пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
17 травня 2023 року Справа № 903/274/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Савчука Миколи Ростиславовича
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Карпінської Ольги Ігорівни
про стягнення 13310грн. 48коп.
встановив: ФОП Савчук Микола Ростиславович (позивач) звернувся до суду з позовом до ФОП Карпінської Ольги Ігорівни (відповідача) про стягнення 13310грн. 48коп., з яких: 4277грн. 19коп. заборгованості по сплаті суборенди, 1280грн. 35коп. заборгованості по компенсації комунальних послуг, 1180грн. штрафу згідно п. 4.13 договору №05/05/22, 5900грн. штрафу згідно п. 7.5. договору №05/05/22, 32грн. 12коп. - 3% річних, 47грн. 16коп. інфляційних втрат, 593грн. 66коп. пені. Також просить стягнути з відповідача 2684грн. витрат по сплаті судового збору та 3000грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору суборенди нежитлового приміщення №05/05/22 від 05.05.2022р. щодо здійснення оплати за суборенду приміщення та комунальні послуги.
Ухвалою суду від 21.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.
29.03.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ФОП Карпінська О.І. зазначає, що орендоване приміщення нею було звільнене 19 вересня 2022 року, що підтверджується рахунком-фактурою №5-00000086 від 15.09.2022 року. Проте 19.09.2022 року позивач не надав акт приймання-передачі приміщення та повідомив про необхідність оплатити кошти за пошкоджені стіни та вхідні двері. Про пошкодження майна відповідач заперечує, а тому не визнає нарахований позивачем штраф згідно п.4.13 Договору на суму 1180грн. Через військові дії вона тимчасово виїзджала з міста Луцька, відтак, не отримувала надіслані позивачем листи. також повідмляє, що орендна плата за грудень 2022 року була оплачена як гарантійний платіж. Просить суд зменшити розмір нарахованого згідно п.7.5 Договору штрафу у розмірі 5900грн. до розміру орендної плати за місяць - 1180грн та прийняти даний відзив до уваги.
05.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю підтримує вимоги, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити та зазначає, що приміщення передавалося суборендарю без пошкоджень. Різниця, яку відповідач не оплатила згідно актів здачі-прийняття робіт у розмірі 1180грн була автоматично зарахована в рахунок оплати за серпень 2022 з коштів гарантійного платежа у розмірі 1180грн. Неповернення об'єкта суборенди за договором після закінчення строку дії договору відбулося лише з вини самого суборендаря (відповідача), яка не повернула і не намагалася повернути об'єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк. Щодо можливості зменшення нарахованого штрафу, зазначає, що сума штрафу не перевищує розмір основного зобов'язання.
Також, 05.04.2023 представник позивача подав письмові пояснення, в яких позовну заяву повністю підтримує та просить її задовольнити.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
05 травня 2022 року між ФОП Савчуком Миколою Ростиславовичем (далі - Орендар, Позивач) та ФОП Карпінською Ольгою Ігорівною (далі - Суборендар, Відповідач) укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 05/05/22 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендар зобов'язується передати у строкове платне користування частину нежитлової будівлі автогаражів з адмінприміщеннями, що знаходиться за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Підгаєцька, 3Б, площею 11,8 м2 (надалі - Об'єкт суборенди) та позначене на Технічному паспорті будівлі автогаражів з адмінприміщеннями цифрою « 19», а Суборендар зобов'язується прийняти Об'єкт суборенди та сплачувати Орендарю суборендну плату відповідно до умов даного Договору. Даний Договір не може суперечити Договору оренди нежитлового приміщення №01/12/21 від 01 грудня 2021 року, за яким Приватне підприємство «Пересувна механізована колона №19» є Орендодавцем. Письмова згода Орендодавця за Договором оренди нежитлового приміщення № 01/12/21 від 01 грудня 2021 року є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно п. 1.2 Договору об'єкт суборенди перебуває в користуванні Орендаря на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 01/12/21 від 01 грудня 2021 року. Власником Об'єкта суборенди є Орендодавець за Договором оренди нежитлового приміщення № 01/12/21 від 01 грудня 2021 року.
Передача в суборенду Об'єкта суборенди оформляється відповідним актом приймання-передачі, що є додатком до даного Договору та становить невід'ємну його частину. Об'єкт суборенди надається Суборендарю для здійснення підприємницької діяльності (п.1.4, 1.5 Договору).
Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору він набуває чинності від дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022 р. Сторони цього Договору визначають, що датою початку використання Об'єкта суборенди Суборендарем є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі Об'єкта суборенди.
Згідно п.3.1, 3.2 Договору за користування Об'єктом суборенди Суборендар щомісячно сплачує суборендну плату у розмірі 1180 грн. без ПДВ. До суми суборендної плати не включаються витрати за спожиті Суборендарем комунальні послуги та послуги зв'язку (інтернет). Суборендна плата сплачується Суборендарем не пізніше 5-ти (п'яти) банківських днів місяця наступного звітним. Суборендар зобов'язується сплатити на користь Орендаря суборендну плату за перший місяць користування об'єктом суборенди (травень 2022 року) та за останній місяць (в якості гарантійного платежу) користування Об'єктом суборенди до 10.05.2022 включно грошові кошити в розмірі 2169,68грн.
Відповідно до пункту 3.4.1. Договору крім суборендної плати, зазначеної у п.3.1 цього Договору, Суборендар компенсує Орендарю витрати, пов'язані із забезпеченням Об'єкта суборенди електричною енергією, тепло, водопостачанням, за послуги з охорони території, прилеглої до Об'єкта суборенди, та послуги за вивезення сміття, прибирання території й інші витрати у випадку, якщо Орендар несе такі витратну зв'язку з діяльністю Суборендаря. Розмір компенсації розраховується на підставі тарифів підприємств - постачальників комунальних послуг і складеного Орендарем розрахунку споживання Суборендарем зазначених послуг згідно з виставленими Орендарем до оплати рахунками у порядку, передбаченому в п. 3.3.4 цього Договору.
Суборендар оплачує (компенсує) витрати з утримання Об'єкта суборенди (комунальні послуги) у повному обсязі на підставі рахунків, виставлених Орендарем, протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку. Датою отримання рахунку вважатиметься дата підписання рахунку Суборендарем або його уповноваженим представником, або (на розсуд Орендаря) четвертий календарний день, починаючи з дня, зазначеного у відповідній квитанції (іншому документі) поштового відділення зв'язку, що є підтвердженням надсилання відповідного рахунку рекомендованою поштою (п.3.4.4 Договору).
Згідно п.4.5 договору, якщо погіршення стану Об'єкта суборенди стало з вини Суборендаря або в результаті встановлення чи використання ним самостійно установленого спеціального і (або) побутового устаткування, Суборендар зобов'язаний компенсувати Орендарю витрати на ремонт Об'єкта суборенди протягом п'яти календарних днів з моменту отримання повідомлення Орендаря про понесення таких витрат. Таке повідомлення повинно бути надіслано із копіями документів, що підтверджують оплату таких витрат. Датою отримання Суборендарем зазначеного повідомлення від Орендаря вважається четвертий календарний день, з дня відправлення відповідного повідомлення Орендарем поштовим зв'язком.
Після закінчення строку дії цього Договору Суборендар зобов'язаний повернути Об'єкт суборенди Орендарю у тому стані, у якому він його одержав, з урахуванням норм природного зносу (амортизації). За фактом прийому-передачі Об'єкта суборенди складається акт приймання-передачі (п.4.11 Договору).
Згідно п.4.13 Договору за один календарний місяць до закінчення строку Договору суборенди, Суборендар, у випадку пошкодження (погіршення стану) Об'єкта суборенди, зобов'язаний провести додатковий косметичний ремонт Об'єкта суборенди, за погодженим із Орендарем та Орендодавцем кошторисом, загальною вартістю не менше розміру місячної орендної плати. За невиконання пункту 4.13. даного Договору, Суборендар сплачує Орендарю штраф в розмірі місячної орендної плати.
Відповідно до п.6.1-6.4 Договору після спливу строку дії Договору у відповідності до п. 2.1. цього Договору або у разі дострокового припинення Договору, в тому числі у випадку, передбаченому пунктом 10.9. цього Договору, Суборендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів повернути Орендарю Об'єкт суборенди. Об'єкт суборенди підлягає поверненню Орендарю у тому стані та з тими поліпшеннями, які неможливо відокремити, з якими Об'єкт суборенди експлуатувався Суборендарем, але не гірше стану, у якому воно передавалося в суборенду, з урахуванням природного зносу. Якщо протягом строку, передбаченого п 6.1. Суборендар не повернув Орендарю Об'єкт суборенди, останній має право самостійно звільнити Об'єкт суборенди від майна Суборендаря та прийняти його на тимчасове зберігання. Суборендар зобов'язаний, у такому випадку, відшкодувати Орендарю витрати, понесені у зв'язку із звільненням Об'єкта суборенди від майна Суборендаря та його зберіганням. Факт повернення Суборендарем Об'єкта суборенди Орендарю посвідчується актом прийманню передачі, підписаним Сторонами або їх уповноваженими представниками та скріпленим печатками Сторін (у разі їх наявності). Об'єкт суборенди вважається поверненим Орендарю з дати підписання
Сторонами акту приймання-передачі. До порядку приймання-передачі Об'єкта суборенди при його поверненні від Суборендаря до Орендаря застосовуються ті ж самі правила, як і при його передачі в суборенду згідно з п. 2.2. цього Договору.
Згідно п.7.4, 7.5 Договору за несвоєчасне здійснення оплати за цим Договором, Суборендар сплачує на користь Орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, від суми не перерахованих вчасно грошових коштів, за кожен день прострочення платежу. У разі затримки повернення Об'єкта суборенди, Суборендар сплачує Орендарю штраф у п'ятикратному розмірі суборендної плати за відповідний місяць.
Договір може бути припинений достроково за взаємною письмовою згодою сторін (п.10.1).
Суборендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту припинення використання Об'єкта суборенди підписати зі свого боку двосторонній акт приймання-передачі (повернення) Об'єкта суборенди, в іншому випадку Орендар має право скласти акт приймання-передачі Об'єкта суборенди в односторонньому порядку, що матиме юридичну силу, а також має право звільнити приміщення від майна Суборендаря та прийняти це майно на відповідальне зберігання (з подальшим відшкодуванням усіх понесених витрат за рахунок Суборендаря). У разі припинення цього Договору, Суборендар зобов'язаний сплатити суборендну плату за фактичний час використання Об'єкта суборенди протягом 5 (п'яти) днів з моменту припинення даного Договору (п.10.4 Договору).
Згідно п.10.5 Договору Суборендар зобов'язаний сплатити суборендну плату за весь фактичний час використання Об'єкта суборенди до моменту його передачі (повернення) Орендарю, незалежно від термінів дії цього Договору.
Договір оренди підписані сторонами без зауважень.
На виконання умов договору 06 травня 2022 року відповідно до Акту приймання-передачі № 1 Об'єкта суборенди згідно Договору суборенди нежитлового приміщення № 05/05/22 від 05.05.2022 Орендарем передано Суборендарю Об'єкт суборенди, а саме: частину нежитлової будівлі автогаражів з адмінприміщеннями, що знаходиться за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, площею 11,8 м2 та позначене на технічному паспорті цифрою « 19». Підписанням даного Акту сторони погодили, шо не мають жодних претензій з приводу об'єкта суборенди, що передається (п.3).
Виставлені відповідачу рахунки були оплачені відповідачем. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2022р - вересень 2022р підписані ФОП Карпінською О.І.
Позивач зазначає, що відповідач умови договору суборенди в частині сплати орендної плати починаючи з жовтня 2022 року не виконувала та не компенсовувала комунальні послуги. Повідомлення про розірвання договору на адресу позивача не надходило.
04.10.2022 на адреси відповідача, які зазначені у договорі та у ЄДР позивачем надіслано повідомлення про оплату суборенди та комунальних послуг за вересень 2022 року разом з рахунком-фактурою 00000091 від 04.10.2022 на загальну суму 585 грн. 55 коп. та Актом здачі-прийняття робіт №5-0000072.
Також, 15.11.2022 відповідачу були надіслані повідомлення про оплату суборенди та комунальних послуг за жовтень 2022 року разом з рахунком-фактурою № 5-00000101 від 14.11.2022 на загальну суму 1515 грн. 50 коп. та Актом здачі-прийняття робіт №5- 0000083.
12.12.2022 позивач направив відповідачу повідомлення про оплату суборенди та комунальних послуг за листопад 2022 року та закінчення терміну Договору суборенди нежитлового приміщення № 05/05/2022 разом з рахунком -фактурою № 5-00000110 від 12.12.2022 на загальну суму 1524 грн. 85 коп. та Актом здачі-прийняття робіт № 5-0000090.
Вказані документи були надіслані відповідачу цінним листом з описом вкладення.
Оплата по рахунках або заперечення щодо оплати від відповідача позивачу не надходили.
31 грудня 2022 року закінчився термін суборенди приміщення (пункт 2.1. Договору).
Відповідоно до п.6.1 Договору відповідач був зобов'язаний протягом 5 робочих днів повернути орендарю Об'єкт суборенди. Проте, орендоване приміщення не було повернуте відповідачем, повідомлення про звільнення об'єкта суборенди позивачу не надходили, акт повернення не укладався. Станом на 09.01.2023 об'єкт суборенди не було звільнено.
09.01.2023 у зв'язку з тим, що об'єкт суборенди відповідачем не було звільнено після закінчення терміну суборенди, відповідно до вимог пункту 6.2 Договору, Орендар самостійно повернув об'єкт суборенди (у складі комісії), про що було складено Акт приймання - передачі № 2 (повернення).
Крім іншого, в Акті приймання-передачі № 2 (повернення), було зазначено, що приміщення зазнало пошкоджень та знаходиться в незадовільному для користування стані, а саме: пошкоджені двері в кабінет (наявні механічні ушкодження, знищено частину покриття дверей), пошкодження стін та стелі, а саме: наявні потертості, вбиті цвяхи в стіну (які встановлені в кількості 2 штуки без згоди Орендаря чи Орендодавця);об'єкт суборенди потребує косметичного ремонту у зв'язку з пошкодженнями. Об'єкт суборенди вільний від майна суборендаря.
09.01.2023 відповідачу була надіслана вимога про сплату коштів за суборенду за вересень-листопад 2022 року та відшкодування збитків - штрафу у розмірі 1180грн за пошкодження об'єкта суборенди згідно п.4.13 Договору. До вимоги були додані акти, фотознімки пошкоджень, рахунки-фактури та акт звірки, що підтверджується накладними укрпошти та описами вкладення від 09.01.2023.
Враховуючи умови п.3.4.4 Договору, рахунки вважаються врученими 13.01.2023 та враховуючи три дні на оплату, 16.01.2023 відповідач повинен був здійснити оплату заборгованості по суборенді.
23 лютого 2023 року на адреси відповідача було повторно направлено вимогу від 22.02.2023 про сплату коштів та відшкодування збитків згідно Договору, а саме: 4277,19грн заборгованості по сплаті суборенди (вересень 2022 - 09.01.2023), 1280,35грн заборгованості по сплаті комунальних послуг та 1180 штрафу згідно п.4.13 Договору, що підтверджується накладними укрпошти та описами вкладення від 22.02.2023.
Таким чином, позивач зазначає, що з моменту укладення Договору суборенди нежитлового приміщення № 05/05/22 до дня звільнення суборендованого приміщення (з 05.05.2022 по 08.01.2023) відповідачем не сплачено 4277,19грн заргованості по сплаті суборенди, 1280,35грн заборгованості по компенсації комунальних послуг.
Згідно виписки з АТ КБ «Приватбанк» від 08.03.2023 за період з 01.05.2022 по 17.03.2023 відповідачем було сплачено 7044,49грн коштів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір, який укладено між сторонами, є договором суборенди (піднайму).
Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст.761 ЦК України).
Суборенда (інша назва - піднайм) - це передача орендарем об'єкта, який він орендував (найняв), у користування чи володіння іншій особі. Незалежно від назви укладеного договору (договір оренди, договір суборенди, договір найму, договір піднайму) суть відносин, які виникають за ним не змінюється, - це суборенда (піднайм), що регулюється ст.774 ЦК України.
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч.3 ст.774 ЦК України).
Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відзиві відповідач не заперечує щодо наявної заборгованості, водночас звернув увагу, що 10.05.2022 ним було оплачено вартість суборенди за травень 2022 р - перший місяць суборенди та в якості гарантійного платежа за грудень 2022 р. - останній місяць суборенди згідно п.3.2 Договору на суму 2169,68грн., а тому вважає, що вимога щодо сплати суборендної плати за грудень 2022 року є необгрунтованою.
Проте, відповідачу було виставлено рахунок на суму 1759 грн. 38 коп (за оренду нижитлового приміщення за серпень 2022, компенсацію витрат електроенергії за серпень 2022 року, компенсацію комунальних послуг за серпень 2022 року) та 1034 грн 29 коп. (за оренду нижитлового приміщення за частину вересня 2022 року, компенсацію витрат електроенергії за вересень 2022 року та компенсацію комунальних послуг за вересень 2022 року). Загальна сума до сплати 2793 грн. 67 коп. ФОП Карпінською О.І. 15.09.2022 сплачено лише 1613 грн. 67 коп. Різниця, яку відповідач не оплатила згідно актів здачі-прийняття робіт в розмірі 1180 грн. позивачем була зарахована в рахунок оплати за серпень 2022 року з коштів гарантійного платежа у розмірі 1180 грн.
Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача становить: 4277,19грн заргованості по сплаті суборенди та 1280,35грн заборгованості з компенсації комунальних послуг, всього 5557,54грн, підтверджена матеріалами справи, є підставною та підлягає до стягнення.
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 1180грн. штрафу згідно п. 4.13 договору, 5900грн. штрафу згідно п. 7.5. договору, 32грн. 12коп. - 3% річних за період з 17.01.2023 по 15.03.2023, 47грн. 16коп. інфляційних втрат за лютий 2023 року та 593грн. 66коп. пені з 08.10.2022 по 15.03.2023.
Щодо стягнення з відповідача 1180грн. штрафу згідно п. 4.13 договору за пошкодження (погіршення стану) об'єкта суборенди суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що перелічені у акті недоліки приміщення виникли з вини відповідача. Крім того, в акті приймання-передачі №1 від 06 травня 2022 року сторони не зазначали про наявність або відсутність недоліків чи пошкоджень об'єкта суборенди. Поряд із цим, пунктом 4.11 Договору сторони погодили, що після закінчення строку дії цього Договору Суборендар зобов'язаний повернути Об'єкт суборенди Орендарю у тому стані, у якому він його одержав, з урахуванням норм природного зносу (амортизації).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення 1180грн штрафу згідно п.4.13 Договору.
Крім того, розглянувши розрахунки позивача, суд встановив, що нарахування 32грн. 12коп. - 3% річних та 47грн. 16коп. інфляційних втрат здійснене позивачем із врахуванням суми боргу (5557,54грн) та штрафу (1180грн згідно п. 4.13 договору), що є неправильним, оскільки штраф не є боргом.
Суд здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу 5557,54грн за вказаний період дійшов висновку, що підставними та підлягають до стягнення 26,48грн - 3% річних та 38,90грн інфляційних втрат.
Пеня у розмірі 593грн. 66коп. нарахована позивачем на суму боргу 4277,19грн., є підставною та підлягає до стягнення.
Враховуючи несвоєчасну передачу орендованого приміщення відповідачем, що підтверджується відсутністю двостороннього акту передачі об'єкта суборенди, що не заперечується відповідачем, вимога про стягнення 5900грн штрафу згідно п.7.5 Договору (у 5-тикратному розмірі суборендної плати за відповідний місяць) є підставною та підлягає до задоволення.
Водночас, відповідач у відзиві на позов просить суд зменшити розмір нарахованого штрафу до розміру одномісячного суборендного платежу - 1180грн.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи N 904/4685/18).
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити розмір штрафу.
З огляду на неподання позивачем доказів понесення ним збитків внаслідок допущених відповідачем порушень умов договору, а також те, що пред'явлений до стягнення штраф є більшим від суми заборгованості, врахувавши інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру нарахованого штрафу на 50 % згідно ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України до 2950грн.
За наведених вище обставин позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2950грн. В позові в частині стягнення 2950грн слід відмовити.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення частково.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, у позовній заяви позивач також просить стягнути з відповідача 3000грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження зазначених витрат представник позивача надав суду копію договору №06/01 про надання правничої допомоги від 06.01.2023, укладеного ФОП Савчуком М.Р. та адвокатом Лавренюком Б.О., розрахункової квитанції №1 від 06.01.2023 на суму 3000грн, підписаного сторонами акту наданих послуг №1 від 17.03.2023, ордеру на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно п. 1.1, 3.1, 3.2 Договору про надання правничої допомоги, Адвокат зобов'язується надавати Клієнту адвокатські послуги. Вартість послуг адвоката (гонорар) становить 3000грн. Гонорар сплачується Клієнтом готівкою в день укладення Договору (на умовах передоплати).
Відповідно до підписаного адвокатом та позивачем Акту наданих послуг №1 від 17.03.2023 Клієнт визнає та приймає, що Адвокатом надано наступні послуги за Договором по справі за позовом фізичної особи-підприємця Савчука М.Р. до фізичної особи-підприємця Карпінської О.І. про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ: з'ясування фактичних обставин справи та вивчення наданих Клієнтом документів; надання правничої консультації щодо формування позиції Клієнта; аналіз законодавства та узагальнення судової практики по суті правового питання; консультація щодо оформлення Акту приймання-передачі № 2 (повернення) згідно Договору суборенди нежитлового приміщення № 05/05/22 від 05 травня 2022 року; підготовка вимог про сплату заборгованості та штрафних санкцій в кількості 02 штуки - від 09.01.2023 та від 22.02.2023; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості. Сторони погодили, що вартість послуг (гонорар) становить 3 000 грн. без ПДВ.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову.
Водночас, згідно п.3 ч.4 ст.129 ГПК України нші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2730,19грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Карпінської Ольги Ігорівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Савчука Миколи Ростиславовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 9166грн 58коп (в тому числі: 4277грн 19коп заборгованості по сплаті суборенди, 1280грн 35коп заборгованості по компенсації комунальних послуг, 26грн 48коп - 3% річних, 38грн 90коп інфляційних втрат, 593грн 66коп пені та 2950грн штрафу), а також 2443грн 26коп витрат по сплаті судового збору та 2730грн 91коп на професійну правову допомогу.
3. У позові в частині стягнення 4143грн 90коп (в тому числі: 1180грн штрафу згідно п.4.13 договору, 5грн 64коп - 3% річних, 8грн 26коп інфляційних втрат та 2950грн штрафу згідно п.7.5 договору) відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення відповідно до ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 17.05.2023.
Суддя О. Г. Слободян