Ухвала від 18.05.2023 по справі 908/3468/13

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

18.05.2023 м.Дніпро Справа № 908/3468/13

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Мороз В.Ф.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії у складі головуючого судді Вечірка І.О., суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А

від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023

у справі № 908/3468/13

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", м. Запоріжжя

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-інвест", м. Київ

відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", м.Запоріжжя

відповідача-4 - Публічного акціонерного товариства "ПАТ "Кредит Дніпро", м. Київ

відповідача-5 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький емальпосуд", м.Запоріжжя

про визнання недійсним договору застави від 05.05.2008 № 050508-З, розглянутої в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", м.Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/3468/13 позовні вимоги ОСОБА_1 (вх. № 777/09-05 від 16.03.2016) про визнання недійсним договору застави від 05.05.2008 № 050508-З (із змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Банк Кредит Дніпро", права вимоги по якому передано ТОВ Енергомаш-Інвест відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 року № 250713/1 задоволено повністю. Визнано недійсним Договір застави № 050508-З (зі змінами та доповненнями), укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро", права вимоги по якому передано ТОВ "Енергомаш-Інвест" відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2013 року № 250713/1, в частині забезпечення вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за Кредитною угодою № 050508-КЛВ від 05.05.2008. Стягнуто солідарно на користь ОСОБА_1 : з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш - Інвест", з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи", з Публічного акціонерного товариства ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" по 1378грн. 00 коп. судового збору.

Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" до Центрального апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/3468/13 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 для розгляду апеляційної скарги у справі № 908/3468/13 визначено колегію у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б., суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним господарським судом встановлено, що колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А. 25.01.2022 прийнята постанова у справі № 908/3468/13, яка скасована постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2022.

Головуючим суддею Парусніковим Ю.Б. та суддею Верхогляд Т.А. було подано заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/3468/13, яка мотивована наявністю передбачених частиною третьою статті 36 Господарського процесуального кодексу України підстав для самовідводу від участі судді у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2023 заяву суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/3468/13 задоволено. Справу № 908/3468/13 передано для визначення складу суду, в порядку встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду апеляційної скарги у справі №908/3468/13 визначено колегію у складі головуючого судді Вечірка І.О., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/3468/13 залишено без руху, скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у вказаній ухвалі.

На адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Вечірка І.О., Коваль Л.А., Чередка А.Є. від розгляду справи №908/3468/13.

В обґрунтування вказаної заяви представник ОСОБА_1 зазначає, що виникають сумніви щодо неупередженості та об'єктивності колегії суддів у складі Вечірка І.О., Коваль Л.А., Чередка А.Є., оскільки ухвалами Центрального апеляційного господарського суду задовольнялися самовідводи зазначених суддів, при цьому метою цих самовідводів, за твердженням заявника, було усунення будь-яких можливих сумнівів у сторін у справі щодо об'єктивності та неупередженості складу суду при розгляді справи. Представник позивача вважає, що вказані факти свідчать про упередженість суддів Центрального апеляційного господарського суду Вечірко І.О., Чередко А.Є., Коваль Л.А., тому у нього є сумніви щодо спроможності цих суддів справедливо розглядати дану справу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №908/3468/13 заяву представника ОСОБА_1 про відвід суддів Вечірка І.О., Чередка А.Є., Коваль Л.А. від розгляду справи №908/3468/13 визнано необґрунтованою. Справу №908/3468/13 для вирішення питання про відвід суддів Вечірко І.О., Чередко А.Є., Коваль Л.А., заявленого представником ОСОБА_1 , передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Вечірка І.О., Коваль Л.А., Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги у справі №908/3468/13 передано для розгляду судді Морозу В.Ф.

Розглянувши доводи заяви про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Вечірка І.О., Коваль Л.А., Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/3468/13, суд приходить до висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що :

- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним і об'єктивним критерієм. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38).

- "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 року для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі суддів розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України встановлює недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Як зазначалося вище, підставою для відводу колегії суддів від розгляду даної справи заявник вважає задоволення ухвалами суду самовідводів членів колегії суддів від розгляду даної справи, тому зазначені обставини свідчать про упередженість суддів Центрального апеляційного господарського суду Вечірко І.О., Чередко А.Є., Коваль Л.А., та викликає у заявника сумніви щодо спроможності цих суддів справедливо розглядати дану справу.

Разом з тим як вбачається з матеріалів справи вказані самовідводи заявлялися від розгляду інших апеляційних скарг, подані на інші процесуальні документи, які приймалися у даній справі за інших обставин.

У пункті 49 рішення від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" ЄСПЛ з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Belukha v. Ukraine, заява № 33949/02).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006р.).

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010р.).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Посилання заявника на раніше задоволені заяви про самовідвід суддів Вечірка І.О., Чередка А.Є., Коваль Л.А. не можуть вважатись безумовною підставою для неучасті цих суддів у розгляді апеляційної скарги, поданої Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/3468/13.

Відвід (самовідвід) судді від участі у розгляді апеляційної скарги на одне із судових рішень у справі про банкрутство, не є беззаперечною підставою для неучасті цього ж судді у розгляді справи на інші судові рішення у цій же справі про банкрутство, зокрема, за результатами розгляду заяв поданих в порядку ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідну правову позицію висловив Верховний Суд в ухвалі від 20.06.2022 у справі 924/159/14.

Інших доводів, які б свідчили про необ'єктивність та упередженість колегії суддів у даній справі заявником не наведено.

Отже вказані заявником доводи не є підставами для відводу в розумінні наведених положень ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, які містять вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, та не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів під час розгляду даної справи.

За змістом частин 2, 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо дійде висновку про його обґрунтованість. Якщо суд дійде висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи наведені заявником доводи в заяві про відвід та норми Господарського процесуального кодексу України, які регулюють вказані питання, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Вечірка І.О., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/3468/13 слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Вечірка І.О., суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є. від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/3468/13.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя В.Ф.Мороз