02 травня 2023 року Справа № 915/1489/20(915/485/22)
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М.,
за участю секретаря судового засідання: Сулейманової С.М.,
представника позивача: не з'явився,
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1489/20(915/485/22)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888: вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017; ел.пошта: 42129888@mail.gov.ua)
до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920; вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029;
ел.пошта: nikolaevoad@adu.com.ua)
про стягнення грошових коштів у сумі 32589,73 грн заборгованості за спожиту електричну енергію
у межах справи 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович
(ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" код ЄДРПОУ 31159920 (далі - ДП "Миколаївоблавтодор").
В межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі ? ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія") пред?явлено позовну заяву про стягнення з ДП "Миколаївоблавтодор" грошових коштів у сумі 32589,73 грн ? заборгованості за спожиту електричну енергію за період з січня по травень 2022 року по Договору №51/10 від 21.10.2020 про постачання електричної енергії споживачу, а також просить стягнути з відповідача 2481,00 грн судового збору. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу в частині оплати спожитої енергії.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2022 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/485/22 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою від 07.11.2022 суддею Давченко Т.М. прийнято справу № 915/485/22 до свого провадження, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження в межах справи № 915/1489/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920) та присвоєно справі № 915/1489/20(915/485/22), підготовче засідання призначено на 20.12.2022. Сторонам суд встановив відповідні процесуальні строки на подання відзиву та заперечень на відзив.
Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, відзив на позовну заяву не надійшов. При цьому суд зазначає, що ухвала, надіслана на офіційну адресу відповідача, повернута поштовим відділенням до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що в силу приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України є належним повідомленням сторони.
Позивачем на електронну пошту суду 19.12.2022 надіслано клопотання вих. № 03/13-1484 від 19.12.2022 про проведення судового засідання за відсутності представника позивача відповідно до ст. 196 ГПК України.
Ухвалою від 20.12.2022, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 21.02.2023.
02.02.2023 позивачем на електронну пошту суду надіслано клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача відповідно до ст. 196 ГПК України.
21.02.2023 підготовче засідання не відбулося, наступне судове засідання ухвалою від 07.03.2023 призначено на 28.03.2023.
27.03.2023 позивачем на електронну пошту суду надіслано клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача відповідно до ст. 196 ГПК України.
Ухвалою від 28.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні, яке відбудеться 02.05.2023.
Зазначену ухвалу, як і всі попередні процесуальні документи, було надіслано сторонам у справі, а також відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Усі процесуальні документи у даній справі були оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Все безкоштовно і доступно. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.
Таким чином, сторони не були позбавлені можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Миколаївської області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво їх інтересів в судових засіданнях.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання 02.05.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 02.05.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні" положень Закону України "Про ринок електричної енергії" з 1 січня 2019 року ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" є електропостачальником, який отримав ліцензію па провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП №429 від 14.06.2018).
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії. Пунктом 1.2.8 постанови № 312 визначено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Пунктом 3.1.5 постанови № 312 визначено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладання. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх веб-сайтах на сайті Регулятора.
21.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", як постачальником, та Дочірнім підприємством "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", як споживачем, було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №51/10 (далі - договір).
До договору між сторонами складено Додаток "Комерційна пропозиція, Додаток № 1 Заява - приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу та Додаток № 3 "Перелік об'єктів, ЕІС-код точок комерційного обліку". Відповідно указаного переліку, точками комерційного обліку є об'єкти, розташовані у смт. Врадіївка.
Договір та додатки підписано 21.10.2020 сторонами та скріплено печатками сторін.
Суду не подано доказів визнання недійсним, розірвання або припинення договору з інших підстав.
За приписами ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
Відповідно до п. 1.1 договору цей Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору.
Відповідно до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Згідно п. 5.3 договору, інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному сайті постачальника не пізніше, ніж 20 днів до початку її застосування.
Відповідно до п. 5.4 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.6 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок).
При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника (позивача) має бути здійснена споживачем (відповідачем) у строк, визначений в рахунку, який не може бути не меншим 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем (відповідачем), або протягом 5 (п?яти) робочих днів від дати оплати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
У випадку співпадіння дати оплати з вихідним чи святковим днями, Відповідач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.
Відповідно до п.п. 8 п. 6.1 договору споживач має право, зокрема, вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати організації та проведення звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку.
Відповідно до п.п. 1 п. 6.2 договору споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.п. 1 п. 7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору.
Згідно п.п. 1 п.7.2 договору, постачальник зобов'язався забезпечувати належну якість послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та договору.
Відповідно до п.13.1 договору, такий договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набуває чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку постачальника.
Відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції споживач до 08 числа поточного місяця здійснює плановий платіж за поточний розрахунковий період в розмірі 100% від заявленого обсягу споживання.
Датою оплати вважаться дата надходження коштів на рахунок постачальника.
Пунктом 8 Комерційної пропозиції договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору і укладається строк до 31.12.2021 (включно) та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.
Згідно з пунктом 3 Комерційної пропозиції № 1/21 до договору постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. споживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach..mk.ua (далі-сервіс). споживач протягом одного робочого дня зобов?язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі-ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, «Акт прийняття-передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.
Платіжний документ формується постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до договору. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті постачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв?язком, кур?єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором.
Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця, наступного за розрахунковим,він вважається таким, що вручений споживачу, а споживач вважається таким, що ознайомлений з ними.
Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.
Якщо фактичне споживання та вартість електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.
Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використання цифрового підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за документації та реквізитами з документом на папері, та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Використання Сервісу надає Споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи ЕЦП для забезпечення виконання умов цього Договору.
Відповідно до пункту 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Так, в січні 2022 року Відповідач спожив електричну енергію в кількості 4783 кВт*год на суму 19012,37 грн. (враховуючи ПДВ), що підтверджується актом про прийняття-передавання товарної продукції від 31.01.2022 та рахунком № 51/10/1/1 від 03.02.2022 року.
Даний рахунок оплачений Відповідачем у сумі 10 275,59 грн. (платіжне доручення № 627 від 05.01.2022). Таким чином заборгованість за січень 2022 року по рахунку № 51/10/1/1 від 03.02.2022 становить 8736,78 грн. з ПДВ.
В лютому 2022 року Відповідач спожив електричну енергію в кількості 3274 кВт*год на суму 10319,66 грн. (враховуючи ПДВ), що підтверджується актом про прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2022 та рахунком № 51/10/2/1 від 02.03.2022.
В березні 2022 року Відповідач спожив електричну енергію в кількості 2344 кВт*год на суму 8119,38 грн. (враховуючи ПДВ), що підтверджується актом про прийняття-передавання товарної продукції від 31.03.2022 та рахунком № 51/10/3/1 від 01.04.2022.
В квітні 2022 року Відповідач спожив електричну енергію в кількості 1460 кВт*год на суму 4975,57 грн. (враховуючи ПДВ), що підтверджується актом про прийнятті-передавання товарної продукції від 30.04.2022 та рахунком № 51/10/4/1 від 03.05.2022.
В травні 2022 року Відповідач спожив електричну енергію в кількості 129 кВт* год на суму 438,34 грн. (враховуючи ПДВ), що підтверджується актом про прийняття-передавання товарної продукції від 31.05.2022 та рахунком № 51/10/5/1 від 01.06.2022.
Отже загальна сума боргу за період з січня по травень 2022 року включно складає 32589,73 грн.
Зазначені рахунки та акти були вручені представнику відповідача - Татаренко О.І., про що на указаних документах свідчить печатка та підпис указаної особи.
Окрім цього, сторонами договору погоджено суму заборгованості у акті звірки між позивачем та відповідачем станом на 06.09.2022. Слід зауважити, що у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 року у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
У даному випадку суд розцінює акт звірки як належний доказ, оскільки матеріалами справи підтверджується викладена у вказаному акті інформація.
21.06.2022 позивачем на поштову адресу відповідача направлено претензію №14-18-11/227 з проханням оплатити заборгованість по договору, разом з яким, повторно відправлено рахунки за спірний період.
Вдруге претензію направлено 06.09.2022 за вих. № 18-12/537.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань у відповідача за період з січня по травень 2022 року утворилась заборгованість за активну електроенергію у сумі 32589,73 грн., яка останнім не сплачена.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, останній, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, навпаки, підтверджують наявність 32589,73 грн. заборгованості за спожиту у січні-травні 2022 року електричну енергію по договору №51/10 від 21.10.2020 про постачання електричної енергії споживачу, тобто обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача. Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжних доручень №12031 від 06.09.2022 та №14888 від 27.10.2022 у сумі 2481,00 грн., належить відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 76-79, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31159920; вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42129888: вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017) 32589,73 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію та 2481,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 12.05.2023.
Суддя Т.М. Давченко