19.05.2023 Справа № 908/129/22 (908/1627/23)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, розглянувши матеріали за позовною заявою
позивача - Приватного акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094)
до відповідача-1 - Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до відповідача-2 - Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області від 07 березня 2023 року за №3860/13-01-07-04, № 3862/13-01-07-04, № 3863/13-01-07-04, № 3864/13-04-07-01, № 3865/13-01-07-04, № 3866/13-01-07-04, № 3867/13-01-07-04, № 3868/13-01-07-04, № 3874/13-01-07-04
в межах справи № 908/129/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094)
Ліквідатор арбітражний керуючий Саланська Ілона Любомирівна (69001, м.Запоріжжя, бул. Шевченка, 10-а, оф. 2)
без виклику та повідомлення учасників
В провадженні Господарського суду Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. перебуває справа № 908/129/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (код ЄДРПОУ 00382094), яке суд відкрив ухвалою від 31.01.2022 у цій справі.
16.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява боржника Приватного акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” до відповідача-1 Головного управління ДПС у Запорізькій області, відповідача-2 Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області від 07 березня 2023 року за №3860/13-01-07-04, № 3862/13-01-07-04, № 3863/13-01-07-04, № 3864/13-04-07-01, № 3865/13-01-07-04, № 3866/13-01-07-04, № 3867/13-01-07-04, № 3868/13-01-07-04, № 3874/13-01-07-04.
В позовній заяві Позивач, зазначивши ряд постанов Великої Палати Верховного Суду, навівши висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно правил визначення юрисдикції таких спорів, вказав на підсудність заявленого на вирішення спору господарському суду в межах справи про банкрутство ПрАТ “Запорізька кондитерська фабрика”.
Суд дійшов висновку, що позов ПрАТ “Запорізька кондитерська фабрика” про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не підлягає розгляду в межах справи про банкрутство ПрАТ “Запорізька кондитерська фабрика”, зважаючи на таке.
Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства унормований порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник та визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1). Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина 2).
Разом з тим, за приписом пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про розгляд у межах провадження у справі про банкрутство спорів за участі податкових органів та боржника - суб'єкта процедури банкрутства щодо визначення розміру податкового боргу як таких, що є майновими вимогами до боржника, про що ухвалила постанову від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, у якій зокрема викладені наступні мотивування:
« 60. Спір у цій справі виник через несвоєчасне відшкодування суб'єктом владних повноважень бюджетної заборгованості з ПДВ за лютий 2014 року, внаслідок чого позивач звернувся до суду адміністративної юрисдикції з позовними вимогами про стягнення з контролюючого органу пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України та інфляційних втрат і 3 відсотків річних на підставі статті 625 ЦК України.
61. Стверджуючи про непідсудність спору в цій справі адміністративному суду, відповідач у доводах касаційної скарги послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 905/2030/19, від якого пропонує відступити Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, про те, що з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог у межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.
62. При цьому Велика Палата Верховного Суду в указаній постанові у справі № 905/2030/19 зазначила, що КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили (кодексами). Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов'язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу переважному застосуванню з 21 жовтня 2019 року підлягають норми статті 7 КУзПБ.
63. Велика Палата Верховного Суду послалася також на те, що з прийняттям КУзПБ законодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами (частина друга статті 7, абзац третій частини восьмої статті 45 КУзПБ), на відміну від попереднього регулювання Законом № 2343-XII та іншими процесуальними кодексами України.
64. За висновками Великої Палати Верховного Суду, з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Геркулес».
65. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від указаних висновків з таких міркувань.
66. Згідно із частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації і визначається законом.
67. Метою запровадження цього засадничого принципу є більш глибокий і фаховий розгляд найбільш складних справ суддями, що мають відповідний досвід.
68. Спеціалізація є основним критерієм розподілу юрисдикцій і, власне, причиною створення судів різних юрисдикцій, бо нівелювання юрисдикційних критеріїв (у тому числі їх «змішування» в залежності від обставин конкретної справи, майнового стану особи, мети чи стадії її звернення до суду) призводить до розгляду однакових за своєю юридичною природою спорів різними судами, плутанини у визначенні належного суду, і, зрештою, - порушення принципів верховенства права і правової визначеності, що є прямим порушенням означеної вище норми Конституції України.
69. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
70. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
71. Головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин.
72. При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.».
Крім того, Велика Палата Верховного Суду висновує:
« 95. Правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.
96. Водночас у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з «майновими вимогами до боржника», а у статті 7 КУзПБ - про «всі майнові спори, стороною в яких є боржник».
97. При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
98. Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв'язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.».
Частиною першою (пункт перший) статті 175 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З огляду на викладене та спираючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, суд у відкритті провадження у справі за позовом ПрАТ “Запорізька кондитерська фабрика” про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовляє.
Розгляд спору за заявленим позовом відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Керуючись ст.3, 12, 20, п.1 ч.1 ст.175, ст.232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
У відкритті провадження у справі за позовом ПрАТ “Запорізька кондитерська фабрика” про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Позовну заяву з додатками (всього на 138 арк.) повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що розгляд справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Копії ухвали направити заявникові, представнику заявника адвокату Токовенку О.В., ліквідатору ПрАТ «ЗКФ» (за наявності відомостей - на електронну адресу з КЕП судді).
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 254-259 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 19.05.2023.
Суддя Р.А.Ніколаєнко