вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" травня 2023 р. Справа № Б8/030-12
Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши матеріали
заяви ОСОБА_1 , Київська область, Обухівський район, с. Карапиші
про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі № Б8/030-12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-БОГУСЛАВЩИНА” в особі
керуючого санацією Боржника - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю.
до Приватного підприємства “НІКАТРАНС”, Київська обл., м. Богуслав
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) ОСОБА_1 , Київська обл., м. Богуслав
2) ОСОБА_2 , Київська обл., Богуславський район, с. Дибінці
про визнання недійсною угоди
в межах справи №Б8/030-12
за заявою Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “КИЇВ”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-БОГУСЛАВЩИНА”, Київська
обл., Богуславський район, с. Медвин
про банкрутство
встановив:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/030-12 за заявою Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Богуславщина” про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2023 р. № Б8/030-12 (суддя Скутельник П.Ф.) за результатами розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-БОГУСЛАВЩИНА” в особі керуючого санацією Боржника - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. до Приватного підприємства “НІКАТРАНС”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди, в межах справи №Б8/030-12 за заявою Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “КИЇВ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-БОГУСЛАВЩИНА” про банкрутство, визнано укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРО-БОГУСЛАВЩИНА” та Приватним підприємством “НІКАТРАНС” договір купівлі-продажу від 03 квітня 2009 року, який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А., зареєстрований в реєстрі за №1-1249; зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22 травня 2009 року, - недійсним з моменту укладення.
15.05.2023 р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд наведеної ухвали господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі № Б8/030-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-БОГУСЛАВЩИНА” в особі керуючого санацією Боржника - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. до Приватного підприємства “НІКАТРАНС”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди, в межах справи №Б8/030-12 за заявою Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “КИЇВ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-БОГУСЛАВЩИНА” про банкрутство.
Вказану заяву протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.05.2023 р. передано для розгляду судді Лопатіну А.В., у якого перебуває у провадженні справа № Б8/030-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Богуславщина”.
Проаналізувавши зміст наведеної заяви, здійснивши аналіз чинного законодавства, суд зазначає таке:
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом 30-ти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
За змістом пункту 1 частини другої та частини третьої статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині 2 цієї статті, не можуть бути поновлені.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З урахуванням системного аналізу змісту статей 118, 119, 321 ГПК України, суд дійшов до висновку, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини другої статті 321 цього Кодексу строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 р. у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 р. у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 р. у справі № 15/282, від 10.12.2020 р. у справі № 914/2964/13, від 01.04.2021 р. у справі №910/6260/13, від 14.04.2021 р. у справі №926/767-б/15).
Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 08.08.2022 р. у справі № 925/2073/13.
У розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. № Б8/030-12, на переконання заявника, є інформація щодо посади ОСОБА_2 , про яку, як він стверджує, йому стало відомо лише в травні 2023 року, при цьому, заявник вказує на те, що він не був обізнаний про розгляду наведеного спору до грудня 2022 року.
Разом з тим, судом встановлено, що заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. № Б8/030-12, з наведених підстав, водночас, звернувся він з відповідною заявою лише 15.05.2023 р., тобто майже через 10 років після постановлення наведеної ухвали суду, а відтак, зі спливом встановленого законом 3-річного присічного строку, що є підставою вважати, що заявник втратив право на вчинення процесуальної дії з перегляду вказаної ухвали за нововиявленими обставинами.
Відповідно до вимог ГПК України, які були чинні на момент винесення ухвали господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. № Б8/030-12, остання набрала законної сили в день її винесення, тобто 22.07.2013 р., а відтак, суд відхиляє безпідставні посилання скаржника на те, що ухвала господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. № Б8/030-12 набрала законної сили лише 09.01.2023 р. (після прийняття апеляційною судовою інстанцією рішення по вперше поданій заявником апеляційній скарзі на вказану ухвалу).
За таких обставин, оскільки заявник звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної ухвали суду більше ніж через три роки від кінцевої дати для такого звернення, суд дійшов до висновку, що така заява, з урахуванням положень частини другої статті 118 ГПК України, підлягає залишенню без розгляду.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 09.11.2020 р. у справі №922/3994/13 та від 01.04.2021 р. у справі №910/6260/13 та від 08.08.2022 р. у справі № 925/2073/13.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.05.2023 р. (вх. № 3/23, 15.05.2023 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. № Б8/030-12, з мотивів пропуску заявником присічного 3-річного процесуального строку на подання відповідної заяви, можливість поновлення якого (строку) процесуальним законом виключається.
Керуючись статтями 118, 119, 320, 321 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 від 13.05.2023 р. (вх. № 3/23, 15.05.2023 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 22.07.2013 р. № Б8/030-12 залишити без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 18.05.2023 р.
Суддя А.В. Лопатін