18 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8965/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», скаржник)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023
у справі №910/8965/22
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про відшкодування збитків,
На електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 12.05.2023 надійшла від представника АТ «Українська залізниця» - Боголіп Юлії Володимирівни, підписана кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом, касаційна скарга, в якій скаржник просить, зокрема ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/8965/22 про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу №910/8965/22 передати до апеляційного суду для продовження апеляційного розгляду. Крім того скаржник у прохальній частині скарги, просить поновити строк на її подання.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2023 у справі №910/8965/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т. М., судді Бенедисюк І. М., Колос І. Б.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/8965/22 якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2022 у справі №910/8965/22.
З огляду на викладене оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції зі справи про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
На обґрунтування своєї правової позиції АТ «Українська залізниця» зазначає, що скарга подається на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України та порушено норми процесуального права, а саме частину четверту статті 11, частину першу статті 119, частину четверту статті 236 ГПК України, статтю 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №911/2799/20, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України), не зазначає які конкретно норми права було порушено.
При поданні касаційної скарги на судові рішення якими відмовлено у відкритті апеляційного провадження, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.
За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови.
Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Касаційна скарга підписана адвокатом Боголіп Юлією Володимирівною за довіреністю від 07.12.2022, виданою від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Момотом Олександром Івановичем та в особі заступника директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Шаповаловим Сергієм Миколайовичем.
Як свідчить вказана довіреність, Момот О. І. та Шаповалов С. М. діють, зокрема, на підставі довіреності, посвідченої 07.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О. В. за реєстраційним номером 5029, та Положення про регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Тобто, обсяг повноважень, якими наділені Момот О. І. та Шаповалов С. М., визначений довіреністю від 07.12.2022 №5029 та/або Положенням про регіональну філію.
Проте до касаційної скарги не додано, як вказану довіреність від 07.12.2022 №5029, так і Положення про регіональну філію, якими визначені повноваження Момота О. І. та Шаповалова С. М. щодо права видавати довіреності від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця», а, отже, не підтверджені й повноваження адвоката Боголіп Ю. В. на підписання даної касаційної скарги.
Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
На час подання скарги статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684, 00 грн.
В прохальній частині касаційної скарги скаржник виклав свої вимоги до Суду в такій редакції: « 3.Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/8965/22 скасувати, а справу №910/8965/22 передати до Північного апеляційного суду для продовження апеляційного розгляду».
Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги наявність оскаржуваної ухвали суду та вимоги касаційної скарги, скаржник при поданні касаційної скарги у даному випадку мав сплати судовий збір у сумі 5 368, 00 грн за вимоги щодо оскарження ухвали суду [2 684 грн х 200%].
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Не зазначено про наявність такого доказу і в переліку додатків до касаційної скарги.
Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 5368, 00 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга АТ «Українська залізниця» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження;
- документи на підтвердження права та обсягу повноважень на підписання цієї касаційної скарги;
- документа на підтвердження оплати судового збору в розмірі 5 368, 00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору до Верховного Суду.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене клопотання щодо поновлення строку для подання касаційної скарги у цій справі розглядатиметься після усунення недоліку касаційної скарги.
Керуючись 123, 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №910/8965/22 - залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню
Суддя Т. Малашенкова