вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.05.2023м. ДніпроСправа № 904/464/23
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 316337грн.70коп., пені в розмірі 224168грн.16коп., 20% річних в розмірі 194112грн.52коп., інфляційних втрат в розмірі 172095грн.68коп., штраф в розмірі 533418грн.36коп.
Представники:
від позивача: Чумак О.В., ордер серія АЕ №1161622 від 02.11.2022, адвокат;
від відповідача: Таран А.Ю., ордер серія АЕ №1180021 від 13.02.2023, адвокат;
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 376337грн.70коп., пені в розмірі 224168грн.16коп., 20% річних в розмірі 194112грн.52коп., інфляційних втрат в розмірі 172095грн.68коп., штрафу в розмірі 533418грн.36коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань з оплати товару, поставленого на підставі договору поставки №27072020/1 від 27.07.2020.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки здійснив поставку та передав у власність відповідача товар на загальну суму 11369776грн.28коп., а відповідач прийняв товар. Це підтверджується товарно-транспортними накладними та видатковими накладними. Відповідач оплатив вартість товару частково в розмірі 10939438грн.58коп.
Позивач вказує, що на день подання позову наявна заборгованість в загальному розмірі 376337грн.70коп. за видатковими накладними: №1424 від 14.04.2022 в розмірі 42137грн.78коп., №1473 від 18.04.2022 в розмірі 48000грн., №1498 від 19.04.2022 в розмірі 48000грн., №1520 від 20.04.2022 в розмірі 48000грн., №1545 від 22.04.2022 в розмірі 48000грн., №1552 від 25.04.2022 в розмірі 48000грн., №1582 від 28.04.2022 в розмірі 48000грн., №1620 від 04.05.2022 в розмірі 46200грн.
Згідно з п.2.4 договору поставки оплата товару покупцем здійснюється на підставі наданого рахунку-фактури у розмірі 100% вартості товару протягом 14 календарних днів з дати поставки.
Позивач повідомляє, що оплату за поставлений товар відповідач здійснював з порушенням строків, визначених договором.
Посилаючись на п.6.1.1 договору, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 224168грн.16коп. за загальний період з 29.12.2020 по 23.01.2023 та штраф в розмірі 533418грн.36коп.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та п.6.1.1. договору позивач нарахував та заявив до стягнення 20% річних в розмірі 194112грн.52коп. за загальний період з 29.12.2020 по 23.01.2023 та інфляційних втрат в розмірі 172095грн.68коп. за загальний період 11.02.2021 по 23.01.2023.
Також позивач повідомив, що попередній (орієнтований) розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 20000грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 позовну заяву залишено без руху.
На адресу суду 31.01.2023 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.02.2023.
На адресу суду 09.02.2023 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає про часткову оплату відповідачем суми боргу на суму 60000грн., що підтверджується платіжними дорученнями №13708 від 27.01.2023 та №13722 від 31.01.2023.
Тому позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 316337грн.70коп., пені в розмірі 224168грн.16коп., 20% річних в розмірі 194112грн.52коп., інфляційних втрат в розмірі 172095грн.68коп., штраф в розмірі 533418грн.36коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 підготовче засідання відкладено до 07.03.2023. Прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" про зменшення розміру позовних вимог.
Наразі предметом розгляду у справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 316337грн.70коп., пені в розмірі 224168грн.16коп., 20% річних в розмірі 194112грн.52коп., інфляційних втрат в розмірі 172095грн.68коп., штраф в розмірі 533418грн.36коп.
На адресу суду 23.02.2023 надійшло клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 22.02.2023.
На адресу суду 23.02.2023 надійшов відзив на позовну заяву про незгоду із заявленими вимогами.
Відповідач просить закрити провадження в частині стягнення суми боргу в розмірі 376337грн.70коп.; відмовити в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 224168грн.16коп., 20% річних в розмірі 194112грн.52коп., інфляційних втрат в розмірі 172095грн.68коп., штрафу в розмірі 533418грн.36коп.; стягнути з позивача витрати на правову (професійну правничу) допомогу, понесені відповідачем, в розмірі 22000грн.
Посилаючись на пункт 2.4 договору №27072020/1 від 27.07.2020, відповідач вказує, що термін оплати за останню поставку товару настав 12.09.2022 на загальну суму 376337грн.70коп. Позивачем необґрунтовано нараховані санкції за всі поставки товар з моменту укладання договору.
Відповідач стверджує, що за партнерською угодою між сторонами були передбачені відстрочення платежу протягом 60днів та незначна затримка поставки товару, та посилається на лист ТОВ «Віста» №06/02 від 06.02.2023.
Відповідач повідомляє, що протягом дії договору позивач не заявляв претензій, попереджень або незгоди щодо строків оплати товару.
Відповідач зазначає, що заборгованість відповідача у даній справі виникла в період воєнного стану та вказує, про наявність обставин, що об'єктивно не залежать від волі відповідача (введення воєнного стану, зупинення діяльності та різка зміна купівельної спроможності). Наведені обставини, на думку відповідача, підтверджують об'єктивну обставину невеликої затримки строку оплати товару.
Відповідач просить суд врахувати, що порушення з його боку має винятковий характер, добросовісну поведінку відповідача (кошти відповідачем сплачувались поступово з метою зменшення заборгованості, наданий гарантійний лист про оплату сумами зі строками погашення заборгованості), позивачем не надано доказів понесення збитків у зв'язку із таким простроченням.
Відповідач вказує, що нараховані позивачем суми 3%річних, пені, штрафу, інфляційної складової є надмірним тягарем для товариства, враховуючи існуючий розмір суми боргу. Нарахування штрафних санкцій не має бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
На адресу суду 02.03.2023 надійшла відповідь позивача на відзив відповідача. Позивач зазначає про незгоду з доводами відповідача:
- здійснена відповідачем оплата суми боргу в розмірі 60000грн. не звільняє останнього від зобов'язання із сплати залишку суми боргу в розмірі 316337грн., заявленої позивачем в заяві про зменшення позовних вимог;
- при здійсненні поставок товару позивач керувався лише укладеним договором поставки №№27072020/1 від 27.07.2020, в якому чітко визначені строки виконання зобов'язань сторін;
- одностороннє згадування в листах відповідачем про інший строк оплати не є узгодженою позивачем зміною умов договору поставки і не є «партнерською угодою»;
- відповідач не надав доказів існування документу, який би змінював строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати за товар;
- відсутнє повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили, які б унеможливлювали або ускладнювали виконання його зобов'язання по оплаті товару;
- відсутні повідомлення відповідача про вплив форс-мажорних обставин на неможливість виконання грошового зобов'язання перед позивачем;
- відсутні докази вжиття відповідачем усіх залежних від неї заходів для недопущення господарського правопорушення;
- не наданий суду сертифікат Торгово-промислової палати України, який засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які б впливали на виконання зобов'язань відповідача за договором поставки.
- протягом дії договору поставки позивач поставив товару відповідачу за 166 видатковими накладними, відповідач своєчасно сплатив за товар за 50 видатковими накладними;
- гарантійний лист відповідача з пропозицією реструктуризації боргу позивач не отримував, відповідач не надав суду цей лист.
- листи відповідача на адресу позивача не мали на меті досудове врегулювання спору, носили характер відповіді на претензії та дії позивача, містили умови, які позивач повинен додатково виконати, щоб отримати грошові кошти за поставлений ним раніше товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2023 підготовче засідання відкладено до 22.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2023 продовжено строки підготовчого провадження на тридцять днів. Задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи "EasyCon". Підготовче засідання відкладено до 11.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 10.05.2023 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український національний продукт» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віста» (далі - покупець) було укладений договір поставки №27072020/1 від 27.07.2020 (далі - договір від 27.07.2020).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 27.07.2020 постачальник зобов'язався передати у встановлений в даному договорі строк у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.
Найменування (номенклатура, асортимент) товару визначається сторонами у рахунках та видаткових накладних. Сторони дійшли згоди, що у разі відсутності, окремої специфікації, підписаної сторонами на конкретну поставку, найменування (номенклатура, асортимент) вказуються у відповідній видатковій накладній на поставку товару, яка буде прирівнюватися до специфікації.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 договору від 27.07.2020 визначено, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України і вказується постачальником в рахунку-фактурі.
Загальну суму договору становить сума всіх накладних, на підставі яких здійснювалась поставка товару постачальником за цим договором.
Оплата товару покупцем здійснюється на підставі наданого рахунку-фактурі у розмірі 100% вартості товару протягом 14 календарних днів з дати поставки.
Зобов'язання покупця з оплати товару, вказане в п. 2.4. цього договору, вважається виконаним належним чином з моменту зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника в повному обсязі.
В пунктах 3.1, 3.2, 3.4 - 3.6 договору від 27.07.2020 сторони погодили, що поставка товару за цим договором здійснюється партіями згідно письмових замовлень покупця, направлених постачальнику на електронну пошту ukrnacprodukt@gmail.com.
Погодження постачальником такого замовлення та його прийняття до виконання здійснюється шляхом направлення відповідного підтвердження на наступну електронну пошту покупця 11@zlata.dp.ua. Загальна кількість, асортимент, ціна товару, інші істотні вимоги до товару, що підлягає поставці за цим договором, вказуються в видаткових товарних накладних, які оформляються по кожній окремій поставці товару, складених на підставі письмового замовлення покупця.
Постачальник здійснює поставку товару на умовах EXW м. Дніпро, вул. Запасна, 7 (згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року).
Постачальник здійснює поставку товару протягом п'яти робочих днів з дати письмового підтвердження про прийняття замовлення до виконання і виконання покупцем зобов'язань по оплаті товару, зазначених в абз. 1 п. 2.4. цього договору.
За цим договором постачальник має право дострокової поставки товару.
Передача (приймання-здавання) товару здійснюється на складі постачальника, розташованому за адресою, зазначеною в п.3.3. цього договору, якщо інша адреса не узгоджена сторонами в письмовій формі.
Передача товару оформлюється шляхом позначки про отримання товару на примірнику товарно-транспортної та видаткової накладної, скріплених підписом уповноваженого представника покупця, поставка вважається завершеною з моменту передачі товару покупцеві. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця під час передачі товару.
Повноваження осіб, які здійснюють приймання товару від імені покупця (за винятком випадків приймання товару безпосередньо керівником суб'єкта господарювання - юридичної особи покупця або безпосередньо приватним підприємцем покупцем) покупець зобов'язаний підтверджувати відповідним дорученням (довіреністю) на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до умов підпунктів 6.1.1, 6.1.2 пункту 6.1 договору від 27.07.2020 за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості, за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
За прострочення виконання грошового зобов'язання крім сплати неустойки покупець зобов'язується сплатити постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від суми заборгованості.
У разі прострочення поставки товару за підтвердженим замовленням постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 0,1% від вартості не поставленого, несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.
Згідно з пунктом 6.2 договору від 27.07.2020 до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності три роки.
В пункті 8.1 договору від 27.07.2020 вказано, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженим представниками сторін. Контракт буде автоматично продовжено до наступного календарного року, якщо не буде припинено жодної сторони протягом 15 днів з дати завершення.
В матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору протягом 2020 - 2022років.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом періоду грудень 2020року - серпень 2022 року на виконання умов договору від 27.07.2020 позивач поставив та передав у власність відповідача товар на загальну суму 11369776грн.28коп.(з ПДВ). Відповідач не оспорює цю обставину.
До звернення позивача до суду відповідач сплатив вартість отриманого товару в розмірі 10939438грн.58коп.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 376337грн.70коп., позивач наполягав на відсутності оплати вартості товару, переданого відповідно до видаткових накладних - №1424 від 14.04.2022 в розмірі 42137грн.78коп., №1473 від 18.04.2022 в розмірі 48000грн., №1498 від 19.04.2022 в розмірі 48000грн., №1520 від 20.04.2022 в розмірі 48000грн., №1545 від 22.04.2022 в розмірі 48000грн., №1552 від 25.04.2022 в розмірі 48000грн., №1582 від 28.04.2022 в розмірі 48000грн., №1620 від 04.05.2022 в розмірі 46200грн.
Посилання відповідача на узгодження сторонами зміни строку оплати товару та відстрочення оплати товару на 60днів не підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Договором від 27.07.2020 не передбачено іншого способу внесення змін до договору, ніж передбачено в чинному законодавстві. Докази внесення змін до пункту 2.4 договору від 27.07.2020 шляхом укладення сторонами додаткової угоди відповідачем не надані.
З огляду на положення пункту 2.4 договору від 27.07.2020, відповідач мав сплатити вартість отриманого товару протягом 14 календарних днів з дати поставки за вищевказаними видатковими накладними:
№1424 від 14.04.2022 - в строк до 28.04.2022включно;
№1473 від 18.04.2022 - в строк до 02.05.2022включно;
№1498 від 19.04.2022 - в строк до 03.05.2022включно;
№1520 від 20.04.2022 - в строк до 04.05.2022включно;
№1545 від 22.04.2022 - в строк до 06.05.2022включно;
№1552 від 25.04.2022 - в строк до 09.05.2022включно;
№1582 від 28.04.2022 - в строк до 12.05.2022включно;
№1620 від 04.05.2022 - в строк до 18.05.2022включно.
Твердження відповідача, що оплата товару мала відбутись після останньої поставки товару, є помилковим та спростовано положеннями пункту 2.4 договору від 27.07.2020.
Після звернення позивача до суду з позовом відповідач сплатив вартість отриманого товару в розмірі 60000грн. У зв'язку з цим позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в цій частині з 376337грн.70коп. до 316337грн.70коп., яка прийнята до розгляду судом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 617 Цивільного кодексу України дійсно передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Водночас, наведена норма не передбачає звільнення відповідача від обов'язку виконувати грошове зобов'язання.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 316337грн.70коп., підтверджені матеріалами справи, тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач несвоєчасно сплачував вартість товару, отриманого протягом грудень 2020року - серпень 2022року.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та підпункту 6.1.1 пункту 6.1 договору від 27.07.2020 позивач нарахував та заявив до стягнення 20% річних в розмірі 194112грн.52коп. за загальний період з 29.12.2020 по 23.01.2023 та інфляційних втрат в розмірі 172095грн.68коп. за загальний період лютий 2021 - січень 2023.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок 20% річних. Позивач припустився помилок при визначенні сум 20% річних (нарахування відбувалось на повну суму в день її часткової оплати).
За розрахунком суду обґрунтований розмір 20% річних за загальний період з 29.12.2020 по 23.01.2023 дорівнює 172752грн.97коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення 20% річних в розмірі 21359грн.55коп. слід відмовити.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової. Розрахунок містить помилки. За розрахунком суду обґрунтований розмір інфляційної складової за загальний період лютий 2021 - січень 2023 становить 160095грн.53коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 12000грн.15коп. слід відмовити.
На підставі підпункту 6.1.1 пункту 6.1 договору від 27.07.2020 за порушення строків оплати вартості товару, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 224168грн.16коп. за загальний період з 29.12.2020 по 23.01.2023 та 10% штрафу в розмірі 533418грн.36коп.
Суд перевірив складений позивачем розрахунок пені. Позивач припустився помилок при визначенні сум пені (нарахування відбувалось на повну суму в день її часткової оплати).
За розрахунком суду обґрунтований розмір пені, що підлягає стягненню за загальний період з 29.12.2020 по 23.01.2023, становить 221841грн.75коп. Позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2326грн.41коп. не підлягають задоволенню.
Суд перевірив розрахунок штрафу, складений позивачем. Розрахунок не містить арифметичних помилок.
Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат.
Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України.
Враховуючи матеріали справи суд вирішив зменшити розмір штрафу на 30% з 533418грн.36коп. до 373392грн.86коп.
Суд відхиляє посилання відповідача на існування форс-мажорних обставин (введення воєнного стану, зупинення діяльності та різка зміна купівельної спроможності) в якості підстави для звільнення від сплати заявлених позивачем до стягнення сум пені, штрафу.
По-перше, відповідач несвоєчасно виконував грошові зобов'язання, строк виконання яких виник до введення дати введення воєнного стану на території України на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022.
По-друге, воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів впливу саме воєнного стану на можливість виконання зобов'язань за договором. Поставка товару відбувалась і після 24.02.2022.
Втретє, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
В даному випадку відповідач не надав доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення в повному обсязі виконання конкретних зобов'язань за договором.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 21066грн.69коп. При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру штрафу покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи.
Оскільки судом прийнята заява про зменшення позовних вимог, судовий збір у розмірі 900грн. (60000грн. х 1,5%) підлягає поверненню позивачу.
Суд звертає увагу позивача на те, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" позивач має право подати суду клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" про стягнення суми боргу в розмірі 316337грн.70коп., пені в розмірі 224168грн.16коп., 20% річних в розмірі 194112грн.52коп., інфляційних втрат в розмірі 172095грн.68коп., штраф в розмірі 533418грн.36коп. - задовольнити частково.
Зменшити розмір штрафу на 30% з 533418грн.36коп. до 373392грн.86коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" (ідентифікаційний код: 32007578; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 11, кв. 45) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" (ідентифікаційний код: 39993371; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Магдалинівська, буд. 1А) суму боргу в розмірі 316337грн.70коп., пеню в розмірі 221841грн.75коп., 20% річних в розмірі 172752грн.97коп., інфляційні втрати в розмірі 160095грн.53коп., штраф в розмірі 373392грн.86коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 21066грн.69коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні 10.05.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписаний 18.05.2023.
Суддя Р.Г. Новікова