вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
17 травня 2023 рокуСправа № 912/512/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" (вул. Сімферопольська, б. 2К м. Дніпро, 49600)
до Фізичної особи-підприємця Рейзмір Євгенія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 4 996,60 грн,
секретар судового засідання Безчасна Н.Г.
представники сторін участі в судовому засіданні не брали,
в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення без її проголошення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" до Фізичної особи-підприємця Рейзмір Євгенія Геннадійовича про стягнення 4 996,60 грн, з яких: 4 080,00 грн основного боргу та 916,60 грн пені з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" Житловий комплекс "Панорама Дніпра" зазначило, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору №2 від 14.04.2021 про встановлення технічних умов безпеки в частині виготовлення брелків доступу з Фізичної особи-підприємця Рейзмір Євгенія Геннадійовича підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою від 28.03.2023 господарський суд залишив позовну заяву без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
У межах строку, встановленого судом позивачем усунуто недоліки позовної заяви про що до суду 10.04.2023 подано відповідні докази.
Ухвалою від 11.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду господарським судом, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд на 05.05.2023.
05.05.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.05.2023.
Представники сторін в судовому засіданні участі не брали.
Позивач належним чином повідомлений про судове засідання, що підтверджується відміткою № 912/512/23/2790/2023 канцелярії Господарського суду Кіровоградської області про направлення ухвали-повідомлення від 05.05.2023 на електронну скриньку позивача та його представника, які зазначені у позовній заяві - ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвала суду від 11.04.2023 про відкриття провадження у справі та ухвала повідомлення 05.05.2023 направлені на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Шевченка, б. 1, с. Войнівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28021.
Крім того, відповідач повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується телефонограмою № 93 від 26.04.2023, яка отримана Рейзмір Є.Г. особисто.
Зазначені ухвали направлені рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".
Органом поштового зв'язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Згідно з п.46 даної Доповіді:
"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.
Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.
Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 18.05.2023 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
14.04.2021 між Фізичною особою-підприємцем Рейзмір Євгенієм Геннадійовичем (далі - Виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" (далі - Замовник) укладено Договір №2 на встановлення технічних систем безпеки (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього Договору є встановлення Виконавцем комплексу технічних систем безпеки (далі - ТСБ).
Згідно з п. 1.2. Договору технічні, економічні та інші вимоги зазначаються у додатках до Договору і повинні відповідати вимогам нормативних актів України.
Пунктом 2.1. передбачено, що роботи по установці ТСБ проводяться протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту внесення Замовником оплати згідно з п. 4.1.1. Договору.
Загальна ціна Договору складає 220 001,94 грн. Невід'ємною частиною даного договору є Додаток № 1 "Специфікація до Договору № 2" (п. 3.1, 3.2. Договору).
Замовник вносить передоплату в розмірі 70 % від загальної ціни договору, в день отримання рахунку на оплату від Виконавця (п. 4.1.1 Договору).
Пунктом 5.1. Договору передбачено за невиконання та/або неналежне виконання та/або виконання робіт з порушенням строків більше ніж на один день, передбачених цим Договором, Виконавець сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передплати за п.4.1.1. за кожен день прострочення робіт.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання умов даного Договору.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
До договору сторонами підписано Спеціфікацію №1 від 14.04.2021, в якій визначено товари (роботи, послуги) їх кількість, ціна за одиницю та загальна вартість, а саме:
- Контролер для 4-дверей DC-К2604, 10 шт., 6 574,00 грн за одиницю, 65 740,00 грн загальна вартість;
- Акумулятор ТriniX АКБ 12v 7 Аh, 10 шт, 319,20 грн за одиницю, 3 192,00 грн загальна вартість;
- Вита пара 4*2*051 (UTP cat.5e) (CU) Оut, 915 м., 8,17 грн ціна за одиницю, 7 475,55 грн загальна вартість;
- Видатковий матеріал, 30 шт, 114,00 грн ціна за одиницю, 3 420,00 грн загальна вартість;
- Бокс 300Х200Х150, 5 шт, 304,00 грн ціна за одиницю, 1520,00 грн загальна вартість;
- Зчитувач U-Prox SL mini, 33 шт, 1 349,00 грн ціна за одиницю, 44 517,00 грн загальна вартість;
- Комутатор ONV-H1064PL, 5 шт, 893,00 грн ціна за одиницю, 4 465,00 грн загальна вартість;
- Ліцензія Trassir на контролер СКД, 10 шт, 1 254,00 грн ціна за одиницю, 12 540,00 грн загальна вартість;
- Замок рігельний ел. механічний, 4 шт, 593,75 грн ціна за одиницю, 2 375,00 грн загальна вартість;
- Монтажний набір для рігельного замка, 4 шт, 323,00 грн ціна за одиницю, 1 292,00 грн загальна вартість;
- Кнопка входу ART-810F, 26 шт, 280,25 грн ціна за одиницю, 7 286,50 грн загальна вартість;
- Короб під кнопку для системи контроля доступа MBB-800A-M, 26 шт, 179,55 грн ціна за одиницю, 4 668,30 грн загальна вартість;
- Кабель силовий ШВВП 2Х0,75 мм, 500 м, 5,13 грн ціна за одиницю, 2 565,00 грн загальна вартість;
- Прокладка кабелю, 1 415 м, 9,92 грн ціна за одиницю, 14 040,34 грн загальна вартість;
- Перемонтаж СКУД, 29 шт, 883,50 грн ціна за одиницю, 25 621,50 грн загальна вартість;
- Встановлення СКД, 3 послуги, 1 215,00 грн ціна за одиницю, 3 645,00 грн загальна вартість;
- Встановлення контролера, 10 послуг, 1 150,00 грн ціна за одиницю, 11 500,00 грн загальна вартість;
- Встановлення кнопки, 25 шт, 165,55 грн ціна за одиницю, 4 138,75 грн загальна вартість,
всього на суму 220 001,94 грн.
За твердженням позивача 18.08.2022 останнім сплачено відповідачу 4 080,00 грн за виготовлення Брелків доступу СКД Mirafe+MMarin в кількості 100 шт., відповідно до рахунку на оплату №123 від 18.08.2022. Тобто, Замовник свої зобов'язання по сплаті за Товар виконав у строки та відповідно до умов Договору. Відповідач повинен був виготовити та передати їх позивачу до 16.09.2022 (включно), як передбачено умовами Договору, а саме п. 2.1. Договору. Станом на 01.03.2023 відповідач в порушення своїх зобов'язань по Договору не передав позивачу брелки доступу СКД Mirafe+MMarin.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копію Договору із Специфікацією, рахунку на оплату №123 від 18.08.2022, платіжної інструкції №4130 від 18.08.2022 та претензію №1612/22 від 16.12.2022.
При дослідженні рахунку на оплату №123 від 18.08.2022 судом встановлено, що в рахунку зазначено: "Договір на встановлення ТСБ №2 від 14.04.2021" "Брелки доступа 2х форматні Mirafe+EMMarin", кількість 100 шт, ціна 40,80 грн, сума 4 080,00 грн". У платіжній інструкції № 4130 від 18.08.2022 на суму 4 080,00 грн зазначено: "Сплата за Брелки доступу СКД Mirafe+EMMarin зг рах 123 від 18.08.2022". У той же час у наданих позивачем Договорі та Специфікації до Договору відсутні роботи по виготовленню Брелків доступа 2х форматні Mirafe+EMMarin, кількість 100 шт, ціна 40,80 грн, сума 4 080,00 грн.
Суд зауважує, що Специфікація до Договору містить виключний перелік матеріалів, робіт та послуг з визначеною вартістю Договору.
Позивачем не було надано суду будь-яких доказів виконання Договору №2 від 14.04.2021 чи внесення змін до його умов в частині матеріалів, робіт та послуг у відповідності до п. 8.1 Договору.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що правовідносини між сторонами в частині поставки відповідачем позивачу Брелків доступа 2х форматні Mirafe+EMMarin", кількість 100 шт, ціна 40,80 грн, сума 4 080,00 грн виникли поза межами Договору і відповідно не регулюються положеннями Договору № 2 від 14.04.2021.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 5 ст. 265 ГК України встановлює, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем виставлено рахунок на оплату № 123 від 18.08.2022, зі змісту якого вбачається таке: "Брелки доступа 2х форматні Mirafe+EMMarin", кількість 100 шт, ціна 40,80 грн, сума 4 080,00 грн". Платіжною інструкцією № 4130 від 18.08.2022 позивачем на рахунок відповідача перераховано кошти в розмірі 4 080,00 грн.
Здійснення позивачем оплати виставленого відповідачем рахунку №123 від 18.08.2022 свідчить про прийняття пропозиції щодо укладення договору поставки вказаного в ньому товару.
Отже, між сторонами у справі фактично укладено договір поставки у спрощений спосіб.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Стаття 663 ЦК України встановлює, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідачем доказів поставки позивачу товару визначеного рахунком №123 від 18.08.2022 не надано.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать, що відповідач товар вартістю 4 080,00 грн позивачу не поставив.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання повернути кошти.
Тобто, ч. 2 ст. 693 ЦК України наділяє особу правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом, що було реалізовано позивачем в межах даної справи поданням відповідного позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі N 909/524/18 від 08.02.2019.
У зв'язку з тим, що відповідачем не поставлено передбачений рахунком №123 від 18.08.2022 товар, позивачем 28.12.2022 направлено на адресу відповідача вимогу №1612/22 від 16.12.2022 про поставку товару.
Дана вимога надіслана відповідачу 28.12.2022 цінним листом, про що свідчить опис вкладення (а.с. 15).
Докази отримання вказаного листа відповідачем суду не надані.
Разом з цим, суд враховує положення Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень (затверджених наказом Міністерства інфраструктури України N 958 від 28.11.2013), згідно з ч. 1 яких, ці Нормативи і нормативні строки розроблено відповідно до Закону України "Про поштовий зв'язок", актів Всесвітнього поштового союзу, Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку.
Згідно ч. 1, 2 розділу 2 вказаних правил, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
У ч. 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 270 від 05.03.2009 визначено, що оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Відповідно до ч. 2 наведених правил рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником.
Таким чином, з урахуванням вказаних нормативних строків пересилання поштових відправлень, відповідач мав отримати вимогу № 1612/22 від 16.12.2022, яка направлена 28.12.2022 - 06.01.2023, а виконати її до 13.01.2023 включно.
Таким чином, відповідачем пропущено строк виконання зобов'язання по поставці товару з 14.01.2023, що дає право відповідачу на повернення передоплати.
Отже позовні вимоги щодо стягнення у розмірі 4 080,00 грн. підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 916,60 грн штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за Договором, суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини виникли поза межами Договору № 2 від 14.04.2021 на встановлення технічних систем безпеки, вказані вимоги про стягнення штрафних санкцій є безпідставними.
Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
13.02.2023 між адвокатом Прибильським В.Г. (далі - Адвокат) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" (далі - Клієнт) укладений договір надання правової допомоги № 13/02/23-П.
Відповідно до п. 1.1., 4.1., 4.2., 5.1. Договору Адвокат зобов'язується надавати правничу допомогу Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надану правничу допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Вартість надання Послуг за цим Договором встановлюється Сторонами за усним узгодженням, виходячи із складності справи.
Вартість фактично наданих Адвокатом Клієнту Послуг, Клієнт сплачує Адвокату протягом 5 (п'яти) місяців після підписання Сторонами відповідних актів про надання послуг, з яких визначається вартість фактично наданих послуг.
Обсяг наданих послуг погоджується та визначається в акті про надання послуг.
Також 20.02.2023 між Адвокатом та Клієнтом підписано протокол узгодження вартості послуг, у якому визначено, що Адвокатом будуть надані наступні послуги у справі про стягнення з ФОП Рейзмір Є.Г. за Договором №2 на встановлення технічних систем безпеки від 14.04.2021:
1. Аналіз Договору та інших документів пов'язаних із господарською діяльністю Клієнта із ФОП Рейзмір Євгеній Геннадійович для розробки правової позиції щодо захисту інтересів клієнта в суді - 1 000,00 грн;
2. Надання усної консультації стосовно можливості повернення грошових коштів за Договором - 800,00 грн:
- попереднє консультування;
- аналіз та опрацювання запиту, що поступив, підбір необхідних нормативних матеріалів;
3. Підготовка та написання позовної заяви до ФОП Рейзмір Євгеній Геннадійович та формування пакету документів та направлення поштової кореспонденції 1 000,00 грн.
загальна вартість робіт (послуг) складає 2 800,00 грн.
На підтвердження повноважень адвоката надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3624 від 09.02.2018 та ордер серія АЕ № 1187248.
Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як форма винагороди адвоката, але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Як вже зазначено, у додатку № 1 до Договору сторонами погоджено розмір ціни послуг адвоката, який становить 2 800,00 грн.
Частина 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Разом з тим, у розумінні положень ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Разом із тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Клопотання щодо зменшення витрат позивача на правову допомогу відповідачем не подано.
У той же час, судом встановлено, що послуги, визначені в пункті 1 та 2 Протоколу узгодження вартості послуг входять до п. 3 вказаного протоколу, оскільки підготовка та написання позовної заяви не можливе без надання усної консультації та аналізу документів у спірних правовідносинах.
Також, судом встановлено, що позивачем не надано до суду акта про надання послуг між адвокатом та клієнтом, як то передбачено п. 4.2. Договору. Разом з тим, підготовка та подання позовної заяви підтверджується наявною у справі позовною заявою від 01.03.2023, яка підписана Адвокатом.
Таким чином, підтвердженими витратами позивача на правову допомогу є: Підготовка та написання позовної заяви до ФОП Рейзмір Євгеній Геннадійович та формування пакету документів та направлення поштової кореспонденції 1 000,00 грн.
При цьому, суд враховує, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності, враховую залишення позовної заяви без руху, в зв'язку із невиконанням позивачем вимог ГПК України при поданні позову, невірної кваліфікації спірних правовідносин адвокатом, господарський суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача в розмірі 1 000,00 грн. Решта витрат покладається на позивача.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи часткове задоволення позову на 77,53 % від заявлених вимог у даній справі, то розподіл визначеної суми обґрунтованих витрат позивача 1 000,00 грн має здійснюватися з урахуванням критерію пропорційності до задоволених позовних вимог, що складає 775,30 грн.
Таким чином, з Фізичної особи-підприємця Рейзмір Євгенія Геннадійовича належить до стягнення на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" 775,30 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рейзмір Євгенія Геннадійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" (вул. Сімферопольська, б. 2К м. Дніпро, 49600, ідентифікаційний код 39395509) 4 080,00 грн передоплати, 2 080,91 грн судового збору та 775,30 грн витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3) та відповідачу (вул. Шевченка, б. 1, с. Войнівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28021).
Повне рішення складено 19.05.2023.
Суддя М.С. Глушков