61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
09.05.2023р. Справа №905/691/22
за позовом: ОСОБА_1 , м.Львів, ОСОБА_2 , м.Львів, ОСОБА_3 , м.Львів, ОСОБА_4 , с.Білогородка, ОСОБА_5 , м.Львів, ОСОБА_6 , м.Харків
до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка
до відповідача 2: Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.»), Amsterdam, Koninkrijk der Nederlanden, (м.Амстердам, Королівство Нідерланди)
до відповідача 3: ОСОБА_7 , м.Київ
про визнання правочину недійсним, стягнення сум компенсації за вилучені акції та сум збитків за неотримані дивіденди
Суддя: Паляниця Ю.О.
Позивачі, ОСОБА_1 , м.Львів, ОСОБА_2 , м.Львів, ОСОБА_3 , м.Львів, ОСОБА_4 , с.Білогородка, ОСОБА_5 , м.Львів, ОСОБА_6 , м.Харків звернулись до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка, Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.»), м.Амстердам, Королівство Нідерланди, про:
- визнання недійсними правочинів щодо застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» від 05.05.2018р.;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_1 суми компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 127543,54 грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_1 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у 2019, 2020, 2021 роках на загальну суму 51101,53 грн;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_3 суми компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 357121,91 грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_3 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у 2019, 2020, 2021 роках на загальну суму 143084,27 грн;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_4 суми компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 637717,69 грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_4 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 255507,63 грн;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.») на користь ОСОБА_5 суми компенсації за вилучені акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в розмірі 663226,40 грн, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь ОСОБА_5 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у 2019, 2020, 2021 роках на загальну суму 265727,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони були акціонерами Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», яких примусово позбавили права власності на акції відповідача 1 відповідно до ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та публічної безвідкличної вимоги Компанії «Barlenko LTD» від 05.05.2018р. про придбання акцій в усіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод». Оскільки, на думку позивачів, наведена процедура була застосована з порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, ст.41 Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства», то права заявників позову мають бути відновлені шляхом задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 26.09.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/691/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ухвалою суду від 09.05.2023р. до участі у розгляді справи в якості відповідача 3 залучено ОСОБА_7 .
У відзиві №10/18/22/691 від 18.10.2022р. Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», було викладено клопотання про зупинення провадження у справі №905/691/22 до вирішення справи №905/1926/18 та набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
В обґрунтування клопотання відповідач 1 зазначав:
- предметом спору у цій справі є дотримання встановленої процедури обов'язкового продажу акцій в частині визначення вартості акцій та ціни обов'язкового продажу акцій. Як зазначено в позовній заяві, ціна обов'язкового продажу акцій в частині визначення вартості акцій товариства була штучно заниженою. На підтвердження вказаного позивачі посилаються на «формулу чистої вартості активів»;
- господарський суд Донецької області розглядає справу №905/1926/18 за позовом ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Barlenko LTD» про стягнення збитків. Спір у справі стосується обставин обов'язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на підставі публічної безвідкличної вимоги Компанії «Barlenko LTD» від 05.05.2018р.;
- предметом спору у вказаній справі є дотримання встановленої процедури обов'язкового продажу акцій в частині визначення вартості акцій та ціни обов'язкового продажу акцій. Позивач на підтвердження тверджень про заниження вартості акцій та ціни обов'язкового продажу акцій посилається, в тому числі, на «формулу чистої вартості активів»;
- справа №905/1926/18 перебуває на новому розгляді в господарському суді Донецької області. Справа направлена на новий розгляд у відповідності до постанови від 17.02.2021р. Верховного Суду, згідно з якою визначено обов'язкову вказівку при новому розгляді призначити судову експертизу для визначення ринкової вартості однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод». Крім того, судам надано вказівку визначити ринкову вартість акції з урахуванням майнового підходу;
- вирішення цієї справи є неможливим до вирішення спору у справі №905/1926/18 з огляду на необхідність підтвердження обґрунтованості «формули чистої вартості активів».
У відповіді б/н від 22.11.2022р. на відзив щодо зупинення провадження по справі №905/691/22 позивачами зазначалось про таке:
- питання про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи вже досліджувалось у справі №905/830/21;
- Східний апеляційний господарський суд погодився з доводами міноритарного акціонера про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до проведення судової експертизи у справі №905/1926/18 та в своїй постанові від 20.10.2022р. вказав наступне: «Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 згаданої Конвенції («Смірнова проти України» №36655/02, §69, ЄСПЛ, від 08 листопада 2005 року). Наведеного судом першої інстанцій враховано не було, тому, зупинивши провадження у даній справі, суд порушив право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку, що є порушенням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ. З огляду на вищевикладене апеляційна скарга ОСОБА_9 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Донецької області від 01.09.2021 у справі №905/830/21 підлягає скасуванню із передачею справи на розгляд до місцевого господарському суду».
Також, позивачі наполягали на тому, що Верховним Судом прийнято постанову від 15.06.2022р. у справі №905/671/19, у якій зроблено висновки, що мають преюдиційну силу для справи №905/691/22.
У запереченнях б/н від 28.12.2022р. на відповідь на відзив, додаткових письмових поясненнях б/н від 24.01.2023р. відповідач 1 наполягав на задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі.
У судових засідання представник позивачів заперечував проти зупинення провадження у справі, представники відповідача 1 наполягали на вчиненні відповідної процесуальної дії.
Вирішуючи питання щодо наявності або відсутності підстав для зупинення провадження у справі №905/691/22, суд зазначає про наступне:
За приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч.1 ст.3 вказаного кодексу судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами ст.ст.227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом п.5 ч.1 ст.227 зазначеного нормативно-правового акту господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно з п.4 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.5 ч.1 ст.227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019р. у справі №922/1962/17, від 17.12.2019р. у справі №917/131/19.
Крім того, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.06.2019р. у справі №914/1983/17, від 16.01.2020р. у справі №908/1188/19.
З матеріалів справи вбачається, що Компанія «Barlenko LTD» здійснила примусовий викуп акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у міноритарних акціонерів (у тому числі, у позивачів у цій справі) на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій від 05.05.2018р.
Викуп відбувся згідно з положеннями ст.65-2 Закону «Про акціонерні товариства» (процедура сквіз-ауту).
В процесі викупу Наглядова рада Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» своїм рішенням затвердила ринкову ціну однієї акції у розмірі 13,13 грн на підставі даних Звіту про оцінку, який був складений за результатами проведеної оцінки суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт».
В свою чергу, 05.05.2018р. Компанія «Barlenko LTD» звернулась до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» з публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій в усіх власників акцій, згідно з якою ціна придбання акцій становила 15 грн.
Позивачі вважають таку ціну несправедливою з урахуванням показників звітності товариства (за даними річної фінансової звітності), суттєво заниженою, стверджують, що примусовий викуп акцій був здійснений з грубим порушенням їх права власності, що і стало підставою для звернення до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів про визнання правочину недійсним, стягнення сум компенсації за вилучені акції з розрахунку за одну акцію у розмірі 54,3 грн та сум збитків за неотримані дивіденди.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивачів, у тому числі до відповідача 1, Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», про визнання недійсним правочину щодо процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій товариства, стягнення сум компенсації за вилучені акції, збитків за неотримані девіденти, спричинених внаслідок неправомірних дій, що полягають у придбанні належних позивачам акцій за публічною безвідкличною вимогою за ціною однієї акції у розмірі 15 грн, порушенні права власності позивачів.
Позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на юридичних фактах - реалізації правочину щодо процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних позивачам на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій відповідача 1 від 05.05.2018р.
Разом з цим, в якості підстави позову позивачі з посиланням на висновки Верховного Суду у справі №905/671/19 зазначали, що рішенням від 04.05.2018р. (протокол №211) Наглядова рада Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» затвердила вочевидь несправедливу вартість акцій (13,13 грн), визначену Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт», як ринкову. Отже, позивачі вважають, що затверджена Наглядовою радою товариства ринкова вартість є вочевидь несправедливою, суттєво заниженою.
Позивачі вважають, що мають право на отримання справедливої компенсації вартості однієї акції у розмірі 54,3 грн (в тому числі, з огляду на висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 15.06.2022р. у справі №905/671/19), тоді як відповідач 1 вважає, що правомірною та справедливою є ринкова вартість акції у розмірі 13,13 грн (відповідно до Звіту про оцінку від 02.05.2018р.), а ціна фактичного викупу - 15 грн.
Тобто, виходячи зі змісту поданих сторонами доказів вбачається, що справедлива (ринкова) вартість акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» в процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) є спірною, між тим, саме позивачі, звертаючись до господарського суду з позовом посилаються на вищу ціну акцій, ніж була запропонована при викупі.
Разом з тим, рішенням №211 від 04.05.2018р. Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» була затверджена ринкова вартість однієї акції у розмірі, яка відповідає визначеному розміру за результатами оцінки Товариством з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт» ринкової вартості однієї акції товариства у розмірі 13,13 грн станом на 26.04.2018р. відповідно до Звіту про оцінку вартості однієї акції у складі пакетів загальною кількістю 4,99928% від статутного фонду з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимоги особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.
Позивачі вважають, що вказані дії знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з наслідком - заподіянням позивачам збитків внаслідок позбавлення їх права власності на акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» без попередньої компенсації законної та справедливої ринкової вартості примусово викуплених акцій.
З огляду на наведене у спірному випадку дослідженню підлягає обґрунтованість прийнятого Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» рішення №211 від 04.05.2018р. про затвердження ринкової вартості акцій товариства на рівні 13,13 грн, адже фактично від визначення ціни акцій залежить правомірність самої процедури свіз-ауту.
Разом з цим, під час розгляду цієї справи суду, з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема, Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», необхідно буде встановити наявність або відсутність складу цивільного правопорушення в діях відповідачів щодо придбання належних позивачам акцій за публічною безвідкличною вимогою від 05.05.2018р. за ціною 15 грн за одну акцію.
При цьому, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається: 1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; 2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржою за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів. У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; 3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Аналіз положень, закріплених у ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства», свідчить про те, що у частині другій цієї статті встановлений порядок визначення ринкової вартості емісійних цінних паперів, тобто ч.2 ст.8 Закону є спеціальною для застосування при визначенні ринкової вартості емісійних цінних паперів, зокрема акцій товариства.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.8 вказаного закону вимоги цієї статті застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей ст.ст.65-65-3 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цими статтями.
Норми ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», які визначають порядок проведення процедури сквіз-ауту, передбачають порядок визначення ринкової вартості акцій товариства у цій процедурі.
Так, за змістом абз.2 ч.3 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній станом на дату подання Компанією «Barlenko LTD» публічної безвідкличної вимоги від 05.03.2018р.) товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб'єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи із системного аналізу положень, закріплених у ст.8, в абз.2 ч.3, п.3 ч.5 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», ринкова вартість акцій товариства у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) для цілей визначення ціни обов'язкового продажу акцій (ціни придбання акцій), визначається саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
З урахуванням практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постановах від 04.03.2022р. у справі №910/2483/18, від 17.02.2021р. у справі №905/1926/18, від 15.06.2022р. у справі №905/671/19, суд зазначає, що у разі звернення міноритарного акціонера до суду з позовом до заявника публічної безвідкличної вимоги та/або самого товариства про стягнення збитків спричинених пред'явленням публічної вимоги про придбання акцій за заниженою ціною, що на його думку не відповідає справедливій ціні, посилаючись при цьому в обґрунтування позову на порушення порядку визначення ринкової вартості акцій товариства та на те, що визначена відповідачами ринкова вартість акцій є несправедливою, суд має дослідити ці доводи позивача та заперечення відповідачів на ці доводи.
Зокрема, суд має дослідити чи було визначено справедливу та обґрунтовану компенсацію міноритарним акціонерам вартості примусово викуплених у них акцій, а тому одним з ключових питань, що мають визначальне значення для вирішення даної справи, є дійсна ринкова вартість акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод».
Суд також має встановити, за яким/якими підходом/підходами у спірних правовідносинах визначалася ринкова вартість акцій, на підставі якої були визначені ціни придбання акцій у процедурі примусового викупу акцій, а також перевірити, чи правильно була визначена ця ринкова вартість акцій. Крім того у разі наведення позивачем свого розрахунку ринкової вартості акцій, суд має перевірити цей розрахунок позивача на предмет його правильності та відповідності вимогам чинного законодавства. При цьому, при перевірці правильності визначення ринкової вартості акцій за розрахунками як позивача, так і відповідача, суд у разі виникнення необхідності відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України має право призначити експертизу у справі.
Верховний Суд у низці постанов займає позицію, відповідно до якої «при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати» (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021р. у справі №905/1926/18, від 18.02.2021р. у справі №908/3492/19, від 28.04.2021р. у справі №910/12591/18).
Водночас, із таких правових висновків не є повністю зрозумілим, як саме визначається справедлива вартість акцій, і як вона співвідноситься із ринковою вартістю, механізм визначення якої встановлений у Законі України «Про акціонерні товариства», зокрема у ст.ст.8 та 65-2 цього Закону.
Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування ст.ст.8, 65-2 Закону «Про акціонерні товариства», Верховний Суд у складі Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022р. у справі №905/671/19 уточнив висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначив, що поняття «справедлива вартість» означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб'єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб'єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.
Порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій визначений у ч.5 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до якої ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з таких:
1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;
2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;
3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.
Тобто, при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.
Враховуючи, що ціна акцій міноритарних акціонерів на фондовому ринку є зазвичай дуже низькою, особливого значення для визначення справедливої вартості набуває проведення оцінки вартості акцій незалежним оцінювачем відповідно до вимог ст.ст.8, 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» або шляхом проведення судової експертизи (якщо така вартість визначається судом).
Матеріалами справи підтверджується, що для визначення ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» було обрано у якості суб'єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночний стандарт». Як наслідок, визначена суб'єктом оціночної діяльності ринкова вартість акцій товариства і була прийнята до уваги Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» при прийнятті рішення про затвердження ринкової вартості акцій товариства на рівні 13,13 грн, а з урахуванням цього показника визначена остаточна ціна викупу за одну акцію - 15 грн відповідно до п.1 ч.5 ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».
Враховуючи викладене, ключовим у цій справі є вирішення питання, чи є запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу акцій справедливою (ринковою) та, відповідно, чи дотриманий критерій пропорційності втручання у права позивачів.
Як встановлено, в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/1926/18 за позовом одного з акціонерів - фізичної особи ОСОБА_8 до відповідачів: Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Barlenko LTD» про стягнення збитків, інфляційних втрат та 3% річних.
Позовні вимоги у справі №905/1926/18 ґрунтуються на тому, що процедуру примусового вилучення акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги проведено незаконно; затверджена наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» вартість акцій не відповідає дійсній ринковій вартості цих акцій на час примусового вилучення.
Отже, справи №905/691/22 та №905/1926/18 стосуються оскарження однієї процедури примусового відчуження акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», проведеної відповідно до ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» на підставі публічної безвідкличної вимоги від 05.05.2018р.
З огляду на предмет та підстави позовів у справі №905/691/22 та у справі №905/1926/18, до предмету доказування у них входить законність процедури примусового викупу акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги від 05.05.2018р. та легітимність її мети, правильність формування та визначення Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» вартості примусового викупу акцій.
А отже, в цих двох справах розглядаються спори щодо одного й того самого сквіз-ауту, щодо одного й того ж емітента, щодо тих самих рішень його органів, але за позовами різних акціонерів, доводи яких є подібними.
Наразі, безвідклична вимога про викуп акцій є одним і тим самим правочином щодо одного кола акціонерів, які були власниками акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» станом на 05.05.2018р.
Із змісту доводів позовної заяви позивачів у справі №905/691/22 слідує, що саме у зв'язку з неправомірністю дій Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (рішення №211 від 04.05.2018р.) була затверджена занижена (несправедлива) ціна акцій.
Судом також з'ясовано, що ухвалою господарського суду Донецької області від 20.12.2022р. у справі №905/1926/18 з метою встановлення справедливої (ринкової) вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання визначення ринкової (справедливої) ціни однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (у складі пакетів загальною вартістю 4,99928% від статутного фонду та у складі пакетів загальною вартістю 100% від статутного фонду) станом на 26.04.2018р.
Метою оцінки суд вказав визначення ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» з метою реалізації власником домінуючого контрольного пакета акцій товариства права на придбання акцій у всіх власників акцій товариства на підставі п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 23.03.2017р. №1983-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах».
Таким чином, предметом дослідження у справі №905/1926/18 як і у справі №905/691/22 є, зокрема, дослідження ринкової (справедливої) ціни акції Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» за процедурою примусового викупу та підходу щодо її визначення.
Тим більше, склад активів (чистих активів), розмір зобов'язань та інші економічні показники, які є елементами, що визначають справедливу ціну однієї простої іменної акції у будь-якому випадку досліджуються та встановлюються експертом при проведенні судової економічної експертизи. Відповідно, всі ці економічні показники можливо взяти до уваги та використати при вирішенні та встановленні справедливої ціни викупу акцій міноритарних акціонерів у цій справі.
Як вбачається зі змісту поставленого на вирішення експерта питання, то воно узгоджується з висновками, що містяться у постанові Верховного Суду від 17.02.2021р. у справі №905/1926/18 відносно того, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки. У п.175 постанови від 15.06.2022р. по справі №905/671/19 Верховним Судом також відзначено, що при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій у процедурі сквіз-аут майновий метод оцінки має бути обов'язвково застосований поряд з іншими методами оцінки.
Відтак, у справі №905/1926/18 за наслідками проведення судової експертизи має бути встановлений розмір справедливої (ринкової) вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», обставини чого також входять до предмету дослідження в межах справи №905/691/22.
Разом з тим, ціна у процедурі примусового вилучення акцій на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій товариства для всіх власників акцій має бути однаковою, належний розмір такої ціни та підходи її визначення недоцільно встановлювати окремо в кожній судовій справі, яка стосується оскарження її розміру.
Особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції. Відтак, у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими. Водночас, через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб'єктний склад).
Втім, відсутність преюдиції не означає можливість встановлення судом у кожній справі правомірності чи неправомірності рішення наглядової ради чи індивідуальної справедливої ціни для кожного акціонера (залежно від наданих сторонами доводів та доказів) (п.89-90 постанови Верховного Суду від 15.06.2022р. по справі №905/671/19).
Протилежні висновки судів у визначенні справедливої (ринкової) ціни акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у відношенні до різних акціонерів суперечитиме принципу правової визначеності та верховенству права, порушуватиме принцип однакового ставлення до акціонерів товариства.
У п.92 постанови від 15.06.2022р. по справі №905/671/19 Верховним Судом наголошено, що ухвалення судами у подібних справах щодо одного й того самого питання судових рішень із діаметрально протилежними правовими висновками (правовою оцінкою фактів) є неприпустимим у правовій державі.
З урахуванням проведеної судової економічної експертизи у справі №905/1926/18 має бути встановлено розмір справедливої (ринкової) вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» у передбачений законом спосіб, тобто обставин, що також входять до предмету дослідження в межах справи №905/691/22.
При цьому, ціна у процедурі примусового вилучення на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій товариства для всіх власників акцій має бути однаковою, належний розмір такої ціни та підходи її визначення недоцільно встановлювати окремо в кожній судовій справі, яка стосується оскарження її розміру, про що було наголошено Верховним Судом у постанові від 15.06.2022р. по справі №905/671/19.
Суд також зазначає, що безвідклична вимога про викуп акцій є одним і тим самим правочином щодо кола акціонерів, які були власниками акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» станом на одну й ту ж дату - 05.05.2018р.
Тобто, результати експертного дослідження будуть мати значення для доказового доведення як власне справедливої ціни акцій, так і питання доведення наявності (відсутності) вини відповідачів у заподіянні збитків, що заявлені в обох справах.
Таким чином, результати розгляду справи №905/1926/18 можуть істотно вплинути на встановлення обставин, які є предметом доказування в межах справи №905/691/22.
Крім того, об'єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №905/1926/18 полягає в недоцільності встановлювати ціну акцій в кожній справі окремо, а також запобіганні понесення додаткового тягаря витрат на проведення експертизи в кожній справі із подібними предметом та підставами позову до одного й того ж відповідача.
Таким чином, з огляду на те, що питання стосовно визначення ринкової вартості акцій Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» та обґрунтованості підходу її визначення є предметом розгляду у справі №905/1926/18, враховуючи, що встановлення цих обставин має значення для вирішення справи №905/691/22, з метою недопущення одночасного розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами (з метою недопущення можливості існування двох судових рішень із діаметрально протилежними правовими висновками), для забезпечення єдиного підходу щодо визначення ціни акцій і підходу її визначення у даній категорії спорів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі №905/691/22 на підставі п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України до розгляду спору та набрання законної сили судовим рішення у справі №905/1926/18.
Посилання позивачів на те, що у справі №905/830/21 Східним апеляційним господарським судом вже було встановлено неправомірність зупинення вказаної справи за позовом ОСОБА_9 до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Метінвест Б.В.» про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків, судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що: по-перше, відповідна постанова була прийнята апеляційним судом з огляду на недостатнє, на думку суду, обґрунтування; по-друге, висновки наведеного суду у справі №905/830/21 не є обов'язковими для місцевого суду при розгляді справи №905/691/22.
Стосовно тверджень позивачів про те, що у постанові від 15.06.2022р. по справі №905/671/19 Верховний Суд визнав право позивача на отримання компенсації за примусово вилучені акції у розмірі з розрахунку 54,3 грн за одну акцію і відповідні висновки підлягають врахуванню при розгляді справи №905/691/22 знідно з ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, то суд зазначає, що вказана постанова є обов?язковою до виконання, проте, не є преюдицією.
Зокрема, за змістом ст.75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування, зокрема, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Проте, здійснення Верховним Судом певного розрахунку в одній справі фактично не є встановленням наявності певних обставин, наявність яких не потребує доведення у іншій справі, склад учасників яких не є тотожнім.
Одночасно, зазначення судом будь-якої інстанції про преюдиційність ухваленого ним судового рішення не робить відповідний документ таким. Більш того, як зазначено самим касаційним судом у п.190 постанови від 15.06.2022р. у справі №905/671/19, Верховний Суд виходив з того, що у цій справі суд визначив не ринкову вартість акцій як таку, а суму справедливої компенсації, у значенні ч.5 ст.41 Конституції України, ч.3 ст.321 Цивільного кодексу України, ст.1 Протоколу 1 Конвенції, яку мав би отримати саме ОСОБА_10 за одну акцію в результаті примусового викупу його акцій відповідно до положень ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства».
При цьому, міноритарні акціонери, які виступають позивачами у справі №905/691/22, не були учасниками справи №905/671/19 й жодним чином не могли приймати участь у даній справі. Згідно з відомостями Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» на теперішній час в провадженні господарського суду Донецької області наявні справи №910/11303/22, №905/1060/21, №905/1203/21, №905/1086/21, №905/944/21, №905/925/21, №905/918/21, №905/828/21, №905/697/21 тощо з вимогами акціонерів до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод». Предмети позовів у даних справах та, як наслідок обставини, які підлягають доведенню, обсяг необхідних доказів є різними у кожній справі. Тобто, докази, які були надані сторонами по одній справі, не обов?язково є тотожніми доказам у іншій справі. Одночасно, вартість однієї акції також визначено позивачами по-різному.
На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст.227, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Зупинити провадження по справі №905/691/22 за позовом ОСОБА_1 , м.Львів, ОСОБА_2 , м.Львів, ОСОБА_3 , м.Львів, ОСОБА_4 , с.Білогородка, ОСОБА_5 , м.Львів, ОСОБА_6 , м.Харків до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка, Private Limited Liability Company Metinvest B.V. (Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Метінвест Б.В.»), м.Амстердам, Королівство Нідерланди, ОСОБА_7 , м.Київ про визнання правочину недійсним, стягнення сум компенсації за вилучені акції та сум збитків за неотримані дивіденди до набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/1926/18.
Вступну та резолютивну частини ухвали складено 09.05.2023р.
Повний текст ухвали складено 15.05.2023р.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.О.Паляниця