12 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/2344/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.,
за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс" (вх. №724Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 (рішення ухвалено суддею Ємельяновою О.О., в приміщенні Господарського суду Харківської області 15.03.2023 о 10:06 год., повний текст складено 27.03.2023) у справі №922/2344/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", 61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1
про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії
У листопаді 2022 ТОВ "Дівайс" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом, в якому просило:
- визнати неправомірними дії АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" при визначенні об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу в акті приймання передачі - природного газу №ХА00050118 від 31.03.2022 за березень 2022 року на об'єктах газоспоживання Дворічанської селищної територіальної громади у розмірі 14819,82 м3 та в акті приймання - передачі природного газу № ХА00050955 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на об'єктах газоспоживання Дворічанської селищної територіальної громади у розмірі 677,82 м3 газу;
- зобов'язати АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" скоригувати об'єм розподіленого та спожитого природного газу в акті приймання - передачі №ХА00050118 від 31.03.2022 за березень 2022 року на об'єктах газоспоживання Дворічанської селищної територіальної громади шляхом зменшення до 0м3 природного газу, в акті приймання - передачі природного газу №ХА00050955 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на об'єктах газоспоживання Дворічанської селищної територіальної громади шляхом зменшення до 0м3 природного газу.
У березні 2023 позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову, в якій просив:
- визнати послугу по забезпеченню цілодобового доступу ТОВ "Дівайс" до газорозподільної системи та з розподілу газу по типовому договору №09420U9XQGST016 розподілу природного газу у березні 2022 року та у квітні 2022 року такою, що не надана АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" ТОВ "Дівайс" як споживачу на території Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області;
- визнати право ТОВ "Дівайс" по типовому договору №09420U9XQGST016 розподілу природного газу не сплачувати за об'єм (обсяг) природного газу та не підтверджувати його в період тимчасової окупації об'ємів газоспоживання Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області в березні 2022 року та в квітні 2022 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/2344/22 (суддя Ємельянова О.О.) у позові відмовлено.
ТОВ "Дівайс" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області №922/2344/22 від 15.03.2022 та прийняти нове рішення про задоволення позову ТОВ "Дівайс".
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Дівайс" зазначає таке:
- у позивача як споживача не було доступу до наступних адрес газоспоживання на території Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області: смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 33; смт. Дворічна, пров. Спортивний, 14; смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 14; с. Новоєгорівка, вул. Шкілька 12А; с. Лиман Другий, вул. Центральна, 73; с. Колодязне, вул. Центральна 8Б; с. Кам'янка, вул. Поштова, 38А; ст. Тополі, пл. Центральна, 6; с. Рідкодуб, вул. Чкалова, 12. Ці адреси зазначені в актах приймання - передачі природного газу №ХА00050118 від 31.03.2022 за березень 2022 (об'єм розподіленого газу та виробничо-технологічних втрат по договору складає 14819,82 куб.м. газу) та №ХА00050955 від 302.04.2022 за квітень 2022 (об'єм розподіленого газу та виробничо-технологічних втрат по договору складає 677,82 куб.м. газу). Оператор ГРМ в порушення умов пп. 2 п. 7.1 договору не виконав обов'язку та не надав доказів виконання розподілу газу на окуповану територію до межі балансової належності. В свою чергу, споживач не міг реалізувати свої права, передбачені пп.1 п. 7.3 договору;
- про форс - мажорні обставини та військову агресію обом сторонами договору стало відомо 24.02.2022 і саме з цього моменту, на думку позивача, відповідач як оператор ГРМ міг та повинен був припинити газопостачання на тимчасово окуповані території, повинен був вжити всі можливі заходи для припинення роботи газорозподільчої системи;
- оператор ГРМ без будь-яких підстав вказав цифри споживання газу на Інформаційній платформі для постачальника газу, а копії актів за березень та квітень 2022 надав лише у серпні;
- спосіб захисту прямо та опосередковано передбачений договором та Кодексом газорозподільних систем, який надає право через суд встановити достовірність даних оператора ГРМ та визначити право споживача не підтверджувати факт надання або ненадання послуг на конкретних об'єктах як спосіб врегулювання розбіжностей між оператором ГРМ та споживачем. При цьому, це не є встановлення факту або використання доказів, а є способом врегулювання розбіжностей;
- на думку позивача, обраний спосіб захисту буде відповідати його інтересам та дозволить уникнути ситуацій по розподілу та споживанню обсягів природного газу, коли будуть спричинені збитки шляхом стягнення грошових коштів за обсяг газу, який не споживався ним в період тимчасової окупації. Позивач зазначає, що у випадку звернення до ТОВ "Дівайс" з позовом про стягнення коштів постачальника газу (третя особа), за відсутності рішення по даному позову та врегулювання спору з оператором ГРМ не буде жодних аргументів звільнити товариство від оплати не спожитих обсягів газу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/2344/22; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 12.05.2023.
28.04.2023 від ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа проcила відмовити ТОВ "Дівайс" у задоволенні апеляційної скарги.
01.05.2023 від АТ "Харківгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи проти вимог апеляційної скарги заперечували.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
01.01.2016 року між ТОВ "Дівайс" (споживач) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (оператор ГРМ) укладено типовий договір №09420U9XQGST016 розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 1.1. договору сторони погодили, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з розподільної системи.
Пунктом 1.2. договору сторони визначили, що умови цього договору однакові для усіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчуються його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви - приєднання за формою наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою наведеною у додатку 3 до цього договору, та / або сплата рахунка оператора ГРМ та / або документально підтверджене споживання природного газу.
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 1.2. договору).
Пунктом 5.1. договору сторони визначили, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві - приєднання, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором (п. 5.2. договору).
Згідно п. 5.6. договору після визначення загального об'єму розподіленого споживачу (спожитого ним природного газу) приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначитись за трьома одиницями виміру в квт-год, в-гкал, в-мдж.
Дані про об'єм (м.куб) та обсяг (кВт, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в основному кабінеті споживача та /або в рахунках про сплату послуги за цим договором. Оператор ГРМ зобов'язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГТС для можливості його використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов'язується довести інформацію про загальний об'єм розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного та спожитого природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та /або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата вартості послуги оператора природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з положеннями п. 7.1 договору Оператор ГРМ зобов'язується забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору.
При цьому, відповідно до пункту 7.4 договору споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до п. 10.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорні обставини).
Під форс - мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 10.2. договору).
Згідно п. 10.3 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14-ти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку (п. 10.4 договору).
Також, між сторонами було підписано до даток 2 до договору, а саме: заяву - приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими) № 09420U9XQGST016 від 01.01.2016 року.
Звертаючись з позовом до Господарського суду Харківської області позивач зазначав таке.
ТОВ «Дівайс» є теплопостачальним підприємством і займається виробництвом, транспортування та постачанням теплової енергії, у т.ч. на території Куп'янського району Харківської області та має у власності та в оренді газові топкові та котельні з обладнанням, що є об'єктами господарювання по договору. Позивач в результаті військової агресії РФ з моменту тимчасової окупації Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області (з 24.02.2022) всупереч пунктам 7.2. та 7.3. договору не мав доступу до газорозподільної системи, не мав доступу до об'єктів газопостачання (котелень та топкових) не передавав показання приладів обліку, не мав зв'язку із своїми працівниками на цих об'єктах.
Відповідачем у серпні 2022 року було надано позивачу копії актів приймання - передачі природного газу, а саме: № ХА00050118 від 31.03.2022 за березень 2022 року, у якому об'єм розподіленого газу та виробничо - технічних втрат по договору на об'єктах газоспоживання в 9-ти котельнях та топкових Дворічанської селищної територіальної громади складає 14819,82 м3 газу; №ХА00050955 від 30.04.2022 за квітень 2022 року, у якому об'єм розподіленого газу та виробничо - технічних втрат по договору на об'єктах газоспоживання в 9-ти котельнях та топкових Дворічанської селищної територіальної громади складає 677,82 м3 газу.
Проте, на думку позивача, надані відповідачем акти не підтверджені документально звітами з приладів обліку газу, оскільки останній як споживач не мав змоги їх надати та не надавав, вказаний відповідачем у актах за березень та квітень 2022 року розподілений газ не був спожитий споживачем із-за тимчасової окупації Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області в результаті військової агресії російської федерації проти України.
Також позивач зазначає, що у нього як у споживача не було доступу до таких адрес газоспоживання (9 об'єктів) на території Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району, Харківської області: смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 33; смт. Дворічна, пров. Спортивний, 14; смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 14; с. Новоєгорівка, вул. Шкілька 12А; с. Лиман Другий, вул. Центральна, 73; с. Колодязне, вул. Центральна 8Б; с. Кам'янка, вул. Поштова, 38А; ст. Тополі, пл. Центральна, 6; с. Рідкодуб, вул. Чкалова, 12, оскільки вказані території з 24.02.2022 року були під окупацією.
У зв'язку із чим, за твердженнями позивача, відповідач не виконав вимоги пунктів 7.2. та 7.3. договору розподілу природного газу по забезпеченню цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та наданню послуги з розподілу природного газу.
Про форс - мажорні обставини та військову агресію сторонам договору стало відомо 24.02.2022, тому саме з цього моменту позивач вважає, що відповідач як оператор ГРМ міг та повинен був припинити газопостачання на тимчасово окупованих територіях, та вжити усіх заходів для припинення роботи газорозподільної системи, проте, відповідачем вищевказані дії вчинені не були.
За твердженням позивача, дії відповідача по покладенню зайвого об'єму розподілу газу на тимчасово окупованих територіях на позивача, нав'язування не спожитих ним обсягів суттєво впливають на розмір зобов'язань позивача перед постачальником газу, що є третьою особою.
Так, позивач зазначає, що отримав від ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" копії актів приймання - передачі відповідно до договору від 25.08.2021 № 7319-НГТ-32 імпортованого природного газу, що ввезений на митну територію України, в яких встановлено завищений обсяг газу на тимчасово окупованих територіях, а саме в Дворічанській селищній територіальній громаді.
03.06.2022 позивач на адресу відповідача та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" направив лист вих. № 22 щодо узгодження обсягів природного газу в період воєнного стану та підписання актів приймання - передачі постачання та наданих послуг з розподілу, в якому просив вжити заходів для проведення звіряння обсягів спожитого газу з із споживачем, та направити для підписання скориговані акти за лютий - квітень 2022 року з обсягом спожитого та розподіленого природного газу на підконтрольних територіях з розшифрування по населеним пунктам.
Листом від 20.06.2022 № 125/3/1-2434 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" повідомило позивача, що для вирішення питання щодо коригування обсягів природного газу, використаних у лютому - квітні 2022 року, позивачу потрібно звернутись до Оператора ГРМ.
Листом від 22.06.2022 року № 610-Сл-7367-0622 відповідач повідомив, що йому відомо про наявність відкритого листа ТПП України від 28.02.2022 та вказано, що зазначення самого факту форс - мажорних обставин, які виникли внаслідок військової агресії російської федерації проти України, без документального підтвердження не достатньо. Також повідомлено, що після отримання товариством доступу до тимчасово окупованих територій, усі випадки безпосереднього впливу форс - мажорних обставин на об'єкти споживача будуть зафіксовані разом із органами місцевого самоврядування, а також буде проведено перерахунок вартості річної замовленої потужності за період ненадання послуг розподілу природного газу відповідно до вимог пункту 9 глави 6 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, у разі його документального підтвердження працівниками товариства.
Листом від 04.07.2022 року вих. № 29 позивач звернувся до відповідача, в якому зокрема зазначив, що споживачі теплової енергії на території Дворічанської селищної територіальної громади не здійснили розрахунки за спожиту теплову енергію навіть за лютий 2022 року із-за окупації. У зв'язку із чим, у позивача немає джерела коштів для розрахунку та повторно просив оформити належним чином обсяг споживання та розподілу природного газу за лютий - квітень 2022 року окремо на підконтрольних територія; направити (надати) для підписання скориговані акти за лютий - квітень 2022 року.
Листом від 20.07.2022 року № 610-Сл-8746-0722 відповідач повідомив позивача, зокрема, що АТ "Харківгаз", як оператор газорозподільної системи, здійснює нарахування вартості послуг розподілу природного газу позивачу у відповідності до розділу VI Кодексу ГРМ. Також відповідач зазначив, що позивач не зобов'язаний оплачувати вартість послуги з розподілу природного газу за договором протягом періоду відсутності цілодобового доступу підприємства до газорозподільної системи АТ "Харківгаз" у випадку якщо форс-мажорні обставини об'єктивно унеможливили виконання зобов'язання АТ «Харківгаз» перед ТОВ «Дівайс» в частині забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи АТ «Харківгаз» (у зв'язку з наданням оператором газорозподільної системи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до АТ "Харківгаз" повідомлення про виникнення аварійних ситуацій та загрози безпеки постачання природного газу, та /або з настанням аварійних ситуацій, внаслідок дії яких відбулося пошкодження чи руйнування газорозподільної системи АТ "Харківгаз" та /або з припиненням (обмеженням) подання природного газу до газорозподільної інфраструктури товариства). Також зазначено, що АТ "Харківгаз" здійснило перерахунок вартості річної замовленої потужності по відповідним об'єктам позивача та направлено на електронну адресу відповідні коригуючі акти наданих послуг за весь період ненадання послуг розподілу природного газу. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що представник ТОВ «Дівайс» щомісяця до 06 числа місяця, що настав за розрахунковим місяцем, передавав до представника АТ «Харківгаз» показання лічильників газу, встановлених на об'єктах, зазначених у договорі, що свідчить про здійснення ТОВ «Дівайс» споживання (відбору) природного газу з газорозподільної системи АТ «Харківгаз» протягом періоду, що зазначений у листі позивача від 04.07.2022. Таким чином, позивач повинен здійснювати оплату послуг розподілу природного газу відповідно до умов договору та кодексу ГРМ.
Позивач зазначає, що в результаті неправомірних дій відповідача по покладенню на ТОВ «Дівайс» обсягів газу, які ним не споживались, порушуються законні права та інтереси останнього.
При цьому, на розрахунки з АТ «Харківгаз» спірна ситуація по обсягам газу не впливає, враховуючи особливість системи розрахунків згідно Кодексу ГРС та типового договору, згідно з якою 1/12 частина запланованого обсягу у будь-якому випадку сплачується на протязі року на підставі розподілених та спожитих обсягів газу в 2021 р.
Однак, оскільки ці об'єми газу включені як спожиті позивачем на інформаційну платформу, то постачальник газу ТОВ «ГК «Нафтогазтрейдинг» використовує ці відомості. В такому випадку майнові втрати ТОВ «Дівайс» за неспожитий ним газ становлять 269619,07 грн (з ПДВ) за березень 2022, 11210,53 грн. (з ПДВ) - за квітень 2022, всього 280829,60 грн. Також, ці обсяги можуть вплинути на розрахунки річної суми оператору ГРМ до сплати на 2023р.
На думку позивача, оператор ГРМ безпідставно відмовляється скоригувати обсяги розподіленого газу, чим порушує права та інтереси ТОВ «Дівайс», що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем у цій справі вимоги про визнання послуги по забезпеченню цілодобового доступу до газорозподільної системи та з розподілу газу по типовому договору такою, що не надана відповідачем та визнання права позивача не сплачувати за об'єм (обсяг) природного газу та не підтверджувати його об'ємів не є ефективним способом захисту прав позивача, а обраний спосіб захисту порушених прав не призведе до відновлення порушеного права позивача та не забезпечує реального захисту.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначає Закон України “Про ринок природного газу”.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу” розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС).
Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об'єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.
Позивач зазначає, що даний позов заявлений з метою врегулювання розбіжностей згідно умов договору про розподіл природного газу, а саме у відповідності до пунктів 1.1, 5.6., 7.2., 7.3., 10.1, 11.4 (зокрема, щодо настання форс-мажорних обставин) та положень Кодексу газорозподільних систем, та тимчасова окупація об'єктів газоспоживання є головною причиною виникнення спору та підставою подання позову.
Дійсно, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 року №2024/02.-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, а саме зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
В свою чергу, сторона не звільняється від надання доказів у підтвердження настання таких обставин, у даному випадку, обставин що об'єктивно унеможливлюють використання споживачем свого права користуватися послугами розподілу природного газу (у зв'язку із пошкодженням газорозподільної інфраструктури, тощо).
Самі лише посилання позивача на те що у останнього не було доступу до адрес газоспоживання на території Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області, оскільки вказані території з 24.02.2022 року були під окупацією, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач не міг користуватися послугами розподілу природного газу (не споживав розподілений газ ) або доказів того, що послуги за типовим договором № 09420U9XQGST016 розподілу природного газу від 01.01.2016 року відповідачем надані не були.
Крім того, позивачем до суду не було надано доказів того, що останній звертався до відповідача щодо відключення споживача від розподілу природного газу, або щодо припинення розподілу.
Водночас колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є:
- визнання послуги по забезпеченню цілодобового доступу ТОВ "Дівайс" до газорозподільної системи та з розподілу газу по типовому договору №09420U9XQGST016 розподілу природного газу у березні та квітні 2022 року такою, що не надана АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" ТОВ "Дівайс" як споживачу на території Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області;
- визнання права ТОВ "Дівайс" по типовому договору №09420U9XQGST016 розподілу природного газу не сплачувати за об'єм (обсяг) природного газу та не підтверджувати його в період тимчасової окупації об'ємів газоспоживання Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області в березні та квітні 2022 року.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, неправильно обраний спосіб захисту є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.
У справі, яка розглядається, позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання не наданою послуги по забезпеченню цілодобового доступу до газорозподільної системи та розподілу газу по типовому договору, а також визнання права не сплачувати за об'єм природного газу та не підтверджувати його.
Проте, заявлені позивачем у цій справі вимоги не стосуються захисту права цивільного, задоволення таких вимог не призведе до вирішення розбіжностей щодо надання послуг між даними оператора ГРМ та споживача, а тому не є ефективним способом захисту прав позивача.
Заявляючи такі позовні вимоги позивач намагається встановити факт ненадання відповідачем послуг щодо розподілу газу на території Дворічанської селищної територіальної громади Куп'янського району Харківської області відповідно до умов укладеного між сторонами договору. Проте, до повноважень господарських судів не відноситься встановлення фактів.
Отже, колегія суддів вважає, що заявлені вимоги позивача не відповідають встановленим законом способам захисту, за своєю правовою природою є вимогами про встановлення юридичного факту, що в сукупності свідчить про відсутність підстав для судового захисту прав позивача у обраний ним спосіб.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/2344/22 - без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/2344/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.05.2023.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Шевель