ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.04.2023Справа № 910/6218/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є. А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри буд.25, Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227)
до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (вул. Предславинська, буд. 34А, місто Київ, 03150, код 23343582)
про стягнення 91 065 044, 40 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 27.09.2022 №01/42433)
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - відповідач) про стягнення 90 774 942, 05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.06.2019 №0112-03015 (далі - договір) в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 79 045 492, 34 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача 5 548 186, 40 грн пені, 817 539, 13 грн 3% річних та 5 363 724, 18 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2022, на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без руху, надано позивачу строк та встановлено спосіб усунення недоліків.
04.08.2022 до відділу діловодства суду на електронну пошту суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява з доказами усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 продовжено розгляд справи №910/6218/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 підготовче засідання відкладено на 05.10.2022.
30.09.2022 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, та відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 79 335 594, 69 грн основної заборгованості, 5 548 186, 40 грн пені, 817 539, 13 грн 3% річних та 5 363 724, 18 грн інфляційних втрат.
04.10.2022 до відділу діловодства суду представником Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи про їх безпідставність та суперечність Правилам ринку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, і постанові НКРЕКП від 25.02.2022 №332 з огляду на факт настання форс-мажорних обставин (зупинення Слов'янської ТЕС наказом ПАТ "Донбасенерго" від 27.05.2022 у зв'язку з обстрілами країни-агресора), внаслідок чого виконання ПАТ "Донбасенерго" договору є об'єктивно неможливим, в той час як нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії є порушенням постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332.
У підготовчому засіданні 05.10.2022 судом оголошено перерву до 26.04.2023.
Підготовче засідання, призначене на 26.04.2023, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 призначено підготовче засідання на 03.11.2022.
02.11.2022 до відділу діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про безпідставність посилань відповідача на факт настання форс-мажорних обставин з огляду на порушення відповідачем зобов'язань за договором задовго до введення в Україні воєнного стану, при цьому відсутність у боржника необхідних коштів не є форс-мажорними обставинами, водночас відповідачем не надано доказів письмового повідомлення позивача в порядку та строк, визначений п. 7.3. договору, в свою чергу посилання відповідача на положення п. 16.1. Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 щодо звільнення від пені є частково безпідставними, оскільки ця постанова набрала чинності лише з 26.02.2022.
02.11.2022 на електронну пошту суду від відповідача надійшов лист з доданими доказами направлення доповнень до відзиву.
03.11.2022 до відділу діловодства суду представником відповідача подано доповнення до відзиву на позовну заяву, у якому зазначено про помилковість застосування позивачем до спірних правовідносин положень п. 6.1. договору щодо нарахування пені, оскільки відповідна редакція договору є чинною тільки з 22.12.2021.
У підготовчому засіданні 03.11.2022 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 30.11.2022.
29.11.2022 на електронну пошту суду від Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає про помилковість доводів позивача щодо відсутності у відповідача грошових коштів для виконання зобов'язань за договором через дію форс-мажорних обставин, про безпідставність заперечення повідомлення відповідача про дію форс-мажорних обставин, про безпідставність заперечень щодо тривалості дії форс-мажорних обставин та про безпідставність нарахування пені під час дії воєнного стану в Україні.
У підготовчому засіданні 30.11.2022 судом оголошено перерву до 21.12.2022.
20.12.2022 на електронну пошту суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли додаткові пояснення щодо окремого питання, де позивачем вказано на безпідставність посилань відповідача щодо впливу воєнного стану як на підставу перенесення строків виконання грошових зобов'язань у відповідний період, починаючи з листопада 2021 року, а також на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між зупиненням Слов'янської ТЕС 27.05.2022 та неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за надані послуги.
У підготовчому засіданні 21.12.2022 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 25.01.2023.
22.12.2022 до відділу діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо окремого питання, раніше надіслані на електронну пошту суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 розгляд справи по суті призначено на 22.02.2023.
Судове засідання, призначене на 25.01.2023, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.
13.02.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів з доданим листом НКРЕКП від 19.01.2023 №752/22.3.1/7-23.
У судовому засіданні 22.02.2023 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 22.03.2023.
У судовому засіданні 22.03.2023 представник відповідача проти задоволення позовних вимог про стягнення пені заперечив у повному обсязі, в частині стягнення відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання заперечив у період дії форс-мажорних обставин.
У судовому засіданні 22.03.2023 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 19.04.2023.
23.03.2023 до відділу діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли заперечення на клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.04.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив частково.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
04.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", (далі - оператор системи передачі (ОСП), виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" (далі - користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського обслуговування (оперативно-технологічного) управління № 0112-03015 (далі - договір).
До вказаного договору сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом укладання додаткових угод від 13.06.2019, від 10.09.2019, від 19.03.2020, від 22.07.2020, від 17.09.2021, від 22.12.2021.
За умовами пункту 1.1. та 1.2. договору, в редакції додаткової угоди №5 від 17.09.2021, умови якої поширюються на взаємовідносини сторін, до її укладення з 08.02.2020 відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України (п. 7 даної угоди), цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України; за цим договором ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга).
Згідно умов пунктів 2.2. - 2.5 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором) відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті http://ua.enegry/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. Вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.
Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового періоду місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п. 2.6. договору).
Відповідно до умов пункту 2.7. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді від 17.09.2021, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання послуги. Акт надання послуги ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком" (далі - сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими правилами ринку.
Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.
За змістом пункту 2.7. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді від 22.12.2021, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Згідно з пунктом 2.9. договору, оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою сервісу, за умови наявності кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
За відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача (п. 2.10. договору).
Пунктом 6.1. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді від 17.09.2021, сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5. цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документів окремим рядком.
За змістом пункту 6.1. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді від 22.12.2021, за внесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Оплата пені здійснюється за окремим рахунком.
Згідно з пунктом 7.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору.
Якщо форс-мажорні обставини продовжуються більше шести місяців, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за договором, і в цьому випадку договір вважається припиненим у випадку досягнення сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах даного договору (п. 7.2. договору).
Сторона, яка не може виконати зобов'язання за договором, повинна письмово не пізніше п'яти днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу сторону (п. 7.3. договору).
Наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України (п. 7.4. договору).
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє сторону права на них посилатися (п. 7.5. договору).
У відповідності до пункту 10.1. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді від 17.09.2021, планові послуги користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі.
Відповідно до пункту 10.1. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді від 22.12.2021, планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає користувачу, у разі не погодження.
Згідно з пунктом 10.6. договору сформовані акти про надання послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим договором, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору, можуть надаватися сторонами в електронному вигляді за допомогою сервісу. Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством.
Додатковою угодою до договору від 22.12.2021 сторонами доповнено зміст договору пунктом 10.7, відповідно до якого рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документом, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 12.1. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді від 22.12.2021).
Так, у відповідності до умов пункту 10.1. договору відповідачем, зокрема, листами №01-1.3/00691 від 20.04.2021; №01-1.3/00740 від 26.04.2021; №01-1.3/00875 від 18.05.2021; №01-1.3/01063 від 22.06.2021; №01-1.3/01227 від 20.07.2021; №01-1.3/01352 від 18.08.2021; №01-1.3/0144 від 14.09.2021; №01-1.3/01602 від 20.10.2021; №01-1.3/01708 від 12.11.2021; №01-1.3/01808 від 02.12.2021; №01-1.3/00042 від 11.01.2022; №01-1.3/00173 від 03.02.2022; №01-1.3/00291 від 11.03.2022; №01-1.2/00328 від 11.04.2022 було подано планові обсяги відпуску електричної енергії.
На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу узгоджені умовами договору послуги у період з травня 2021 року по серпень 2022 року на загальну суму 118 480 751,8 грн, що підтверджується актами надання послуг: за травень 2021 року від 31.05.2021 на суму 7125430,12 грн (акт коригування від 29.12.2021 на суму -1470,12 грн); за червень 2021 року від 30.06.2021 на суму 10195822,86 грн; за липень 2021 року від 31.07.2021 року на суму 4230307,56 грн (акт коригування від 28.01.2022 на суму 14,81 грн); за серпень 2021 року від 31.08.2021 на суму 2287034,03 грн; за вересень 2021 року від 30.09.2021 на суму 5731485,65 грн (акт коригування від 21.03.2022 на суму 839,63 грн); за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 9575266,91 грн (акт коригування від 19.05.2022 на суму 314,91 грн); за листопад 2021 року від 30.11.2021 на суму 10857168,35 грн (акт коригування від 30.11.2021 на суму -104,62 грн); за грудень 2021 року від 31.12.2021 на суму 11460065,50 грн (акт коригування від 16.06.2022 на суму 27,99 грн; за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 15411609,66 грн (акт коригування від 29.06.2022 на суму -107,88 грн); за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 14805858,26 грн (акт коригування від 27.07.2022 на суму -699,40 грн); за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 12949945,90 грн (акт коригування від 18.08.2022 на суму 71,19 грн); за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 12414279,07 грн (акт коригування від 20.09.2022 на суму -2,76 грн); за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 1146888,84 грн; за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 104 611,09 грн; за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 102959,08 грн; за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 83135,16 грн.
Позивачем також були виставлені та направлені відповідачу рахунки-фактури: №0112-03015 03/06/2021 від 03.06.2021, №0112-03015 14/06/2021 від 14.06.2021, №0112-03015 22/06/2021 від 22.06.2021, №0112-03015/05/07/2021 від 05.07.2021, №0112-03015 02/07/2021 від 02.07.202, №0112-03015 14/07/2021 від 14.07.2021, №0112-03015 20/07/2021 від 20.07.2021, №0112-03015/04/08/2021 від 04.08.2021, №0112-03015/06/09/2021 від 06.09.2021, №0112-03015 02/09/2021 від 02.09.2021, №0112-03015 13/09/2021 від 13.09.2021, №0112-03015 22/09/2021 від 22.09.2021, №0112-03015/05/10/2021 від 05.10.2021, №0112-03015 01/10/2021 від 01.10.2021, №0112-03015 12/10/2021 від 12.10.2021, №0112-03015 21/10/2021 від 21.10.2021, №0112-03015/05/11/2021 від 05.11.2021, №0112-03015 02/11/2021 від 02.11.2021, №0112-03015 12/11/2021 від 12.11.2021, №0112-03015 22/11/2021 від 22.11.2021, №0112-03015/06/12/2021 від 06.12.2021, №0112-03015 02/12/2021 від 02.12.2021, №0112-03015 13/12/2021 від 13.12.2021, №0112/03015 21/12/2021 від 21.12.2021, №0112-03015/05/01/2022 від 05.01.2022, №0112-03015 31/12/2021 від 31.12.2021, №0112-03015 12/01/2022 від 12.01.2022, №0112-03015 24/01/2022 від 24.01.2022, №0112-03015/04/02/2022 від 04.02.2022, №0112-03015 02/02/2022 від 02.02.2022, №0112-03015 14/02/2022 від 14.02.2022, №0112-03015 21/02/2022 від 21.02.2022, №0112-03015/04/03/2022 від 04.02.2022, №0112-03015 02/02/2022 від 02.02.2022, №0112-03015 14/02/2022 від 14.02.2022, №0112-03015 21/02/2022 від 21.02.2022, №0112-03015/04/03/2022 від 04.03.2022, №0112-03015 02/03/2022 від 02.03.2022, №0112-03015 14/03/2022 від 14.03.2022, №0112-03015 22/03/2022 від 22.03.2022, №0112-03015/04/04/2022 від 04.04.2022, №0112-03015 01/04/2022 від 01.04.2022, №0112-03035 12/04/2022 від 12.04.2022, №0112/03015 22/04/2022 від 22.04.2022, №0112-03015/04/05/2022 від 04.05.2022, №0112-03015 02/05/2022 від 02.05.2022, №0112-03015 12/05/2022 від 12.05.2022, №0112-03015 23/05/2022 від 23.05.2022, №0112/03015/06/06/2022 від 06.06.2022; 0112-03015/06/07/2022 від 06.07.2022; №0112-03015/05/08/2022 від 05.08.2022; №0112-03015/05/09/2022 від 05.09.2022.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов даного договору.
Позаяк, відповідач, свої зобов'язання з оплати наданих послуг у повному обсязі та у визначений строк не виконав, утворилась заборгованість у розмірі 79 335 594, 69 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією №01/15656 від 22.04.2022 про сплату боргу за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з вимогою терміново сплатити наявну заборгованість, яка залишена останнім без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Диспетчерським управлінням, згідно з пунктом 18 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами пунктів 2.5.; 2.7. договору сторони встановили наступний порядок оплати за договором:
- розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги (п. 2.5. договору);
- користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання послуги. Акт надання послуги ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим; вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), адміністратором комерційного обліку (далі - АКО); коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком" (далі - сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими правилами ринку; акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта (п. 2.7. договору у редакції, викладеній у додатковій угоді від 17.09.2021);
- користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді; вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно); коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбаченими правилами ринку; оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно); акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони (п. 2.7. договору у редакції, викладеній у додатковій угоді від 22.12.2021).
Отже, оплата за договором здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період трьома платежами протягом розрахункового місяця у строки, передбачені п. 2.5. договору на основі наданого користувачем повідомлення щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період, а за наслідком завершення розрахункового періоду, яким є календарний місяць, остаточний розрахунок користувачем проводиться за фактом наданих послуг на підставі акту приймання-передачі послуги.
Тобто сума трьох грошових зобов'язань щодо здійснення попередніх оплат планової вартості послуги розрахункового періоду, яким є календарний місяць, змінюється та з моменту отримання акту перетворюється на одне грошове зобов'язання, що становить різницю між вартістю фактично наданих послуг за підсумками місяця зазначеної в акті надання послуги та сумою сплачених попередніх оплат вартості послуги відповідного розрахункового періоду. При цьому, обов'язок сплатити грошове зобов'язання на вказану суму (якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданих послуг згідно акту надання послуги) виникає на підставі акту надання послуги у строки, визначені п. 2.7. договору.
У разі збільшення фактичного обсягу послуги згідно акту коригування з моменту отримання користувачем акту коригування за відповідний розрахунковий період аналогічно виникає обов'язок додатково сплатити грошове зобов'язання на суму збільшення фактичного обсягу наданої послуги згідно відповідного акту коргування у строки, визначені п. 2.7. договору.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пунктів 2.5.; 2.7 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у період з травня 2021 року по серпень 2022 року на момент розгляду справи настав.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого зобов'язання в частині оплати наданих послуг у повному обсязі та у визначені договором строки не виконав.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин: зупинення Слов'янської ТЕС наказом ПАТ "Донбасенерго" від 27.05.2022 у зв'язку з обстрілами країни-агресора.
Так, сам по собі факт настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не є безумовною підставою для розірвання договору.
Настання певної події, яка обумовлена у договорі, як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили), автоматично не призводить до правових наслідків, таких як розірвання договору, звільнення від відповідальності, тощо. Для настання цих наслідків має бути присутнім причинно-наслідковий зв'язок між настанням такої обставини і неможливістю виконати зобов'язання за договором. Отже, заінтересована сторона, що вимагає розірвання договору з цих підстав, має довести, що форс-мажорна обставина дійсно перешкоджає (перешкоджала) виконанню договору.
Сторони у розділі 7 договору чітко узгодили, що: сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору. Водночас, сторона, яка не може виконати зобов'язання за договором, повинна письмово не пізніше п'яти днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу сторону (п. 7.3. договору). При цьому, наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України (п. 7.4. договору). Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє сторону права на них посилатися (п. 7.5. договору).
Так відповідач стверджує, що перебуває під впливом форс-мажорних обставин, у зв'язку з чим тимчасово не має можливості виконувати зобов'язання за договором, з огляду на таке:
- листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили);
- Слов'янська ТЕС ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО", яка є єдиним виробником електроенергії у складі ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО", розміщена в м. Миколаївка Краматорського району Донецької області - в зоні активних бойових дій, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №75 Миколаївська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
- роботу Слов'янської ТЕС зупинено на підставі наказу ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" від 27.05.2022 № 50;
- листом від 27.05.2022 №01-1.3/00450 відповідач повідомив НКРЕКП, Міністерство енергетики, Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію та позивача про зупинення роботи Слов'янської ТЕС.
Втім, як встановлено судом, відповідач не повідомив позивача у порядку та строки, встановлені договором, про наявність форс-мажорних обставин в його діяльності, зокрема при виконанні ним зобов'язань за договором.
Лист ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" від 27.05.2022 №01-1.3/00450, яким повідомлено про зупинення роботи Слов'янської ТЕС, направлено відповідачем позивачу лише 27.05.2022.
Тоді як строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати послуг диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, наданих у період з травня 2021 року по квітень 2022 року, сплинули до настання наведених у листі від 27.05.2022 №01-1.3/00450 обставин.
Суд також звертає увагу, що у вказаному листі ПАТ "ДОНБАСЕНЕРГО" від 27.05.2022 №01-1.3/00450 йдеться про прийняте відповідачем рішення про зупинку роботи Слов'янської ТЕС та жодним чином не повідомлено позивача саме про неможливість виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Враховуючи встановлені обставини та положення розділу 7 договору, суд доходить висновку, що внаслідок неповідомлення/несвоєчасного повідомлення відповідачем про неможливість виконання зобов'язань за договором, відповідач позбавляється права посилатися на дію форс-мажорних обставин як на підставу, що звільняє його від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Щодо листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною, то судом враховано, що такий лист ТПП України фактично не свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між введенням військового стану, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Таким чином, наведені відповідачем обставини не звільняють останнього від обов'язку сплатити за надані позивачем послуги у період з травня 2021 року по серпень 2022 року, рівно як і від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, факт порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного здійснення оплати за надані послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 79 335 594, 69 грн основного боргу.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.
Пунктом 6.1. договору, у редакції, викладеній у додатковій угоді від 17.09.2021, сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5. цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документів окремим рядком.
У редакції пункту 6.1. договору, викладеній у додатковій угоді від 22.12.2021, за внесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Оплата пені здійснюється за окремим рахунком.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вказаного Закону закріплює, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відтак, оскільки відповідач своїх зобов'язань щодо здійснення своєчасної оплати за договором належним чином не виконав, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 6.1. договору позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у період з 12.05.2021 по 30.06.2022 у розмірі 5 548 186, 40 грн.
В той же час, відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
У подальшому Законами України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, від 21.04.2022 № 02212-ІХ, від 22.05.2022 № 2263-ІХ, від 15.08.2022 № 2500-IX, від 16.11.2022 № 2738- IX, № 2915-IX від 07.02.2023 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Судом встановлено, що НКРЕКП прийнято постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.
26.04.2022 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 доповнено п.п. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
Відповідач є виробником електричної енергії, а позивач оператором системи передачі, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв'язку з чим вказана постанова НКРЕКП (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Слід зазначити, що учасники справи трактують положення п.п. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) по різному, позивач вважає, що нарахування пені припиняється з 26.04.2022 тобто з дати набрання чинності постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413, відповідач у свою чергу вказує, що в період воєнного стану зупиняється стягнення штрафних санкцій без обмежень періоду, в якому виникли підстави для їх застосування.
На підтвердження своїх доводів, відповідач подав до суду лист НКРКП №752/22.3.1/7-23 від 19.01.2023, у якому регулятор зазначає, що з огляду на положення пп. 16 п. постанови №332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, зупиняється стягнення штрафних санкцій, у тому числі нарахованих до введення в Україні воєнного стану.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на ті обставини, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами та джерелом права відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд, який у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз'яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення.
Отже, наданий відповідачем лист НКРЕКП №752/22.3.1/7-23 від 19.01.2023 не приймається до уваги судом як належний та допустимий доказ.
Водночас суд не погоджується і з доводами позивача про припинення нарахування пені лише з 26.04.2022 тобто з дати набрання чинності постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Разом з тим, Конституційний Суд України дійшов висновку, що конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Тобто, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Разом з тим господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою у виключних випадках, коли зворотна дія цих актів передбачена в його нормах та якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, закріпленому у статті 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта), під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413), яка містить пряму вказівку про скасування відповідальності у вигляді зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині нарахування пені за період, який входить в період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022.
Враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є чинною, та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені у сумі 3 188 750, 40 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, за період до 24.02.2022, який не входить у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому розмірі, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить умовам укладеного договору.
Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 817 539, 13 грн за період з 12.05.2021 по 30.06.2022 та інфляційні втрати у розмірі 5 363 724, 18 грн за період з травня 2021 року по травень 2022 року.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому позивачем розмірі, оскільки він є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку щодо сплати заявлених до стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат. Водночас відповідачем доведено суду належними та допустимими доказами відсутність у нього обов'язку щодо сплати на користь позивача пені, нарахованої у період дії воєнного стану в Україні.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (вул. Предславинська, буд. 34А, місто Київ, 03150, код 23343582) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри буд.25, Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) заборгованість у розмірі 79 335 594 (сімдесят дев'ять мільйонів триста тридцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн 69 коп., пеню у розмірі 2 359 436 (два мільйона триста п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн 40 коп., 3% річних у розмірі 817 539 (вісімсот сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 363 724 (п'ять мільйонів триста шістдесят три тисячі сімсот двадцять чотири) грн 18 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 837 943 (вісімсот тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок три) грн 70 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
У зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.
Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2023.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА