09 травня 2023 року м. Харків Справа № 917/1283/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання - Яковенко В.С.
та за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Халабурдін С.В. (Ордер серії АХ № 1129892 від 08.05.5023); Поляновський В.Г. (Ордер серії АА № 1295496 від 17.04.2023) - поза межами приміщення суду;
від третьої особи 1 - не з'явився;
від третьої особи 2 - Яловенко К.Б. (Ордер серії ВН № 1240094 від 14.04.2023);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (вх. № 588П)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 (повний текст складено 29.12.2021, суддя Киричук О.А.)
у справі № 917/1283/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія»,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип»,
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченка Дмитра Миколайовича,
2. Приватне підприємство «Мар'янівське -2014»,
про скасування державної реєстрації права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченко Дмитро Миколайович, Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 позов задоволено повністю. Скасовано державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія» понесені ним судові витрати у розмірі 2270, 00 грн.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про припинення іпотеки за договором від 02.10.2020 у зв'язку з припиненням основного зобов'язання ПП «Мяр'янівське-2014» за договором позики від 28.09.2020, у силу чого у ТОВ «Краншип» були відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, суд першої інстанції навів законодавчі положення та усталену судову практику стосовно необхідності здійснення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності , послався на абзаци 31 та 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 за № 1141 та вказав на те, що згідно з витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно підставами для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58608264 від 08.06.2021 та № 58609027 від 08.06.2021 були виключно: засвідчена іпотекодержателем письмова вимога про усунення порушення основного зобов'язання № 06-04-21 від 06.04.2021, договір іпотеки № 4029 від 02.10.2020.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю.
Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції без урахування усіх обставин справи, що мають суттєве значення для вирішення спору та з не правильним застосування норм матеріального права. Вважає, що висновок суду першої інстанції про виконання ПП «Мар'янівське -2014» основного зобов'язання за договором позики від 28.09.2020 не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах, також скаржник наполягає на дотриманні всіх вимог актів цивільного законодавства при здійсненні державної реєстрації права власності на спірне майно, що виключає наявність підстав для скасування останнього.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 задоволено. Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі №917/1283/21 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченко Дмитро Миколайович, Приватне підприємство «Мар'янівське-2014» про скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780, 3 кв.м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» 3405 ,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова мотивована тим, що зобов'язання вважається припиненим, коли обов'язок виконаний боржником і таке виконання прийняте кредитором. При цьому суд зауважив, що в матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази про сплату ПП «Мар'янівське-2014» та зарахування ТОВ «Краншип» грошових коштів у розмірі 4 800 000, 00 грн в рахунок погашення заборгованості саме за договором позики від 28.09.2020 № 28/09-01, тому зазначив, що висновок суду першої інстанції про припинення іпотеки за договором іпотеки від 02.10.2020 у зв'язку з припиненням забезпеченого нею основного зобов'язання є помилковим. Акт звірки взаємних розрахунків між ПП «Мар'янівське-2014» та ТОВ «Краншип» за договором позики від 28.09.2020 №28/09-01суд визнав належним доказом на підтвердження заборгованості. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не довів факт припинення іпотеки за договором від 02.10.2020 у зв'язку з припиненням основного зобов'язання боржника за договором позики, а також не довів порушення вимог законодавства під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги, які були викладені у доповненнях до позовної заяви, та які надійшли до суду 25.08.2021.
Не погодившись з постановою Східного апеляційного господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі № 917/1283/21, а рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 залишити без змін.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду про застосування: ч. 5 статті 37, статті 36 Закону України «Про іпотеку», викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц; статті 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 809/34/17, від 01.07.2020 у справі № 824/74/19-а; статей 1, 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», викладених у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі № 185/446/18, від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц. Зауважує, що подані 25.08.2021 доповнення до позовної заяви не змінювали предмет та підстави позову та відповідали способам захисту цивільних прав, передбачених статтею 16 ЦК України, оскільки задоволення позову про скасування державної реєстрації права на нежитлове приміщення призведе до відновлення порушеного права позивача.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільного виробничо-комерційного підприємства «Азалія» задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі № 917/1283/21 скасовано, справу № 917/1283/21 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Постанова мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку», та не з'ясував чи подавало ТОВ «Краншип» звіт про незалежну оцінку ринкової вартості об'єктів нерухомого майна відповідно до вимог п. 61 Порядку № 1127 державному реєстратору. Встановлення обставин наявності оцінки на момент переходу права власності є предметом доказування у цій справі, оскільки їх встановлення є необхідним для висновку про дотримання чи порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Також колегію суддів зазначено, що апеляційним судом не було перевірено дійсне волевиявлення сторін на вчинення дій зі зміни призначення платежу, не встановлено, чи було зобов'язання за договором позики від 28.09.2020 належним чином виконане ПП «Мар'янівське-2014» і чи таке виконання прийняте ТОВ «Краншип». Крім того, вказано, що суд апеляційної інстанції не з'ясував наявність доказів щодо надіслання ПП «Мар'янівське-2014» листа від 14.12.2020 № 1412/1 на адресу ТОВ «Краншип», його отримання адресатом, та доказів звернення й надіслання листа ТОВ «Краншип» про зарахування коштів з іншим призначенням платежу на адресу ПП «Мар'янівське-2014» з урахуванням того, що позивач заперечував таке листування станом на момент урегулювання питання щодо зміни призначення платежу.
27.03.2023 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2023 у справі № 917/1283/21 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 прийнято справу № 917/1283/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (вх. № 588П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 до провадження. Встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії іншим учасникам справи. Встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали для подання заяв, клопотань тощо.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (вх. № 588П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 призначено до розгляду на 09.05.2023 о 13:30 год.
18.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить долучити до матеріалів справи наступні документи:
- науково - консультативний висновок ТОВ «Український центр судових експертиз» № 1-14/04 від 14.04.2023, з додатками;
- відповідь державного реєстратора № 15-11/3 від 13.03.2023 на адвокатський запит;
- адвокатський запит в інтересах ТОВ «Краншип» від 08.03.2023.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього
Перелічені документи надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Краншип» на виконання вказівок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, які зазначені у постанові від 14.02.2023 та у строк встановлений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2023. У зв'язку з чим, приймаються колегію суддів та приєднуються до матеріалів справи.
19.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Мар'янівське -2014» надійшли письмові пояснення.
Вказані письмові пояснення досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.
27.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 917/1283/21 призначене на 09.05.2023 о 13:30 год., ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» адвоката Поляновського В.Г., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.
01.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 - без змін.
Вказаний відзив досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.
03.05.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Приватного підприємства «Мар'янівське -2014» адвоката Яловенко К.Б. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 задоволено заяву Приватного підприємства «Мар'янівське -2014» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 917/1283/21 призначене на 09.05.2023 о 13:30 год., ухвалено провести за участю представника Приватного підприємства «Мар'янівське -2014» адвоката Яловенко К.Б., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.
Присутні у судовому засіданні (поза межами приміщення суду та у приміщенні суду) представники відповідача подану апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у заявах по суті справи.
Присутня у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник третьої особи 2 просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у заявах по суті справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 27.04.2023.
Представник третьої особи 1 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання 25.04.2023.
Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача та третьої особи 1, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено судом, 07.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краншип» (позикодавець) та Приватним підприємством «Мар'янівське-2014» (позичальник) укладено договір позики № 07/07-01 (т. 1 а.с. 94).
Відповідно до п. 1.1. договору позикодавець надає, а позичальник приймає в позику грошові кошти в сумі до 27 000 000 грн.
Сума позики надається частинами за погодженням сторін. Остаточне рішення щодо надання чергової частини позики та її суми залишається за позикодавцем. Позикодавець не несе будь якої відповідальності за ненадання чергової частини позики, або надання позики в загальній сумі ніж вказана в п.1.1. договору ( п.1.2. договору).
Відповідно до п.1.3. договору, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму наданої позики не пізніше 01 листопада 2020 року.
25.09.2020 сторони підписали до вищевказаного договору позики додаткову угоду, згідно якої виклали п. 1.3. договору у новій редакції, а саме: «позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму наданої позики не пізніше 31 березня 2021 р.» ( т.1 а.с.95).
В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень № 503 від 21.07.2020 на суму 450 000 грн, № 518 від 24.07.2020 на суму 881 000 грн, № 539 від 07.08.2020 на суму 900 000 грн, № 567 від 11.08.2020 на суму 140 000 грн, № 606 від 19.08.2020 на суму 920 000грн, № 629 від 28.08.2020 на суму 1 300 000 грн, за № 691 від 14.09.2020 на суму 1 140 000 грн, № 969 від 15.09.2020 на суму 275 000 грн, № 712 від 22.09.2020 на суму 810 000 грн, № 719 від 29.09.2020 на суму 170 000 грн, № 726 від 30.09.2020 на суму 485 000 грн, № 751 від 08.10.2020 на суму 65 000 грн, № 762 від 09.10.2020 на суму 245 000 грн, №765 від 12.10.2020 на суму 170 000 грн, № 775 від 16.10.2020 на суму 1 540 000 грн, №787 від 21.10.2020 на суму 960 000 грн, № 864 від 16.11.2020 на суму 2 600 000 грн, № 889 від 23.11.2020 на суму 1 200 000 грн, № 903 від 30.11.2020 на суму 2 910 000 грн, №1270 від 29.04.2021 на суму 290 000 грн, № 1740 від 24.09.2021 на суму 638 000 грн, № 3515 від 29.09.2021 на суму 3 727 000 грн, № 3551 від 07.10.2021 на суму 2 100 000 грн (т. 1 а.с. 222 -224)
Платник ТОВ «Краншип», отримувач ПП «Мар'янівське -2014», призначення платежу - сплата позики за Договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020.
Крім того, 28.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краншип» (позикодавець) та Приватним підприємством «Мар'янівське -2014» (позичальник) підписано договір позики № 28/09-01 (т.1 а.с. 81)
Відповідно до п.1.1. договору позичальник зайняв у позикодавця суму у розмірі 4 800 000 грн.
Пунктом 2.1. договору встановлено, що позичальник зобов'язується повернути вищезгадану суму не пізніше 31 березня 2021 року.
Сума позики може надаватися частинами за погодженням сторін (п.2.2. договору).
У відповідності до п. 2.3, 2.4. договору сторони погодили, що позичальник має право повернути, а позикодавець зобов'язується прийняти борг і раніше зазначеного терміну. Повернення суми боргу за цим договором може мати місце, за бажанням позичальника впродовж терміну дії договору рівнозначними частинами, проте останній внесок має бути зроблений не пізніше зазначеного терміну.
В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення за № 729 від 02.10.2020 на суму 4 800 000 грн. Платник ТОВ «Краншип», отримувач ПП «Мар'янівське -2014», призначення платежу - сплата позики за договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020 ( т. 1 а.с. 225).
На забезпечення виконання зобов'язань за договором позики 02.10.2020 між ТОВ «Краншип» (іпотекодержатель) та ТОВ БВКП «Азалія» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника за договором позики від 28.09.2020 у розмірі 4 800 000 грн, також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних із пред'явленням вимоги з виконання зобов'язань, передбачених договором позики, і звернення стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, якщо предмет іпотеки буде прийнятий на утримання іпотекодержателем; збитків, завданих порушенням іпотекодавцем умов цього договору; збитків, завданих порушенням позичальником зобов'язань за договором позики; витрат на страхування предмета іпотеки, якщо ці витрати будуть зроблені іпотекодержателем (п. 1.1, 1.2 іпотечного договору).
Відповідно до п. 1.3. іпотечного договору, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме:
-контору/адмінбудинок, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна (колишня назва вул. Петровського), 64, що складається в цілому з нежитлової будівлі А-1. Загальна площа нерухомості 115,2 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 140706753208;
-будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна (колишня назва вул. Петровського), 64. Загальна площа нерухомості 780,3 кв. м. Реєстраційний номер нерухомого майна 140440153000.
Згідно із пунктом 1.7. іпотечного договору за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки становить 2 561 526 грн. Оціночна вартість предмету іпотеки становить 2 561 526 грн (п. 1.8. іпотечного договору).
Іпотечним договором передбачено іпотечне застереження.
Так, відповідно до п. 4.1. іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:
- продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь- яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України «Про Іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною, яка визначається суб'єктом оціночної діяльності та зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 16.01.2016 №2658-ІІІ або за згодою сторін, але не більше ринкової вартості предмету іпотеки, та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця;
- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Згідно статті 36 Закону України «Про іпотеку» це застереження вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і є підставою для оформлення та реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Згідно з п. 4.4. іпотечного договору у разі, якщо задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку», право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя на підставі цього договору на наступний день після закінчення обрахованого згідно п. 2.3.16. цього договору 30-денного строку виконання вимоги іпотекодержателя про усунення порушень зобов'язань за договором купівлі-продажу та/або умови цього договору, у разі якщо ця вимога не буде задоволена іпотекодавець у добровільному порядку (проте вимогою Іпотекодержателя може бути встановлений більш тривалий строк її задоволення) та підлягає реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством України. Ця реєстрація здійснюється нотаріусом або відповідним органом державної реєстрації на підставі цього договору свідоцтва, виданого нотаріусом про передачу вимоги та нотаріально засвідченої заяви Іпотекодержателя про його згоду на набуття ним права власності на предмет іпотеки.
06.04.2021 за вих. № 06-04/21 ТОВ «Краншип» було надіслало на адресу ТОВ БВКП «Азалія» (іпотекодавця) та ПП «Мар'янівське-2014» (позичальника) повідомлення (вимогу) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов'язанням (т. 1 а.с. 20-24).
Також, 07.04.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман Інною Миколаївною на адреси ТОВ БВКП «Азалія» (іпотекодавця) та ПП «Мар'янівське-2014» (позичальника) було направлено повідомлення (вимогу) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов'язанням за вих. № 143/01-16 (т. 1 а.с. 25-28).
У відповідності до відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченком Дмитром Миколайовичем 03.06.2021 були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Краншип»:
- номер запису про право власності 42373949 на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58608264 від 08.06.2021;
- номер запису про право власності 42374587 на об'єкт нерухомого майна: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №58609027 від 08.06.2021.
Спір виник у зв'язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для скасування зазначеної державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, оскільки позивач вважає, що у ТОВ «Краншип» були відсутні правові підстави для задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, шляхом набуття право власності на предмет іпотеки та проведення державної реєстрацію права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна, у зв'язку з повним виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором позики №28/09-01 від 28.09.2020.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься лист ПП «Мар'янівське-2014» на адресу ТОВ «Краншип» (вих.14/2/1 від 14.12.2020), з тексту якого вбачається, що ПП «Мар'янівське-2014» повідомляє ТОВ «Краншип», що при перерахуванні грошових коштів платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 в сумі 4 800 000 грн було допущено помилку у полі «Призначення платежу» та просять вважати правильним наступне призначення платежу «Повернення позики за Договором позики від 07/07 -01 від 07.07.2020 Без ПДВ (т.1 а.с. 96).
В матеріалах справи також наявний лист ТОВ «Краншип» на адресу ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» вих. № 14-12/20 від 14.12.2020, яким ТОВ «Краншип» просило надати довідку щодо уточнення призначення платежу, який було здійснено ПП «Мар'янівське-2014» платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 в сумі 4 800 000 грн. У листі також зазначено, що сторони погодили між собою уточнення призначення платежу «Повернення позики за договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020 без ПДВ, усі інші реквізити вважаються правильними (т. 1 а.с. 97).
Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутня копія платіжного дорученням № 710 від 14.12.2020, яким ПП «Мар'янівське-2014» перерахувало ТОВ «Краншип» 4 800 000 грн. Проте, з матеріалів справи убачається, що сторони по справі, а саме: ТОВ «Краншип» та ПП «Мар'янівське-2014» визнають цю обставину, а тому в силу приписів ч. 1 статті 75 ГПК України, ця обставина не підлягає доказуванню.
Як зазначалося вище, рішенням у справі позовні вимоги позивача було задоволено у повному обсязі. Суд першої інстанції дійшов висновку про припинення іпотеки за договором, у зв'язку з виконанням позичальником своїх зобов'язань за договором позики від 28.09.2020.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України та враховуючи висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2023 у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як убачається з матеріалів справи, 07.07.2020 між ТОВ «Краншип» (позикодавець) та ПП «Мар'янівське-2014» (позичальник) укладено договір позики № 07/07-01, відповідно до якого, позикодавець надає, а позичальник приймає в позику грошові кошти в сумі до 27 000 000 грн, зі строком повернення до 31.03.2021.
Також, 28.09.2020 між ТОВ «Краншип» (позикодавець) та ПП «Мар'янівське-2014» (позичальник) у простій письмовій формі було укладено договір позики № 28/09-01, згідно з яким позикодавець надав позичальнику грошову безпроцентну позику у розмірі 4 800 000 грн, зі строком повернення до 31.03.2021.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 1 статті 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно з приписами статті 575 ЦК України окремим видом застави є іпотека.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні, користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченою іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як зазначалося вище, на забезпечення виконання зобов'язання позичальника за договором позики від 28.09.2020 за № 28/09-01 між ТОВ «Краншип» (іпотекодержатель) та ТОВ БВКП «Азалія» (іпотекодавець) 02.10.2020 було укладено договір іпотеки.
За змістом статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Підстави припинення іпотеки визначено у статті 17 Закону України «Про іпотеку», зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.
Отже, іпотека є дійсною до припинення основного зобов'язання; іпотека припиняється, якщо основне зобов'язання, забезпечене іпотекою, є виконаним належним чином.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про припинення іпотеки за договором від 02.10.2020, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання ПП «Мар'янівське-2014» за договором позики від 28.09.2020, оскільки в матеріалах справи наявна копія банківської виписки від 14.12.2020, отриманої Гребінківським ВП Пирятинського відділення поліції, згідно якої, 14.12.2020 ПП «Мар'янівське-2014» було здійснено платіж за № 710 на загальну суму 4 800 000 грн (за реквізитами: ТОВ «КРАНШИП» (код ЄДРПОУ 23697280) призначення платежу «повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору № 28/09-01 від 28.09.2020»), а також, надана ПП «Мар'янівська -2014» у 2021 році до ПАТ КБ «Укргазбанк» (Полтавська обласна дирекція) фінансова звітність малого підприємства (Додаток № 1 до Національного положення стандарту бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» п.5 розділу 1) у складі: баланс на 31.12.2020, звіт про фінансові результати за 2020 рік, довідка про розшифровку рядків фінансової звітності за вих. № 3 від 24.02.2021, з яких вбачається, що станом на 31.12.2020 відсутня заборгованість (у т.ч. прострочена) ПП «Мар'янівське-2014» перед контрагентом ТОВ «Краншип» за 2020 рік.
При цьому, суд відхилив зворотне твердження відповідача про невиконання грошового зобов'язання позичальником та наявність боргу перед позикодавцем за договором № 28/09-01 від 28.09.2020, оскільки сторонами було змінено волевиявлення щодо розпорядження спірним платежем і ці кошти було зараховано в оплату за іншим договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020, вказавши у рішенні, що з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним, а внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення взагалі є неможливим.
Колегія суддів критично оцінює зазначений висновок суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунку шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Платіжна вимога на примусове списання коштів може бути відкликана стягувачем у будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання до банку, що обслуговує цього стягувача, документа на відкликання. Розрахунковий документ може бути відкликаний тільки в повній сумі.
За змістом п. 3.1, 3.7 Інструкції № 22 (тут і далі - в редакції, чинній на момент проведення платежу) обов'язковим реквізитом платіжного доручення є «призначення платежу», який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу; повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Відповідно до п. 3.4 Інструкції № 22 платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.
Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.
Згідно з п. 1.19 Інструкції № 22 визначено, що платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.
Національний банк України у листі від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу» зазначив, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.
За змістом наведених положень законодавства, право визначати призначення платежу належить виключно платнику, тобто особі, що здійснює відповідний платіж. До списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення. Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим (подібна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 809/34/17, від 01.07.2020 у справі № 824/74/19-а).
Водночас, у цих же постановах Верховним Судом з посиланням на лист Національного банку України від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначенні платежу» зазначено, що питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу» виконаного платіжного доручення, вирішується сторонами у порядку узгодженому між ними, без участі банку.
Тобто, виходячи із зазначеного та з тлумачення положень листів Національного банку України № 25-111/1438-7141 від 09.06.2011 та № 25-113/1506-9580 від 26.09.2005, терміном «зміна призначення платежу» охоплюється вчинені до моменту списання банком грошових коштів з рахунку платника дії суб'єктів господарювання щодо:
- подання до банку документу на відкликання платіжного доручення;
- заміни інформації (будь-яких відомостей та/або даних), які містяться у однойменному реквізиті платіжного доручення іншою інформацією (відомостями та/або даними) шляхом оформлення нового платіжного доручення.
При цьому, терміном «уточнення призначення платежу» охоплюється вчиненні після списання коштів за платіжним дорученням дії суб'єктів господарювання з внесення правок, виправлення описок, надання уточнень до реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення, які здійснювалися ними на договірних засадах без участі банку.
Тобто, «уточнення призначення платежу» включає в себе обмін листами - уточненнями із внесення правок, виправлення описок, наданням уточнень у реквізит «призначення платежу» платіжного доручення.
Ключовою особливістю, яка становить різницю між «зміною» і «уточненням» призначення платежу є момент списання банком грошових коштів з рахунку платника. Якщо момент списання коштів вже минув, відсутні правові підстави застосовувати інститут «зміни інформації у призначенні платежу».
Відповідно до ч. 8.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
З копії банківської виписки від 14.12.2020, отриманої Гребінківським ВП Пирятинського відділення поліції, вбачається, що 14.12.2020 ПП «Мар'янівське-2014» було здійснено платіж за № 710 на загальну суму 4 800 000 грн (за реквізитами: ТОВ «КРАНШИП» (код ЄДРПОУ 23697280) призначення платежу «повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору № 28/09-01 від 28.09.2020»).
А отже, кошти були списані з рахунку ПП «Мар'янівське-2014».
Таким чином, оскільки посилання на один господарський договір змінено посиланням на інший господарський договір в реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення після моменту списання банком грошових коштів з рахунку платника (коли обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним), шляхом обміну листами - уточненнями із внесення правок до реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення між платником і отримувачем (без участі банку), виходячи з тлумачення положень листів Національного банку України № 25-111/1438-7141 від 09.06.2011 та № 25-113/1506-9580 від 26.09.2005, має місце «уточнення призначення платежу».
Аналогічний висновок зазначений у науково - консультативному висновку № 1-14/04 від 14.04.2023 доктора юридичних наук, доцента, члена Науково - консультативної ради при Верховному Суді Гарагонич О.В.
Колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження погодження призначення платежу за платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 сторони зобов'язання, а саме: ПП «Мар'янівське- 2014» та ТОВ «Краншип», обмінялись листами № 1412/1 від 14.12.2020 та № 14-12/20 від 14.12.2020, в яких погодили, що переказ коштів за платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 на суму 4 800 000, 00 грн є поверненням позики за договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020 без ПДВ (т. 1 а.с. 96-97).
У судовому засіданні та у письмових поясненних представники ПП «Мар'янівське- 2014» та ТОВ «Краншип» повідомили, що ці листи було оформлено в ході ділової зустрічі керівників обох підприємств в м. Одеса 14.12.2020, що не потребувало їх направлення засобами поштового зв'язку.
Враховуючи, що особливі вимоги до документообігу між сторонами не встановлені договорами позики як № 07/07-01 від 07.07.2020, так і № 28/09-01 від 28.09.2020, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про достатність обміну цими листами.
Також, на виконання вказівки викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2023 у даній справі, сторони зобов'язання, а саме: ПП «Мар'янівське-2014» та ТОВ «Краншип» надали письмові пояснення, в яких також повідомили про їх дійсне волевиявлення щодо уточнення та прийняття платежу саме за договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020 (т. 3 а.с. 76-77, 80, 114-115).
Крім того, на підтвердження погодження призначення платежу за платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020, ТОВ «Краншип» звернулось з листом вих. № 14-12/20 від 14.12.2020 до ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», в якому зазначило, що ПП «Мар'янівське- 2014» при перерахуванні грошових коштів за платіжним дорученням № 710 від 14.12.2020 у сумі 4 800 000, 00 грн, було допущено помилку у полі «призначенні платежу», помилку виправлено, ТОВ «Краншип» і ПП «Мар'янівське- 2014» погодили наступне призначення платежу: «поверненням позики за договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020 без ПДВ», усі інші реквізити платіжного доручення № 710 від 14.12.2020 вважати правильними (т. 1 а.с. 97).
14.12.2020 ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» видано довідку вих. № 257/15/12/14/04 від 14.12.2020, з якої вбачається, що в платіжному дорученні № 710 від 14.12.2020 в сумі 4 800 000, 00 грн, з поточного рахунку ПП «Мар'янівське- 2014» на користь ТОВ «Краншип» підтверджено наступне призначення платежу: «поверненням позики за договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020 без ПДВ» (т. 1 а.с. 98).
Колегія судів зауважує, що вказана довідка № 257/15/12/14/04, яка була видана ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», не впливає на розгляд даної справи, оскільки зміна призначення платежу, який уже виконано банком вирішується виключно сторонами у порядку, узгодженими між ними, без участі банку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказані доводи свідчать про наявність згоди обох сторін на заміну волевиявлення щодо розпорядження спірними грошовими коштами у розмірі 4 800 000 грн та зарахування зазначених коштів саме в погашення заборгованості за договором позики № 07/07-01 від 07.07.2020.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази сплати ПП «Мар'янівська -2014» та зарахування ТОВ «Краншип» грошових коштів у розмірі 4 800 000 грн в рахунок погашення заборгованості за договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020.
Щодо фінансової звітності, яка була подана ПП «Мар'янівське-2014» до ПАТ КБ «Укргазбанку» та згідно якої, станом на 31.12.2020 у підприємства відсутня заборгованість перед контрагентом - ТОВ «Краншип», колегія суддів зазначає, що у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність лише відображає інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Фінансова звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку безпосередньо самим підприємством, що може впливати на такі якісні характеристики відображеної в ній інформації як достовірність. Фінансова звітність не є тим самим первинним документом, котрий містить достеменні відомості стосовно факту повернення позичальником позикодавцеві грошової суми, що позичалася за спірним договором, у зв'язку з чим у розумінні статей 76, 77 ГПК України не може оцінюватися як належний та допустимий доказ вказаної обставини.
Що стосується акту звірки взаємних розрахунків між ПП «Мар'янівське-2014» та ТОВ «Краншип» за договором позики № 28/09-01 від 28.09.2020 (т. 1 а.с. 99), у якому сторони підтверджують наявність заборгованості за договором, і який суд першої інстанції не взяв до уваги, пославшись на те, що його було складено у липні 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Згідно з ч. 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Поряд з цим, відповідно до ч. 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що зазначений акт, в даному випадку, може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості, але з врахуванням інших документів, які містяться у справі.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про припинення іпотеки за договором від 02.10.2020, у зв'язку з припиненням забезпеченого нею основного зобов'язання є помилковим.
Так, відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, реалізація права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки можлива в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою.
За змістом ч. 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/ або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця , письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги.
Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до положень статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору . Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати , зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Судом встановлено, що договором іпотеки від 02.10.2020 було передбачено іпотечне застереження; 06.04.2021 ТОВ «Краншип» та 07.04.2021 приватний нотаріус надіслали на адреси ТОВ «Азалія» та ПП «Мар'янівське-2014» повідомлення (вимоги) про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та анулювання заборгованості за основним зобов'язанням; у подальшому державним реєстратором були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Краншип».
Так, статтею 37 названого вище Закону закріплено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Як убачається з матеріалів справи відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано звіт про незалежну оцінку ринкової вартості контори (адмінбудинку), загальною площею 115,2 кв.м., будівель та споруд, загальною площею 780, 3 кв.м. за адресою: Полтавська область, м. Гребінка, вул. Петровського, 64, 64 А, виконаний ТОВ «Імперіал-777» на замовлення ТОВ «Краншип» з метою визначення ринкової вартості об'єкту оцінки для стягнення за договором іпотеки. Дата оцінки -18.05.2021. Термін чинності звіту - 6 місяців з дати оцінки. Ринкова вартість об'єкту оцінки - 2 574 421 грн (т. 1 а.с. 88).
Водночас, однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (п. 4 ч. 1 статті 3 цього Закону).
Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень, є одним із етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п. 4 ч. 1 статті 18 України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
За змістом цієї правової норми державний реєстратор повинен встановити наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/4875/18, від 11.06.2020 у справі № 914/953/19).
Згідно з ч. 2, 8 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Згідно з п. 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, подаються:
1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або
засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або
засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або
засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);
3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Таким чином, розглядаючи позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності у подібних правовідносинах, належить з'ясувати та перевірити дотримання державним реєстратором обов'язків, визначених Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Із витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що підставами для прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 58608264 від 08.06.2021 та № 58609027 від 08.06.2021 було: засвідчена іпотекодержателем письмова вимога про усунення порушення основного зобов'язання № 06-04/21 від 06.04.2021, договір іпотеки № 4029 від 02.10.2020.
Вказівки на наявність звіту від 18.05.2021 витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно не містить.
Направляючи справу на новий розгляду, Верховним судом надано вказівку щодо з'ясування чи подавало ТОВ «Краншип» цей звіт про незалежну оцінку ринкової вартості об'єктів нерухомого майна відповідно до вимог п. 61 Порядку № 1127 державному реєстратору.
Так, з відповіді на адвокатський запит від 13.03.2023 № 15-11/3 вбачається, що державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченко Д.М. при прийнятті рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно чи відмову у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно було взято до уваги увесь пакет наданих документів, у тому числі звіт про незалежну оцінку ринкової вартості контори (адмінбудинку) будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, 64а від 18.05.2021. Та оскільки ТОВ «Краншип» надано повний пакет документів належним чином оформлених, законних підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій не було, відтак і прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Щодо відсутності вказівки на звіт про незалежну оцінку ринкової вартості контори (адмінбудинку) будівель та споруд, реєстратором зазначено, що у відповідності до статі 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, тому відсутність у витязі вказівки на звіт, не має впливу на легітимність проведених реєстраційних дій та легітимність зареєстрованого права власності (т. 3 а.с. 81-83).
Колегія суддів зауважує, що не внесення до Державного реєстру відомостей про документ про проведення оцінки у якості підстави для державної реєстрації права власності не може спростовувати факту дотримання іпотекодержателем встановленої законом процедури при визначенні ціни придбання іпотеки у власність, тим паче, державним реєстратором повідомлено, що звіт про незалежну оцінку ринкової вартості контори (адмінбудинку) будівель та споруд був наданий разом з пакетом інших документів, а отже, жодних порушень процедури проведення реєстраційних дій допущено не було, а відтак посилання на вказану обставину, як на підставу скасування державної реєстрації права власності на спірні об'єкти є безпідставним.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем не доведено факту порушення вимог законодавства при здійсненні державної реєстрації права власності на спірні об'єкти, що спростовую висновки викладені у рішенні суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як убачається з матеріалів справи позивач звернувся до Господарського суду з позовною заявою, в якій просив: скасувати державну реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.08.2021 зазначена позовна заява була залишена без руху
Позивач у строк, визначений судом, усунув встановлені при поданні позовної заяви недоліки.
Крім того, 25.08.2021 позивач надіслав на адресу Господарського суду Полтавської області доповнення до позовної заяви, в яких просив: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021, прийняту Державним реєстратором відділу Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченком Д.М. індексний номер 58608264, стосовно об'єкту нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магітсральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв.м. та індексний номер 58609027, стосовно об'єкту нерухомого майна: на будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район. м. Гребінка віл, Магістральна, 64 загальна площа нерухомості 780,3 кв.м. (т.1 а.с.49)
Ухвалою суду від 26.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі Державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченка Д.М. та ПП «Мар'янівське-2014», як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, призначено підготовче засідання у справі на 16.09.2021, запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов, запропоновано третім особам надати документально підтверджені письмові пояснення.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 позов задоволено повністю. Скасовано державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна: номер запису про право власності 42373949, нежитлова будівля за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв. м; номеру запису про право власності 42374587: будівлі та споруди за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магістральна, 64, загальна площа нерухомості 780,3 кв. м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія» понесені ним судові витрати у розмірі 2270, 00 грн.
Таким чином, судом першої інстанції взагалі не було розглянуто позовні вимоги, які викладено у доповненнях до позовної заяви, які надійшли до суду 25.08.2021 (вх. № 9261) і в яких позивач просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2021, яке прийнято Державним реєстратором відділу Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Федорченком Д.М. індексний номер 58608264 стосовно об'єкту нерухомого майна: нежитлова будівля за адресою Полтавська область Гребінківський район, м. Гребінка, вул. Магітсральна, 64, загальна площа нерухомості 115,2 кв.м. та індексний номер 58609027, стосовно об'єкту нерухомого майна: на будівлі та споруди за адресою Полтавська область, Гребінківський район. м. Гребінка віл, Магістральна, 64 загальна площа нерухомості 780,3 кв.м.
Відповідно до приписів ч. 5 статті 269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на наведене, апеляційний суд позбавлений можливості під час апеляційного провадження розглядати вище зазначені позовні вимоги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати відповідача по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача, відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (вх. № 588П) задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2021 у справі № 917/1283/21 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільне виробниче комерційне підприємство «Азалія» (код ЄДРПОУ 13960888, вул. Магістральна, 64, Лубенський район, м. Гребінка, Полтавська область, 37400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краншип» (код ЄДРПОУ 32428972, вул. Успенська, 39/1, 1-2 поверх, офіс 2/4, м. Одеса, Одеська область, 65048) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405, 00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 09.05.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст додаткової постанови складено та підписано 17.05.2023.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін