пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
про зупинення провадження у справі
16 травня 2023 року Справа № 903/277/23
Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали по справі № 903/277/23
за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради та Західного офісу Держаудитслужби
до відповідачів:
1) Нововолинського наукового ліцею Волинської обласної ради
2) ОСОБА_1
про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю та стягнення 570478,29 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача-1: н/з;
від позивача-2: н/з;
від відповідача-1: Бик О. В., адвокат, ордер серія АС № 1057481 від 01.05.2023, Хільковець І. П., директор, розпорядження № 39 від 14.02.2022;
від відповідача-2: н/з;
від прокуратури: Гудков М. В., прокурор, посвідчення № 071757 від 01.03.2023.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивні частини ухвали.
заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Волинської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Волинської обласної ради та Західного офісу Держаудитслужби до Нововолинського наукового ліцею Волинської обласної ради, ОСОБА_1 в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення тендерного комітету Нововолинського наукового ліцею-інтернату Волинської обласної ради, оформлене протоколом його засідання від 12.03.2019 №10, про визначення фізичної особи-підприємця Зубчик Валентини Іванівни переможцем конкурентної процедури закупівлі №UА-2019-02-14-001034-а та акцепт її пропозиції (намір укласти договір про закупівлю із переможцем відкритих торгів);
- визнати недійсним договір поставки від 27.03.2019 №3, укладений між Нововолинським науковим ліцеєм-інтерн атом Волинської обласної ради та фізичною особою-підприємцем Зубчик Валентиною Іванівною (конкурентна процедура закупівлі №UА-2019-02-14-001034-а);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Нововолинського наукового ліцею Волинської обласної ради 570478,29 грн, а з Нововолинського наукового ліцею Волинської обласної ради одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 570478,29 грн стягнути в дохід держави.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що підприємці Зубчик В. І. та ОСОБА_2 під час участі у тендері (торгах), проведеному відповідачем-1, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель, у відповідності до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, дане твердження на переконання прокурора, підтверджується рішенням Адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.03.2020 № 4 по справі за № 19-19. Додатково зазначають, що такі дії відповідача-2 спричинили порушення інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення останнім порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання товару за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створені учасниками тендеру її видимості, наслідком чого стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання товару з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
Ухвалою суду від 21.03.2023 постановлено звернутись до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичних осіб ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 та зобов'язано Управління Державної міграційної служби України у Волинській області надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) .
На виконання вимог ухвали суду від 21.03.2023 Управлінням Державної міграційної служби України у Волинській області надано відповідь щодо запитуваної інформації, де вказано, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 30.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.05.2023, запропоновано відповідачам надати відзив на позов, прокурору та позивачу - відповідь на відзиви; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України; запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів подати суду: письмові пояснення щодо заявленого позову та наявні докази, відповідно до ст.168 ГПК України (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали), копії яких з додатками надіслати іншим учасникам справи, докази надіслання (опис вкладення) надати суду.
10.04.2023 позивач-2 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав пояснення № 130313-15/920-2023 від 06.04.2023 в якому просить позов задовольнити повністю, при цьому вказує, що відповідно до наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області від 04.07.2022 № 14-з проведено з 05.07.2022 по 10.08.2022 перевірку закупівель у Нововолинському науковому ліцеї Волинської обласної ради, якою встановлено ряд порушень, а саме: п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922-VIII, п. 2 ч. 4 ст. 36 цього ж Закону (в редакції чинній на дату укладання договорів у 2018 та 2019 роках), ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, що відображені в акті перевірки від 10.08.2022 № 03-22/03. Так, Нововолинським науковим ліцеєм Волинської обласної ради необґрунтовано внесено зміни до договорів на закупівлю продуктів харчування, що призвело до їх закупівлі за завищеними цінами, зокрема ліцеєм укладено додаткові угоди до договору від 27.03.2019 № 3 з ФОН Зубчик В. І. на закупівлю м'яса щодо підвищення ціни за одиницю товару при відсутності коливання цін на ринку, що свідчить про необґрунтоване внесення змін до договору. Внаслідок вказаного порушення у період з травня 2019 по січень 2020 року ліцею здійснювалося постачання вказаної м'ясної продукції за завищеною ціною, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 61 712,14 грн. У зв'язку з даними обставинами, Управлінням направлено директору Нововолинського наукового ліцею Волинської обласної ради лист-вимогу від 19.08.2022 № 130303-14/1613- 2022 “Про усунення виявлених перевіркою порушень законодавства”, зокрема щодо забезпечення відшкодування на користь Нововолинського наукового ліцею Волинської обласної ради матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 61 712,14 грн заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості товару після вкладання додаткових угод до договору від 27.03.2019 № 3 укладеного з ФОП Зубчик В. І., інформація про відшкодування матеріальної шкоди (збитків) Управлінню не надходила. Також зазначає, що орган державного фінансового контролю не має права звертатися до суду із позовами про визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору про закупівлю та стягнення коштів з не підконтрольних установ. В даному випадку ФОП Зубчик Валентина Іванівна є не підконтрольного установою Управлінню. Дані пояснення з додатками приєднано до матеріалів справи.
17.04.2023 відповідач-2 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в позові, оскільки даний позов є безпідставним та необґрунтованим, при цьому зазначає, що в позовній заяві прокурор на підтвердження умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства посилається лише на рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.03.2020 № 4 по справі № 19-19. Вказує, що доказів, які підтверджують намір (вину) порушити публічний порядок, а також те, що договір суперечить інтересам держави і суспільства не надано, не зазначено жодних порушень Закону України “Про публічні закупівлі” при проведені процедури закупівлі та при укладені оспорюваного договору, а лише наявне посилання на антиконкурентні узгоджені дії. Звертає увагу суду, що відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, що діяла на момент проведення процедури закупівлі та укладення договору) не існувало підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі (ст. 17 закону), підстав для відхилення тендерної пропозиції (ст. 30 закону), а оспорюваний договір про закупівлю товарів укладений з врахуванням вимог встановлених ст. 36 зазначеного закону. Також зазначає, що при виявлені факту вчинення суб'єктом господарювання порушення, відповідний суб'єкт владних повноважень має діяти в межах граничних строків, встановлених ч.1 ст.250 Господарського кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених даною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій, і відповідно стягнення в дохід держави при визнанні правочину недійсним може проводитись, якщо із дня його укладення минуло не більше року. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.
19.04.2023 відповідач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив № 205 від 14.04.2023 в якому позовні вимоги не визнає, при цьому вказує, що прокурором у позовній заяві не вказано будь-якого з видів порушення відповідачем-2 зазначених у ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та не вказано, який вид відповідальності, передбачений ст. 51 даного закону має бути застосований до нього як відповідача, що свідчить про безпідставність залучення Нововолинського наукового ліцею Волинської обласної ради як відповідача у даній справі. Крім того вказує, що в матеріалах справи відсутні підтвердження коли саме відповідачем-2 було отримано рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.03.2020 № 4 по справі № 19-19, що не дає підстав для твердження прокуратури про не оскарження ним вказаного рішення. Також вважає, що Волинська обласна прокуратура не може представляти інтереси позивачів, оскільки дані суб'єкти не мають повноважень по захисту інтересів держави у сфері захисту економічної конкуренції, у зв'язку з чим просить залишити позовну заяву без розгляду. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.
20.04.2023 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подала пояснення № 63-02/889 від 17.04.2023 в якому просить позов задовольнити повністю. При цьому вказує, що згідно з рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.03.2020 № 4 по справі № 19-19 визначено факти вчинення (у тому числі Зубчик В. І.) порушень законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п.4 ч.2 ст.6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. Зазначає, що встановлені в даному рішенні обставини свідчать, що учасники усунули між собою конкуренцію в торгах за ідентифікатором закупівлі № UA-2019-02-01-000253-b, у зв'язку з чим є підставним та підлягає до задоволення. Дані пояснення з додатками приєднано до матеріалів справи.
24.04.2023 Волинська обласна прокуратура подала відповідь на відзив відповідача-1 № 15-664ВИХ-23 від 21.04.2023 в якій вказує, що позовна заява обласної прокуратури, з посиланням на приписи ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 ЦК України, обґрунтована тим, що порушення відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України “Про публічні закупівлі”, нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі. Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі №UA-2019-02-14-001034-a та прийняття рішення тендерного комітету від 12.03.2019 №10, не може мати правомірного наслідку - укладення договору від 27.03.2019 №3. Відтак, рішення тендерного комітету відповідача-1 від 12.03.2019 №10 та договір поставки від 27.03.2019 №3 оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв'язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу відповідача-2. Також зазначає, що позов у вказаній справі заявлений на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України, зі змісту якої вбачаються, що у випадку невідповідності правочину інтересам держави та суспільства, він може бути визнаний судом недійсним, що вказує на його оспорюваний характер. Ця ж правова норма передбачає й наслідки такої недійсності правочину, а саме при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Ураховуючи обставини, встановлені у рішенням Адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.03.2020 №4 по справі №19-19, зокрема, наявність умислу на вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, лише у відповідача-2, як сторони даного оспорюваного договору, одержані ним 570 478,29 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору (відповідачу-1), а отримані нею за рішенням суду кошти - стягуватися в дохід держави. Таким чином, вважає безпідставними доводи відповідача-1 щодо застосування у разі задоволення позову прокурора двосторонньої реституції, передбаченої ст. 216 ЦК України. Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави вказує, що відповідно до Статуту Нововолинського наукового ліцею Волинської обласної ради засновником відповідача-1 1 є Волинська обласна рада, до джерел формування кошторису ліцею насамперед віднесено кошти державного та місцевого бюджету, контроль за фінансово-господарською діяльністю ліцею здійснюється засновником. У даному конкретному випадку фінансування проведеної відповідачем-1 конкурентної процедури закупівлі №UA-2019-02-14-001034-a здійснювалося виключно за рахунок коштів обласного бюджету, відтак, органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у даних спірних правовідносинах, являється Волинська обласна рада. Позивач-2, згідно пояснень від 06.04.2023 №130313-15/920-2023, наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржує, а навпаки підтримує, зокрема, просить задовольнити у повному обсязі заявлений обласною прокуратурою позов в його інтересах. Відповідно до листа від 28.02.2023 №274/47/2-23, копію якого долучено до позовної заяви, позивач-1 не заперечує проти представництва прокурором його інтересів в суді. На підставі наведеного просить відхилити наведені у відзиві відповідачем-1 заперечення, а позовні вимоги задовольнити повністю. Дана відповідь на відзив з додатками приєднана до матеріалів справи.
24.04.2023 Волинська обласна прокуратура подала відповідь на відзив відповідача-2 № 15-665ВИХ-23 від 21.04.2023 в якій вказує, що придбання відповідачем-1 товарів відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні усіма учасниками відкритих торгів її видимості. Саме у зв'язку із тим, що неправомірна поведінка відповідача-2 не може мати будь-якого правомірного наслідку, прокурором оспорюється дійсність відповідних правочинів (рішення тендерного комітету та договору) з підстав їх невідповідності інтересам держави та суспільства (з урахуванням ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України) з умислу однієї сторони - відповідача-2. Крім того, вказує, що у позові прокурор просить визнати недійсними правочини не з підстав, зазначених відповідачем-2 у його відзиві, зокрема, не через наявність обставин, передбачених ст.ст. 17, 30 Закону України “Про публічні закупівлі”, чи неналежне виконання умов договору від 27.03.2019 за №3, а у зв'язку із порушенням переможцем тендеру вимог законодавства про захист економічної конкуренції (це порушення існувало в момент прийняття/укладення спірних рішення тендерного комітету та договору). Щодо строку позовної давності зазначає, що про порушення договором від 27.03.2019 за №3 інтересів держави та суспільства з умислу відповідача-2 та про особу, яка їх порушила, позивачі та прокурор могли довідатися лише 18.03.2020. Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду з указаними позовними вимогами почав свій перебіг із цієї дати, а тому не пропущений. Дана відповідь на відзив з додатками приєднана до матеріалів справи.
28.04.2023 позивач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву № 578/48/2-23 від 26.04.2023 в якій просить справу розглядати за наявними матеріалами без участі його представника. Дана заява приєднана до матеріалів справи.
28.04.2023 позивач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив відповідача-2 № 579/48/2-23 від 26.04.2023 в якій вказує, що не розділяє позицію відповідача-2, не визнає наведені у відзиві аргументи відповідача-2, при цьому вказує, що ототожнення понять недійсного та нікчемного правочину, про що зазначає відповідач-2, не здійснено, оскільки прокурором чітко зазначаються правові підстави для визнання договору між відповідачами недійсним, а саме ч.3 ст. 228 ЦК України. Дана відповідь на відзив приєднана до матеріалів справи.
28.04.2023 позивач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив відповідача-1 № 580/48/2-23 від 26.04.2023 в якій вказує, що зважаючи на зазначення прокуратурою в позовній заяві про нездійснення чи неналежне здійснення виконання обласною радо повноважень щодо контролю за ефективністю використання бюджетна коштів, звертає увагу суду, що Волинська обласна рада, в силу специфіки розподілу повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування не наділена повноваженнями щодо контролю за ефективним використання бюджетних коштів, навіть незалежно від того, що в даному випадку здійснено використання коштів саме обласного бюджету. Повноваження щодо контролю за цільовим, ефективним та результативна використанням коштів місцевих бюджетів покладено, відповідно до статті 113 Бюджетного кодексу України, на органи державного фінансового контролю та місцеві державні адміністрації в особі їхніх фінансових органів, а тому формулювання прокуратури в цій частині, вважає дещо некоректним, а про порушення вимог законодавства Волинська обласна рада дізналась лише із запиту Волинської обласної прокуратури про надання копій документів та представництва інтересів. Дана відповідь на відзив приєднана до матеріалів справи.
10.05.2023 відповідач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заперечення на відповідь на відзив № 228 від 08.05.2023 в яких просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки ні Волинська обласна рада, ні Західний офіс Держаудитслужби не можуть бути позивача у даній справі, так як не мають на це повноважень. Дані заперечення з додатками приєднано до матеріалів справи.
15.05.2023 прокурор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав пояснення № 15-785вих-23 від 12.05.2023 в яких вказує, що придбання відповідачем-1 товарів відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні усіма учасниками відкритих торгів її видимості. Саме у зв'язку із тим, що неправомірна поведінка відповідача-2 не може мати будь-якого правомірного наслідку, прокурором оспорюється дійсність відповідних правочинів (рішення тендерного комітету та договору) з підстав їх невідповідності інтересам держави та суспільства (з урахуванням ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України) з умислу однієї сторони - відповідача-2. Також зазначає, що позивачі у даній справі є належними, оскільки Нововолинський науковий ліцей Волинської обласної ради є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області в особі Волинської обласної ради (засновника), а відтак підпорядкований, підзвітний і підконтрольний позивачу-1 (органу місцевого самоврядування). Крім того, фінансування проведеної відповідачем-1 закупівлі № UА-2019-02-14-001034-а здійснювалося за кошти обласного бюджету. Відтак, органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у даних спірних правовідносинах, являється Волинська обласна рада; зокрема, як орган місцевого самоврядування, якому підпорядкована, підзвітна і підконтрольна (в тому числі з питань фінансово-господарської діяльності) сторона оспорюваного прокурором правочину (відповідач-1). Звертає увагу суду на сталу практику Верховного Суду щодо наявності у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах. Дані пояснення з додатками приєднано до матеріалів справи.
У судовому засіданні 16.05.2023 судом встановлено, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21.12.2022 року передав справу №905/1907/21 за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" до товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про стягнення 365 870,72 грн, разом з касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 прийнято до розгляду справу №905/1907/21 за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022. Призначено справу №905/1907/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження.
За результатом обговорення питання про зупинення провадження у даній справі з урахуванням прийняття до розгляду Великою палатою Верховного суду справи №905/1907/21, прокурор та представники відповідача-1 поклалися на розсуд суду.
Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, суд при вирішенні питання можливості зупинення провадження з власної ініціативи у даній справі, вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 справу №905/1907/21 разом з касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на ч.5 ст.302 ГПК України, яка визначає однією з підстав для такого передання наявність виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
В ухвалі про передачу колегія суддів Верховного Суду сформулювала низку питань, які, на її думку, постануть перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, а саме:
1) чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів;
2) чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним;
3) чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України та ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Суд вважає, що однакове застосування закону забезпечує його загальнообов'язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24257/16.
Згідно з приписами п.11 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, зважаючи на перелік питань, які будуть вирішуватись у справі №905/1907/21, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у справі №903/277/23 до закінчення перегляду судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21 та вирішення питання про застосування норм права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, суд також вважає за необхідне зазначити, що Господарським процесуальним кодексом України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/109447/17.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Зупинити провадження у справі № 903/277/23 до перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 у подібних правовідносинах.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити Господарський суд Волинської області про закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 905/1907/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали
виготовлено та підписано
18.05.2023.
Суддя А. С. Вороняк