08.05.2023 року м.Дніпро Справа № 904/8403/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. (повний текст ухвали складено 01.03.2023р., суддя Г.В. Манько) у справі №904/8403/21
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза", м.Дніпро
про стягнення 7 672 152 грн. 61 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алонза" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022р. у справі №904/8403/21 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №904/8403/21 на один рік.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. у справі №904/8403/21 в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022р. у справі №904/8403/21 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №904/8403/21 на один рік відмовлено.
При відмові у задоволені означеної зави господарський суд послався на відсутність підстав для її задоволення, крім того, вказав, що відстрочка виконання рішення суду необгрунтовано погіршить фінансовий стан позивача.
Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ "Алонза" подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022р. у справі №904/8403/21 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №904/8403/21 на один рік.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- основні доходи від здійснення фінансово-господарської діяльності орендаря ТОВ "Алонза" формуються за рахунок передачі в суборенду орендованих приміщень ТЦ "Приозерний", інших видів діяльності Боржник не здійснює. У зв'язку із військовою агресію росії проти України із відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан, через що впав попит на комерційну нерухомість та це негативно позначилося на фінансовому становищі боржника;
- ТОВ «Алонза» намагалося накопичити грошові кошти для погашення заборгованості, однак відповідно до звіту про фінансовий результат за 1 півріччя 2022 року товариство має збиток у розмірі 4281,2 тис.грн., відповідно до звіту про фінансовий результат за 9 місяців 2022 року товариство має збиток у розмірі 668,9 тис.грн;
- Боржник в перспективі мав можливість вийти у прибуткову діяльність та сплатити заборгованість;
- постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №826/6164/18 застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі торгового центру «Приозерний» АТ КБ «Приватбанк», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Боброва, 1, шляхом зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 15 березня 2021 року № 237, у зв'язку з чим ТОВ «Алонзо» з об'єктивних причин не може використовувати спірний об'єкт нерухомості у своїй господарській діяльності та отримувати суборендну плату, що істотно ускладнює виконання судового рішення у даній справі.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2023 відкрито апеляційне провадження у даній справі. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні.
Згідно з ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду Дніпровської області від 08.02.22р. позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алонза» (49126, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Праці, буд. 2т; код ЄДРПОУ 39054671) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість 1735378 грн. 12 коп., інфляційні втрати 259 015 грн. 94 коп., 3% річних 140 209 грн. 04 коп., судовий збір 32 019 грн. 05 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.22р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022р. у справі №904/8403/21 скасовано частково в частині відмови в задоволенні позову. Прийнято в цій частині нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛОНЗА" на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 6148240,06грн. - заборгованості з орендної плати; 1013483,73грн.- інфляційних втрат; 510428, 82грн. 3% річних та 198145,54грн. витрат зі сплати судового збору, у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.22р. видано наказ від 21.11.22р.
Постановою Верховного суду від 24.01.23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 904/8403/21 залишено без змін.
07.12.2022 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаних судових рішень. Постановою від 07.12.2022 накладено арешт на грошові кошти ТОВ "АЛОНЗА", які знаходяться на рахунках товариства.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алонза" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022р. у справі №904/8403/21 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №904/8403/21 на один рік.
Вказана заява обгрунтована тим, що основні доходи від здійснення фінансово-господарської діяльності орендаря ТОВ "Алонза" формуються за рахунок передачі в суборенду орендованих приміщень ТЦ "Приозерний". Інших видів діяльності Боржник не здійснює. У зв'язку із військовою агресію росії проти України із відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан. Впав попит на комерційну нерухомість, у зв'язку з чим ТОВ "АЛОНЗА" не в змозі повною мірою використовувати всі приміщення відповідно до поточного Договору оренди, що негативно позначилось на фінансовому стані Боржника. На підставі Договору оренди Відповідач щомісячно сплачує орендну плату, а також інші обов'язкові платежі у вигляді заробітної плати працівникам та податки. ТОВ "АЛОНЗА" намагалося накопичити грошові кошти для погашення заборгованості, що стягується по даній справі. Відповідно до звіту про фінансовий результат за І півріччя 2022 року ТОВ "АЛОНЗА" має збиток у розмірі 4281.2 тис, грн.. Відповідно до звіту про фінансовий результат за 9 місяців 2022 року ТОВ "АЛОНЗА" має збиток у розмірі 668,9 тис, грн. Боржник в перспективі має можливість вийти у прибуткову діяльність та сплатити заборгованість. ТОВ "АЛОНЗА" не має на меті ухилення від сплати заборгованості. Для накопичення грошових коштів та мінімізації можливого банкрутства, а також ризиків скорочення персоналу у зв'язку з неплатоспроможністю. ТОВ "АЛОНЗА" потребує час.
За наслідками розгляду означеної заяви господарським судом винесено оскаржувану ухвалу.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За змістом ст. 18 ГПК України, яка кореспондується зі ст. 326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В контексті вищенаведених норм суд зауважає, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Тобто законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Водночас, частина 5 ст. 331 ГПК України передбачає можливість дії (тривалості) самого розстрочення/відстрочення протягом одного року з моменту ухвалення рішення.
Щодо досліджуваної справи, рішення про часткове задоволення позову АТ КБ «Приватбанк» господарським судом Дніпропетровської області у даній справі прийнято 08.02.2022.
У постанові від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 Верховний Суд зробив наступний висновок: "Так, ГПК України передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення... Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини перша і п'ята статті 331).".
Із зазначеною правовою позицією погодився Верховний Суд у постанові від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.
Вказані приписи дають підстави стверджувати про те, що у суду першої інстанції в даному випадку відсутні процесуальні права прийняти рішення про розстрочення виконання рішення, оскільки з дня ухвалення рішення у справі - 08.02.2022 пройшло більше 1 року, тобто сплив присічний строк, на який виконання даного судового рішення могло бути розстрочене.
При цьому, колегія суддів зауважує, що хоча рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у даній справі оскаржувалося та набрало законної сили 02.11.2022, суд має враховувати дату прийняття такого рішення, а не дату набрання ним законної сили.
Отже, в контексті статті 331 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі, яке постановою суду апеляційної інстанції скасовано частково, ухвалене 08.02.2022 та саме з цієї дати повинний відраховуватися 12 місячний термін, на який може бути надана відстрочка виконання рішення у даній справі та тривати більше ніж до 08.02.2023.
Відтак, в задоволенні заяви ТОВ «Алонзо» про розстрочення виконання рішення господарського суду від 08.02.2022 слід відмовити.
Підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алонза" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023р. у справі №904/8403/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 18.05.2023р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін