19.05.2023 о 14 год. 00 хв.
Головуючий ОСОБА_1